Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Контроль якості виробу. Догляд за виробами інтер'єрного призначення

НАРОДНА ОСВІТА

Контроль якості виробу. Догляд за виробами інтер'єрного призначення

1. Що, на вашу думку, впливає на загальний вигляд виробів?

2. За якими показниками можна оцінити якість виготовленого виробу?

Якість виробу — це сукупність властивостей даного виробу, що визначають придатність його використання за призначенням.

Контроль якості виробу — це кількісна та якісна перевірка певних властивостей: перевірка геометричних розмірів, виявлення дефектів, відповідність вимогам до даного виробу тощо. Слід звертати увагу на якість та точність обробки деталей, чистоту виробу, відсутність на ньому дефектів.

Якість виробу контролюють не тільки після його виготовлення, а й у процесі роботи над ним.

Особливим видом контролю якості виготовленого виробу є його випробування. Виріб має відповідати відповідним функціям. Наприклад, настінний годинник — висіти на стіні та показувати час, скатертина — покривати стіл, для якого виготовлялась, грілка на чайник — одягатись на чайник, картина — висіти тощо.

Інтер’єрні вироби можуть бути різними за формою та виготовлятися з різних матеріалів, які передбачають вимоги догляду за ними.

Виготовлені вироби мають виконувати своє призначення певний час, який залежить від догляду за ними та заходів, які вживає людина, щоб зберегти їх у відмінному, незіпсованому стані.

Предмети в приміщенні не мають контактувати з вологими або мокрими поверхнями та з іншими шкідливими середовищами. Різкий перепад температур також може негативно вплинути на стан виробів предметного середовища. Температура в приміщенні може коливатись від 10 С до 25 “С. Не можна ставити на меблі гарячі чашки із чаєм, розпечені праски та інші предмети. Виняток становлять меблі зі спеціальними стільницями. Слід уникати негативного тривалого впливу потужних ламп розжарювання, неекранованих мікрохвильових випромінювачів.

Із 7 класу вам відомі засоби, інструменти та матеріали з догляду за меблями, дзеркальними поверхнями тощо. їх також можна використовувати для догляду за інтер’єрними виробами, виготовленими з твердих матеріалів. Із цих поверхонь слід регулярно витирати пил м’якими вологими тканинами, поролоновими губками або спеціальними меблевими щітками (можна з використанням належних мийних засобів). Дзеркало чистять ватою, змоченою в спиртовому розчині. Коли вся поверхня буде очищена, рекомендується протерти куточки ваткою, накрученою на сірник. Після цього слід ретельно протерти скло паперовою серветкою.

М’які предмети інтер’єру слід регулярно чистити пилососом, а також захищати від механічних пошкоджень і розриву матеріалів, якими вони покриті. Шкіряні вироби достатньо час від часу протирати вологою ганчіркою. Деякі вироби можна прати, провітрювати, просушувати. Вироби з текстильних матеріалів потребують захисту від комах (молі). Для цього використовують спеціальні засоби (див. с. 152-153).

Професія дизайнера

Особливості праці дизайнера предметного середовища — це, перш за все, здатність поєднувати мовленнєво-творчу, образотворчу, пред-метно-перетворювані види діяльності.

Дизайнер на виробництві співпрацює з інженером-конструктором, узгоджуючи художньо-естетичну характеристику форми виробничого зразка з його утилітарною функцією. Завдяки такій співпраці сформувався напрям художньо-технічного проектування — ергономічний

дизайн — новітній напрям творчої проектної діяльності, спрямований на перетворення функціонально необхідного предметного середовища на естетично досконале.

Дизайнер здійснює художнє проектування предметних форм поетапно: формулює художньо-творчий задум (етап мовленнєвого проектування), створює кілька дизайнерських пропозицій на площині (кольорово-графічне проектування), конструює пошуковий макет, демонстраційний зразок або модель або виробничий ексклюзивний зразок.

Умови проектно-художньої творчості дизайнера. Дизайнер працює у дизайн-бюро, державних та приватних установах. Виконує не тільки державні, а й приватні замовлення. Має кабінет з різноманітним художньо-технічним обладнанням, необхідним для проектної діяльності. Творчість дизайнера і індивідуальна, і колективна. Професія дизайнера пов’язана з активізацією візуального сприймання сенсорної інформації як «художника-глядача», аудіального сприймання вербальної інформації як «мислителя-слухача», кінестетичного сприймання структурної (речовинної) інформації як «майстра-діяча».

Підготовка дизайнера до фахової діяльності. Необхідне навчання в художніх студіях і школах мистецького напрямку. Можна поступити до технічних навчальних закладів для оволодіння промисловим дизайном; до навчальних закладів, де готують фахівців для легкої промисловості (дизайн костюма); до вищих мистецьких навчальних закладів (дизайн інтер’єрів); до навчальних закладів, пов’язаних природокористуванням (ландшафтний дизайн); до навчальних закладів академічного профілю (графічний дизайн, у тому числі веб-дизайн).

Ключові слова: якість виробу, контроль якості виробу, випробування, догляд за меблями, геометричні розміри, виявлення дефектів.

Контрольні запитання

1. Які показники є основними при визначенні якості виробу?

2. Які основні вимоги догляду за виробами інтер'єрного призначення?

3. Від чого залежить вибір засобів із догляду за виробами інтер'єрного призначення?

4. Чим відрізняється догляд за твердими поверхнями від догляду за текстильними?

Перевірте свої знання за розділом «Дизайн предметного середовища».

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Ходзицька

 

Автор: admin от 31-12-2016, 18:48, Переглядів: 3647