Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » § 27. Засоби художнього конструювання

НАРОДНА ОСВІТА

§ 27. Засоби художнього конструювання

1. Що називають художнім конструюванням?

2. Яка роль дизайнера в художньому конструюванні?

3. У чому полягає різниця між художнім проектуванням і художнім конструюванням?

Джерелом українського національного дизайну є різні види декоративно-ужиткового мистецтва (мал. 240). Художники декоративно-ужиткового мистецтва використовують художнє конструювання (художні техніки обробки матеріалів) без етапів графічного проектування: асоціативного ряду та анотації, клаузури й пошукового ескізу, кольорового рішення та дизайнерської пропозиції. Винятком є писанкарство і розпис тканин.

Розглянь зображення творів різних видів декоративно-ужиткового мистецтва й назви художні техніки обробки матеріалів (мал. 241). Які традиційні види художнього конструювання представлені виробами, твори яких художніх технік відсутні?

Художнє конструювання - це творчий метод проектування об’єктів технологічної діяльності, спрямований на створення людиною естетично вдосконаленого виробу.

Спосіб художнього конструювання дизайнер використовує на заключному етапі проектування, дизайнерський нагляд здійснює на технологічному етапі. На конструкторському етапі (етапі пошукового макетування) дизайнер здійснює добір конструкційних матеріалів для пошукового макетування, моделювання демонстраційного зразка або конструювання зразка виробничого; обирає інструменти та обладнання відповідно до технології обробки деталей нової конструкції, їх з’єднання, оздоблення; організовує робоче місце; здійснює економічне та екологічне обґрунтування майбутнього виробу, проводить міні-маркетингове дослідження щодо попиту на виріб.

Але не менш важливими є попередні етапи художнього проектування дизайнерів: добір асоціативного ряду зображень і анотація творчого задуму, клаузура і пошукове ескізування майбутнього артефакту, кольорове рішення й остаточна дизайнерська пропозиція. Художнє проектування, на відміну від художнього конструювання у просторі, стосується створення композиції майбутнього виробу на площині кольорографічними засобами.

Поняття «композиція» однаковою мірою стосується різних видів творчості - художнього конструювання, декоративно-ужиткового мистецтва, живопису, архітектури, музики тощо. Отже, композиція - це поєднання окремих елементів у єдине художнє ціле, що в конкретній зоровій формі виражає задум автора.

У художньому конструюванні існують такі види композиції: фронтальна та об’ємна (об’ємно-просторова).

Фронтальна композиція широко використовується у творах декоративно-ужиткового характеру, де фактура матеріалу часто надає рельєфності композиції (текстиль - гобелен, скло - вітраж тощо), композиція виконана техніками аплікація, розпис, пірографія, геометричне та тригранно-виїмкове різьблення на площині тощо.

Об’ємна - це композиція виробу, яку ми сприймаємо з усіх боків (об’ємні вироби - токарство, верстатне обладнання, скульптура, дрібна пластика, малі архітектурні форми, твори декоративно-ужиткового характеру, різні утилітарні об’єкти, зокрема, посуд, меблі тощо).

Будь-які види композиції створюються за допомогою певних засобів: композиційного центру, симетрії й асиметрії, ритму, контрасту та нюансу, пропорції тощо.

Композиційний центр — це місце фокусування уваги глядача на деталях композиції. Не варто плутати його з геометричним центром (мал. 242). Геометричний центр утворюється перетином діагоналей площини. Предмет інтер’єру в геометричному центрі виглядає як такий, що знаходиться «на своєму місці». Композиційний центр може бути зміщеним відносно геометричного. З нього має розпочинатися розгляд композиції.

Розглянь проект дизайнерів інтер’єру (мал. 243). Відшукай у ньому композиційний центр. Який предмет інтер’єру дитячої кімнати тебе привабив найбільше?

Конструктивні елементи виробу або орнаменту можуть бути також по-різному розміщені відносно певної точки, лінії. Найпоширенішими розміщеннями є симетрія та асиметрія.

Пропорційне розміщення частин виробу (орнаменту) відносно його центра називають симетрією. Принцип симетрії спостерігаємо в природі (наприклад, кристали, листочки, квіти, метелики, птахи, тіло людини тощо). Таке розміщення надає об’єктам художнього конструювання порядку, закінченості, цілісності. Симетрично розміщені фігури за певних змін свого положення в разі накладання однієї частини на другу суміщаються.

Існують три види симетрії, дзеркальна, осьова та гвинтова (мал. 244).

Дзеркальна симетрія ґрунтується на рівності двох частин виробу, тобто одна частина ніби утворюється внаслідок віддзеркалення другої. Якщо накласти їх одна на одну, вони суміщаються (мал. 245). Уявна площина, яка ділить симетричну фігуру навпіл, називається площиною симетрії.

Іншим видом симетрії є осьова. Вона пов’язана з обертальним рухом і повтором елементів навколо осі симетрії, тобто лінії, обертаючись навколо якої, фігура може неодноразово накладатися сама на себе (мал. 246).

Гвинтова симетрія утворюється в результаті гвинтового руху точки або лінії навколо нерухомої осі. Зазвичай вона застосовується в елементах різного роду машин, верстатів, літаків, архітектурних спорудах за аналогією з природними об’єктами (мал. 247).

Щодо симетричної об’ємної композиції, то зазвичай вона має вертикальну вісь. Усі сторони (чотири або більше) відносно неї однакові (мал. 248). Симетричність композиції інтер’єру надає відчуття урівноваженості й статики.

Асиметрія - порушення рівномірної організації засобів виразності (елементів) відносно осі на площині, в об’ємі чи у просторовому середовищі (мал. 249).

Асиметричними в приміщенні можуть бути будь-які предмети - від невеличких статуеток до м’яких меблів. Асиметрична об’ємна композиція дозволяє ємно виразити образ, передавши всю його багатогранність і багатоликість.

Симетрія та асиметрія допомагають досягати художньої виразності у формуванні різноманітних композицій. Рівновага - рівномірне розміщення засобів виразності навколо осі композиційного центру (мал. 250).

Рівновага можлива як ілюзорне сприйняття збалансованості різних ознак: ліній, плям, об’ємів, кольору, фактури, текстури тощо. На площині з прямокутними формами можна також досягти ілюзорної рівноваги. Наприклад, картина, розміщена над меншим паралелепіпедом, зрівноважить в інтер’єрі ліву та праву сторони від вертикальної осі світильника.

Композиція може викликати у глядача відчуття її більшої або меншої динамічності, тобто рухомості.

Динаміка - організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності, де відображено цілеспрямований рух, емоційне чи фізичне напруження, силу (мал. 251). Наприклад, довгий і вузький прямокутник з орнаментом здається динамічнішим, ніж квадрат. Динамічнішими видаються також предмети, що мають гострокінцеві та гострокутні форми.

Динамікою в композиції ти зможеш яскраво передати свій настрій, вибухи емоцій і почуттів, радість, виокремити красу форми й декору дизайнерських пропозицій, пошукових макетів, моделей, виробничих зразків. Предмети в динамічній композиції найчастіше розташовуються по діагоналі, асиметрично. Крім прийому асиметрії, використовується контраст форм і розмірів, кольорів і плям, тонів і фактур.

Статика - організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності, за якої відображено нерухомість, відчуття спокою (мал. 252).

Ритм є властивістю, характерною для багатьох явищ природи, життя людини: серцебиття, дихання, ритмічні цикли року, відпливи й припливи моря. Як відображення закономірностей реального світу, ритм увійшов у всі види мистецтва, став одним із необхідних засобів організації художньої форми. У дизайні, образотворчому й декоративному мистецтві відчуття ритму створюється чергуванням матеріальних елементів у просторі.

Повторюваність елементів, форми та інтервалів між ними і наявність чітко вираженої закономірності називають ритмом (мал. 253).

Не менш важливими композиційними засобами є також контраст і нюанс. Чітко виражені відмінності, нерівність і їх протиставлення в структурі твору називають контрастом композиції. У природі закон контрасту діє постійно, як одночасна боротьба протилежностей і їх діалектична єдність, а в мистецтві художник вільний у виборі нюансу чи контрасту. Контраст світлого й темного, блискучого й матового, м’якого й твердого досить часто використовують дизайнери у своїх композиціях (мал. 254).

В об’ємно-просторовій формі композиційні контрасти можуть бути виражені через розмір, форму, матеріал, колір тощо.

Одним з найдавніших засобів композиції є пропорційність - гармонійне поєднання пропорцій частин, елементів у єдине ціле. Тому, проектуючи виріб, необхідно знайти найбільш ефективні пропорційні залежності, що вказують на співрозмірність двох або більше відношень. Багато архітекторів, художників за основу гармонійних пропорцій беруть так званий золотий перетин (мал. 255).

Пропорції «золотого перетину», які відомі з давніх часів, - це співвідношення 1:0,65, 1:1,65. Це такий пропорційний поділ відрізка на нерівні частини, при якому весь відрізок так відноситься до його більшої частини, як більша частина відноситься до меншої, або, іншими словами, менша частина так відноситься до більшої, як більша - до всього відрізка (a : b = b : c або c : b = b : a). У числовому вигляді це 0,618.

Нюанс - це співвідношення близьких за властивостями композиційних ознак предмета (буквально - відтінок, ледь помітна різниця) (мал. 256).

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 17

Створення моделі виробу з елементами симетрії та асиметрії

Обладнання та матеріали: креслення або ескізи об’єктів праці, креслярські інструменти (олівець, циркуль, транспортир, косинець, лінійка), ластик, кольорові олівці.

Послі довні сть виконання роботи

1. За завданням учителя або нижчерозміщеними графічними зображеннями виробів (мал. 257) чи відшуканими за власним бажанням аналогами ознайомся з їх призначенням, конструкцією, геометричною формою, витратними матеріалами, особливостями дизайну.

2. Обери один з виробів для вдосконалення за власним задумом його конструкції та художнього оздоблення.

3. Визнач ознаки композиції (симетрія чи асиметрія, динамічність або статичність, ритм).

4. З урахуванням особливостей використання майбутнього виробу розроби ескізи власних варіантів зміни його симетрії на асиметрію або навпаки, спробуй застосувати повтори, ознаки динамічності, статичності, ритму та художнього оздоблення.

5. Визнач найкращий ескіз для виготовлення виробу та обґрунтуй свій вибір.

6. Визнач технологію з’єднання конструктивних елементів.

7. Виготов виріб.

8. Перевір якість виготовленого виробу.

Симетрія, асиметрія, ритм, композиція, динаміка, статика, пропорція «золотий перетин».

Геометричний орнамент - візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів.

Комбінаторика - прийоми знаходження різних комбінацій, поєднань, розміщень з даних елементів у певному порядку.

Композиція - розташування та взаємний зв'язок складових частин художнього твору.

1. Які композиції або їх елементи називають симетричними?

2. Що спільного та в чому відмінність між симетрією та асиметрією?

3. У чому суть поняття «ритм»?

Тестові завдання

1. Установи відповідність між зображеннями композицій та назвами, що їм відповідають.

А об’ємна Б просторова В об’ємно-просторова

2. Установи відповідність між зображеннями композицій та їхніми назвами.

А асиметричні Б симетричні

3. Якими засобами користується дизайнер у процесі художнього проектування?

А вербальними (мовленнєвими, музичними)

Б кольорографічними (зображувальними)

В предметно-пластичними (оброблення пластичних матеріалів)

Г поєднує вербальні, кольорографічні та предметно-пластичні засоби

4. У яких місцях композицій ти розмістиш птаха і картину?

А угорі Б унизу В праворуч Г ліворуч

5. Які з поданих нижче композицій довершеніші?

А композиція 1 Б композиція 2 В композиція 3 Г композиція 4

6. Відшукай ритм у поданих нижче зображеннях: які елементи повторюються?

7. Визнач ритми в композиціях. Які елементи повторюються?

8. Розглянь зображення: контраст між чим і чим ти помітив?

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Гащак

 

Автор: admin от 17-10-2016, 13:25, посмотрело: 4104