§ 39. Азовське море

Ви дізнаєтесь:

про основні риси географічного положення Азовського моря про кліматичні умови та властивості водних мас Азовського моря про особливості органічного світу Азовського моря

Пригадайте:

особливості органічного світу Чорного моря екологічні проблеми Чорного моря

Друге море, що омиває береги України, — Азовське. Воно е паймілкішим, найбільш прісноводним та віддаленим від Світового океану. Колись Азовське море було ще й найпродуктивнішим морем у світі. Сьогодні ж воно стрімко мілішає та стає ясно, що морю загрожує екологічна катастрофа.

Загальні відомості про Азовське море Площа — 39 тис. км*

Об'єм води — 290 км’

Загальна протяжність берегової лінії — 2686 км (у межах України — 1472 км, 56%)

Середня глибина — 7 м Максимальна глибина — 15 м Найбільша затока — Таганрозька

¹ Географічне положення та розміри.

Азовське море, як і Чорне, є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану (рис. 1). Воно з'єднане з Чорним морем вузькою (5—7 км) і мілкою (5—13 м) Керченською протокою. Море омиває південно-східні береги України. Його площа становить 39 тис. км², що в 14 разів менше за чорноморську. Назва моря також багато разів змінювалася.

Греки називали Азовське море Меотійським озером, а римляни — Ме-отійським болотом. Історична українська назва цієї водойми — Озовське (Озівське) море. Сучасна назва моря за однією з версій походить від арабської назви «Бахр-аль-Азуф» («темно-синє море»), за іншою — від міста Азова.

Геологічна будова та рельєф дна.

У будові дна Азовського моря лежить земна кора материкового типу у вигляді затоплених ділянок Східноєвропейської та Скіфської платформ. Континентальне походження улоговипи моря обумовлює рекордно малі глибини: середня — 7 м, максимальна — 15 м. За формою дно нагадує блюдце з наростанням глибини в напрямку центра западини.

Особливості геологічної будови моря визначають багатство міперальпих ресурсів. Найголовніші серед нерозвідалих скарбів його дна — потенційні нафтогазові родовища. У північно-західній частині наявні поклади залізних руд. Із ропи затоки Сиваш видобувають кам'яну сіль, оксид магнію, бром тощо. Цінним ресурсом також є лікувальні грязі Сиваша.

Характер берегової лінії.

Береги Азовського моря па заході, півночі та сході переважно низинні, а па півдні — урвисті. Характерною особливістю північних берегів є наявність довгих вузьких піщано-черепашкових кіс: Федотова. Обитічна. Бердянська. Білосарайська. Крива. Вопи підділяготь під моря пизку мілководних заток і лимапіп: Молочний. Утлюцький тощо. Найбільша коса — Арабатська Стрілка — відокремлює мілководну лагуну — штоку Сиваш (рис. 2). Вузькою Генічеською протокою Сиваш сполучається з Азовським морем. Найбільша затока — Таганрозька — лише частково омиває береги України.

Островів у Азовському морі мало.

Кліматичні умови та властивості водних мас.

Азовське море розташоване в південній частині помірного поясу. Для неї характерні м’яка похмура зима та даже тепле, відносно сухе літо.

У січні середня температура повітря змінюється від -1°С у південній частині моря до —6 °С — у північній, влітку повітря прогрівається в середньому до +22+24 °С. Середньорічна кількість опадів зменшується із заходу па схід від 500 до 340 мм.

Мілководдя й невеликі розміри обумовлюють швидке нагрівання води, а також її охолодження та перемішування на всій глибині. Влітку вода у відкритому морі досягає +25+28 °С, а біля берегів павіть до +32 °С. Таке тепле та лагідне море в поєднанні з піщаними пляжами та лікувальними властивостями степового повітря створюють комфортні умови для масового відпочинку та оздоровлення людей.

Щорічно па Азовському морі утворюється льодовий покрив. У суворі зими він поширюється па значну частину моря, а в окремі роки — па всю його площу.

Солопість поверхневих вод Азовського моря в середньому складає 10—12%і>. Це найменш солоне море у світі. Така особливість обумовлена насамперед ізольованістю моря та значним притоком річкових вод. Так, річки Дон і Кубань за кожні вісім років оновлюють його води повністю. Однак в останні десятиліття спостерігається тенденція до збільшення солоності вод Азовського моря.

Органічний світ.

Видовий склад рослинного і тваринного світу Азовського моря бідніший, ніж у "Чорному морі, але його здатність до біопродук-тивпості надзвичайно велика. Ця унікальна особливість поясшоєть-

ся тим, що через невеликі глибини вода в морі добре освітлена, інтенсивно перемішується та насичується киснем. У таких умовах швидко розвивається планктон та придонні організми: молюски, рачки та інші, які є чудовим кормом для риб.

У середині минулого століття щорічний вилов риби в Азовському морі був найвищим у світі та сягав 300 тис. тонн. Значну частку складали цінні види: осетер, севрюга, камбала, кефаль, білуга. Сьогодні рибний промисел в Азові базується па хамсі, тюльці, бичках і пелепгасі. Ссавці представлені одним видом дельфінів — азовкою.

Серед рослин переважають діатомові водорості, бурі, червоні, зелені водорості, морська трава.

Екологічні проблеми.

Проблеми зменшення цінних видів риб в Азовському морі з’явилися за радянських часів. Із річок, що впадають у море, почали забирати все більшу кількість води на зрошеппя полів і погреби промисловості. Це призвело до підвищення солоності та зменшення планктону. До того ж із Чорного моря стали запливати чорноморські медузи, які знищували планктон. Завезений хижий молюск рапапа витіснив природних фільтрувальників води — мідій та устриць.

Потужні промислові підприємства, сільськогосподарська діяльність разом із курортним господарством викидають у води Азовського моря велику кількість шкідливих пеочищсиих відходів (рис. 3). Досить суттєвої екологічної шкоди завдає морю водний транспорт та некоптрольоване рибальство.

Промислові підприємства Маріуполя щорічно викидають у навколишнє середовище близько 800 тис. тонн токсичних речовин. Велика кількість нафтопродуктів потрапляє в море у складі промислових стоків прибережних міст, особливо Бердянська, де розташований нафтопереробний завод.

Для порятунку Азовського моря необхідно викорінити браконьєрство, довести до оптимальних об’ємів річковий стік, замінити каналізаційні системи прибережних міст па більш екологічно безпечні, перейти па нові технології, які б дали змогу значною мірою знизити забруднення вод моря промисловими, сільськогосподарськими й побутовими відходами.

Головне

Азовське море е найбільш віддаленим від Світового океану. Особливими рисами природи Азовського моря є його малі розміри та глибини, низька солоність вод, що обумовлює сприятливі умови для розвитку організмів.

Через низку екологічних проблем, спричинених господарською діяльністю, море опинилося па межі екологічної катастрофи.

Запитання та завдання для самоперевірки 1. Назвіть основні риси географічного положення Азовського моря. 2. У чому полягає особливість геологічної будови дна Азовського моря? 3. Коротко охарактеризуйте кліматичні умови та властивості водних мас Азовського моря. 4. Які природні особливості Азовського моря є сприятливими для розвитку життя? 5. Сформулюйте основні екологічні проблеми Азовського моря.

Практичні завдання 1. Позначте на контурній карті основні елементи берегової лінії Чорного та Азовського морів. 2. Використовуючи текст підручника, порівняйте географічне положення та природу двох морів, що омивають Україну, за планом: 1) географічне положення, розміри; 2) походження улоговини, середня та максимальна глибини; 3) кліматичні умови; 4) властивості водних мас (соло-нісіь, іемнераіура); 5) іипові предсіаиники оріанічноіи свіїу. Зрибіїь висновок щодо причин, що обумовили наявні відмінності. Результати роботи подайте у вигляді таблиці.

Працюємо самостійно Дослідіть екологічні проблеми Чорного та Азовського морів. Визначте найбільш вагомі чинники, що їх обумовили. Розробіть власний план порятунку морів. Підготуйте повідомлення.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Довгань