Сенсорним стимулом для рецепторів зорового аналізатора є світло — електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль від 400 до 700 нм. Це лише 1/70 частина всього діапазону електромагнітних випромінювань, але його сприйняття забезпечує нас майже 90 % усієї сенсорної інформації про навколишній світ.

З попередніх розділів ви дізналися, як відбувається нервова регуляція фізіологічних функцій організму. Аби нервова система могла виконувати своє завдання, вона передусім має отримати інформацію про впливи, яких зазнає організм. З деякими складовими нервової системи, що відповідають за цю її функцію, ви вже ознайомилися — це чутливі нейрони й певні структури головного мозку. Дослідімо детальніше, як саме організм одержує сигнали ззовні й від власних внутрішніх органів.

Соматична нервова система. Будь-яка діяльність людини супроводжується рухами, що забезпечують переміщення в просторі тіла або його частин. Рух є результатом роботи м’язів — згиначів і розгиначів. М’язи працюють не лише в динамічному режимі, але й у статичному, підтримуючи позу — певне положення тіла в просторі. Це завдання м’язи виконують і під час ходьби, і під час виконання складних рухів, і коли ви спокійно сидите.

На дії будь-яких подразників наш організм може реагувати у два способи: зміною роботи внутрішніх органів і рухом. Частину нервової системи, що регулює роботу внутрішніх органів, називають вегетативною нервовою системою (ВНС), а ту, що відповідає за реалізацію рухів,— соматичною. Відповідно, усі рефлекси організму поділяють на вегетативні й соматичні (рухові).

Проміжний мозок. Це частина переднього мозку, що розташована між стовбуром головного мозку й великими півкулями. Основні структури проміжного мозку (мал. 34.1)

Структура головного мозку. У дорослої людини маса головного мозку — близько 1,3 кг. Хоча це складає в середньому' 2 % маси тіла, до головного мозку постійно надходить до 20 % крові, що циркулює в організмі. Активність ЦНС завжди є високою, і метаболізм у ній інтенсивний. Проте власні пластичні й енергетичні запаси мозку малі, тому він надзвичайно залежить від постачання кисню, глюкози тощо.

Будова спинного мозку (мал. 32.1). Спинний мозок разом з головним складають ЦНС. Обидва відділи ЦНС захищені кістковим футляром (черепом і хребтом) й оточені трьома оболонками. Простір між ними заповнений спинномозковою рідиною — ліквором. Оболонки й ліквор оберігають ЦНС від ударів і поштовхів, яких зазнає тіло.

Будова нервової системи (мал. 31.1). Усі нейрони є елементами величезної інформаційної мережі, яка утворює в організмі нервову систему. Де розміщуються в нервовій системі інтернейроеи, чутливі нейрони, ефекторні нейрони?

Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система

Коли ви йдете по рівній лісовій доріжці, ваші ноги крокують начебто самі по собі — ви не звертаєте уваги на їхні рухи. Якщо ж ви переходите по колоді через струмок, характер рухів змінюється: ви пересуваєтеся обережно, слідкуючи за кожним кроком, а руки розставляєте врізнобіч, щоб зберегти рівновагу. Серце б’ється частіше, частішає й дихання, а на лобі від напруги виступає піт. Подолавши перешкоду, ви перестаєте контролювати ходьбу, серце заспокоюється, дихання сповільнюється, виділення поту припиняється.

Що управляє вашими рухами, коли ви виконуєте їх автоматично; чому змінюються рухи й робота внутрішніх органів, коли виникає перешкода; що керує поверненням активності організму у вихідний стан?

Відповіді на ці та багато інших запитань ви отримаєте, вивчивши розділ «Нервова система». Ви дізнаєтеся про будову нервової системи й функції її відділів; про клітини, які утворюють нервову тканину, про способи передачі інформації в нервовій системі, про те, як здійснюється нервова регуляція, про взаємозв'язок регуляторних систем організму.

Спостерігаючи за рухами малюка віком близько року й рухами людини похилого віку, важко не помітити, які вони різні. Рухи малюка, який лише навчився ходити, ще непевні. Маля постійно шукає опору, а роблячи кроки, сильно напружує м’язи ніг, часто падає й часто проситься на ручки. Людина похилого віку ходить повільно, майже не відриваючи ніг від землі, інколи спираючись на палицю, її спина зазвичай зігнута.