Народна Освіта » Географія » § 44. Природні умови. І ресурси азовського моря

НАРОДНА ОСВІТА

§ 44. Природні умови. І ресурси азовського моря

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

Умови утворення заток, лиманів, піщаних кос.

Яке значення мають моря в житті та господарській діяльності людини?

І Географічне положення, розміри, берегова лінія. Азовське море, як і Чорне, є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану (мал. 105). Ilpixre воно відрізняється від нього розмірами, глибинами, гідрологічним режимом, органічним світом. За розмірами це одне з найменших морів світу', його площа становить 39 тис. км2, а об’єм води - 290 KMs. Максимальна глибина моря сягає 15 м, а середня - переважно 6-7 м. Вузькою і мілкою Керченською протокою воно з’єднане з Чорним морем. Довжина берегової лінії становить 2628 км і більше половини її випадає на Україну'.

Азовське море в різні часи і в різних народів називалося по-різному. Меоти, давні племена, які жили в ПриазовТ у 7 ст. до н. е. - З ст. н. е., називали його Тамарунда (Годувальниця Чорного моря); стародавні греки - Меотида; римляни - Меотійське болото; слов'яни - Сурозьке або Синє, араби - Бар-ель-Азов (Темно-синє море); татари -Азов (закінчення, гирло)-за розташуванням моря у гирлі річки Дон.

Берегова лінія моря, особливо його північної частини, своєрідна. Тут характерними є піщані коси (Бердянська. Обитічна, Бирючий Острів), затоки (Таганрозька, Бердянська, Обитічна) та лимани (Молочний, Ут-лютський). Морські береги підмиваються, вони урвисті й мають висоту від 5—7 м (Обитічна затока) до 30-40 м (Бердянська затока). Південно-західні береги в районі Керченського півострова місцями скелясті. Так, мис Казантип складений рифовими вапняками давніх морів, і тому' урвища досягають тут висоти 100 м, окремі групи скель трапляються і в морі. На заході моря знаходиться затока Сиваш, відділена від нього бар’єрною піщаною косою - Лрибитською Стрілкою. У південній частині море утворює Арабатську і Казан типську затоки.

Азовське море дуже віддалене від інших морів свого океанічного басейну, крім Чорного, і тим більше від океану. Така віддаленість сприяла формуванню його своєрідних природних умов.

Унікальні форми рельєфу берегів. Такими є коси Азовського моря (мал. 106)- вузькі смуги суходолу в прибережній, переважно північній частині. Вони сформувалися внаслідок відкладання наносів (черепашнику) біля берега, що переносять поверхневі течії. Такі наноси накопичуються там, де берег значно виступає в море порівняно із сусідніми берегами. Тоді на цій ділянці різко зменшується енергія хвиль, гальмується їхнє переміщення і починають відкладатися принесені водою гірські породи. Із часом коса дедалі більше віддаляється від вихідного берега, блукаючи в морі. Найдавнішою і найдовшою (115 км) косою є Арабатська Стрілка. Унаслідок підняття рівня Азовського моря вона зміщувалася постійно на захід, доки не приєдналася до протилежного берега, відокремивши від моря Сиваську затоку.

І Будова котловини і рельєф дна. Азовське море утворилося на місці давнього морського басейну. За будовою дна воно є платформ ним: знаходиться на затоплених ділянках Східноєвропейської та Скіфської платформ. Форма його улоговини блюдцеподібна з рівним плоским дном. Глибина рівномірно зростає від узбережжя до центру.

У геологічній будові моря виділяють три основних елементи: Північно-азовський прогин, Азовський вал і Південноазовський прогин. Північно-азовський прогин — це тектонічна структура, що утворилася на межі двох платформ. Азовський вал є підняттям фундаменту Скіфської плити. Південноазовський прогин розміщений на більш давньому прогині, що має складки в осадових відкладах. Тут наявні підводні грязьові вулкани. У прибережній частині дно моря вкрито піском, на окремих ділянках поширені мули. У центральній частині Азовського моря серед відкладів гірських порід переважають глинисті мули. В Азовському' морі знайдено поклади нафти і природного газу та залізних руд. Води Сивашу багаті на кухонну та інші солі.

І Клімат і водні маси. Азовське море розташоване в межах континентальної області помірного кліматичного поясу, тому його кліматичні умови, на відміну від Чорного, мають своєрідні риси. Для клімату характерна суха погода з досить великою річною амплітудою коливання температур. На формування погодних умов і клімату влітку впливає Азорський антициклон. Значно відчутніший, у порівнянні з Чорним морем, вплив і Сибірського антициклону із сильними північно-східними та східними вітрами й раптовими похолоданнями. Завдяки мілководності й доброму прогріву температура води влітку сягає +24...+25 °С, а на мілководдях -навіть +32 °С. Узимку над морем домінує континентальне повітря з північно-східними вітрами. У цей період вода охолоджується до —3...+3 cC. Середня кількість опадів становить 300—500 мм.

У зимовий період вода в морі замерзає, нерідко на 4—5 місяців. Лід починає утворюватися в грудні, його смуга уздовж північного узбережжя досягає 5-7 км. Товща криги в суворі зими становить 80—90 см. За сильних вітрів лід рухається, утворюються справжні тороси. Лід тане в кінці лютого (південна частина акваторії) та на початку березня (біля північних берегів).

Середня солоність води в Азовському морі становить 14 %і>, але вона змінюється у різних частинах моря. Найбільша солоність вод біля дна Керченської протоки (17,6 %о), її зменшення спостерігається в напрямку до Таганрюзької затоки (4-8 %о) та гирла річки Дон (до 2-5 % о). Максимальна солоність спостерігається у затоці Сиваш — 250 %п. Солоність морських вод збільшується взимку: у цей час зменшується стік у морю прісних вод, цьому сприяє також льодоутворення, за якого солі виморожуються і їхня концентрація збільшується.

Рух води в Азовському морі спостерігається в західному напрямку, що зумовлюється переважними вітрами. Середня швидкість руху течій -10—20 см/с. В Азовському морі спостерігається й досить сильне хвилювання. Зимові хвилі можуть сягати висоти до 2 м і більше, якщо немає льодового покриву. Улітку висота хвиль сягає 1 м.

& Органічний світ. Флора і фауна Азовського моря у видовому складі бідніша, ніж Чорного. Проте Азовське море вирізняється більшою біологічною прюдуктивністю, яка становить до 100 тис. т за рік. За незначного видового складу риб (79 видів) їхня чисельність велика. Прюмислове значення мають судак, оселедець, осетер, тюлька, бички, хамса, камбала, кефаль. Проте через зростання солоності й погіршення умов для нересту продуктивність різних видів риб та їхній вилов із року в рік зменшується. Із цим також пов’язане проникнення діатомових водоростей, планктонних тварнш, розмноження медуз.

Важливим заходом щодо відновлення продуктивності Азовського моря є розведення і випуск у нього мальків осетра, білуги, судака, ляща, тарані та ін.

У всій товщі морського басейну ростуть зелені, бурі й червоні водорості та морська трава. З-поміж них вирізняється зостера, що росте на піщаних і мулуватих ґрунтах, утворюючи густі зарості. Глибинна фауна представлена ракоподібними та молюсками. Живуть у морі й представники ссавців, наприклад дельфін азовка.

І Раціональне використання ресурсів та охорона басейну. Азовське море є важливою транспортною магістраллю України. Головні порти — цс Бердянськ і Маріуполь. На оспопі біологічних ресурсів моря працює Північноазовське рибопромислове об’єднання.

Південне положення Азовського моря, сприятливі кліматичні умови, наявність піщаних кіс роблять узбережжя одним із важливих курортно-рекреаційних районів. Тут розташовані туристичні комплекси, бази відпочинку, санаторії, профілакторії. Багато рекреаційних закладів на Арабат-ській Стрілці, Білосарайській косі, у районах Бердянська, Генічеська та ін.

Море є «коморою» мінерально-сировинних ресурсів, які використовуються поки що мало через недостатнє їх вивчення. Цінна хімічна сировина накопичена в Сиваській затоці, у якій за рік випаровується до 1,2 kmазовських вод. Загальні запаси солей тут оцінюють в 190 млн т. Переважаючою є кухонна сіль.

За останні десятиріччя в Азовському морі значно загострилася екологічна ситуація. Це пов’язано із забрудненням вод промисловими, сільськогосподарськими і побутовими стічними водами. Унаслідок цього інтенсивно скорочується промисловий вилов риби, погіршуються умови ведення рекреаційної діяльності.

Для поліпшення ситуації розробляють довгострокову комплексну державну програму щодо збереження Азовського морського басейну та відтворення його ресурсів.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІІІТЕРАКТИВ

Останнім часом море інтенсивно наступає на північну окраїну суходолу, руйнуючи за рік до 10 м і цим самим завдаючи шкоди господарству. Водночас річки виносять у море значну кількість наносів, що сприяє підняттю рівня води в ньому і забрудненню. Поясніть зв’язок між роботою річок і забрудненням моря. Спрогнозуйте наслідки наступу моря на суходіл і забруднення його вод. Запропонуйте способи подолання цієї проблеми.

ГОЛОВНЕ

Азовське море - це внутрішнє мілке море басейну Атлантичного океану одне з найменших морів світу.

Клімат моря помірно континентальний, що проявляється в замерзанні моря взимку і дуже високих температурах води влітку.

Солоність вод неоднакова у різних частинах моря, максимальні показники спостерігаються у затоці Сиваш.

Флора і фауна Азовського моря у видовому складі бідніша, ніж Чорного, проте воно вирізняється високою біологічною продуктивністю.

Екологічна ситуація Азовського моря є складною внаслідок забруднення та опріснення вод.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1.    Назвіть і покажіть на карті основні елементи берегової лінії Азовського моря.

2.    Що є причиною зростання рівня солоності в Азовському морі? Спрогнозуйте наслідки подальшого його зростання.

3.    Знайдіть на фізичній карті основні елементи берегової лінії Азовського моря.

4.    Опишіть природні особливості лиманів і запропонуйте можливості їх використання у життєдіяльності людини.

5.    Порівняйте географічне положення та основні особливості природних умов Чорного й Азовського морів.

ДОСЛІДЖЕННЯ

1.    Ландшафти своєї місцевості, їхнє освоєння та використання.

2.    Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість з ландшафтами України.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9

Складання порівняльної характеристики природних зон України (за вибором)

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

BAM ЦЕ ПОТРІБНО, ЩОБ: J

дізнатися про складові природно-ресурсного потенціалу та природно-заповідного фонду України;

виявити основні види забруднень навколишнього середовища; уміти характеризувати екологічну ситуацію в Україні;

навчитися аналізувати карти геоекологічної ситуації в країні та здійснювати моніторинг за станом довкілля у своїй місцевості;

оцінювати наслідки використання природних ресурсів та охорони природи в Україні, вплив екологічної ситуації на життєдіяльність населення.

 

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Пестушко

 

Категорія: Географія

Автор: evg01 от 15-08-2016, 13:34, Переглядів: 2857