Словник хімічних термінів за 7 клас
Атом — найменша хімічно неподільна частинка речовини, що складається з ядра, навколо якого обертаються електрони. Ядро атома складається з протонів і нейтронів.
Атомна маса — це маса атома, виражена в атомних одиницях маси. Чисельно дорівнює відносній атомній масі, але має одиницю вимірювання — 1 а. о. м.
Атомна одиниця маси (а. о. м.) — одиниця вимірювання маси надлегких частинок, що дорівнює 1/12 маси атома Карбону, тобто 1,67 • 10-24 кг.
Валентність — це число хімічних зв’язків, які певний атом може утворити з іншими атомами.
Випаровування — процес зміни агрегатного стану з рідкого на газоподібний.
Відносна атомна маса — це безрозмірна величина, що дорівнює відношенню маси атома до 1/12 маси атома Карбону.
Відносна молекулярна маса — це величина, що дорівнює відношенню маси молекули до 1/12 маси атома Карбону.
Властивості — це ознаки, за якими речовини або тіла відрізняються один від одного чи подібні між собою.
Горіння — швидкий процес окиснення речовин, що супроводжується виділенням великої кількості теплоти і світла.
Група — вертикальний ряд елементів у Періодичній системі, що об’єднує хімічні елементи з подібними властивостями.
Дистильована вода — вода, очищена від домішок неорганічних та органічних речовин методом перегонки (дистиляції).
Дистиляція — метод розділення двох (або більше) рідин, що змішуються. Суть методу полягає в тому, що суміш рідин нагрівають, у результаті чого рідина, що кипить при нижчій температурі, починає випаровуватися раніше. Випари цієї рідини відводяться та охолоджуються в холодильнику і краплями збираються у приймачі.
Електроліз — процес розкладання розчинених або розплавлених речовин під впливом електричного струму. Наприклад, електролізом води одержують водень та кисень, а електролізом розплаву натрій хлориду (кам’яної солі №С1) одержують прості речовини натрій та хлор.
Електрони — елементарні частинки з електричним зарядом -1 та масою, приблизно у 2000 разів меншою за масу протона чи нейтрона.
Елемент — див. Хімічний елемент.
Елементи металічні — хімічні елементи, які в хімічних реакціях переважно віддають електрони. У Періодичній системі розташовані переважно на початку періоду.
Елементи неметалічні — хімічні елементи, які в хімічних реакціях переважно приймають електрони. У Періодичній таблиці розташовані переважно в кінці періоду.
Індекс — показує число атомів певного елемента у складі молекули або формульної одиниці.
Індикатор — речовина, що змінює своє забарвлення залежно від наявності іншої речовини в розчині (кислоти, лугу тощо). Найбільш поширені кислотно-основні індикатори — лакмус, фенолфталеїн.
Иони — одноатомні або багатоатомні частинки, що мають електричний заряд.
Каталізатор — це речовина, що змінює швидкість реакції, але сама при цьому не витрачається. Каталізатори, що підвищують швид-
кість реакції, називають позитивними, а ті, що знижують,— негативними (або інгібіторами). Найбільш поширеним та універсальним каталізатором є платина.
Коефіцієнт — показує число молекул (формульних одиниць), що беруть участь у певному процесі.
Компоненти — речовини, що містяться у складі сумішей.
Конденсація — процес зміни агрегатного стану з газоподібного на рідкий.
Кристалізація — процес зміни агрегатного стану з рідкого на твердий.
Маса атома — це маса атома, виражена в грамах або кілограмах.
Масова частка елемента — це величина, що показує, яка частка маси речовини або молекули припадає на атоми даного елемента.
Матеріал — це речовина або суміш речовин, що використовується для виготовлення предметів.
Метали — прості речовини, для яких характерні такі загальні фізичні властивості: металічний блиск, електропровідність, висока теплопровідність, пластичність тощо.
Металічні елементи — див. Елементи металічні.
Молекула — найменша частинка речовини, що є носієм усіх властивостей цієї речовини. Молекули складаються з атомів.
Неметали — прості речовини, для яких характерні загальні фізичні властивості: відсутність електропровідності, крихкість, низька теплопровідність та інші.
Неметалічні елементи — див. Елементи неметалічні.
Неоднорідна суміш — див. Суміш неоднорідна.
Однорідна суміш — див. Суміш однорідна.
Оксиди — хімічні сполуки, що складаються з атомів двох хімічних елементів, один з яких — Оксиген.
Перегонка — див. Дистиляція.
Період — горизонтальний ряд елементів у Періодичній системі, що починається з типового металічного елемента і закінчується інертним елементом.
Плавлення — процес зміни агрегатного стану з твердого на рідкий.
Природничі науки — науки про природу, до них належить хімія, фізика, біологія, географія, геологія, астрономія та інші.
Продукти реакції — речовини, що утворюються в результаті хімічної реакції.
Прості речовини — речовини, утворені одним хімічним елементом.
Реагенти — речовини, що вступають у хімічну реакцію.
Речовина — різновид матерії, що характеризується певною будовою. Усі тіла складаються з речовин.
Складні речовини — речовини, утворені декількома хімічними елементами.
Сублімація (Возгонка) — процес зміни агрегатного стану з твердого на газоподібний.
Суміш неоднорідна — суміш, у якій окремі компоненти розрізняються неозброєним оком.
Суміш однорідна — суміш, у якій окремі компоненти не видно неозброєним оком.
Тіла — усі предмети, що оточують нас.
Фізичні явища — див. Явища фізичні.
Формульна одиниця — група атомів, записана в хімічній формулі. Термін «формульна одиниця» використовується для речовин з атомною або йонною будовою.
Хімічний елемент — різновид атомів з однаковим зарядом ядра.
Хімічні явища — див. Явища хімічні.
Хімія — наука про речовини та їх перетворення.
Явища — усі зміни, що відбуваються навколо нас.
Явища фізичні — це явища, під час яких не змінюється склад речовини.
Явища хімічні — це явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші (змінюється склад речовин).
Це матеріал з підручника Хімія 7 клас Григорович
Автор: admin от 18-01-2017, 22:53, Переглядів: 4509