Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Основи проектної діяльності

НАРОДНА ОСВІТА

Основи проектної діяльності

1. Які проектні завдання ви виконували в попередні роки?

2. Які методи проектування ви знаєте?

3. Чи достатньо цих методів проектування для розробки нових виробів?

4. З яких основних етапів складається проектна діяльність?

5. Як систематизувати інформацію, яка накопичується під час роботи над проектом?

Методи проектування: метод комбінаторики

Багато винаходів, якими сьогодні користується людство, спочатку були лише проектами. Свій внесок у розвиток науки та технологій робили і роблять наші співвітчизники.

Найпотужнішим літаком світу залишається літак «Мрія», створений Київським конструкторським бюро ДП «Антонов». Серед важливих та відомих у світі проектів — пристрій для боротьби з ураганами Віктора

Бернацького, опріснювач морської води Леонарда Смирнова, рукавички Enable Talk — винахід, що дозволяє перекласти мову жестів на слова для людей з обмеженими можливостями слуху (розроблена групою українських студентів) та ще багато корисних винаходів.

 

Проект — це нова ідея, задум, призначений вирішувати задачі сьогодення або майбутнього.

Діяльність, під час якої обґрунтовується і розробляється проект, називається проектуванням.

Вам уже відомі такі методи проектування: фантазування та метод фокальних об’єктів. Серед великої кількості методів проектування часто використовують метод комбінаторики.

Комбінаторика — це прийоми знаходження різних поєднань, перестановок, розміщень різних елементів у певному порядку.

Назва методу походить від латинського поєднання. У проектуванні це поєднання окремих рис, властивостей, частин інших об’єктів.

Такими елементами в одязі можуть бути кишені, пояси, планки, коміри, різні види оздоблень тощо, а, переставляючи їх, можна створити різні моделі (мал. 16.1).

Основні прийоми моделювання в комбінаториці: перестановка, вставка, урізання, групування

Метод комбінаторики широко застосовується в проектуванні предметів широкого вжитку. Прикладом його використання може бути виготовлення меблів з базових модулів, які можна

 

між собою поєднувати в різних варіантах (мал. 16.2).

 

У комбінаториці часто користуються прийомами вставки та урізання. На прикладі меблів, зображених на малюнку 16.3, можна побачити використання додаткових вставок, або, навпаки, урізання кількості початкових елементів.

Прикладом прийому групування може бути малюнок на тканині. Основна кількість елементів (модулів) залишається сталою, але при різному їх групуванні можна створювати новий візерунок (мал. 16.4).

Засоби комбінаторики: симетрія, асиметрія, ритм

Метод комбінаторики дуже часто застосовують у художньому конструюванні, користуючись засобами симетрії, асиметрії, ритму.

Симетрія — це розмірне, пропорційне розміщення частин цілого відносно площини, осі або центру.

Одним з видів симетрії є дзеркальна симетрія: частини композиції розташовані одна відносно одної, як предмет та його відображення в дзеркалі (мал. 16.5, с. 136).

Асиметрія — це порушення симетрії елементів у межах цілого. Асиметричність створює ефект активності руху (мал. 16.6).

Ритм — це рівномірне чергування впорядкованих елементів: ліній, об’ємів, площин тощо.

За допомогою ритму створюється форма одягу, його кольорове рішення, лінії силуету, оздоблення тощо.

Під час розробки нових моделей найчастіше використовують такі види ритму: простий рівномірний, пропорційно-послідовний, радіально-променевий.

Простий рівномірний ритм передбачає послідовне чергування однакових за розміром, формою, кольором елементів. Проміжки між ними також однакові (мал. 16.7а).

 

Пропорційно-послідовний ритм — це повторення елементів, проміжків між ними з пропорційним збільшенням або зменшенням (мал. 16.76).

Радіально-променевий ритм упорядковує лінії, що починаються в одному місці (мал. 16.7в).

Розробники нових моделей часто застосовують ритм кольорів. Наприклад, смугасту чи картату тканину, орнаментальне оздоблення, ґудзики контрастного кольору тощо (мал. 16.8). Порушення ритму в композиції робить одяг неестетичним.

Етапи проектування

Проектування складається з певних етапів, які взаємозв’язані між собою: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, завершальний (презентаційний) (схема 6, с. 138).

 

Схема 6. Етапи навчального проектування

Організаційно- • Визначення теми проекту.

підготовчий * Збір та аналіз інформації про об'єкт проектування.

• Формування вимог до об'єкта проектування, розробка ідей та варіантів у вигляді замальовок, схем

Конструкторський • Вибір оптимального варіанта.

• Виконання ескізу, кресленика, продумування технологічної послідовності виконання.

• Добір матеріалів, вибір інструментів, обладнання

Технологічний • Організація робочого місця.

• Виконання технологічного процесу відповідно до плана.

• Оздоблення готового виробу.

• Кінцева обробка.

• Контроль якості

Заключний * Розробка та презентація готового виробу.

• Захист проекту

Практична робота

Складання композиції для ескізу проекту з використанням засобів комбінаторики: симетрії та ритму

Для виконання роботи пропонуються проекти за темами: Виготовлення вимпела з нагоди ювілею школи.

Оздоблення рамки для спільної фотографії класу.

Настінне панно «Пори року».

Обладнання, інструменти та матеріали: комп'ютер, ручка, кольорові олівці, папір, зразки схем та малюнків.

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомитися з прикладами використання засобів методу комбінаторики (мал. 16.9).

 

2. Обрати проект із запропонованих або визначити свою тему.

 

3. Використовуючи один або кілька засобів проектування методом комбінаторики та зразки малюнків (мал. 16.10), виконати ескізи майбутнього виробу.

4. Підписати, які засоби комбінаторики були використані.

5. Дібрати варіанти кольорового оздоблення.

6. Дібрати пропозиції можливих конструкційних матеріалів.

Ключові слова: метод комбінаторики, основні прийоми моделювання в комбінаториці: перестановка, вставка, урізання, засоби комбінаторики, симетрія, асиметрія, організація ритмів, простий рівномірний ритм, пропорційно-послідовний ритм, радіально-променевий ритм, етапи проектування.

Контрольні запитання

1. Поясніть, що таке комбінаторика на прикладі художнього конструювання швейних виробів.

2. Що таке асиметрія в одязі? Якими засобами можна забезпечити асиметричність моделі?

3. Що таке ритм? Назвіть основні види ритму, які застосовуються в проектуванні одягу.

4. Чи можна людині розвинути свої творчі здібності? Відповідь обґрунтуйте.

Працюємо в парах

1. Розгляньте приклади та опишіть, які засоби методу комбінаторики були використані при створенні зображених зразків композицій (мал. 16.11).

Одна учениця описує в зошиті ескізний малюнок моделі, при розробці якого було використано засоби симетрії та простого рівномірного ритму. Пропонує власний варіант зміни однієї з композицій, використовуючи прийом комбінування перестановку, а друга — описує в зошиті ескізний малюнок моделі, при розробці якого було використано засоби асиметрії та пропорційно-послідовного ритму. Пропонує власний варіант зміни композиції, використовуючи прийом моделювання урізання.

2. Зробіть висновок та поясніть, чому метод комбінаторики отримав таку назву. Чи можна додатково розробити ще інші моделі?

Працюємо творчо й самостійно

1. Розгляньте зображення сонця, соняшника та логотипів і емблем, у яких вони використовуються (мал. 16.12).

2. Розробіть власну емблему або логотип, присвячений класу або школі, використовуючи зображення соняшника.

3. Виконайте ескіз майбутньої емблеми. Результат приклейте в зошит.

4. У роботі користуйтеся засобами створення композиції: ритмом, симетрією або асиметрією.

5. Доберіть кольори.

 

Перевірте свої знання за розділом «Технологія виготовлення швейних виробів».

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Ходзицька

 

Автор: admin от 29-12-2016, 17:00, посмотрело: 1402