Народна Освіта » Українська мова » § 9. Способи дієслів та їх формотворення

НАРОДНА ОСВІТА

§ 9. Способи дієслів та їх формотворення

Хай же ті вороги поніміють скоріш.

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде для нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас...

В. Самійленко

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієслова є дійсного, умовного та наказового способів. Дійсний
спосіб означає дію, яка може відбутися чи відбуватися в минулому,
теперішньому або майбутньому. Умовний спосіб означає дію, яка мог-
ла б відбутися за певних умов. Він утворюється від дієслів минулого
часу за допомогою частки би (б), яку пишемо окремо. Наказовий спо-
сіб означає наказ, заохочення, спонукання до дії. В українській мові
є три форми наказового способу: 2-га особа однини, 1-ша і 2-га особи
множини. Часто наказ, побажання або заклик виражаються за допо-
могою частки хай (нехай).

79. І. Поясніть зміст поетичних висловлювань. Яку роль відіграють діє-
слова в наведених реченнях?

1. Хай же ті вороги поніміють скоріш, наша ж мова сія щогодини
ясніш! (В. Самійленко) 2. Рідне слово — тая м’ята, материнка, ру-
та, і невже ж пахуча мово, будеш ти забута? (А. Кримський) 3. Якби
я повірив, що в нашій країні тепер сходить сонце, та вже не криваве,
росли б мені в грудях пісні солов’їні (В. Пачовський). 4. Як сонця без-
смертного кола, що креслить у небі путі, любіть, любіть
свою мову й ніколи її не забудьте в житті (В. Сосюра).

5. Молюсь, сумую і ридаю, і знову сльози виливаю, і ду-
шу тяжкую мою німим стінам передаю (Т. Шевченко).

Материнка, рута,
м’ята

II.    Випишіть у три колонки дієслова дійсного, умовного і наказового
способів.

III.    Поясніть способи їх творення.

ПАМ'ЯТАЙМО

Способи дієслів виражають відношення дії до дійсності.

Дійсний спосіб означає дію, що вже відбувалася, відбувається чи
відбуватиметься. У зв’язку з цим дієслова дійсного способу мають
форми теперішнього, минулого і майбутнього часу, особи, числа,
а для минулого часу — форми роду.

Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною част-
кою не: «Ти, може, серденько, того й не знаєш, як гарно, любо як спі-
ваєш» (Л. Глібов).

80.1. Уважно прочитайте текст. Розкажіть про те, як виникло слово
«мрія», з якої частини мови воно утворилось.

ЯК ВИНИКАЮТЬ СЛОВА

Кожен письменник шукає своє дзвінкоголосе слово. Якщо воно ви-
творено у традиціях рідної мови, то повністю переходить у «власність
народу». Сприймається, немовби вічно існувало. Хіба можна уявити
сучасну українську літературну мову без чудового-пречудового слова
«мрія»?! Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно відо-
ме з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Але візьміть «Кобзар» основопо-
ложника нашої сучасної української літературної мови, геніального
поета Тараса Шевченка.

Перегорніть сторінки «Кобзаря». Ви переконаєтесь,
Вигранити, ^ Що слова «мрія» нема навіть у ньому. Як могло трапи-
філігранно    тись, що поетично-ніжне слово «мрія» відсутнє в Шев-

ченкових безсмертних творіннях?

А виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу.
Його вигранив для української мови видатний письменник Михайло
Петрович Старицький. Звичайно, так майстерно й так філігранно ви-
кувати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення. Здається,
неважка справа від дієслова утворити іменник «мрія». Отож, гені-
альне, довершене часто-густо (або й завжди) буває простим... (За І. Ви-
хованцем)

II. Випишіть дієслова дійсного способу. Поясніть, які форми мають ви-
писані дієслова.

ПАМ'ЯТАЙМО

Умовний спосіб означає дію, можливу за певних умов чи бажа-
ну. Наприклад: «Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два

життя дано» (М. Бажан); «Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину
ясну» (Леся Українка). Умовний спосіб утворюється від дієслів ми-
нулого часу за допомогою частки би (б). Дієслова умовного способу
мають лише рід і число. Форма особи виражається за допомогою за-
йменників, а категорії часу взагалі відсутні.

Творення дієслів умовного способу

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Я ходив би;
Ти ходив би;
Він ходив би

ходило б;
ходило б;
воно ходило б

ходила б;
ходила б;
вона ходила б

Ми ходили б;
Ви ходили б;
Вони ходили б

Частка би вживається після дієслів, які закінчуються на приголос-
ний: ходив би, косив би, читав би, частка б — після дієслів, що закін-
чуються на голосний: ходила б, ходили б.

Умовна частка би (б) завжди пишеться окремо від дієслів, із яки-
ми утворює умовний спосіб, але постійного місця не має. Вона може
стояти після дієслова й перед ним, входити до складу сполучника,
а також відокремлюватись іншими словами від дієслова, з яким
пов’язана. Наприклад: «Якби ви з нами подружились, багато б дечо-
му навчились» (Т. Шевченко).

ґ

ОРФОГРАМА

 

V

Частки БИ (Б) з дієсловами умовного способу

J

81. І. Сформулюйте та запишіть головну думку пропонованого уривка.
Дайте йому назву.

Коли б мене хто спитав, чому ми такі прибиті та понижені, що
іноді боїмося перед чужинцями признатися, що ми члени великого
українського народу, то я би подав таку причину: що ми не знаємо ані
нашої бувальщини, ані наших славних людей, котрими наш україн-
ський народ може повеличатися. Коли б у іншого народу такі великі
люде появилися, то про них знала би й мала дитина. У нас інакше.
Були в нас великі люде, служили на славу свого народу, а ми про них
або мало знаємо, або й нічого (А. Чайковський).

II. Випишіть словосполучення дієслів умовного способу. Поясніть спо-
сіб творення та правопис.

ПАМ'ЯТАЙМО

Наказовий спосіб у формі наказу, заклику, побажання, прохання,
поради виражає спонукання до дії, яка не існує. Наприклад: «За рід-
ний край і життя віддай» (Нар. те.).

Дієслова наказового способу мають вид, особи (2-ї однини, 1-ї і 2-ї
множини), число і не мають часу. Форми наказового способу ство-
рюються від основ теперішнього часу за допомогою закінчень -и, -імо
(ім), -мо, -іть (-іте), -те.

Творення форм дієслів наказового способу

Особа

Закінчення

Приклади

2-га особа однини

-и (або нульове закінчення)

неси, роби; сип, співай

1-ша особа
множини

-імо ( ім), -мо

несімо, несім; робімо,
робім; сипмо, співаймо

2-га особа
множини

-іть ( іте), -те

несіть, несіте; робіть,
робіте, сипте, співайте

Закінчення -и, -імо (-їм),-іть (-іте) вживаються в таких випадках:

1.    Якщо наголос падає на закінчення: несуть — неси, несімо, несіть.
Коли при утворенні доконаного виду додається префікс, на який
переноситься наголос, закінчення залишаються ті ж самі:

2-ша особа однини — винеси, висип, заспівай (нульове закінчення);

1- га особа множини — винесімо, висипмо, заспіваймо',

2- тя особа множини — винесіть (винесіте), висипте, заспівайте.

2.    Коли основа закінчується збігом двох приголосних:

1- ша особа однини — гукни, стрибни;

2- га особа множини — гукнімо, стрибнімо;

3- тя особа множини — гукніть, стрибніть.

Закінчення -іте, що виступає у 2-й особі множини паралельно
з -іть, вживається для надання вислову урочистості. Наприклад:
«Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю
волю окропіте» (Т. Шевченко).

82. І. Яку інтонаційну тональності надають тексту дієслова наказового
способу? Виразно прочитайте уривок.

ЯК КОЗАК МАМАЙ ОБІД ГОТУВАВ

Козак Мамай порядкував, немовби в себе дома,— хоча дому в ньо-
го ніколи не було.

—    Давай-но кітлик! — М’ясива сюди!

—    Тягніть-но трішки оцту! — поклавши всю баранину в казан
і трохи її у воді поваривши, покрикував козак Мамай.

—    Перцю мені, несіть перцю! — гукав він, і поблискувала проти
вогню його сережка.

—    Скільки ж тобі перцю? — питав господар дому.

—    Сип жмень із п’ять.

—    Здурів! — ахнула господиня.

—    Та щоб гіркий був! — наполягав козак.

—    Тепер — цибулі несемо, матінко! Потім горлав:

Тональність,

кітлик, казан, ослін

— Агов, солі мені подайте, солі!

Та метушня потроху вже вщухала. Підсипавши в казан жменьку су-
хої гірчиці, докришивши на додачу ще якийсь десяток цибулин, щільно
накривши посудину, всі посідали біля печі на ослоні. Та й чекали, при-
нюхувались, смакуючи зарані добру козацьку страву (За О. Ільченком).

II.    Випишіть дієслова, вжиті в наказовому способі.

III.    Утворіть від виписаних дієслів 1-ї, 2-ї і 3-ї особи однини й множи-
ни. Виділіть орфограми, поясніть правопис.

ПАМ'ЯТАЙМО

У дієсловах з основою на й; на тверді або пом’якшені приголосні
д, т, з, с, л, н; на приголосні б, п, в, м, ж, ч, ш, р (співають, стануть,
порадять, сиплють) наказовий спосіб виражається закінченнями -мо,
-те або нульовим закінченням.

Способи вираження наказового способу

Особа

Закінчення

Приклади

2 особа однини

нульове закінчення

стань, порадь, співай, сип

1 й 2 особа мно-
жини

-мо, -те, що приєднуються
безпосередньо до основи

сип — сип-мо, сип-те

Дієслово їсти має такі форми наказового способу: 2-га особа од-
нини — їж; 1-ша особа множини — їж-мо; 2-га особа множини — їж-те.

83. І. Від наведених дієслів утворіть форми умовного способу.

Жити, іти, взяти, забути, розпитати, сіяти.

II.    Від наведених дієслів утворіть форми наказового способу.

Вертатися, класти, сяяти, приїхати, вивчати, з’їдати.

III.    Доберіть речення з утвореними дієсловами.

84. І. Випишіть з художніх творів по два-три речення з дієсловами умов-
ного і наказового способів.

ПАМ'ЯТАЙМО

Наказовий спосіб утворюється від дієслів з суфіксом -ся (сь): під-
несися, розвеселися.

Наказова форма 3-ї особи утворюється за допомогою спонукальної
частки хай (нехай) від дієслів теперішнього та майбутнього простого
часу в 3-й особі однини і множини.

Наприклад: хай живе, хай живуть; нехай співає, нехай співають;
хай робить, хай зроблять.

В українській мові умовний і наказовий способи можуть передава-
ти різні відтінки у значенні, а також уживатися один замість одного.

Вживання форм умовного і наказового способів

Правила

Приклади

і

Якщо форми умовного способу виступають
замість наказового, то цим самим наказ змі-
нюється проханням або побажанням

Чи не продали б ви, чоловіче, тієї
ялинки? (М. Коцюбинський).

2

Підсилення наказу і заклику досягаєть-
ся вживанням інфінітива замість наказової
форми

Так тримати! Стояти струн-
ко! Не розмовляти! (О. Дов-
женко).

3

Наказовий спосіб може виражатися формою
теперішнього або майбутнього часу

«Починаємо наступ»,— сказав
генерал армії (О. Довженко).

4

Наказовий спосіб може виражати дію мину-
лого часу

У кінці візьми та й заяви той
керівник: «Гарний був виступ!»
(С. Олійник).

5

Наказовий спосіб може виражатися сполу-
ченням спонукальних часток давай, давай-
мо, давайте, нумо з формами майбутньо-
го часу

Давайте, хлопці, провчимо вра-
жого пана, щоб не ганявся за бур-
лаками (І. Нечуй-Левицький).

85. З наведених речень окремо випишіть дієслова умовного і наказового
способів. Визначте властиві їм граматичні ознаки.

1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте
в бою! (В. Сосюра). 2. Оголосили б результати та повідомили б, хто пе-
реміг у цьому змаганні (О. Гончар). 3. У цю пору в поле вже виїхали б
трактори з сівалками (Остап Вишня). 4. Хлюпни нам, море, свіжі
лави! (77. Тичина). 5. Коли б рибалки розчаровувались при кожній
невдачі, давно б вони перевелись на світі (ТО. Збанацький). 6. Я хотів
би вітром бути, щоб воложити вам лиця (М. Рильський). 7. Дивлюся
на море, широке, глибоке, поплив би на той бік — човна не дають
(Т. Шевченко). 8. Співала б риба, коли б голос був (Нар. те.).

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 03:41, посмотрело: 1494