§ 3. Як пов’язані історія і простір

1.    Чому історію називають подорожжю в часі та просторі.

2.    Як з’явилися карти і навіщо вони потрібні.

3.    Про що можна дізнатися з історичних карт.

1. Чому історію називають подорожжю в часі та просторі

Поясніть на прикладах, як ви розумієте твердження: «Заняття людей, їхні житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають».

Ви вже розумієте, як важливо для історика знати, коли відбулася та чи інша подія. Однак історію іноді називають подорожжю не лише у часі, а й у просторі.

Споглядаючи навколишній простір, ми вивчаємо, які довкола гори, ріки, моря, рівнини, який клімат у цій місцевості. Зазвичай ці відомості дозволяють нам зрозуміти, як заняття людей, їхнє житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають. Наприклад, люди, які живуть у місцині з теплим кліматом (у країнах Африки, Південної Америки і т.д.), будують житло, що значно відрізняється від бу-;шнків на територіях з морозними і сніжними зимами (у країнах Скандинавії тощо).

Якщо ми дивимося на простір з точки зору історії, то звертаємо увагу і на те, які народи заселяли цю територію у різні часи, з’ясовуємо, як ці народи добували все необхідне для життя, які знаряддя праці виготовляли, легенди та пісні складали, які традиції зберігали.

Історики приділяють велику увагу місцям, де відбувалися певні події минулого. Це може бути історія окремих континентів (Африки ЧИ ПівденноїАмерики), певних країн (Китаю, України) чи окремих регіонів (Донбасу, Полісся) і населених пунктів (історія міст Ужгорода, Одеси, села Паланки Черкаської області тощо).

Зв’язок життя людей з простором можна простежити і за назвами міст, сіл чи місцевостей. Вони невід’ємно пов’язані з часом, коли виникли, і з мовою, якою користувалися народи, що засвоювали цей простір; з їхніми заняттями. Наприклад, назва нашої столиці — Київ — говорить про те, що воно слов’янського² походження (місто Кия). Назва міста Запоріжжя тісно пов’язане не тільки з місцевістю біля колишніх порогів на Дніпрі, а й із територією, де проживали козаки. А ось назва міста Бахчисарай має кримськотатарське походження й означає «сад-палац».

2. ЯК З’ЯВИЛИСЯ КАРТИ І НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ

Навіщо людям карти? Як їх складають?

Чим відрізняються історичні карти від географічних?

Відтоді як люди почали пізнавати навколишній світ і подорожувати, вони намагалися відтворити простір, який бачили, у вигляді малюнка чи схеми. Так з’явилися карти.

Карта — зменшене узагальнене зображення поверхні Землі чи її частин на папері. Збірку карт називають атласом.

Спочатку карти були недосконалими і малопридатними для користування — подорожувати за їх допомогою було складно. Поступово люди навчилися точніше відтворювати місцевість, а також створили систему умовних позначок, які відображають реальний простір на карті.

Із розвитком наук з’явилися різноманітні карти. Так, сучасна географічна карта розповідає про природу країни, її корисні копалини, розвиток транспорту чи промисловості. Існують синоптичні карти, на основі яких складають прогнози погоди. Карти, на яких позначають сучасні держави та їхні кордони, називаються політичними.

Якщо ж на картах позначено міста, країни, кордони держав та їхні території в різні часи, а також місця, пов’язані з битвами, відкриттям шкіл, театрів та іншими подіями в минулому, — це історичні карти.

Поміркуйте, яку інформацію можуть містити карти з такими назвами: «Розселення слов’янських племен у VI—IX століттях»; «Козацькі повстання кінця XVI — першої половини XVII століття»; «Розвиток освіти і науки на українських землях у 1920-х роках».

Розгляньте стародавню — XIV ст. (1) і сучасну фізичну (2) карти Європи. Обговоріть у парах, що в них спільного, а що -відмінного.

3. ПРО ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ З ІСТОРИЧНИХ КАРТ

Що називають легендою історичної карти? Що означає «читати» карту?

У кожної історичної карти є власна система позначок, чи легенда. Її, як правило, розміщують у кутку карти.

Легенда історичної карти — перелік умовних позначок, які допомагають визначити період і події, що на ній зображені.

Аби зрозуміти події, зображені на історичній карті, ви повинні ретельно вивчити її легенду. Для цього розгляньте умовні позначки, підписи і кольори, представлені у ній. Тоді ви легко віднайдете на карті те, що вам потрібно.

Історична карта може розповісти дуже багато: про кордони і територію держав, що змінювалися в часі, про перебіг воєн і битв, про розвиток міст і торговельні шляхи, про повстання і мирні угоди, виникнення університетів, друкарень тощо.

Особливу увагу зверніть на умовність позначок. Наприклад, крапка чи кружечок невеликого розміру означають поселення, один-два вершники — військо, схрещені мечі — найважливіші битви і т.д. На історичній карті, на відміну від географічної, обов’язково вказують дати тих подій, яким ця карта присвячена. Вона пов’язує в одне ціле історичний простір з історичним часом.

Роздивіться позначки, які можуть складати легенду історичної карти, та поясніть, про що вони розповідають.

Працюючи в парах, розгляньте і перелічіть умовні позначення, використані в історичній карті «Київська Русь у Х-ХІ ст.». Поясніть однокласникам, яку історичну інформацію ви отримали з цієї карти.

Перевірте себе

1.    Що таке простір в історії?

2.    Які бувають карти?

3.    Що зображують на історичних картах? -. Що таке легенда історичної карти?

5.    Про що, на вашу думку, розповідають історичні праці з такими назвами: «Історія Європи»,«Історія слов’янських країн у X-XV століттях», «Історія Києва», «Історія села Городище від часів виникнення до наших днів»?

6.    Як історичні карти допомагають нам зрозуміти історію?

7.    Чому історію неможливо вивчати без знань про час і простір, в якому розвивалися події?

1. Знайдіть на карті України:

—    область чи регіон, де розташоване ваше місто, село, селище;

—    місто, що є центром вашої області (регіону);

—    столицю    нашої    країни.

І Розпитайте дорослих, які місця України, пов’язані з історичними подіями, вони відвідали протягом свого життя. Запишіть назви місць та події, що з ними пов’язані, у зошит і знайдіть їх на карті України. Спробуйте позначити ці події на лінії часу.

Історична мозаїка

Здавна люди намагалися вимірювати навколишній простір.

І робили це по-різному. Уявлення про поняття «далеко» чи «близько» залежало від того, як швидко людина могла пересуватися. Спочатку за міру довжини брали те, що було поруч. Тому існували такі способи вимірювання, яких сьогодні вже не зустрінеш: «день шляху», «відстань, яку пролетить стріла» тощо.

На території України в давні часи були поширені свої міри довжини та простору. З літописів можна дізнатися, що поширени-зси були перст, п’ядь, лікоть і сажень. Зрозуміло, що «перст» — не довжина пальця, «лікоть» — це довжина руки від ліктьового згину до найдовшого пальця (36-40 см). «П’ядь» походить від слова «п’ять» і означає розмір долоні. Поняття «сажень» має декілька пояснень. Дехто з учених вважає, що це слово походить від дієслів «сягати», «досягати», інші — що воно пов’язане із кроком (із старослов’янської мови «шаг, сяг»). Отже, відстань, їло називалася «сажень», була різною: це відстань між кінчиками вказівних пальців розведених в сторони рук або відстань найширшого кроку.

Це матеріал з підручника Історія України 5 клас О.І. Пометун