§ 25. Озера, болота, водосховища та канали

Ви дізнаєтесь:

про розташування та природу озер і боліт України про поширення водосховищ та їх використання

про канали та їх роль у забезпеченні водою населення й господарства

Пригадайте: типи озер

як утворюються болота, їхні типи як і для чого створюють водосховища

Що поєднує озера, болота, водосховища й капали? Насамперед вода, яка є головним або одним із головних їх творців. До озер люди завжди ставилися з любов'ю та повагою, а в болотах вбачали жахливе місце з непрохідними трясовинами. Проте, як з’ясувалося, болота відіграють дуже важливу роль у природі. Водосховища й капали зовні нагадують озера та річки, але вони створені людьми для задоволення їх найважливіших потреб. Однак із точки зору природи їх існування не завжди виправдане.

Озера, їхні типи та розташування.

Ви знаєте, що озерами називають природні водойми в замкнених поглибленнях суходолу. їх характерна риса — уповільнений водообмін, тому вода в озерах малопроточпа або стояча. В Україні розташовано понад 20 тис. озер, 43 з яких мають площу понад 10 км*. Вони використовуються для водопостачання, зрошення, рибної ловлі, добування мінеральних речовин та як місця відпочинку. Розміщуються озера по території країни нерівномірно. Найбільше їх у долинах річок, на узбережжях "Чорного й Азовського морів, у пониззі Дунаю та в західній частині Полісся. Найбільше озер в Одеській та Волинській, найменше — у Запорізькій та Донецькій областях.

Тип озер визначає походження їхніх улоговин. В Україні найбільш поширені заплавні озера. Вони утворилися переважно на рівнинних територіях у старицях (виокремлені частини русла річки, зазвичай залишки меандрів) і зниженнях заплав річкових долин (рис. 1). До таких озер відносять Лиман (басейн Сіверського Дінця), Люб’язь, Нобель (басейн Прип’яті).

Найбільші за розміром заплавні озера утворюються в пониззі річок, іноді їх називають дельтовими. До них належать Ялпуг, Ку-гурлуй, Кагул.

Озера льодовикового походження зустрічаються в Поліссі (Лука) та в Українських Карпатах (Бреве-нескул, Несамовите) (рис. 2).

У Карпатах є вулканічні озера. Так, озеро Липо-вецьке розташоване в бічному кратері згаслого вулкана. Ця невелика за розмірами водойма живиться підземними водами та атмосферпими опадами, взимку замерзає.

Окрасою Українських Карпат є загатне озеро Синевир (рис. 3). Такі озера утворюються внаслідок обвалу чи зсуву, коли гірські породи перекривають шлях гірській річці (струмку). Синевир розташоване на висоті 989 м в оточенні гірських схилів, вкритих лісами. Озеро живиться поверхневими водами та атмосферпими опадами.

Ділянки моря, що відокремилися, утворюють лиманні озера. Таких озер багато на узбережжі Чорного моря (Сасик), попи підділспі під нього псреси-пами з піску, гальки й зруйнованих стулок молюсків, намитих морськими хвилями та течіями.

Лимани здебільшого постійно або в певні періоди року з’єднані з морем. Найвідоміші з них: Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Хаджибейський, Куяльницький (рис. 4). Молочний. Природа виник-

Озеро Ялпуг розташоване в басейні Дунаю, це найбільше прісне озеро в Україні. У південній частині воно сполучене протокою з озером Кугурлуй і живиться переважно за рахунок водообміну з ним та Дунаєм. Завдяки цій річці вода в обох озерах оновлюється, підтримується її якість. Це дає можливість використовувати воду Ял пугу у зрошуваному землеробстві.

Деякі гірські породи (гіпси, кам’яна сіль, вапняки) легко розчиняються або розмиваються водою, утворюючи при цьому карстові озера. Вони часто мають округлу' чи овальну форму та значні глибини. Саме карстові озера найглибші в Україні. До них належать Світязь (максимальна глибина 58 м, входить до Шацьких озер), і Сомин (57 м), які розташовані на Поліссі.

нення цих водойм подібна: це затоплене морем гирло або пониззя річки. Улоговини південноукраїнських лиманів створені річками в минулі геологічні часи, коли рівень суходолу був вищим (рівень моря — нижчим) за сучасний, а річки — більш повноводними. Опускання земної кори й зменшення стоку річок викликали наступ моря й затоплення частини річкових долин. Із часом море намило коси або пересипи (як правило, із протоками), й утворилися лимани. Вода в лиманах солонувата (наприклад Дніпровсько-Бузький лиман) або солона (більшість інших). Показники солоності можуть змінюватися залежно від положення ділянки щодо моря, перевалсаппя річкових чи морських вод, кліматичного сезону.

Болота.

Болота — це ділянки суходолу з надлишковим зволоженням, їх характерною рисою є наявність шару торфу потужністю понад ЗО см, що утворюється при розкладанні залишків рослин. За умовами живлення й особливостями рослинності розрізняють два основні типи боліт — верхові та низинні.

Верхові болота формуються у зниженнях вододілів, де близько до поверхні залягають водотривкі породи, наприклад глини. Існування таких боліт забезпечується за рахунок атмосферних опадів. У них

мало мінеральних речовин, тому рослинність верхових боліт бідна й невибаглива: переважають мохи, чагарники, трапляються низькорослі сосни, берези. Верхові болота важко пройти, проте їх в Україні небагато. Вони характерні для Українських Карпат, західної частини Полісся (рис. 5).

Майже 90% українських боліт — низинні. Вони також утворюються у знижених ділянках, але здебільшого це частини заплави, береги озер, пересохлі русла та зарості озера. Живляться низинні болота підземними або поверхневими водами, які стікають із навколишньої території, та атмосферними опадами. Вони отримують достатньо мінеральних речовин, тому рослинність низинних боліт значно багатша й різноманітніша, ніж верхових. Крім мохів тут ростуть різні трави, очерет, осока, хвощ, верба, береза, вільха. Іноді ці болота заростають лісом. Поверхня низинних боліт досить плоска. Однак поступово вони накопичують торф, і їхній рівень підвищується. Тоді надходження підземних і поверхневих вод зменшується, а отже зменшується доступність мінеральних речовин для рослин, їх стає менше як за кількістю, так і за видами. Такі болота називають перехідними.

В Україні па болота припадає приблизно 2% від усієї площі. Найбільш ааболочспя територія Полісся, п окремих районах болота займають понад 5 % території (Волинська, Рівненська, Чернігівська області), заболоченість лісостепу становить від 1 до 2 %, а степової частини — менше 1 %.

Болота забезпечують рівномірний стік річок, регулюють рівень ґрунтових вод, очищують воду, підвищують вологість повітря. Найбільш поширені болотяні рослини — лікарські та медоносні.

Під час господарської діяльності люди осушують болота з метою створення па їх місці сільськогосподарських угідь. Однак це призводить до зниження рівня ґрунтових вод, рівня води в колодязях, обміління річок та озер, а також стає одним із чинників загибелі лісових ділянок і луків.

Водосховища та канали.

Люди почали створювати водосховища кілька тисяч років тому. Проте тільки в останнє століття їхня кількість різко зросла. Це пов’язано із широким використанням енергії текучої води для виробництва електроенергії па гідроелектростанціях. Водосховища також необхідні для створення запасів води, регулювання її рівня в річці (наприклад під час повені), із метою безперебійного водопостачання міст і сіл, для судноплавства й зрошення полів. Створюють ці водойми шляхом спорудження греблі в руслі річки. У результаті вода затоплює річкову долину, а па рівнинних річках і суміжні райони.

В Україні споруджено понад тисячу водосховищ, найбільші з яких розташовані па Дніпрі, Дністрі, Сіверському Дінці, Південному Бузі. Дніпровський каскад складається із шести водосховищ, що розташовані один за одним за течією річки: Київське (рис. 6). Канівське. Кременчуцьке, Дніпродзержинське. Дніпровське, Каховське. Перше водосховище було створене при Дніпровській гідроелектростанції (Дпіпрогес) у місті Запоріжжя.

Із водосховищами, особливо створеними на рівнинних річках, пов’язана низка пегативпих наслідків. Передусім це підтоплення населених пунктів та земель сільськогосподарського призначення. Зараз відбувається розмивання та руйнування берегів, течія уповільнюється, окремі ділянки стають малопроточпими,

спостерігається замулювання та заболочування, накопичення відходів. Зменшився вміст розчиненого кисшо, влітку відбувається цвітіння води внаслідок масового розмноження водоростей. У свою чергу, це обумовлює занепад рослинного й тваринного світу водойми. Щоб запобігти цим негативним явищам, береги водосховищ укріплюють, розводять види риб, що у великій кількості поїдають водорості.

В Україні також створюються інші штучні водойми — обводнювальні й зрошувальні канали. Обводнювальними каналами й водоводами дніпровська вода надходить до Харкова, Кривого Рогу, міст Донецької області. Ця вода використовується в промисловості, для комунальних і сільськогосподарських потреб (канал Дніпро — Донбас). У південних районах, де випадає недостатньо опадів, а вода потрібна для отримання стабільно високих врожаїв, споруджені зрошувальні капали (Каховський канал). До обводнювально-зрошувальних належить Піанічнокримський канал.

Головне

В Україні налічується понад 20 тис. озер. Вони використовуються для водопостачання, зрошення, рибної ловлі, добування мінеральних речовин та як місця відпочинку. Найбільш поширені заплавні озеро.

У Причорномор’ї та Приазов’ї багато лиманів. Ці водойми постійно або в певні періоди року з’єднані з морем.

Найбільша кількість боліт в Україні розташована в Поліссі. В Україні споруджено понад тисячу водосховищ, найбільші з яких розташовані па великих річках. Також створюються обвод-шовальпі й зрошувальні канали.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які типи озер поширені в Україні? 2. Визначте особливості природи заплавних озер. 3. Як людина використовус озера? 4. Знайдіть на фізичній карті України лимани. Поясніть, як їхнє розташування впливає на особливості цих водойм. 5. Розкажіть про розташування боліт. 6. Чим відрізняються верхові та низинні болота? 7. Назвіть водосховища дніпровського каскаду. 8. Розкажіть, які канали споруджені в Україні та які завдання вони розв'язують. Поміркуйте

1. Чому саме карстові озера відрізняються великою глибиною? 2. Визначте чинники заболочення Полісся. 3. Чим лимани відрізняються від типових озер? 4. Чи можуть низинні болота перетворитися на верхові? Поясніть свою відповідь. 5. Чому в Україні немає великих водосховищ створених на гірських річках?

Працюємо самостійно З'ясуйте, які озера, водосховища, канали є у вашій місцевості (області). Підготуйте повідомлення про природу (історію створення і призначення) та використання одного із цих географічних об'єктів.

Практична робота 7 Позначення на контурній карті найбільших річок, озер, водосховищ, каналів, боліт України

За допомогою фізичної карти України підпишіть на контурній карті назви річок: Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг, Дністер, Дунай; озер: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир; лиманів: Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський; водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське; каналів: Північнокримський, Дніпро — Донбас, Каховський; болота Полісся.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Довгань