§ 43. Азовське море

Пригадайте:1. Як утворилися піщані коси на узбережжі Азовського моря?

2. Що таке платформа та яка її будова? 3. Які чинники впливають на солоність морської води? 4. Які вам відомі найбільш солоні й найбільш прісні водойми у світі? 5. Які риби називають прохідними та напівпрохідними (з уроків біології)?

• Фізико-географічне положення та берегова лінія. Азовське море, як і Чорне, є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану, але значно більше віддалене від океанічних просторів і є найбільш континентальним морем у світі (мал. 193). Воно відзначається високим ступенем ізольованості від інших водойм, з’єднане лише з Чорним морем вузькою і мілкою Керченською протокою. Азовське - одне з найменших морів світу. Його площа в 11 разів менша за Чорне море і становить 38 тис. км². Море омиває південно-східні берега України. Окрім того, до його берегів виходить територія Росії. Розмежування морської акваторії між Україною та Росією досі не здійснене.

Через значну* порізаність берегова лінія Азовського моря лише в 1,5 разу коротша за чорноморську. її загальна протяжність становить 2700 км, з яких у межах України пролягає біль-

me ніж половина - 14/2 км. Береги моря низовинні, з багатьма піщано-черепашковими косами: Бирючий Острів, Обитічпа, Бердянська, Бі-лосарайська. Вони утворилися через знесення річками лесових порід з материка і рухи води в узбережній зоні. Коси здіймаються над поверхнею води на 2-3 метри й оточують мілководні затоки: Обитічпу, Бердянську. Найбільшими затоками моря є Таганрозька та Сиваш. Останній відділений від моря косою Арабатська Стрілка (з араб. - військовий піст) (мал. 194) і настільки відрізняється за властивостями водних мас, що іноді його називають третім морем Україні! - Гнилим морем. Островів, як і у Чорному морі, мало. На південному березі зустрічаються пагорби вулканічного походження. У межах України в море впадає кілька невеликих річок: Молочна (утворює Молочний лиман), Кальміус, Берда, Салгир. З території Росії в Азовське море несуть воду великі річки Дон і Кубань, а також Міус, Єя, Бейсуг.

•    Будова і рельєф дна, корисні копалини. За будовою дна Азовське море, на відміну від Чорного, є морем, розміщеним на платформі. Воно утворилося на опущених ділянках молодої Скіфської та давньої Східноєвропейської платформ. Про це свідчать такі ознаки. По-перше, Азовське море мілководне. Його середня глибина становить 7,4 м, а найбільша - 15 м. Тобто це най мілкіше море світ)'. Стародавні греки навіть називали його Меотійським болотом. У затоці Сиваш глибини ще менші: середня - 20-30 см, а найбільша - 3,5 м. По-друге, під Азовським морем земна кора материкового типу. По-третє, дно моря сейсмічно стійке, без сильних землетрусів.

Рельєф дна доволі простий. По мірі віддалення від берега глибини повільно зростають. Найглибші ділянки знаходяться в центральній частині. На дні є системи підводних пагорбів, які витягнуті вздовж західного і східного берегів. Найбільш мілководна північна частина, де мілина тягнеться на 20-30 км від берега.

В осадовому чохлі платформ на дні Азовського моря знайдені родовища природного газу (Стрілківське, Північноказантипське), нафти, осадових залізних руд (Керченський басейн).

•    Кліматичні умови. Азовське море розміщене в межах континентальної області помірного кліматичного поясу, якому притаманна суха погода зі значними річними амплітудами температур. На формування кліматичних умов над морем впливають помірні повітряні маси. Влітку з західними вітрами приходить морське повітря. Взимку з північно-східними вітрами - континентальне. Середньо-липнева температура повітря над морем становить +22...+24 X, середньосічнева — 1 ...—(і °С. Річна кількість опадів - 300-500 мм. Періодично в морі виникають високі вітрові хвилі. Восени трапляються густі тумани.

Завдання: Поміркуйте, як кліматичні умови над Азовським морем впливають на розвиток судноплавства, рибальства, курортного господарства. Порівняйте з кліматичними умовами Чорного моря.

•    Водні маси та морські течії. На властивості води Азовського моря впливають його віддаленість від Океан}', малі глибини, значна ізольованість та істотне притікання через річки прісної води. Через атмосферні опади й річки в море надходить більше прісної води, ніж через Керченську протоку - солоної чорноморської. Унаслідок малих глибин і площ відбувається швидке нагрівання вод улітку та різке охолодження взимку. А перемішування вод на всю глибин}' визначає вирівнювання її температури й солоності.

Тому для водних мас Азовського моря притаманні значні річні амплітуди температури води та низький рівень солоності. Влітку води Азова нагріваються в середній частині до +25...+28 °С, а біля берега - до +30...+31 °С. У таких умовах вода перенасичена киснем на 200-250 %. Це призводить до бурхливого розвитку планктону, у тому числі й одноклітинних водоростей, що спричинює «цвітіння» води. Узимку вода охолоджується до 0...-1 °С. Майже щороку море замерзає біля берега на три місяці, а у найхолодніші зими - навіть по всій площі водної поверхні. Товщина криги сягає 80-90 см. Тому серед суден, приписаних до найбільшого морського порт}' на Азовському морі - Маріуполя, є криголам.

Солоність води у морі в минулому була втричі меншою, ніж у Світовому океані - близько 11 %<>. А біля гирла Дону навіть становила 1 %о, тому практично була прісною. Однак після створення водосховищ на Доні та скорочення стоку через зрошення на Кубані солоність води Азовського моря почала зростати й нині досягає 12-14 %«>. Це негативно впливає на видовий склад риб, які здавна існували за певного рівня солоності води.

Водні маси затоки Сиваш помітно відрізняються від інших частин Азовського моря. Затока сполучена з морем дуже вузькою Генічеською (Тонкою) протокою шириною 100 м і глибиною 2-3 м. Через це опрісненої води з Азовського моря сюди надходить обмаль. Улітку вода у мілководній затоці прогрівається до +30...+35 °С й інтенсивно випаровується. До того ж до Сиваша зазвичай не впадає жодна річка (річка Салгир часто пересихає). Тому солоність у 10-15 разів більша, ніж у морі, і становить 124-166 %<>. У найспекотнітпі й сухі роки вона зростає до 250 %<». Сиваш складається з 11 солоних і гірко-солоних заток. Вода швидко випаровується, доходить до стану ропи і перетворюється на сіль. Улітку поверхня затоки виблискує соляною кіркою, ніби льодяна ковзанка. Сіль у Сиваші видобували здавна. Чумацькі валки розвозили її по всій Україні. Із сиваської ропи нині одержують також соду, йод, бром, рідкісну глауберову сіль.

У зв’язку з панівними напрямками вітрів у морі сформувалася основна колова течія, спрямована проти годинникової стрілки. Через Керченську протоку азовська вода витікає в Чорне море. У прибережній зоні місцями виникають коловороти. Припливи і відпливи в Азовському морі майже не відчутні.

•    Органічний світ. В Азовському морі органічний світ доволі одноманітний. Прозорість води в теплу пору року дуже мала через бурхливий розвиток рослинного планктону. Розвиваються діатомові та синьо-зелені водорості. Тваринний світ відзначається відносною бідністю видів (до 350 видів) і винятково великим кількісним розвитком, за яким Азовське море перевищує всі морські водойми світу. Зокрема, за рибопродуктивністю (тобто кількістю риби на одиницю площі) воно у 160 разів перевищує Середземне і в 40 разів - Чорне море.

У морі відомо 103 види риб, які представлені одночасно прохідними, напів-прохідними, морськими та прісноводними видами (мал. 195). Прохідні види риб живуть у морі до настання статевої зрілості, а в річку заходять лише на нерест. Період розмноження в річках, як правило, не перевищує 1-2 місяці. Серед азовських прохідних риб є найцінніші промислові види - осетрові, зокрема білуга та севрюга. Люди споживають їхнє м'ясо та чорну ікру. Білуга досягає 2,5-9 м завдовжки й маси 1-2 т. З інших прохідних риб в Азовському морі живуть рибець і шемая з родини коропових. В'ялене м’ясо ілемаї дуже смачне, тому її назва у перекладі з перської мови означає «царська риба». Поблизу берегів великими зграями плавають оселедці. До напівпрохідних риб, які на нерест ідуть у річки і затримуються там надовго, належать судак, лящ, тарань, чехонь. Весь час мешкають в Азовському морі пеленгас, ставрида, скумбрія, камбала-калкан, тюлька, риба-голка (трубкорот), бички. Прісноводні риби водяться у найбільш опріснених частинах моря. Це карась, щука, в'язь, верховодка.

Із ссавців у морі живе лише один вид - дельфін-азовка. Це найдрібніпга тварина з групи китоподібних (довжина тіла - від 90 см до 1,5 м). Мешкає зграями від двох до десяти особин. У воді плаває також багато рачків. На дні водиться безліч молюсків. їхні черепашки становлять основну масу донних відкладів.

• Використання природних ресурсів та екологічні проблеми. Основним природним багатством Азовського моря є біологічні ресурси. До середини XX ст. море було надзвичайно продуктивним і давало багато цінних видів риби, серед яких вагоме місце посідали осетрові. Ще давні греки називали море Meo-тида («годувальниця»), а скіфи - Каргулак («багате рибою»). Нині через екологічні проблеми вилов риби втратив колишнє ппомислове значення. Micue пінних промислових риб зайняли менш вибагливі до умов існування й малоцінні види.

У зв’язку зі скороченням стоку річок і зростанням підтоку чорноморської води зросла солоність азовської води. Через це море перестало замерзати, змінилися умови існування промислових риб. Разом з чорноморською водою прийшли й медузи, що знищують мальків риб і планктон.

Море має велике транспортне значення. Окрім Маріуполя, на його берегах розміщені морські порти Бердянськ і Генічеськ. Піл час перевезення нафтопродуктів трапляються аварії танкерів та виливи нафтопродуктів. Це призводить до загибелі морських організмів і птахів.

Вода моря зазнає забруднення промисловими відходами з підприємств Приазовья, сільськогосподарськими стоками. Найбільшим джерелом забруднення є металургійні заводи Маріуполя. Рівень забруднення вод моря визначається як дуже високий. Це завдає серйозної шкоди рекреаційним і біологічним ресурсам.

Завдання: За допомогою карти назвіть відомі курортні міста на азовському узбережжі України.

Щоб урятувати Азовське море, потрібно здійснювати комплекс природоохоронних заходів: контролювати надходження стоків, курортну і приватну забудову узбережжя, акліматизувати промислово цінні види риб, поліпшити їхній доступ до місць нересту. Для охорони окремих узбереж моря створено природоохоронні території: Казаптипський природний заповідник, національні природні парки Азова-Сиваський (мал. 196) і «Meomuda».

Перевір себе

1.    Порівняйте особливості фізико-географічного положення та походження улоговини Азовського і Чорного морів.

2.    Назвіть і покажіть на карті об’єкти берегової лінії Азовського моря.

3.    Які відмінності у властивостях водних мас Чорного і Азовського морів? Поясніть, чим вони зумовлені.

4.    Розкажіть про особливості органічного світу Азовського моря та причини, що їх зумовлюють.

5.    Схарактеризуйте природні ресурси Азовського моря.

6.    Складіть у формі таблиці порівняльну характеристику Чорного та Азовського морів за типовим планом.

7. З’ясуйте, чому протягом XX ст. значно скоротилися рибні ресурси Азовського моря.

8. Які першочергові заходи слід здійснити, щоб зберегти природні багатства морів України?

Мета: повторити типовий план характеристики природної зони як ландшафту; відпрацювати навички складання порівняльної характеристики природних зон України.

Кримські гори називають природним мінералогічним музеєм. Тут знайдено більш як 150 мінералів та їхніх різновидів. Деякі навіть одержали назви за місцевими територіями. Алуштит - воскоподібний ніжно-блакитний або блідо-зелений глинистий мінерал, що його відкрив академік О. Ферсман. На початку минулого століття в науковій літературі з’явилася назва породи «кефакіліт» (дослівно: «глина з Кафи»; Кафа -генуезька назва Феодосії, а кіл з турецької мови - «глина»). Алуштит іще називають гірським милом за здатність милитися у воді.

У Карпатах є цілий ланцюжок згаслих вулканів. Це Вулканічний, або Вигорлат-Гутин-ський хребет із пересічною висотою 600-1000 м. Найвища центральна частина хребта, між долинами Латориці та Боржави, має назву Великий Діл. Під охороною перебуває геологічний заказник «Зачарована долина». Унаслідок процесів вивітрювання скелі із кварцитів висотою 20-100 м набули різноманітних казкових форм, що нагадують руїни давніх замків, дерева, тварин.

Карадаг (у перекладі - «чорна гора») - ще нещодавно діючий вулкан. За віком це юрська споруда висотою 577 м. Карадаг складений туфами і своїм темно-сірим кольором різко відрізняється від навколишніх світлих вапнякових вершин. Тут на невеликій ділянці суші зібрано понад 100 різних мінералів. У товщі лави є жили чарівного прозорого сердоліку. Крім того, знайдено понад 50 різновидів кварцу. Часто серед міцних порід кварцу вкрапляється зелена, бура, червона, коричнева і матова яшма. Також зустрічається агат.

Аюдаг, чи Ведмідь-гора, врізається далеко в море. Ще на початку нашої ери античний географ Стратон згадує Аюдаг під назвою Кріуметопон, що означає «баранячий лоб». Саме ця назва довго зберігалася на географічних картах. Загальна кількість мінералів, які виявлені на Аюдазі, сягнула 18.

Найвищим водоспадом в Україні є Учансу (Учан-Су). Вода падає майже прямовисно з виступу Головного пасма Кримських гір із висоти 98,5 м. Навесні стік значно збільшується, а влітку водоспад майже пересихає.

Давні греки називали Чорне море Понт Евксинський, тобто «гостинне море», через м’який клімат, мальовничі береги, повітря, напоєне пахощами квітів. Наші предки іменували море Понтійським, а в XV-XVI ст. - Руським. Щодо пояснення сучасної назви не існує єдиного погляду.

У чорноморській воді розчинені всі хімічні елементи з таблиці Д. Менделєєва. Якщо з моря повністю випарувати воду, можна одержати осад із хімічних речовин масою майже 11 млрд т, у тому числі близько 100 тис. кг золота. Шари води в морі нижче 150-225 м насичені отруйним сірководнем, який виділяють особливі бактерії мікро-спіра естуарія. За браком кисню вони розкладають сірчанокислотні солі донних відкладів. Цей процес посилюється через скорочення стоку річок у море. Живої води залишилося близько 100 м.

ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І МІНІ-ПРОЕКТІВ

1.    Роль Олександра Гумбольдта у формуванні вчення про ландшафти.

2.    Василь Докучаев - засновник учення про природні зони.

3.    Каленик Геренчук - один із засновників ландшафтознавства.

4.    Унікальні природні об’єкти рівнинних ландшафтів України.

5.    Унікальні природні об’єкти гірських ландшафтів України.

6.    Унікальні природні об’єкти морських ландшафтів України.

7.    Олешківські піски - єдина «пустеля» Європи.

8.    Роль сучасної людини у формуванні ландшафтів.

9.    Типи антропогенних ландшафтів.

10.    Природні ресурси зон, гірських областей, морів України.

11.    Екологічні проблеми різних ландшафтів України.

12.    Співвідношення природних та антропогенних ландшафтів у своїй місцевості.

13.    Як і для чого складаються ландшафтні профілі.

14.    Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання.

15.    Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість із ландшафтами України.

Тема 8.

Природокористування

Вивчаючи тему, ви

дізнаєтеся про:

•    складники природно-ресурсного потенціалу України;

•    види забруднень довкілля;

•    об’єкти природно-заповідного фонду України: біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки;

•    сутність понять «екологічна ситуація», «моніторинг навколишнього середовища». навчитеся:

•    характеризувати сучасну екологічну ситуацію в Україні;

•    аналізувати природно-ресурсний потенціал у різних регіонах України;

•    визначати аспекти раціонального природокористування;

•    аналізувати вплив екологічної ситуації на здоров’я населення;

•    оцінювати переваги створення національної екологічної мережі;

•    характеризувати наслідки використання й охорони природних умов і природних ресурсів України.

Анонсування теми

Значний вплив антропогенної діяльності па природу відчувається сьогодні на всій території нашої держави. Сприятливі природні умови дали людині змогу майже без перешкод освоювати простір України з півночі на південь і з заходу па схід. Господарська діяльність населення поступово призвела до змін окремих природних компонентів і природних ландшафтів у межах країни. Прикро, що пайбагат-ша на земельні, агрокліматичні, рекреаційні й окремі види мінеральних ресурсів країна Європи водночас є лідером щодо територій екологічних криз і катастроф. Це засвідчують сучасні геоекологічні дослідження, за даними яких майже 70 % площі України віднесено до екологічно небезпечних зон.

Як поліпшити сучасну екологічну ситуацію? У яких місцях зосереджена найбільша небезпека для життя і здоров'я населення України? Чи існують ефективні шляхи для подолання наслідків екологічної кризи вже сьогодні? Як зберегти для прийдешніх поколінь еталони живої природи в межах природних комплексів? Чи дають можливість зробити це законодавча база нашої держави та наявний природно-заповідний фонд? Відповіді на поставлені запитання ви знайдете, опрацьовуючи матеріал цієї теми.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Кобернік