§ 8. Дієвідмінювання дієслів. Дієслова 1 й 2 дієвідмін

Мово, душе наша, мово,

Вічно розп’ята й жива,
Знову на тебе окови
Хоче надіти Москва.

А. Легіт

ПАМ'ЯТАЙМО

За особовими закінченнями теперішнього і майбутнього часу діє-
слова поділяються на дві дієвідміни.

До І дієвідміни належать дієслова, які мають такі закінчення:
у 2-й особі однини — -еш, -єш: несеш, пишеш, читаєш, граєш-,
у 3-й особі однини — -е, -є: несе, пише, читає, грає-,
у 2-й особі множини — -ете, -єте: несете, пишете, читаєте, граєте-,
у 3-й особі множини — -уть, -ють: несуть, пишуть, читають,
грають.

До II дієвідміни належать дієслова, які мають такі закінчення:
у 2-й особі однини — -иш, -їш: робиш, кричиш, стоїш-,
у 3-й особі однини — -ить, -їть: робить, кричить; стоїть;
у 2-й особі множини — -ите, -їте: робите, кричите, стоїте;
у 3-й особі множини — -ать, -ять: роблять, кричать, стоять.
Слід пам’ятати, що за орфоепічними нормами ненаголошені [е],
[и] наближаються одне до одного при вимові. Щоб перевірити право-
пис сумнівних літер у дієсловах 2-ї особи множини, необхідно поста-
вити дієслово в 3-тю особу множини й визначити закінчення: -уть,
-ють — І дієвідміна, пишемо -е- (-є-); -ать, -ять — II дієвідміна —
пишемо -и- (-Ї). Наприклад: казати — вони кажуть — ви кажете;
мовити — вони мовлять — ви мовите.

66. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Які ще ви-
ди словників ви знаєте? Розкажіть про їхнє призначення.

НЕЗМІРНЕ МОВНЕ БАГАТСТВО

Визначити кількість слів у мові — завдання словникарів. Зі всієї
нескінченної кількості слів вони добирають тільки якусь її частину.
Вони начебто скликають слова на віче, куди приходять найкращі,

найдобірніші представники словесного океану. Найваж-
че    J ливіші з-поміж словників — словники тлумачні. В них

присутні насамперед загальновживані слова. Але в мові
багато й інших, зокрема спеціальних і діалектних слів. Якщо вони
мають велике поширення в художніх творах, науково-популярній лі-
тературі й розмовному мовленні, то потрапляють до словника.

Народжуються й народжуються нові слова. І постає необхідність
створювати нові тлумачні словники. Зараз словникарі укладають
новий тлумачний словник української мови. Він міститиме близько
трьохсот тисяч слів. Незмірне мовне багатство! (За І. Вихованцем)

II. Випишіть дієслова. Утворіть від них 2-гу особу множини. Підкрес-
літь орфограми. Поясніть написання.

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі

67. І. Випишіть речення, у яких дієслова вжито в теперішньому часі. Виді-
літь їх як члени речення. Визначте дієвідміну дієслів.

ГОРА СЕРЕД СТЕПУ

Серед рівного безкрайого степу несподівано підніма-
ється гора. Ліс на горі густий та високий. Величезні дуби
гордо повиганяли свої голови вгору, широко розпростер-
ли гілки на всі боки. Широколисті лопухи примостили-
ся коло них у холодочку — розкошують. По широких

Ліщина,

чорнобиль,

кропив’янка

галявинах молода ліщина з жовто-зеленим листом гріється на соняч-
ній спеці. На низах кущі темно-зеленої калини посхиляли віти додолу.
По гаях солов’ї неугавні засіли, безперестанно несеться їх щебетання
вздовж всього лісу. Невеличкі пташки сперечаються з ними своїми
піснями. Цьомка та прицмокує в чорнобилі кропив’янка. Щось бель-
коче чижик з високого в’язу. Віщує літа сива зозуля. Жовтобрюхата
іволга перегукується з одудом. А з кущів ліщини йде-несеться важке
горличчине туркотіння (За Панасом Мирним).

ПАМ'ЯТАЙМО

Майбутній час дієслова в українській мові виражається формами
доконаного й недоконаного виду.

Форми майбутнього часу доконаного виду мають такі самі особові
закінчення, що й теперішній час. Це — проста форма майбутнього
часу. Проте теперішній час утворюється від дієслів недоконаного ви-
ду, а проста форма майбутнього часу — від дієслів доконаного виду:
пишу — напишу, роблю — зроблю, кричу — закричу.

Творення дієслів доконаного виду за особами

68.    і. Визначте дієвідміну дієслів. Провідміняйте їх у теперішньому часі.

З’являтися, зустрічати, поглядати, їздити, лазити, гризти, хова-
тися, зривати.

II. Порівняйте особові форми теперішнього й майбутнього часу, ви-
значте відмінності та поясніть чим вони зумовлені.

69.    І. Уважно прочитайте текст. Які мовні засоби використовує автор, зобра-
жаючи картини осінньої природи? Який настрій викликає ця картина?
Доберіть із творів української художньої літератури «альтернативний»
оптимістичний уривок про осінь. Зачитайте його в класі.

ТЕМНА, МРЯЧЛИВА ОСІНЬ

Темна, мрячлива осінь... Із лип, із кленів сиплеться

пожовклий лист, спадає помалу, як метелі. Сідає один /-Ачьтернатива

на один, золотий, мокрий од сліз. Скільки було там, золото- ^-—-

го, мокрого, заплаканого. Стоїть над землею золоте сяйво.

Скільки золота, золота того,
сумного, осіннього, скрізь у саду.
По алеях, поміж деревами, під ла-
вочками і навіть на лавочках. В са-
ду од нього аж сяє.

Коли вперше зглянеш, на мить
помріється обмареним очам, що
то повно весняного сонця, його зо-
лотого, гарячого проміння.

А глянеш угору — у душі по-
холоне. Нема неба, нема сонця, ви-
сить до самої землі димна, сиза мла
(За С. Васильченком).

II. Перепишіть уривок, замінюючи
дієслова теперішнього часу простою формою майбутнього. Почніть
так: «Прийде темна, мрячлива осінь...»

ПАМ'ЯТАЙМО

Під час утворення форм теперішнього і майбутнього простого часу
відбувається чергування приголосних звуків основи дієслів. Напри-
клад: махати — машу, бігти — біжу, в’язати — в’яжу, полоска-
ти — полощу, простити — прощу тощо.

Зміни в групах приголосних

Англійський художник
Дж. Роланд «Романтика дощу»

70. І. Від наведених дієслів утворіть форми теперішнього й простого
майбутнього часу. Поясніть чергування приголосних звуків у основах
утворених дієслів.

Берегти, знати, чорніти, колихати, рухатись, лазити, в’язати, гу-
ляти, квасити, тесати, звисати, лагодити, платити, мастити, кріпити,
славити, садити, тямити, гриміти, запросити, нанизати, засвітити,
переступити, зачепити, обламати, охопити, привітати, розправити.

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієслова майбутнього часу недоконаного виду мають дві форми:
складну й складену.

Складна форма утворюється додаванням до інфінітива відмінюва-
ного дієслова особових закінчень. Для 1-ї, 2-ї, 3-ї особи однини закін-
чення -му, -меш, -ме. Для форм множини: -мемо, -мете, -муть.

Творення складної форми дієслів

Складена форма майбутнього часу твориться поєднанням інфіні-
тива відмінюваного дієслова й особових форм допоміжного дієслова
«бути» майбутнього часу простої форми.

Творення складеної форми дієслів

71.    Від наведених дієслів утворіть складну й складену форму майбутньо-
го часу. Провідміняйте їх.

Ловити, рухатися, добувати, бачити, думати, навчати, збиратися.

72.    Перепишіть текст. Виділіть дієслова майбутнього часу як члени ре-
чення. Поясніть спосіб їх творення.

НА ЧАТАХ

...Далі на захід покотилося сонце. Сіли на коней коза- ґ Чати, вежа
ки й рушили.    ⁴-

Тільки один лишився біля сторо-
жової вежі. Стриножений кінь щипав
траву обіч.

Степ, небо, сонце і він один —
пильний дозорець гетьманської при-
кордонної варти. Побачить небезпеку,
підпалить солому, і зав’юнить вогонь
з димом. А він, подавши той знак, по-
жене вірного коня щодуху на захід,
щоб звести на ноги сторожову варту
на хуторах. І так, від дозорця до дозо-
рця, вставатиме лиха звістка. І у відпо-
відь їй піднімуться полки, заспівають
сурми.

То може статися кожної хвилини,
а тепер тиша, спокій (За Н. Рибаком).

73. І. Уважно прочитайте уривок. Якого відтінку надають висловлюванню
дієслова, вжиті в майбутньому часі? Назвіть знімок рядками з тексту.

Невідомий автор «Козак у полі»

У НАСТУП

У наступ! Пролунає танкістам команда. Екіпажі звично сідатимуть
у машини й будуть виходити на рубежі для атаки. Стрілецькі батальйо-
ни другого ешелону чекатимуть своєї черги. Вони лежатимуть на рося-
ному узліссі, проводжаючи очима танки з десантами. Усе
гримітиме навколо, а важкі машини надриватимуться, але
будуть упевнено йти вперед, до населеного пункту, який
наближатиметься з вранішньої імли (За О. Гончаром ).

Екіпаж, рубіж,
атака, батальйон,
десант

\./

II. Випишіть із тексту дієслова майбутнього часу складної і складеної
форми. Визначте особу й число виписаних дієслів.

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієслова минулого часу в українській мові мають граматичну
категорію роду, що забезпечує узгодження дієслів-присудків з під-
метами, вираженими іменниками або займенниками. Рід дієслів ви-
ражається закінченням:

чоловічий рід — нульове закінчення (читав, ходив, робив)-,

жіночий рід — закінчення -а (читала, ходила, робила);

середній рід — закінчення -о (читало, ходило, робило).

У множині дієслова минулого часу за родами не розрізняються
(читали, ходили, робили).

Минулий час утворюється від інфінітивної основи за допомогою
суфікса -л-, що виступає в жіночому й середньому роді однини і мно-
жини, та суфікса -в-, який походить з -л- у чоловічому роді: писала,
писало, писали — писав. Суфікс -в- у чоловічому роді вживається
тоді, коли основа інфінітива закінчується на голосний звук: би ти —
бив, ходи-ти — ходив, ли-ти — лив. Якщо основа дієслова закінчу-
ється на приголосний, суфікс -в- випадає: нес-ти — ніс, вез-ти — віз,
рос-ти — ріс, мог-ти — міг.

Творення дієслів минулого часу

При творенні минулого часу відбуваються зміни:
ненаголошений суфікс -ну- основи дієслова може випадати: мерз-
нути — мерз, мерзла, мерзли; тиснути — тис, тисла, тисли;
сохнути — сох, сохла, сох; але: рипнути — рипнув, рипнула, рип-
нули; гепнути — гепнув, гепнула, гепнули. Паралельно з формами
мерз, тис, сох вживається форма мерзнув, тиснув, сохнув;

2 при творенні минулого часу від основ з кінцевими -d-, -т-, які
в інфінітиві змінюються на -с-, приголосний -с- випадає: бреду —
брести — брів, брела, брели; мету — мести — мів, мела, мели;
веду — вести — вів, вела, вели.

74. І. Від наведених дієслів утворіть (де це можливо) паралельні форми
минулого часу.

Кинути,гепнути, мерзнути,тиснути, репнути, сохнути.

II. Придумайте й запишіть речення з паралельними формами дієслів
минулого часу.

75. І. Прочитайте літературну обробку народного прислів'я. Про кого так
говорять? Доберіть і опишіть інший фольклорний вислів.

(

їздов

«НІХТО Й НЕ ЧУВ, ЯК КОМАР ЧХНУВ»

Ішли селяни сіно косити понад озером. їздовому Іванові схотілося
чхнути. І він так чхнув, що всі жаби поховались у воду, а Комара лед-
ве з листочка не здуло.

Спочатку Комар був злякався — чи крильця цілі.
Махнув ними — ні, не пом’яті. Тоді він і каже: «Хіба ж
так чхають, як той їздовий Іван? Ось я як чхну, так
у Полтаві одгукнеться!» І чхнув.

Але косарі йшли, не обертаючись, жаби на болоті спокійно гріли-
ся проти сонечка, а в Полтаві й пір’їнка не зворухнулася.

Ніхто й не чув, як комар чхнув (І. Сенченко).

и и

)

II.    Випишіть з тексту дієслова минулого часу з суфіксом -ну-. Чи можна
утворити від них паралельні форми? Чому?

III.    Запишіть речення з дієсловом, у якому при творенні минулого ча-
су приголосний -с- випадає. Виділіть його як член речення.

ПАМ'ЯТАЙМО

У сучасній українській мові дієслова бути, дати, їсти, а також
дієслова з основою -вісти (доповісти, розповісти) та похідні від них
у теперішньому й майбутньому простому часі відрізняються своїми
формами від інших дієслів. Це зумовлено збереженням давньої (ар-
хаїчної) системи особових закінчень. Тому перелічені дієслова виді-
ляються в окрему групу.

Теперішній час

Дієслово бути втратило давні форми. Замість них у всіх особах
однини й множини виступає форма є, що утворилася від 3-ї особи од-
нини внаслідок спрощення кінцевого -ть. Таке спрощення відбулося
й у дієсловах 3-ї особи однини І дієвідміни: читаєте — читає, зна-
єте — знає, граєте — грає. Дієслова II дієвідміни в 3-й особі однини
зберегли давню форму: робите, ходите, сидите. Як винятки в пое-
тичній і народній творчості поряд з новою формою теперішнього часу

дієслова бути вживаються й давні форми: 2-га особа однини — ecu,
3-тя особа однини — єсть, 3-тя особа множини — суть.

Дієслова з’їсти, дати, розповісти в основному зберігають архаїч-
ну форму особових закінчень.

Майбутній час

76.    З наведених речень випишіть дієслова-архаїзми.

1. Козаки суть кмітливі та розумом проникливі, додумливі та щед-
рі, не прагнуть великого багатства, але найвищу ціну кладуть своїй
свободі (О. Ільченко). 2. Що ти за сила єси? — питали. 3. Я єсть на-
род, якого Правди сила ніким звойована ще не була (77. Тичина).

II. Утворіть від виписаних дієслів нормативні форми сучасної україн-
ської мови.

77.    І. Закінчіть народні прикмети, використовуючи довідник.

1. Зима без снігу — ... 2. На чорній землі ... 3. Велика роса — ...
4. Ластівки низько літають — ... 5. Ластівки високо літають — ...
6. Граки прилетіли рано — ... 7. Горобці збираються зграйками — ...
8. Гуси лапи піднімають — ... 9. Журавлі летять високо — ... 10. Жу-
равлі летять низько — ... 11. Зозуля довго кує — ... 12. Качки лопотять
крилами, чистяться, плещуться у воді — ... 13. Чайка сіла на воду —
... 14. Риба не клює — ...

Для довідки: зима вже близько, на теплу погоду, білий хліб родить,
перед дощем, до ясного дня, дощ обіцяють, на погоду, весна буде те-
пла, на дощ, перед морозами, перед дощем, літо без хліба, зима ще
далеко, чекай доброї погоди.

II. Поясніть уживання розділових знаків.

ПАМ'ЯТАЙМО

У сучасній українській мові форми теперішнього, минулого і май-
бутнього часу виразно розрізнюються між собою як за граматичними
ознаками, так і за значенням. Проте інколи відбувається вживання
одних часових форм у значенні інших.

Уживання одних часових форм у значенні інших

78. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Доведіть
свою думку зразками мовних засобів, використаних у тексті.

ВІКОНЦЕ

Шибка, цятка,
кружалечка,
шугнути

Віконце виходило на схід сонця і ранком світило
з нього в хату, як із золотого ліхтаря. Всі бачили те ві-
конце — таке воно невеличке, всього з чотирьох шибок.

Ударили морози. Віконце геть замурувалось — нічого
крізь нього не видно.

Аж ось на шибці ясніє цятка. Щось гаряче, щось золоте продирає,
прогризає в замурованій шибці дірочки, проціловує. Весело, уперто.
Вишнево-золотий промінь пронизав темряву, і на стіну — стриб! —
райдужний мальований зайчик.

А на вікні сонце вже кружалочку процілувало. Сніг виблискує,
а небо сміється, мов сині веселі очі.

Аж за вікнами щось: «Цвінь-цвірінь». Закапало зі стріх, загула
скрізь вода. Синє сміялось небо. Побачило віконце сонце, так і шугну-
ло на нього золотим промінням. Під стріхою зацвірінькали горобці...

Весна... (За С. Васильченком)

II. Випишіть у дві колонки словосполучення з дієсловами, вжитими
у прямому й переносному значенні.

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.