Народна Освіта » Українська мова » § 7. Часи дієслова

НАРОДНА ОСВІТА

§ 7. Часи дієслова

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.

О. Олесь

ПАМ'ЯТАЙМО

Теперішній час мають лише дієслова недоконаного виду. Вони змі-
нюються за числами й особами. Майбутній час дієслова в українській
мові має три форми: просту, складну і складену. Проста форма май-
бутнього часу утворюється за допомогою префіксів. Вона має ті самі
особові закінчення, що й теперішній час. Складна форма майбутнього
часу утворюється з неозначеної форми дієслова та скороченої форми
дієслова йняти у формі теперішнього часу: (й)му, (й)меш, (й)ме тощо.
Складена форма майбутнього часу утворюється з двох слів: з особової
форми допоміжного дієслова бути в майбутньому часі та неозначеної
форми основного дієслова.

61. І. Прочитайте речення. Сформулюйте спільну думку, яка об'єднує ви-
словлювання.

Орган,

дивосвіт

\

1. О ні, Вкраїна не загине! Коли народний океан спі-
ва, неначе той орган, є сила в нім — душа єдина (М. Чер-
нявский). 2. Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось
воно співа, бринить. Бринить-співає наша мова. Чарує,
тішить і п’янить (О. Олесь). 3. Рости — о мово — в гли-
бину і ввись. Даруй нам і розумне, і чудесне. Нехай же
і в майбутньому колись мій день, мій друг, мій дивосвіт
воскресне (О. Підсуха).

II. Випишіть у дві колонки дієслова теперішнього і майбутнього часу.

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієслова в минулому часі змінюються за числами, а в однині —
і за родами. Минулий час утворюється за допомогою суфікса -л-, який

у формі чоловічого роду змінюється на -в-. У дієсловах з основою
на приголосний суфікс -л- у чоловічому роді зникає.

62. І. Утворіть від інфінітивів (що в дужках) дієслова минулого часу. За-
пишіть, розкриваючи дужки.

1. Буйно (сходити) пшениця, так, аж серце (молодіти). 2. За гори
вже сонце (ховатись), рожевії хмарки (пливти) (М. Рильський). 3. Ро-
жевий пил (спадати, синіти) все кругом, і коси золоті зоря (вплітати)
в трави. 4. Вже (скосити) гречку, осінь недалечко. 5. (Співати) пташ-
ки голосисто у сяйві з небесних вершин (В. Сосюра). 6. Вечірнє соне-
чко гай (золотити), Дніпро і поле золотом (крити). 7. Веселе сонечко
(ховатись) в веселих хмарах весняних (Т. Шевченко).

II. Поясніть, як змінюються дієслова в минулому часі.

63.1. Уважно прочитайте текст. Визначте тип мовлення. Розкажіть про те,
як книжка прийшла в Україну.

ЯК КНИЖКА ПРИЙШЛА ДО ЛЮДЕЙ

«Сторінками» найдавніших книжок ставали камені, сокири, щи-
ти. Писали на всьому.

Згодом почали писати на глиняних табличках, які по-
тім сушили на вогні. Але коли якийсь вчений збирався ( Папірус
в дорогу і брав дві-три «книги», йому потрібен був віз.

З часом люди навчилися робити книжки з тонкої козячої шкіри.
Першу таку книжку зробили в Малій Азії, в стародавньому Пергамі.
Через те папір цей назвали пергаментом. Та книжки були дуже до-
рогі.

Потім в Африці з’явилися книги з папірусу. Писати на них було
зручно, але через декілька років вони розсипалися.

І от у XIII столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий
на той, яким користуємося й сьогодні (За О. Єфімовою).

II. Випишіть дієслова минулого часу. Виділіть суфікси.

ПАМ'ЯТАЙМО

Усі дієслівні форми творяться від двох основ — основи інфініти-
ва й основи теперішнього часу. Інфінітивна основа виділяється від-
окремленням суфікса -ти: писа ти, чита-ти, роби-ти, нес-mu. Від
інфінітивної основи утворюється:

минулий час дієслова — писав, писала, писало, писали; читав, чи-
тала, читало, читали; робив, робила, робило, робили; ніс, несла,
несло, несли;

2. умовний спосіб дієслова — писав би, писала б, писало б, писали б;
читав би, читала б, читало б, читали б; робив би, робила б, роби-
ло б, робили б; ніс би, несла б, несло б, несли б;

дієприкметники минулого часу — написаний, прочитаний, зроб-
лений, принесений;

4. дієприслівники доконаного виду — написавши, прочитавши, зро-
бивши, принесши;

присудкові форми на -но, -то — написано, прочитано, зроблено,
принесено.

Основа теперішнього часу виділяється відокремленням закінчен-
ня в дієслівній формі 3-ї особи множини теперішнього часу: пиш-уть,
чита ють, нос-ять. Від основи теперішнього часу утворюються:

особові форми дієслів теперішнього часу — пишу, пише, пишуть;
читаю, читає, читають; несу, несе, носять;

2.    особові форми майбутнього часу дієслів доконаного виду — напи-
шу, напише, напишуть; прочитаю, прочитає, прочитають; при-
несу, принесе, приносять;

3.    форми наказового способу дієслова — пиши, пишімо, пишіть; чи-
тай, читаємо, читайте; неси, несімо, несіть;

4.    дієприслівники недоконаного виду — пишучи, читаючи, несучи.
Як виняток у фольклорі й поетичній творчості можуть уживатися

дієприкметники теперішнього часу на зразок сяючий, лежачий і по-
дібні. Але така форма не властива нормам української літературної
мови.

64.    І. Відгадайте загадку: «Хто мовчить, а людей вчить?».

II.    Користуючись довідником, допишіть кінцівки прислів'їв та прика-
зок. Поясніть, як утворилися дієслова в записаних реченнях.

1. Золото добувають із землі, а знання — .... 2. З ручаїв — ріки,
з книжок — .... 3. Книги читати — .... 4. Книгу читай, .... 5. Хто вчить-
ся змолоду, не знає .... 6. Книга для дітей, що .... 7. Книга не пряник,
а дітей .... 8. Книгу читають не очима, а .... 9. З книгою жити — ....
10. Книга — твій друг, без неї .... 11. Книга добру навчить, .... 12. Гра-
моти вчіться — ....

Для довідки: ... завтра знадобиться, ... розуму набирай, ... з книжок,
... розумом, ... як без рук, ... волога для полів, ... знання, ... усе знати,
... на старість голоду, ... до себе манить, ... з добром дружити, ... від
дурного відверне.

III.    Сформулюйте головну думку народних висловів.

65.    І. Усно перекажіть текст. Доповніть розповідь відомим вам «крилатим
висловом» та розкажіть про його походження та значення.

КРИЛАТІ СЛОВА

Крилатими стають найбільш меткі, влучні, яскраві й точні ви-
слови. Ними, як і прислів’ями та приказками, можна користуватися
не в одній, а в багатьох ситуаціях, надаючи їм різних відтінків зна-

чень.

У мові кожного народу запас крилатих слів неоднаковий за скла-
дом: є вислови, що виникли на власному ґрунті, і вислови, запозичені
з різних мов у різні часи. Так, в українській мові значна частина кри-
латих слів походить з творів Степана Руданського, Леоніда Глібова,
Івана Франка, Лесі Українки, Олеся Гончара та багатьох-багатьох
інших письменників. Найбільше серед них «пішло в народ» з Шев-
ченкового «Кобзаря». Це — «на сторожі коло їх поставлю слово»,
«караюсь, мучусь... але не каюсь», «раби німі», «від молдаванина
до фінна» тощо. Значну частину українських крилатих слів — цитат
з творів Шевченка, Лесі Українки, Франка — знають і за межами
України (За А. Коваль).

II. Випишіть особові форми дієслів та поясніть спосіб їх творення.

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 03:39, Переглядів: 1149