§ 45. Азовське море

Пригадайте, якими водними об'єктами Азовське море сполучається з Атлантичним океаном.

Які річки впадають в Азовське море?

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА БЕРЕГОВА ЛІНІЯ.

На південному сході Україна виходить на відстані майже 400 км до берегів Азовського моря. Його площа як для моря мала — 39 тис. км². На карті воно виглядає великою затокою Чорного моря, з’єднаною з ним вузькою та короткою Керченською протокою. Обидва моря є внутрішніми морями басейну Атлантичного океану. Акваторія Азовського моря належить Україні та Росії, морський кордон між ними ще не встановлений.

Азовське море має слабко порізані береги. Найбільша затока — Таганрозька, вона лише частково омиває Україну. Великими затоками біля українських берегів є Обитічна та Бердянська, які відділені від моря невеликими півостровами і косами. Сильно врізається в суходіл Утлюцький лиман, відділений косою Бирючий Острів. Затоку Сиваш відокремлює від Азовського моря довга (112 км) піщана коса Лрабатська Стрілка, а водообмін з ним здійснюється через вузьку Генічеську протоку. На вузькому Перекопському перешийку, що з’єднує Кримський півострів з материком, людині достатньо 1,5 год, щоб перейти від Сиваша до узбережжя Чорного моря.

Середня глибина Азовського моря становить лише 8 м, а найбільша — 14 м. Унаслідок

Азія в Україні

Вузька (до 4 км) Керченська протока відокремлює Керченський півострів, що географічно розташований в Європі, від Таманського півострова, який лежить вже в Азії. Посеред протоки є острів Коса Тузла, що належить Україні. На початку XX ст. острів справді був косою, з'єднаною з таманським берегом. Проте в 1925 р. під час шторму перемичку було розмито промоїною. Отож в Україні є невеликий клаптик азійської території довжиною 6,5 км і шириною 500 м.

Азовське море у різні часи і в різних народів мало різні назви. Меоти й інди, які жили на узбережжі ще до нашої ери, називали його Тамарунда -Годувальниця Чорного моря; стародавні греки - Меотида (від назви племені); римляни -Меотійське болото, слов'яни - Сурозьке або Сине, араби -Бар-ель-Азов - Темно-синє море; татари - Азов - кінець, гирло (за розташуванням моря у гирлі Дону).

річкових наносів та руйнування берегів у морі щорічно нагромаджується близько 12 млн т твердих речовин. В результаті цих осадів відбувається поступове обміління.

КЛІМАТ І ВОДНІ МАСИ. Клімат узбережжя Азовського моря подібний до клімату Причорноморської низовини. Температури повітря влітку' становлять в середньому +22 °С, взимку — від —5 до 0 °С. Взимку' бувають бурі.

У Керченській протоці цілорічно стелються густі тумани. На узбережжях влітку дмуть бризи.

Азовське море значно відрізняється від Чорного властивостями води. Влітку азовські води внаслідок незначних глибин прогріваються до +32 °С. Взимку поблизу берегів море замерзає майже на 3 місяці. В Азовському' морі нерідко буває дрейф криги (переміщення пануючим вітром). При сильному вітрі утворюються тороси — нагромадження брил льоду.

Середня солоність води в Азовському морі дуже низька — не більш як 13 %о, а в прибережній смузі може зменшуватися до 2 %о.

Натомість у затоці Сиваш вона у 10—15 разів вища від середньої в морі. Вода у затоці тепліша, ніж у морі, швидше випаровується під спекотним південним сонцем і набуває стану ропи та перетворюється на сіль. Влітку' поверхня затоки виблискує соляною кіркою, ніби льодяна ковзанка. Сіль у Сиваші видобували здавна, чумацькі валки розвозили по всій Україні і навіть за її межі. Тепер сіль використовують і як хімічну сировину.

Прозорість води Азовського моря невисока через те, що в ній є велика кількість планктону' і твердих завислих частинок. Колір води у відкритому' морі синьо-зелений, а біля берегів — жовто-зелений.

РУХ ВОДИ. В Азовському морі напрямок течій визначається вітром. Переважає рух води у південно-західному' та північно-східному' напрямках. Проте такі течії є нетривалими і нестійкими.

Найбільші хвилі виникають поблизу Арабатської Стрілки. На всій акваторії моря постійно спостерігаються на-гінно-згінні явища. Притік прісної води в Азовське море з річками Кальміусом, Бердою, Обитічною, Салгиром та ін-

Гниле море

Затока Сиваш має найбільш порізані береги серед водойм України завдяки великій кількості півостровів і островів. У затоці багато мілководь, які затоплюються лише періодично під час східних вітрів, що наганяють воду з моря. Велика солоність води і переважно стоячий її стан спричиняють неприємний запах, через що затока й дістала назву «Гниле море».

тими невеликий, основну масу води несуть Дон і Кубань. Значна частина прісної води потрапляє в акваторію моря з опадами: за рік в море додається 50 км³ води (20 % його водного об’єму). Деяка частина води відходить у Сиваш, значна частина випаровується з поверхні моря, ще якась кількість течією через Керченську протоку виноситься у Чорне море. В посушливі роки, навпаки, коли надходження прісної води невелике і море міліє, через протоку посилюється притік більш солоної чорноморської води. Припливи у морі незначні через те, що воно не має безпосереднього сполучення з океаном.

Через невелику глибину води Азовського моря добре перемішуються, вони насичені киснем. Дно вкрите мулом і черепашником, що зумовлено багатством молюсків. Чере-пашник вкриває також берега моря і коси.

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ Й ОХОРОНА ПРИРОДИ. В Азовському морі ростуть червоні й зелені водорості, водні квіткові рослини. Тваринний світ небагатий. Із риб поширені судак, хамса, тюлька, осетер, севрюга, білуга, оселедці, камбала, кефаль. У море на нерест та підгодівлю заходить риба з Чорного моря. Найбільше риби — поблизу берегів Керченського півострова. Звідти її сотнями тисяч тонн відправляють в усі кінці нашої країни. За біологічною продуктивністю (кількістю тонн морепродуктів, яка припадає на одиницю площі) Азовське море ще зовсім недавно було на першому місці серед усіх морів світу. Проте в останні десятиріччя маса планктону в морі зменшилася майже на третину, що призвело до значного зниження його рибопродуктив-ності. Це сталося внаслідок збільшення стоків неочищених вод від промислових і комунальних підприємств, інтенсивного використання сільським господарством мінеральних добрив та отрутохімікатів у басейнах річок, забруднення від аварії кораблів.

На погіршення екологічного стану моря вплинуло також зменшення прісного стоку річок, особливо Дону та Кубані, після побудови на них гідровузлів (ГЕС, водосховищ, зрошувальних каналів). У результаті цього зменшилося надходження із суходолу поживних речовин, необхідних для водоростей і планктону, а також підвищилась солоність води. Загибелі багатьох видів організмів спри-

Медуза-хижак

Наприкінці XX ст. в Азовському морі розповсюдилася хижа чорноморська медуза. Вона пожирає планктон, а після відмирання її отруйні рештки нагромаджуються на дні. Це призвело до утворення в морі мертвих зон, в яких спочатку зникли рачки, а потім і промислові риби.

яло також проникнення густішої чорноморської води у придонні шари Азовського моря, внаслідок чого вода стала погано перемішуватися, і кисень не потрапляв у глибинні шари. Велику небезпеку для організмів становлять насичені отруйними речовинами дренажні води з рисових полів, які стікають в Азовське море.

Дно Азовського моря перспективне для видобутку нафти і природного газу. Цілющу грязь Сиваша використовують для лікування, а з її ропи виробляють сода, бром, магній.

Узбережжя Азовського моря з теплим кліматом, піщаними пляжами — важливий рекреаційний район України, де розміщені бази відпочинку, санаторії. Невеликі острови, півострови та коси зберегли непорушними природно-територіальні комплекси, вони слугують місцями гніздування багатьох птахів. Для їх охорони створено Казантипський природний заповідник та Азово- Сиваський національний природний парк.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Азовське море належить до найменших за площею і є наймілкішим морем в світі. Воно має низьку солоність, добре прогрівається і насичене киснем та поживними для тварин речовинами по всій водній товщі.

Затока-озеро Сиваш має дуже високу (до 220 %с) солоність води і є великим резервуаром натрієвих, магнієвих, бромідних солей.

Азовське море має високу рибопродуктивність, але внаслідок забруднення і зміни хімічного складу вод вона постійно зменшується.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    Чому Азовське море подібне до затокуи Чорного моря?

2.    Користуючись картою, визначте протяжність Азовського моря із заходу на схід та з півночі на південь.

3.    Дайте порівняльну характеристику температурного режиму і солоності вод Азовського та Чорного морів.

4.    У чому полягають подібність і відмінність органічного світу Чорного і Азовського морів?

5.    Чим зумовлені екологічні проблеми Азовського моря? Назвіть шляхи їх подолання.

6*. Перелічіть фізико-географічні особливості затоки Сиваш. До яких відомих вам водойм світу вона подібна за деякими характеристиками?

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко