§ 22. Рух крові по судинах. Пульс. Артеріальний тиск

Пригадайте з курсу фізики, чим спричинений і від чого залежить тиск у рідині. У яких одиницях вимірюють тиск? Що таке швидкість?

Рух крові по судинах. Серце скорочується ритмічно, тому кров надходить до кровоносних судин порціями. Проте вона тече по кровоносних судинах безперервним потоком. Що ж забезпечує такий рух крові?

Непосмуговані м’язові волокна артерій, скорочуючись та розслаблюючись, звужують та розширюють їх і в такий спосіб регулюють потік крові у цих судинах. Еластичні волокна надають артеріям пружних властивостей. Пружність артерій має вагоме значення для руху крові. Лівий шлуночок під час скорочення виштовхує кров під великим тиском. При цьому стінки аорти розтягуються і вона вміщує всю кров, виштовхнуту шлуночком. Коли шлуночок розслаблюється, тиск в аорті падає, а її стінки завдяки пружним властивостям дещо спадаються. При цьому кров з розтягнутої аорти проштовхується до артерій, хоча із серця в цей час кров не надходить. У такий спосіб забезпечується безперервний рух крові по судинах.

Руху крові по венах сприяють скелетні м’язи, які, скорочуючись і розслаблюючись, ритмічно стискають вени. Розтягнення порожнистих вен у грудній клітці під час вдиху також зумовлює рух крові по них до серця.

Швидкість руху крові залежить від різниці тисків і від площі поперечного перерізу кровоносного русла. Аорта має поперечний переріз 4,5 см²і швидкість руху крові тут найбільша — близько 0,3-0,4 м/с.

У міру розгалуження артерій їх діаметр стає меншим, проте загальна площа поперечного перерізу всіх артерій зростає (до 400 см²) і швидкість руху крові зменшується (до 4,0 мм/с). Загальна площа просвіту всіх капілярів у тисячу разів більша за площу поперечного перерізу аорти, отже,

швидкість кровотоку в капілярах у стільки ж разів повільніша, ніж в аорті (0,3 мм/с). Це має неабияке значення для організму. Саме завдяки повільному рухові крові в найменших кровоносних судинах встигає відбуватися обмін речовин (у тому числі й газів) між кров’ю і міжклітинною рідиною.

Вени, на відміну від артерій, не розносять, а збирають кров від органів і несуть її до серця. На шляху від капілярів до серця їхня кількість і загальна площа поперечного перерізу зменшуються (від 700 см² до 10 см²), а швидкість руху крові зростає до 0,2 м/с.

З курсу фізики вам відомо, що в нерозривних потоках рідин добуток швидкості потоку (і;) на площу його поперечного перерізу (8) є величиною сталою. Об’єм крові, що протікає за одиницю часу через судини, дорівнює добуткові швидкості руху крові на площу поперечного перерізу судин. Ця величина є однаковою для всіх частин кровоносної системи: скільки крові виштовхує серце в аорту, стільки її протікає через артерії, капіляри та вени й стільки ж повертається до серця.

Пульс. З фізики відомо, що механічний поштовх викликає коливання, які поширюються. У кровоносній системі таким є серцевий поштовх. Він поширюється по артеріях у вигляді пульсової ХВИЛІ 31 ШВИДКІСТЮ 10 м/с. Амплітуда цієї хвилі залежить від сили серцевих скорочень, віддаленості від серця й пружності судин артерій.

Періодичні пульсуючі коливання стінок артерій, зумовлені скороченнями серця, називають артеріальним пульсом. Кожне пульсуюче коливання стінок артерій відповідає одному скороченню серця. Пульс у дорослої нетренованої людини в стані спокою становить 60-80 уд./хв. Показники пульсу є величиною змінною. Вони залежать від зросту людини (що вища людина, то нижчі показники пульсу), віку (пульс новонародженої дитини становить 120-140 уд./хв, у 16-18 років досягає норми, після 55 років — зростає до 90-95 уд./хв), статі (у чоловіків пульс дещо нижчий, ніж у жінок), тренованості організму (у тренованих людей пульс може становити 50 уд./хв).

Основними властивостями пульсу є його частота, ритмічність, напруженість, висота й наповнення. Це має важливе діагностичне значення — можна виявити порушення кровотоку та інші патологічні зміни в організмі (наприклад, за високого артеріального тиску пульс стає «твердим», а за низького— «м’яким»). У нормі пульс добре прослуховуєть-ся — він пружний, ритмічний, рівномірний за наповненням. За пульсом визначають ритмічність, частоту й силу серцевих скорочень, що є важливими фізіологічними показниками здоров’я людини. Пульс легко прощупується пальцями в ділянках тіла, де артерії підходять до поверхні тіла — на внутрішньому боці зап’ястка, по боках шиї тощо.

Тема. Вимірювання частоти серцевих скорочень.

Мета: навчитися вимірювати частоту серцевих скорочень (ЧСС).

Обладнання: секундомір.

Хід дослідження

Пам’ятайте! Частоту серцевих скорочень потрібно визначати лише після 5 хв відпочинку.

1. Знайдіть пульс у себе на променевій артерії. Для цього покладіть вказівний і середній пальці на внутрішню поверхню руки перед зап’ястком з боку великого пальця (див. іл.). Потренуйтесь швидко знаходити пульс.

2. Користуючись секундоміром, підрахуйте пульсові удари впродовж 15 с. Цей показник помножте на 4 і визначте ЧСС за 1 хв.

3. Повторіть вимірювання ЧСС ще два рази. Знайдіть середній показник.

4. Виявіть, на яких ділянках тіла, крім зап’ястка, можна проводити вимірювали ЧСС.

5. Зробіть висновок про особливості вимірювання пульсу та його властивостей.

Артеріальний тиск. Серце, виштовхуючи кров у кровоносні судини

для її просування по кровоносній системі, створює кров’яний тиск. Вимірюється кров’яний тиск, як і атмосферний, у міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.). В аорті тиск найвищий — 110-130 мм рт. ст. З рухом крові по артеріях тиск поступово падає до 100-120 мм рт. ст. Значне падіння тиску (до 20 мм рт. ст.) відбувається у найдрібніших артеріях і в капілярах. У венах кров’яний тиск продовжує поступово знижуватись і в порожнистих венах він практично сягає нуля. Завдяки різниці тиску кров тече з ділянки вищого тиску до ділянки нижчого.

Кров’яний, або артеріальний, тиск людини, залежно від фаз серцевого циклу, має два показники: максимальний тиск у момент скорочення серця і мінімальний тиск у момент розслаблення серця. Показником артеріального тиску людини є співвідношення цих показників (наприклад, 120/80 мм. рт. ст.). Нормальний максимальний тиск у момент скорочення серця становить 120-130 мм рт. ст., а мінімальний тиск у момент розслаблення серця — 80-85 мм рт. ст.

У здорової людини величина тиску підтримується на відносно постійному рівні, оскільки кровоносні судини у нормі перебувають у тонусі (від грец. tonos [тонос] — напруження). У результаті порушення нейрогуморальної регуляції судинного тонусу, негативної дії факторів зовнішнього середовища тонус кровоносних судин порушується.

Якщо тонус кровоносних судин збільшується, то вони звужуються і тиск у кровоносній системі підвищується. Такий стан підвищеного кров’яного тиску (140/90 мм рт. ст. і вище) називають артеріальною гіпертензією, або гіпертонією.

Якщо тонус зменшується, судини розширюються, кров’яний тиск відповідно знижується. Зниження кров’яного тиску до 90/50 мм рт. ст. унаслідок зменшення тонусу кровоносних судин називають артеріальною гіпотензією, або гіпотонією.

Кров’яний тиск залежить від таких чинників: кількості крові в циркулюючому руслі (якщо втрачається кров — її об’єм зменшується, тиск знижується); сили і частоти серцевих скорочень; ступеня напруження стінки артерій (судинного тонусу).

Регуляція кровообігу. Однією з основних функцій нейрогуморальної регуляції кровообігу є підтримання постійного кров’яного тиску. Вона здійснюється рефлекторно. Головна роль належить нервовій системі (центр регуляції діяльності судин міститься у довгастому мозку). Деякі біологічно активні речовини, що виділяються в кров (адреналін, норадре-налін, ацетилхолін), а також зміни в йонному складі тканинної рідини здійснюють гуморальну регуляцію кровообігу.

Рух крові по судинах. Швидкість руху’ крові. Пульс. Вимірювання частоти серцевих скорочень. Артеріальний тиск

Основним методом виявлення змін артеріального тиску є аускультативний (від лат. auscultatio [аускультаціо] — вислуховування) метод, запропонований на початку XX ст.

Для вимірювання артеріального тиску використовують спеціальний прилад сфігмоманометр, який складається з манжети, пристрою для нагнітання повітря в манжету та манометра для вимірювання тиску повітря у манжеті. Крім того, сфігмоманометр оснащений або фонендоскопом, або електронним пристроєм для реєстрації пульсації повітря в манжеті. Метод ґрунтується на цілковитому перетисканні манжетою плечової артерії та вислуховуванням тонів, які виникають за повільного випускання повітря з манжети. Досі цей метод вважають еталонним. Сьогодні використовують як манометричні (аускультативні), так і осциломет-ричні (цифрові, електронні) апарати. Серед манометричних сфігмоманометрів розрізняють ртутні та мембранні, а поміж осцилометричних цифрових апаратів (тонометрів) — напівавтоматичні та автоматичні.

1. Завдяки чому кров рухається по сурдинах? 2. Яка швидкість руху крові: а) в аорті; б) у венах; в) у капілярах? 3. Від чого залежить швидкість руху крові в різних судинах кровоносної системи? 4. У чому полягають особливості руху крові по венах? 5. Що таке перерозподіл крові в організмі? 6. Що таке пульс? На яких ділянках тіла і для чого його вимірюють? 7. Якими властивостями характеризуються пульс?

8. Що таке кров’яний тиск? 9. Як змінюється кров’яний тиск у різних ділянках кров’яного потоку? 10. Що таке тонус кровоносних судин?

11. У чому полягає практичне значення визначення частоти пульсу?

12. Чим забезпечується безперервність потоку крові? Відповідь аргументуйте. 13. Завдяки яким особливостям кровотоку можливий перерозподіл крові в організмі?

14. Розгляньте ніготь великого пальця руки. Якого він кольору? Натисніть на нього. Якого кольору він набув? Чому? Якщо натиснення припинити, ніготь знову набуває попереднього кольору. Чому?

Тема: Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж* доби, тижня.

Мета: дослідити зміну ЧСС під впливом навантажень; установити залежність ЧСС від стану організму та обґрунтувати значення показників ЧСС для оцінки стану власного здоров’я.

Матеріали: блокнот і ручка.

Хід дослідження

1. Проводьте вимірювання частоти серцевих скорочень (підрахунок пульсу) впродовж тижня в один і той самий час у певні періоди доби:

2. Дані вимірювань занесіть до таблиці 1:

Таблиця 1

	Вранці після пробудження, не встаючи з ліжка	Після виконання процедур ранкового туалету	Під час ігор на великій перерві в школі або активного відпочинку	Після обіду — по завершенні прийому їжі	Після вечірньої прогулянки	Перед нічним сном
понеділок
вівторок
середа
четвер
п’ятниця
субота
неділя

7. Якщо показники ЧСС в стані спокою впродовж тижня є стабільними, оцініть стан свого здоров’я на основі аналізу даних таблиці 2.

8. Зробіть висновок про залежність ЧСС від стану організму та її значення для оцінки стану свого здоров’я.

Таблиця 2

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук