Методи проектування: метод фокальних об'єктів

1. Які методи конструювання тобі вже відомі? Які їхні особливості?

2. З якою метою застосовують методи конструювання у проектуванні виробів?

З кожним роком дедалі ширшою стає сфера діяльності людини. Її допитливість і розум створюють нові можливості для реалізації мрій, які ще донедавна здавалися нездійсненними. Проте навіть геніальні ідеї та відкриття виникають на основі спостережень за найпростішими явищами та предметами довкілля.

Природа теж сприяє народженню багатьох ідей, які можна реалізувати для здійснення найзаповітніших мрій людства. Так, спостерігаючи за польотами птахів, люди створили літальні апарати, помітивши властивість плавучості окремих тіл, - сконструювали катери, кораблі. А скільки потрібних людям речей створено завдяки застосуванню та перенесенню властивостей випадково обраних явищ та об’єктів на нові вироби (мал. 198)!

Перенесення властивостей випадково обраних явищ та об’єктів на предмет, який проектується, називають методом фокальних об’єктів.

Метод фокальних об’єктів є одним з методів, який допомагає генерувати нові цікаві ідеї. Цей метод запропонував у 1953 році американець Чарльз Вайтинг. Перевагою методу є нетрадиційний напрямок творчого пошуку, недоліком - випадковість знаходження результату. За допомогою методу можна сформувати банк цікавих ідей виробів: свічників, серветниць, підставок, полиць тощо. Спробуй застосувати його у своїй практичній діяльності.

Розглянемо суть методу фокальних об’єктів. Об’єкт, який маємо конструювати (наприклад, свічник), ставимо у фокусі (центрі) схеми. До речі, від слова фокус і походить назва методу. Вибираємо декілька випадкових предметів. Наприклад, перші два-три предмети, що стоять у кімнаті, знаходяться на столі або які видно з вікна. Розписуємо їхні властивості. Поєднуємо властивості з фокальним об’єктом. Звичайно, можуть бути не-поєднувані варіанти, можуть, на перший погляд, видаватися нісенітницею деякі поєднання, але зовсім відмовлятися від таких варіантів не слід. Бажано знайти використання більшості ознак чи властивостей.

Розглянемо, як можна використати метод фокальних об’єктів. Об’єктом художнього конструювання оберемо свічник. Це й буде фокальний об’єкт. Випадковими предметами будуть стіл і кулькова ручка. Запишемо їх у вигляді схеми. Виділимо властивості кожного об’єкта по черзі та запишемо їх. Властивостей може бути багато, і це визначить багато варіантів, однак забере також багато часу на їх аналіз. Тому бажано виділяти 3-8 властивостей (мал. 199).

Стіл: дерев’яний, з красивою текстурою, із чотирма ніжками, стільниця з ДСП.

Кулькова ручка має такі властивості: виконана з пластмаси й має циліндричну форму, має пружний елемент для кріплення, а також пружину, матеріал прозорий, кнопка.

Наше завдання проаналізувати сполучення отриманих властивостей з фокальним об’єктом.

1. Свічник + стіл = свічник у вигляді стола.

2. Свічник + дерев’яний = свічник виготовити з деревини.

3. Свічник + текстура = свічник з красивою текстурою, покритий лаком.

4. Свічник + 4 ніжки = свічник на платформі із чотирма ніжками.

5. Свічник + ДСП = у свічнику можна використати ламіновану або шпоновану плиту ДСП.

6. Свічник + ручка = свічник у вигляді ручки.

7. Свічник + пластмасова = виготовити свічник з пластмаси.

8. Свічник + циліндрична = свічник із циліндричними деталями.

9. Свічник + пружина = свічник з використанням пружини, кріплення свічника до стіни за допомогою плоскої пружини.

10. Свічник + прозора = свічник з прозорих матеріалів (пластмаси).

11. Свічник + кнопка = свічник з елементами у вигляді кнопки.

Можна відкинути декілька варіантів: № 5, № 7, № 11. Які ідеї можна

використати в першу чергу? Для цього треба визначити технологічні можливості майстерні, які необхідні для виготовлення виробу. Деревина дешевша, і це більш розповсюджений матеріал. Тому з таких міркувань варіанти № 7 та № 10 нам не підходять. Отже, у нас залишилися такі ідеї: свічник у вигляді стола, свічник дерев’яний, свічник на платформі із чотирма ніжками, свічник у вигляді ручки, свічник із циліндричними деталями, свічник із пружинами. їх можна використати окремо або скомпонувати разом.

Отже, ми маємо ідею: свічник на дерев’яній прямокутній платформі із чотирма ніжками, по центру та в кутах розмістимо стержні циліндричної форми для свічок (варіант на 5 свічок) (мал. 200, а) або по центру високий стрижень, а з боків - два стрижні (варіант на 3 свічки) (мал. 200, б).

У варіанті на 3 свічки залишаються вільними кути. їх необхідно заповнити елементами. Згадаємо відкинутий варіант № 11 і розмістимо точені деталі у вигляді кнопок. Пружини використаємо як утримувачі свічок.

Отже, оригінальну конструкцію ми створили.

Наступним етапом нашої творчої роботи є знаходження форми та розмірів за допомогою пропорцій та інших засобів композиції. Продумаємо

спосіб та матеріали опорядження. У нашому випадку це буде лак. Розробка орнаментів та визначення їх місця розташування буде завершальним етапом художнього конструювання.

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

Конструювання виробу з використанням методу фокальних об’єктів

Обладнання та матеріали: зошит, олівець, ручка, різні предмети.

Послідовність виконання роботи

1. Обери виріб для конструювання.

2. Обери два довільних предмети.

3. Розпиши у схемі характеристики довільних предметів.

4. Поєднай характеристики довільних об’єктів з фокальним об’єктом та запиши їх у зошит.

5. Проаналізуй отримані результати.

6. Обери один або декілька оригінальних ідей.

7. Виконай орієнтовний рисунок сконструйованого виробу.

Аналіз — процес уявного або справжнього розподілу складного об’єкта на частини для кращого розуміння.

Ідея — міркування, переконання, що виражають ставлення до чогось.

Конструкція - будова, взаємне розташування частин машини, виробу, приладу тощо.

Метод фокальних об’єктів (МФО) - це метод пошуку нових ідей шляхом приєднання до вихідного об’єкта властивостей або ознак випадкових об’єктів.

1. У чому суть методу фокальних об’єктів?

2. Навіщо складають схему під час конструювання методом фокальних об’єктів?

Це матеріал з підручника Трудове навчання 7 клас Терещук