Народна Освіта » Географія » § 30. Озера, штучні водойми і канали

НАРОДНА ОСВІТА

§ 30. Озера, штучні водойми і канали

Пригадайте, які бувають за походженням озерні улоговини.

Що відносять до штучних водойм?

ТИПИ ОЗЕР. Озера називають блакитними перлинами, синіми очима Землі. В Україні їх близько 20 тис., однак більшість з них е невеликими озерцями у долинах річок. Тільки 40 водойм мають площу понад 10 км2, та й ті неглибокі. Розташовані озера по території України нерівномірно. Найбільші з них розміщені в пониззі Дунаю, на узбережжях Чорного й Азовського морів, Поліссі та в Карпатах. Вкрай мало їх у лісостеповій і степовій смугах. Здебільшого озера прісні, солоними є лише кілька десятків озер на півдні України. Озера України мають різноманітні за походженням улоговини і різняться водним режимом - зміною рівнів та об’ємів води в них.

Карстові озера утворились унаслідок розчинення гірських порід водою. Таке походження мають Шацькі озера, що у Волинській області. Всього до них належать близько гридцяти озер, з яких найбільшим є Світязьке (мал. 133). Його називають геологічним дивом: розташовуючись серед крейдових порід, які здатні розчинятися, озеро залишається повноводним. Це відбувається завдяки живленню не тільки атмосферними, а й напірними підземними водами. Вода в озері надзвичайно м’яка і прозора. Світязьке озеро сполучене каналом з Пулемецьким та Лукою. Загалом Шацькі озера стічні, розташовані в басейні Західного Бугу. Невеликі карстові озера є на Поліссі й Поділлі, у Карпатах і Кримських горах. Сезонні коливання рівнів води карстових озер бувають найвищі навесні (до 0,5 м), найнижчі — наприкінці літа або на початку осені.

Льодовикові озера утворились у невеликих заукруглених зниженнях, вироблених льодовиками на схилах хребтів. Вони трапляються

Найглибшим в Україні € Світязьке озеро, середня глибина якого становить 7 м, а максимальна - 58,4 м. Вода в ньому така чиста і прозора, що й на глибині 8 м видно дно.

Назва озера Світязьке, за однією з версій, у перекладі з литовської означає світле, біле, за іншою, походить від праслов'янського слова вити, тобто назва пов'язана з конфігурацією озера - звивисте, криве.

Назву Синевир виводять від слів синій і вир - пучино, глибоко яма. Кришталево чиста вода в озері має блакитний відтінок, за що в народі його називають «Морське око».

на масивах Свидовець і Чорногора в Українських Карпатах. Це озера Бребенескул, Марі-чейка, Несамовите (мал. 134). Загатні озера виникають внаслідок обвалу' або зсуву гірських порід і перегородження ними русел гірських річок. Саме так у верхів’ях карпатської р. Тереблі утворилося озеро Синевир. Зу- _

сібіч воно оточене горами, порослими віковими соснами, смереками, буками (мал. 135). Озеро невелике, але достатньо глибоке (24 м).

У Закарпатті є декілька вулканічних озер, що утворилися після заповнення водою кратерів вулканів (Синє, Липовецьке).

Заплавні озера і озера-стариці — результат роботи річок. Заплавні озера виникають на заплаві річки внаслідок відокремлення рукава або затоки від основного русла річковими наносами. Озера Ялпуг, Кугурлуй, Кагул є найбільшими серед заплавних прісноводних озер України (мал. 136). Вони утворилися внаслідок затоплення заплави Дунаю її притоками, які відділені від головної річки піщаними валами або дамбами. Протоками ці озера сполучні з Дунаєм і живляться його водами під час великих повеней. Коливання рівня води в них пов’язане з паводками на Дунаї. Озера-стариці — це озера в старих покинутих річкою руслах. Зазвичай вони невеликі за площею. Поширені в долинах річок рівнинної частини України — в заплавах Дніпра, Десни, Сули, Псла, Сіверського Дінця. Водночас у деяких розширених і знижених місцях заплав річка може заливати великі площі (озера Люб’язъ і Нобель на р. Прип’яті).

На рівнинних морських узбережжях поширені озера, шо утворилися в результаті відокремлення від морів колишніх заток. Вони відгороджені вузькими й низьки-

Найбільш високогірним озером в Україні є Бребенескул, що лежить на абсолютній висоті 1 801 м біля однойменної вершини Українських Карпат.

Найбільшим за площею прісним озером в Україні є Ялпуг (149 км2), найбільшим прісноводним лиманом - Дністровський (360 км2).

ми пересипами з піску, гальки, черепашок чи гравію, що намиті морськими хвилями і прибережними течіями. Ці озера доволі великі, але мілководні. Більшість з них є лиманними озерами, тобто колишніми лиманами, перетвореними на озера. Лимани — це видовжені (до 20 -40 км) затоки, шо утворюються в результаті затоплення морем долин річок біля їх гирл. Найбільші озера-лимани — Дністровський і Молочний — прісні, з них існує стік у Чорне й Азовське моря (мал. 137). Є лиманні озера безстічні й солоні: Сасик-Кундук, Шагани, Хаджибейський, Гилігуль-ський лимани. Вони витягнуті на десятки кілометрів, але мілководні — глибина не перевищує 3 м, тому вода в них прогрівається до +30 °С. Часто лимани мають цілющі грязі. Відомий лікувальними грязями, на базі яких працюють численні курорти, Куяльницькийлиман. Рівень води в ньому регулярно зазнає змін. У посушливі роки, коли пересихала річка Великий Куяльник, що його живить, площа лиману зменшувалася майже вдвічі.

Уздовж берегів Степового Криму є відокремлені пересипами затоки, які утворилися в результаті затоплення морем сухих долин та балок. Через ділянки пересиггів морська вода продовжує проникати в озера й насичувати їх солями. Такі озера називають сивашами. Вони так само неглибокі, мають високу солоність води і великі відклади лікувального мулу — цілющих грязей. Найбільші озера-сиваші -

Назви озер Сасик і Сиваш

перекладаються з тюркських мов майже однаково - Озеро, що має запах гнилі та Гниле озеро.

Донузлав і Сасик-Сиваш, поряд з яким розташоване місто-курорт Євпаторія. Грязі Сакського озера унікальні за своїм складом і цілющим упливом на організм людини. Для оздоровлення використовують також грязі солоних лиманів.

Озером інколи називають затоку Азовського моря Сиваш (мал. 138). Вона майже повністю відокремлена від моря піщаною косою Арабатська Стрілка і сполучена з ним лише вузькою протокою на півночі. Солоність води в затоці-озе-рі — понад 220 %о. Його солі — цінна мінеральна сировина.

Водний режим озер залежить від сезонних змін клімату.

Води великих прісних озер України є джерелами водопостачання населення, їх використовують для зрошення, в них розводять рибу. Мальовничі поліські й карпатські озера є привабливими об’єктами для численних туристів. ШТУЧНІ ВОДОЙМИ. Крім природних в Україні є багато штучних водойм — ставків і водосховищ. Ставки, яких налічується майже 29 тис., являють собою перегороджені греблями частини невеликих річок або заповнені водою балки. Вони є в усіх регіонах України і використовуються для розведення риби та відпочинку людей.

Водосховища - це великі штучні водойми, створені для нагромадження води і подальшого її використання та регулювання стоку річки протягом року. Найбільші з них споруджено на Дніпрі — Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське. Вони утворюють каскад — групу, розміщену уступами за течією річки (мал. 139). Створення Дніпровського каскаду гри вал о майже півстоліття з 20-х років XX ст. і було пов’язане з використанням води Дніпра для виробництва електроенергії. Перше Дніпровське водосховище створювали насамперед для поліпшення судноплавства на ділянці

дніпровських по рогів та для потреб ГЕС, а Каховське мало забезпечити насамперед зрошування посушливих степових територій.

Потужна ГЕС є супутником Дністровського водосховища на однойменній річці. Великі штучні водойми є також на Сіверському Дінці (Печенізьке водосховище), Осколі (Червоно-оскольське), Південному' Бузі (Ладижинське) та інших річках. Вони створені біля ТЕС і АЕС, промислових центрів і великих міст, їх води зрошують чимало сухих земель.

Проте з водосховищами пов’язана й низка негативних явищ. їх води так сильно розмивають берега, що вони щорічно відступають на десятки метрів. Щоб цьому запобігти, берега водосховищ укріплюють бетонними плитами. Поширеним негативним явищем влітку є «цвітіння» води — інтенсивне розмноження дрібних водоростей, які при цьому поглинають з води багато кисню. Це, в свою чергу, призводить до масової загибелі риби. Для запобігання цьому лиху розводять білого амура і товстолобика — риб, які живляться фітопланктоном, очеретом і осокою.

КАНАЛИ. З метою перерозподілу вод по території задля потреб господарства створюють штучні річки - канали. Ними постачають воду дія найбільших промислових районів і міст, зрошують і осушують землі.

Найдовшим в Україні є Північнокримський канал. Він найбільший і за об’ємом води, що транспортується. Канал простягнувся від Каховського водосховища через Перекопський перешийок до м. Керчі. Більша частина каналу проходить у земляному руслі, що спричиняє значне просочування води вглиб. Північнокримський канал працює сезонно: його заповнення починається в березні, а в листопаді подача води припиняється. Від нього у різні боки відходять зрошувальні канали.

У Каховському зрошувальному каналі, який так само відходить від Каховського водосховища, вода утримується протягом всього року. На всій його протяжності рух води здійснюється самопливом, без допомоги насосних станцій.

Найбільшим за площею водосховищем в Україні с Кременчуцьке площею 2 252 км2, найглибшим - Дніпровське глибиною 54 м.

Штучні озера і річки

Озерами штучного походження є затоплені водами кар'єри, в яких припинено видобуток корисних копалин. Такими є Солотвинські соляні озера, Яворівське озеро на місці сірчаного кар'єру, водойми у гранітних кар'єрах на Українському щиті. Чимало малих річок на окремих ділянках течуть у викопаних людиною руслах. Така каналізація природних во-дотоків здійснювалася в Україні у XX ст. з метою спрямлення течій річок і осушення їхніх заплав.

Найдовшим каналом в Україні є Північнокримський (400 км). Його штучне русло має ширину 115 м і глибину 6 м.

Для запобігання просочуванню води вглиб по всій його довжині русло вкрите фунтово-плівковим екраном. У останні роки водозабір в усі канали істотно зменшився.

Водопостачання для промислових районі в і міст здійснюється каналами Дніпро —Донбас, Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кривіш Ріг. На Поліссі й у Західній Україні створено густу мережу вузьких осушувальних каналів і ровів, якими в річки скидають води з надмірно зволожених територій.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

В Україні є озера карстового, льодовикового, загатного, вулканічного, лиманного, заплавного походження й озера-стариці.

Найбільшими озерами в Україні є Дністровський і Молочний лимани, Сасик (Кундук), Ялпуг, найглибшими — Світязьке, Синевир.

Дніпровський каскад утворюють Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське водосховища.

Великими каналами в Україні є Північнокримський, Каховський, Дніпро-Донбас.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    Які озера за походженням улоговин поширені в Українських Карпатах?

2.    Розкажіть про утворення лиманних озер. Наведіть приклади таких озер в Україні.

3.    Чому розміри і форма заплавних озер часто змінюються?

4.    З якою метою створюють водосховища? На яких річках їх створено?

5.    Яку' роль відіграють канали? Розкажіть про відомі вам канали.

6.    Які озера та штучні водойми є у вашій місцевості? Як їх використовують?

7*. Поміркуйте, яке озеро можна назвати «українським Байкалом». Розкажіть про походження його озерної улоговини.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 7. Продовження. Початок див. нас. 156 у

2.    На контурній карті підпишіть назви найбільших озер України — Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир.

3.    Зазначте назви лиманів — Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський.

4.    Позначте і підпишіть на карті назви каналів - Північнокримський, Дніпро-Донбас, Каховський.

5.    Зазначте назви найбільших водосховищ — Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 4-08-2016, 02:30, Переглядів: 4235