§ 17. Внутрішнє середовище організму людини. Кров, її склад та функції

,,Постійність внутрішнього середовища є умовою вільного і незалежного життя.''-

Клод Бернар, французький фізіолог XIX ст.

Як здійснюється транспорт речовин у тварин? Які функції виконує гемолімфа, а які — кров?

Роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму. Внутрішнє середовище організму утворюють його рідини — кров, лімфа і тканинна рідина. Ці рідини взаємопов’язані та можуть взаємно перетворюватися, що створює цілісне рідке середовище всередині організму. Значення рідин дуже важливе, оскільки більшість речовин беруть участь у біохімічних реакціях у розчиненому стані. Саме за допомогою рідин внутрішнього середовища до клітин надходять поживні речовини та кисень і видаляються шкідливі продукти життєдіяльності.

Кров — непрозора, солонувата на смак рідина червоного кольору, що циркулює по Замкненій кровоносній системі. ПрнгаЗааліє, Ягсііліи органами утворена кровоносна система людини? Об’єм крові в дорослої людини становить 4-6 л (7-8 % маси тіла). Вам відомо, що основною функцією крові є транспортна, яка полягає в перенесенні:

• дихальних газів — кисню від легень до тканин організму, а вуглекислого газу від тканин до легень (дихальна функція);

• поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів та ін.), мінеральних солей до всіх тканин організму (трофічна функція);

• кінцевих продуктів обміну речовин від усіх тканин до органів виділення (видільна функція);

• гормонів та інших біологічно активних речовин до клітин усіх органів і тканин організму (регуляторна функція).

Лімфа — прозора рідина, що рухається по судинах лімфатичної системи. Пригадайте, якими органами утворена лімфатична система людини?

Лімфи в організмі утворюється близько 2 л на добу. Основу и становить вода, у якій розчинені органічні (білки, жирні кислоти, гліцерин) й неорганічні (мінеральні солі) речовини. Вам відомо, що по лімфатичних судинах також транспортуються поживні речовини та кінцеві продукти обміну речовин.

Кров і лімфа безпосереднього контакту з клітинами тканин не мають, він забезпечується через тканинну рідину.

Тканинна (міжклітинна) рідина омиває всі клітини організму. Вона є проміжним середовищем, через яке здійснюється обмін речовин (вода, мінеральні солі, органічні речовини, гази тощо) між кров’ю та клітинами інших тканин. Цей обмін здійснюється завдяки явищам дифузії та фільтрації.

Тканинна рідина утворюється з рідкої частини крові — плазми, що відфільтровується через стінки кровоносних капілярів, а також з кінцевих продуктів обміну речовин, які постійно надходять із клітин. За добу утворюється близько 20 л тканинної рідини.

Кисень і поживні речовини з артеріальних капілярів надходять спочатку в тканинну рідину, а вже з неї — у клітини. У свою чергу, вуглекислий газ, вода й інші продукти обміну, що утворюються в клітинах, виділяються спочатку в тканинну рідину, а потім надходять у венозні капіляри. Тут відбувається всмоктування (абсорбція) тканинної рідини. У кровоносне русло повертається до 90 % тканинної рідини, а 10 % її всмоктується в лімфатичні капіляри — утворюється лімфа. Вона повільно тече по лімфатичних судинах і надходить у кровоносну систему. Склад лімфи залежить від особливостей обмінних процесів тканин, від яких вона відтікає (іл. 44).

Кров, лімфа та тканинна рідина перебувають у тісному взаємозв’язку, підтримуючи на постійному рівні вміст у клітинах органічних та неорганічних речовин, кров’яний тиск, температуру тіла тощо, створюючи тим самим оптимальні умови для нормальної життєдіяльності всіх клітин і тканин організму.

Склад крові. Серед рідин внутрішнього середовища пріоритетна роль належить крові.

Окрім транспортної функції, вона виконує не менш важливі захисні функції.

Кров забезпечує організму імунітет. Вона володіє фізіологічними механізмами, завдяки яким кров, що циркулює у кровоносній системі зберігається в рідкому стані. За порушення цілісності кровоносних судин утворюється кров’яний тромб, що перешкоджає витіканню крові з ушкодженої судини. Усі функції крові взаємопов’язані та забезпечуються її скла

дом (іл. 45). 55-60 % об’єму крові становить рідка її частина — плазма; 40-45 % — формені елементи: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити.

Кількість і співвідношення клітин крові є різним, що зумовлено функціями, які вони виконують. В 1 мм³ крові дорослої людини в нормі (за міжнародним стандартом якості) міститься 4,1-5,9 мли еритроцитів, 4,4-11,3 тис. лейкоцитів і 150-400 тис. тромбоцитів. Кількість формених елементів крові в одиниці об’єму — це відносно сталий показник, який залежить від віку, статі та стану здоров’я людини. Під час захворювань кількісні показники клітин крові в людини змінюються. Отримати ці показники, установити причини їх відхилень, а відповідно й діагноз, можна, зробивши аналізи крові.

Усі клітини крові беруть участь у транспортуванні різноманітних речовин, виконують захисні функції. Крім того, кожна з клітин крові виконує специфічні функції. Детальніше про них дізнаємося в наступних параграфах.

У процесі функціонування формені елементи крові старіють і руйнуються. Так, еритроцити «живуть» 100-120 діб, тромбоцити — 8-12 діб, а лейкоцити — 6-10 год, 3-5 діб чи навіть кілька років (залежно від виду).

Руйнуються всі клітини крові в печінці та селезінці, а також у місцях протікання запальних процесів (лейкоцити) та пошкодження кровоносних судин (тромбоцити). На заміну відмерлих формених елементів утворюються нові. Руйнування та утворення формених елементів крові передбачають підтримання їх оптимальної кількості в одиниці об’єму крові.

ЕРИТРОЦІЇТИ (від грец. егуїНгоз [ери-трос]— червоний; суіюз [цитос] — клітина) — червоні кров’яні тільця.

ЛЕЙКОЦЙТИ (від грец. Іеисог [лей-кос] — білий; суіюв [цитос] — клітина) — білі кров’яні тільця.

ТРОМБОЦЙТИ (від грец. ШготЬон [ тромбос] — грудка, згусток; суїоз [іцитос] — клітина) — кров’яні пластинки.

Тема: Мікроскопічна будова крові людини.

Мета: з’ясувати особливості мікроскопічної будову крові людини; порівняти будову еритроцитів крові людини та крові жаби; обґрунтувати залежність ефективності перенесення кисню від особливостей будови еритроцитів крові людини та крові жаби.

Обладнання та матеріали: мікроскопи, постійні мікропрепарати крові людини та крові жаби.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа постійний мікропрепарат крові людини. Знайдіть формені елементи крові.

Зіставте побачене з наведеною ілюстрацією та підпишіть позначені цифрами формені елементи крові людини.

Чим відрізняються формені елементи крові людини?

3. Розгляньте за великого збільшення мікроскопа почергово постійні мікроскопічні препарати крові людини та крові жаби. Зверніть увагу на кількість еритроцитів у полі зору мікроскопа (приблизно), їхню форму, колір, розміри, наявність ядра.

4. Результати спостережень занесіть до таблиці.

Чим відрізняються еритроцити людини від еритроцитів жаби?

5. Схематично зобразіть побачене під мікроскопом.

6. Зробіть висновок про зв’язок будови й функцій формених елементів крові людини.

Внутрішнє середовище організму.

Склад і функції крові, лімфи. Тканинна рідина. Взаємозв’язок компонентів внутрішнього середовища

1. Що таке внутрішнє середовище організму? Схарактеризуйте його компоненти. 2. Поясніть роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини. 3. Як пов’язані між собою кров, лімфа і тканинна рідина? 4. Які функції виконує кров? 5. Розкрийте особливості транспортної функції крові. 6. З яких компонентів складається кров?

7. Які клітини належать до формених елементів крові? 8. У чому полягає значення лімфи й тканинної рідини для організму людини?

9. Чому для життєдіяльності клітин організму людини необхідне рідке середовище? 10. Розкрийте механізм взаємозв’язків крові, лімфи та тканинної рідини. 11. Прокоментуйте афоризм К. Бернара, винесений як епіграф до теми. 12. Визначте (приблизно), скільки еритроцитів утворюється та руйнується у дорослої людини щосекунди. Відповідь обґрунтуйте.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук