Народна Освіта » Біологія » § 46. Мислення та свідомість

НАРОДНА ОСВІТА

§ 46. Мислення та свідомість

Мислення. Серед наших знань про навколишній світ є багато таких, що набуті лише за допомогою відчуттів і сприйняття. Завдяки їм ми пізнаємо властивості об’єктів, які можна відкрити безпосередньо — розглядаючи їх, обмацуючи або прислухаючись.

Але атом недоступний нашому зору, а ультразвук — слуху, проте нам відома будова атома, і ми знаємо, що таке ультразвук. Ці знання отримані завдяки мисленню, що виконує пізнавальну функцію: за його допомогою ми відкриваємо властивості об’єктів, що недоступні безпосередньо органам чуття. Як улаштований процес мислення? Завдяки чому воно дає нам змогу вийти за межі чуттєвого досвіду?

Словесно-логічне мислення. Проаналізуємо приклад, відомий з історії науки. У XIX ст. французькому астроному Урбену Левер’є вдалося відкрити одну з планет Сонячної системи без допомоги телескопа — на аркуші паперу. Левер’є знав, що орбіта Урану не відповідає загальним закономірностям руху планет навколо Сонця. Постала проблема — в чому причина цього явища? Щоб це пояснити, він висунув гіпотезу — на Уран впливає невідомий об’єкт. Учений вдався до аналізу орбіти планет Сонячної системи й розрахував величину відхилення Урану від «правильної» траєкторії.

Левер’є зробив умовивід — невідоме космічне тіло є планетою Сонячної системи. Пізніше астрономи за допомогою телескопа виявили її саме там, де вказав Левер’є. Цю планету назвали Нептун.

Поняття, моделі — це засоби мислення; аналіз, синтез, гіпотеза, умовивід — прийоми, які використовуються в його процесі. Таке мислення здійснюється за обов’язкової участі мови (природної і штучної), тому його називають словесно-логічним.

Не менш важливим є образне мислення, засобами якого є зорові, слухові або рухові образи. Проте й під час образного мислення людина аналізує ситуацію, синтезує інформацію, формулює гіпотезу — застосовує загальні прийоми мислення (мал. 46.1). Інколи образне мислення дає змогу значно пришвидшити розв’язання завдань. Так, досвідчений водій, оперуючи образами машини й місця, де її необхідно припаркувати, зіставляє ці два об’єкти.

Пізнавальна функція мислення людини тісно пов’язана з прогностичною. Завдяки мисленню людина може створювати образ майбутнього і планувати дії, спрямовані на його реалізацію. Отже, мислення бере участь у регуляції поведінки людини.

Свідомість. Якщо ви перебуваєте у стані активного неспання, то ваша відповідь на запитання «Чи усвідомлюєте ви, що навколо вас відбувається?» зазвичай буде стверджувачьною. Доказом усвідомлення може бути ваш звіт про явища, події, предмети, що вас ото-

чують, тощо. До змісту свідомості належать також ваші дії, думки, відчуття, переживання, спогади.

Слова «свідомість» і «відати» (синонім «знати») мають той самий корінь невипадково. Свідомість є проявом здатності людини ставитися до всього, що її оточує, і до самої себе з позиції засвоєних нею знань. Виникнення свідомості людини в антропогенезі є наслідком появи мови, яка стала засобом координації спільної діяльності, збереження і передачі суспільного досвіду. У процесі індивідуального розвитку людини свідомість також формується у спілкуванні завдяки мовленню й мові.

Свідомість дає людині змогу планувати власну діяльність: ставити цілі, критично оцінювати результати своїх дій. Без відбиття у свідомості неможливе розуміння людиною свого внутрішнього світу. Усвідомлення дає людині змогу аналізувати власний душевний стан і в разі необхідності давати йому раду, відшукувати розв’язання життєвих проблем.

Свідомість і психіка. Не всі психічні процеси відбуваються на свідомому рівні, не всі дії людини усвідомлюються. Тому в психіці людини виділяють не тільки усвідомлюване, але й неусвідомлюване і несвідоме.

Коли ви вчилися писати, рухи під час писання були усвідомленими: ви контролювали нахил ручки, відповідність написання букви зразку. Багаторазові повторення сформували у вас навичку писання, і наразі ви робите це автоматично. Послідовності дій, що виконуються автоматично, без участі свідомості, належать до неусвідомлюваної складової психіки. Але спробуйте написати слово іншою рукою — зробити це, не контролюючи себе, вам не вдасться. Так ваші дії з неусвідомлюваних знову перетворяться на усвідомлені.

Проте в людини є досвід, який через низку обставин витісняється з її свідомості й надалі зазвичай не усвідомлюється. Разом з тим він залишається змістом психіки, який називають несвідомим.

Несвідоме впливає на поведінку. Скажімо, людина може відчувати тривогу в порожньому приміщенні, не розуміючи причин свого страху. Його джерелом може бути негативний досвід, одержаний у ранньому дитинстві: наприклад, тяжкі переживання самотності в очікуванні батьків.

Змінені стани свідомості. Свідомість дає змогу людині оцінювати життєві ситуації та контролювати свою поведінку. Проте такий контроль ускладнюється в так званих змінених станах свідомості.

Зявляється безпідставне

відчуття радості (ейфорії), що згодом змінюється на депресію або агресію. Свідомість є великим привілеєм психіки людини, що дає їй змогу аналізувати й змінювати не тільки зовнішній, але й внутрішній світ, тобто саму себе. Свідомість — це могутній інструмент розвитку здібностей і талантів, тому власне психічне здоров’я вимагає не меншої відповідальності, ніж стан зору, слуху або серцево-судинної системи.

1. Знайдіть у тексті опис функцій мислення і приклади, що їх ілюструють. Зверніться до власного досвіду й наведіть приклад використання мислення у пізнавальній функції.

2. Складіть або знайдіть три завдання на образне мислення. Запропонуйте їх товаришеві. Проаналізуйте, як він їх виконує.

3. Знайдіть у тексті опис свідомості та її функцій. Спробуйте протягом 10-15 хв постежити за власним полем свідомості: з'ясуйте, що в цей час розміщується в ньому на «передньому плані», або в його фокусі, що — на периферії, як змінюється межа між ними. Опишіть свої спостереження.

1. Якими є основні засоби словесно-логічного мислення? 2. Який тип мислення є провідним для архітектора, музиканта, дизайнера? 3. Назвіть функції свідомості. 4. Чи є синонімами слова «психіка» і «свідомість»?

5. Що є змістом неусвідомлюваного в психіці? Як цей зміст стає усвідомлюваним? 6*. Поясніть, чому вживання наркотиків перетворює людину на їхнього раба. 7*. Поясніть, чи є правильним твердження: «Мислення дає нам змогу виходити за межі знань, які ми отримуємо завдяки сприйняттю».

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Базанова

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 9-07-2016, 12:23, посмотрело: 609