Народна Освіта » Біологія » Урок 51. Мова, свідомість та емоції

НАРОДНА ОСВІТА

Урок 51. Мова, свідомість та емоції

 Слухаючи незнайому іноземну мову, ми розрізняємо окремі слова, але значення цих слів є нам невідомими. Вивчаючи іноземну мову, ми довго звикаємо до звучання незнайомих слів, намагаємося копіювати інтонації і запам’ятовуємо їх значення. Важкість цієї справи часто викликає у нас роздратування. Це емоція, яку ми усвідомлюємо. На цьому уроці спробуємо розібратися з поняттями «мова», «свідомість», «емоції».

Ключові слова: слово, мова, свідомість, підсвідомість, емоції нижчі та вищі, воля.

Слово е умовним подразником і має наступні властивості: 1) передача інформації; 2) узагальнення сигналів першої сигнальної системи; 3) відволікання від конкретної дійсності, на чому ґрунтується абстрактне, логічне мислення людини.

До умовних сигналів другої сигнальної системи варто зарахувати не тільки ті слова, які чуємо, бачимо написаними, але й нотні знаки, міміку та жести глухонімих, які теж виконують функції позначення перших конкретних сигничів дійсності. Слово як умовний подразник другої сигнальної системи діє на людину своїм змістом, а не звучанням. Тому, слухаючи незнайому мову, ми можемо сприймати мелодику та інтонації, але не зміст.

Мова — система словесних знаків, що служить засобом спілкування в даному суспільстві (.мял. 112). Мова виникає в процесі розвитку суспільства і розвивається разом з ним. Головна функція мови — спілкування, але у вигляді письма мова ще й зберігає інформацію на матеріальних носіях. Мова складається зі знаків звукових і графічних, що забезпечують класифікацію й узагальнення образів існуючих предметів, явищ, ознак, відношень тощо. У процесі функціонування мови значення слів з часом можуть змінюватися, внаслідок чого виникає багатозначність слів (іде людина, іде поїзд, іде сніг, іде засідання).

Свідомість — вища форма розвитку психіки, яка полягає у відображенні властивостей предметів і явищ навколнш-

нього світу, процесів, що відбуваються в ньому, свого місця у світі, власної діяльності. Можна виділити наступні функції свідомості: пізнавальна, творча, прогностична, регуляторна. Свідомість дозволяє засвоювати інформацію будь-якого походження, у думках будувати плани і передбачати наслідки їх втілення. Свідомість регулює взаємовідносини людини з природою та суспільством.

В структурі свідомості виділяють знання, ставлення, самосвідомість та цілеспрямованість. Знання — результат сприйняття та запам’ятовування. Ставлення виражається в почуттях та емоціях, які викликає у людини та чи інша інформація. Самосвідомість дає можливість людині стверджувати власне «Я*, пізнавати та оцінювати себе і формулювати цілі та рівень досягнень. Цілеспрямованість полягає у готовності подолати труднощі на шляху досягнення поставленої мети, використовуючи вольові методи. Наприклад, людина набула певного рівня знань. Пройшовши тестування, людина переконалась у тому, що її рівень знань є високим і відчула впевненість у собі. Як результат, людина ставить для себе мету стати фахівцем у певній сфері діяльності: науковій, технічній, юридичній, музичній тощо. На шляху досягнення мети людина готова змінювати місце проживання, витрачати гроші, економити і робити це, незважаючи на будь-які труднощі.

Свідомість — це функція мозку людини, яка поєднує всі форми психічної діяльності людини: відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, увагу, почуття, емоції й волю. Свідомість має соціальний характер.

Основні ознаки свідомості: 1) сприйняття дійсності в мовній формі; 2) здатність виділяти з численних явищ середовища найважливіші та зосереджувати на них увагу; 3) здатність до прогнозування; 4) усвідомлення суспільства і своєї власної особистості; 5) здатність формувати етичні та естетичні цінності.

Аналіз окремих ознак свідомості дає підставу стверджувати, що деякі з них є властивими не тільки людині, а й тваринам. Отже, свідомість — це продукт мозку і одночасно продукт суспільного життя людини, його життєвого досвіду, який закарбовується шляхом умовних рефлексів. Умовні рефлекси — це ті «цеглинки*, із сукупності яких формується складна конструкція свідомості. Але ця конструкція не зводиться до суми умовних рефлексів, хоча принципи цілісної діяльності мозку сьогодні вивчено ще не повністю.

Підсвідомість оцінює будь-який сигнал, що надходить до мозку не лише під час сну, а й у стані бадьорості, і є своєрідним первинним фільтром для всієї інформації, що надходить до мозку.

Таким чином, уся вища нервова (психічна) діяльність людини постійно відбувається на двох рівнях — підсвідомому і свідомому.

Емоція — своєрідний фізіологічний стан, що характеризує особисте ставлення людини до явищ і подій навколишнього та внутрішнього світу, є однією з форм відображення дійсності. В емоціях відображаються певні потреби людини і реалізується їх задоволення, досягнення мети.

Емоції поділяють на негативні та позитивні. Розрізняють стенічні негативні емоції, які зумовлюють активну діяльність (гнів, лють, стан афекту, агресії тощо), і астенічні, що знижують активність (страх, горе, смуток, депресія) (.кал. 113). До позитивних емоцій належать радість, задоволення, насолода, стан комфорту, відчуття любові та щастя. Є нижчі та вищі емоції. Нижчі емоції — елементарні, пов’язані з органічними потребами людини (голод, спрага, статевий інстинкт, самозбереження тощо). Вищі емоції виникають тільки у людини в зв’язку із задоволенням соціальних потреб (інтелектуальних, моральних, естетичних тощо). Ці складні емоції розвивались на основі свідомості, вони контролюють і гальмують нижчі емоції.

Встановлено, що права півкуля порівняно з лівою активніше працює з емоціями, але позитивні емоції пов’язані переважно з лівою півкулею, а негативні — з правою.

Життя людини без емоцій є неможливим. У нормі життя людини має бути емоційно насиченим і різноманітним, з переживанням позитивних емоцій. Бурхливі негативні емоційні реакції призводять до розвитку різноманітних психічних і соматичних хвороб, завдають шкоди людям, що перебувають поряд. Тому передусім необхідно запобігати розвиткові негативних емоцій.

Воля — це свідоме керування емоціями і вчинками, а також спрямування діяльності на здійснення задуманого. Вольовими

зусиллями людина може гальмувати дію, якщо вона с недоцільною. Застосовують також спеціальний автотренінг керування емоціями. Проте при тривалих негативних емоційних станах (страх, тривога, смуток, туга) постійне стримування емоцій може призвести до негативних наслідків (психічних чи фізіологічних розладів в організмі).

Є й інші психофізіологічні способи зняття негативних емоцій. Так, досить лише проаналізувати причини негативних емоцій та їхні наслідки, щоб зняти негативний емоційний стан. Сприяють зняттю негативних емоцій зміна оточення і виду діяльності, помірна фізична активність, особливо на природі.

1. Дайте визначення поняттю «мова».

2. Опишіть функції та структуру свідомості.

3. Як ви розумієте поняття «свідомість»?

4. Що таке підсвідомість?

5. Визначте роль емоцій у нашому житті.

6. Яким чином можна проявляти волю?

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Костильов

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 3-07-2016, 12:50, Переглядів: 978