§ 20. Будова та функції кровоносних судин. Рух крові в організмі людини.

Кров в організмі людини рухається системою кровоносних судин. Серед кровоносних судин розрізняють: артерії, вени та капіляри.

Артерії — еластичні, але водночас міцні судини, якими кров рухається від серця до органів і тканин.

У стінках артерій між щільним зовнішнім шаром, який укріплений колагеном (білок, що зумовлює міцність і гнучкість), і товстим внутрішнім шаром гладенької мускулатури є два шари еластичної тканини й один шар м’язів {див. мил. 47). Така будова сприяє гнучкості та міцності артерій.

Артерії розгалужуються на вужчі й більш тонкостінні артеріоли, які постачають кров у тканини й органи різних частин тіла. В артеріолах кров’яний тиск зменшується, і кров тече повільніше. Із артеріол кров надходить у крихітні тонкостінні капіляри, де відбувається перехід різних речовин із крові в клітини та з клітин у кров.

Цікаво знати

Кров, насичена киснем, називається артеріальною. А кров, яка насичена вуглекислим газом і бідна на кисень, називається венозною. Ці назви ніяким чином не пов’язані з назвами судин, якими рухається кров.

Найбільшою артерією в організмі людини є аорта.

Капіляри — найдрібніші кровоносні судини.

Вони мають товщину в 10 разів меншу, ніж волосина. Утворені капіляри шаром епітеліальних клітин. Вони забезпечують обмін речовин між кров’ю і тканинною рідиною організму людини.

Капіляри збираються спочатку у венули, які товщі за капіляри, а потім у вени.

Понад 60 % усієї крові людини міститься у венах.

Вени — судини кровоносної системи, якими кров рухається до серця від тканин й органів.

У вени кров надходить із венул, які приймають кров від капілярів. Чим ближче вени до серця, тим вони товщі.

Оскільки кров не накачується у вени під високим тиском, то в їхніх стінках тонші м’язові шари, ніж в артеріях, і менше еластину. Стінки вен мають п’ятишарову будову: зовнішній шар сполучної тканини, гладенька мускулатура із повздовжнім розміщенням волокон, гладенька мускулатура із поперечним розміщенням волокон, еластин та внутрішній шар (мил. 48).

По венам кров рухається лише до серця. Це забезпечується спеціальними клапанами, які є тільки у венах.

Стінки вен тонкі, а просвіт — великий. Тому коли кров із венул надходить у вени, то швидкість її руху збільшується. Унаслідок цього кров рухається до серця, ніби її накачують. Завдяки клапанам у венах кінцівок людини підтримується постійний потік крові, навіть якщо доводиться довго стояти або сидіти.

Кровообіг — це рух крові по судинах.

Його забезпечує кровоносна система, що складається із серця і кровоносних судин. Скорочуючись, серце забезпечує безперервний рух крові по судинах.

У людини кровоносна система закритого типу. Кров рухається двома колами кровообігу: великим і малим (див. мил. 49).

Велике коло кровообігу розпочинається з лівого шлуночка, що містить багату на кисень кров, яка потім із силою виштовхується шлуночком в аорту. Від аорти біля самого серця відгалужуються вінцеві артерії, які транспортують кров до коронарних артерій серця.

Аорта поблизу серця утворює ліву дугу й іде вниз по грудній, а потім — черевній порожнині. Від неї відходять артерії, які несуть кров до голови та шиї, а також до верхніх кінцівок і внутрішніх органів грудної та черевної порожнини. На рівні 4-го поперекового хребця аорта розгалужується на дві великі артерії, що несуть кров до нижніх кінцівок.

Великим колом кровообігу багата на кисень кров по артеріях рухається до капілярів, що густою сіткою пронизують весь організм.

Через тонкі стінки капілярів кров віддає поживні речовини та кисень у тканинну рідину.

До мозку спрямовується до 13 % багатої на кисень крові, а решта — до внутрішніх органів. До травного тракту, наприклад, спрямовується більше крові після чергового прийому їжі, а до скелетних м’язів — під час значного фізичного навантаження.

Кінцеві продукти життєдіяльності клітин із тканинної рідини надходять натомість у капіляри. Із капілярів кров потрапляє у дрібні вени, які зливаються та впадають у верхню та нижню порожнисті вени. Верхня та нижня порожнисті вени несуть кров до правого передсердя, де закінчується велике коло кровообігу.

Мале коло кровообіг}' починається з правого шлуночка, з якого насичена вуглекислим газом кров виштовхується у легеневі артерії (праву та ліву). У легенях кров віддає вуглекислий газ і збагачується киснем.

По легеневим венам насичена киснем кров надходить у ліве передсердя, яким закінчується мале коло кровообігу.

Артеріальний тиск — це тиск, який справляє кров на стінки артерій. Найвищий кров’яний тиск в аорті. По мірі руху крові від аорти по артеріях до артеріол її тиск знижується.

Якщо кров’яний тиск падає нижче певного рівня, то нервові імпульси від головного мозку змушують м’язи стінок артеріол скорочуватися, збільшуючи тиск крові. При потребі знизити кров’яний тиск від головного мозку надходять сигнали, що збільшують діаметр артеріол.

Тиск крові у кровоносній системі змінюється. У здорової людини величина артеріального тиску підтримується на постійному рівні 120/80.

Верхній показник — це систолічний тиск (при максимальному скороченні шлуночків), а нижній показник діастолічний тиск (при розслабленні шлуночків).

Артеріальний тиск підвищується при інтенсивній м’язовій діяльності. Найсильніше впливають на артеріальний тиск різноманітні емоції, які зазвичай сприяють його підвищенню. У підтриманні сталості артеріального тиску важлива роль належить нервовій системі.

ШВИДКІСТЬ РУХУ КРОВІ. Кров рухається швидше в артеріях і найповільніше — в капілярах.

У кровоносній системі найбільша швидкість руху крові (0,5 м/с) в аорті, швидкість руху крові в капілярах у 1000 разів менша, ніж в аорті (0,5 мм/с). Повільна течія крові в капілярах сприяє обміну газів та переходу поживних речовин із крові у тканини, а кінцевих продуктів обміну речовин — із тканин у кров.

Система органів кровообігу складається з серця і судин.

Кров у організмі людини рухається по кровоносних судинах. Розрізняють такі кровоносні судини, як: артерії, вени, капіляри. Найбільшою артерією є аорта.

Рух крові в організмі людини здійснюється по великому і малому колах кровообігу.

Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка і закінчується правим передсердям.

Мале коло кровообігу розпочинається з правого шлуночка і закінчується лівим передсердям.

Контрольні запитання

1.    Які кровоносні судини є в організмі ЛЮДИНИ?

2.    Яку функцію виконують артерії, вени та капіляри?

3.    Яку судину називають аортою?

4.    Що таке кровообіг?

5.    Яка кров називається венозною, а яка — артеріальною?

6.    Яка кров рухається по артеріях, а яка — по венах?

7.    Скільки кіл кровообігу в людини?

8.    Де розпочинається й де закінчується велике коло кровообігу?

9.    Поясніть рух крові малим колом кровообігу.

Завдання

1.    Поміркуйте та поясніть, які чинники впливають на рух крові в організмі людини.

2.    Чи під силу людині регулювати свій кровообіг?

3.    Виміряйте частоту серцевих скорочень у товариша. Для цього трьома пальцями правої руки (якщо ви правша) натисніть злегка на його зап’ястя і, відчувши серцеві скорочення, порахуйте їх кількість вподовж 10 секунд. Отримані дані помножте на 6. Яка частота серцевих скорочень у вашого товариша?

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко