НАРОДНА ОСВІТА

Моделювання виробу

1. Як можна визначити поняття «мода»?

2. Як можна за креслеником прямої спідниці виготовити складнішу модель?

3. Скільки потрібно тканини для пошиття спідниці?

Поняття про моделювання

У сучасному житті ми часто чуємо та й самі вживаємо слова: мода, модний одяг тощо. Мода — це те, що має найбільше поширення в певний час, користується великою популярністю і визнанням. Мода — це нетривале панування в суспільстві певних смаків, переважно в зовнішніх формах побуту, особливо в одязі. Слідувати моді — означає відповідати її основному напряму, новому силуету, пропорціям та лініям, особливим колірним поєднанням, варіантам конструкцій у межах модного силуету.

Слово «мода» походить від латинського modus — міра, образ, спосіб.

Для розробки нової моделі спідниці використовують уже відомі вам способи побудови основи спідниць. Процес розробки моделі, відповідно до ескізу, називається моделюванням.

Модель одягу — це первинний зразок майбутнього виробу. Моделювання одягу є творчим і захоплюючим процесом. У результаті моделювання винаходять і втілюють у життя величезну кількість ідей, створюють унікальний, ексклюзивний одяг. Для того щоб процес моделювання одягу став зрозумілим, необхідно засвоїти основні принципи, які можна застосовувати до основи крою для отримання необхідного результату.

У процесі моделювання одягу виконують дії, які мають свої умовні позначення на викрійках:

Запам’ятайте! Усі ці прийоми виконують на викрійці, а не на тканині! Тобто, розрізають та розсувають деталі саме на паперовій викрійці в необхідному напрямку відповідно до моделі.

Моделювання спідниць на основі крою прямої спідниці

На основі крою прямої спідниці можна змоделювати велику кількість спідниць різних силуетів та фасонів (мал. 5.1).

Розглянемо основні прийоми моделювання спідниць. Процесом моделювання буде навіть незначне внесення змін у конструкцію основи спідниці.

Спідниці з розрізом

 

Для того щоб у вузьких спідницях було зручно ходити, посередині заднього, а іноді й переднього полотнищ роблять розріз або шліцу (мал. 5.2).

При виготовленні спідниці з розрізом шов, у якому він розташований, не зашивають до кінця. Для спідниць зі шліцою слід внести зміни у викрійку (мал. 5.3). Для цього по лінії низу на середині заднього або переднього полотнищ відкладають 5-6 см і проводять лінію вгору. Довжина цієї лінії дорівнює довжині шліци.

Завужені та розширені до низу спідниці

Найчастіше в спідницях змінюють ширину по лінії низу, утворюючи розширену або звужену до низу модель.

Для того щоб звузити спідницю до низу, слід визначити ступінь звуженості та відкласти по лінії низу однакову величину вправо та вліво від бокового шва. Зазвичай це 1-2 см. Потім із цієї точки необхідно провести лінію в напрямку до лінії стегон (мал. 5.4).

Розширення спідниці по лінії низу можна отримати двома способами: розширенням по лінії бокового шва або закриванням виточок.

Спосіб 1: розширення бокового шва

Для того щоб розширити спідницю по лінії низу, необхідно відкласти однакову величину вправо та вліво від бокового шва. А щоб розширення збереглося під час вирізання викрійки, слід заздалегідь намалювати додаткові лінії — зубчики. По зубчиках вирізається паперова викрійка, а на тканині

 

через їх верхівки проводять дотичну лінію (мал. 5.5), яка показує новий край деталі по боковому зрізу.

 

 

Спосіб 2: закривання виточок

Для розширення спідниці по лінії низу іноді частково або повністю закривають виточки. Для цього слід виконати такі дії (мал. 5.6):

1. Провести від вершин виточок униз вертикальні лінії.

2. Розрізати викрійку по цих лініях у напрямку знизу вгору до виточки.

3. Закрити виточки.

Закриття виточки— це суміщення двох ліній, які її ооме-жують.

Запам’ятайте! Виточки, визначені та розраховані під час побудови кресленика, нікуди не зникають. Виточками не можна нехтувати. Але при моделюванні за необхідності їх можна перемістити, закрити, об’єднати або роздробити.

Моделювання спідниць зі складками

Сучасна мода стрімко змінюється, але спідниці зі складками залишаються популярними (мал. 5.7). Такі моделі можуть бути з однією складкою, що розміщується з лівого боку, з двома, розміщеними симет-

рично або асиметрично. Складки можуть бути запрасовані в один бік, а можуть бути зустрічними. Найбільш популярні спідниці з однією, двома, трьома складками на передньому та задньому полотнищах.

 

Складки — це впорядковані (часто запрасовані) згини тканини.

Ширину складок розраховують та додають її до половини викрійки-основи спідниці.

Розглянемо основні прийоми моделювання спідниць зі складками.

Зустрічні складки — це такі, у яких на лицьовому боці згини тканини спрямовані назустріч один одному. Для утворення складок потрібна додаткова тканина, отже, слід збільшити ширину спідниці на величину глибини складки.

Якщо зустрічна складка розташована посередині переднього полотнища (мал. 5.8а), то моделювання можна проводити одразу на тканині. Для цього необхідно відступити від згину тканини на відстань, що дорівнює подвоєній ширині складки. Наприклад, якщо передбачається ширина складки 5 см, то відступити слід на 10 см (мал. 5.86). При невеликій глибині виточки її переносять у складку (мал. 5.8в).

 

Якщо складок у спідниці кілька, наприклад дві (мал. 5.9а), то моделювання виконують на паперовій викрійці в такій послідовності:

1. Від вершини виточки провести вниз вертикальну лінію (мал. 5.96).

2. Розрізати викрійку по цій лінії.

3. Якщо складка однобічна, то деталі викрійки необхідно розсунути на відстань, що дорівнює подвійній ширині складки. Якщо складка зустрічна, то викрійку розсувають на ширину складки, помножену на чотири (мал. 5.9в).

Слід звернути увагу на те, що всі конструкції основи спідниць мають посадку на лінії талії. Якщо за моделлю лінія талії спідниці занижена, то від верхнього зрізу необхідно відступити бажану ширину, провести паралельну лінію та відрізати по ній (мал. 5.10). Ця відстань має бути однаковою і на передньому, і на задньому полотнищах.

Прийміть до уваги!

 

 

Якщо ви хочете пошити спідницю, але не знаєте, яку саме, скористайтеся порадою.

Знайдіть натхнення. Розгляньте тканини та спідниці, які є в продажу в магазинах або подобаються в гардеробі інших людей, яким ви хочете наслідувати, та прислухайтеся до їхніх порад. Розгляньте в Інтернеті або журналах мод пропозиції, які ви, можливо, захочете врахувати у своєму дизайні. Відвідайте магазини тканин та рукоділля, щоб знайти матеріали, які стануть основою майбутньої моделі.

Почніть малювати. Можна малювати на папері або на комп’ютері за допомогою відповідного програмного забезпечення. Творіть і не забувайте, що моделювання — основа вашої майбутньої моделі. Приступайте до роботи, коли зрозумієте, як змінювати викрійку відповідно до обраної моделі.

Розрахунок кількості тканини для виготовлення швейного виробу Щоразу перед виготовленням швейного виробу постає запитання: скільки тканини купувати? Як розрахувати її кількість так, щоб вистачило, але при цьому не залишалось багато залишків?

Витрати тканини залежать від трьох чинників:

• фасону виробу;

• ширини тканини;

• малюнка тканини.

Кількість тканини, необхідної для пошиття спідниці, залежить від розміру і зросту людини, а також від складності фасону. Кількість тканини визначається розрахунком.

Приклад розрахунку. Ширина тканини — 150 см. Необхідно визначити кількість тканини для прямої спідниці зі складкою спереду за такими мірками:

півобхват талії (Ст) = 36 см, півобхват стегон (Сс) = 47 см, довжина спідниці (Дв) = 50 см, прибавка до обхвату стегон (Пс) = 1 см, ширина складки (Шс) = 6 см.

Розрахунок проводять у половинному розмірі, оскільки розкладку деталей викрійки виконують на тканині, складеній удвоє.

1. Починають розрахунок із ширини тканини з метою визначити: чи вистачить її для даного фасону спідниці.

Розрахунки проводять за формулою:

Сс + Пс + Шс х 2 = 47 + 1 + (6 х 2) = 48 + 12 = 60 см.

До цього результату слід додати припуски на бокові шви — 6 см: 60 + 6 = 66 см. Якщо передбачається шов на задньому полотнищі, то додається ще 3 см: 66 4- 3 = 69 см. Якщо ж за моделлю в спідниці передбачено шліцу, то необхідно додати 6 см (мал. 5.11, с. 50): 66 + 6 = 72 см.

Отже, за всіма розрахунками ширини тканини на таку спідницю тканини вистачає.

2. Необхідно розрахувати довжину.

Відповідно до мірок довжина спідниці має бути 50 см, до цього розміру додають 5 см на припуски швів: 1 см на обробку верхнього зрізу та 4 см на обробку нижнього зрізу. Отже, маємо 55 см.

Крім цих величин необхідно врахувати спосіб обробки верхнього зрізу. Наприклад, верхній зріз планується обробити поясом завширшки 4 см. Його довжина буде дорівнювати: От + 5 см (де 5 см — припуск на обробку). Довжина пояса: 72 Н- 5 = 77 см, а ширина в розгорнутому вигляді — 8 см.

Якщо придбати тканину відповідно до розрахунків (а ми нарахували 55 см), то її не вистачає для виготовлення суцільного пояса завдовжки 77 см. У таких випадках пояс розкладають уздовж нитки піткання. Але це тільки в тих випадках, якщо він буде ущільнюватися клейовою прокладкою! Виходить, що до розрахованої довжини тканини слід додати ще 8 см: 55 + 8 = 63 см. Отримані результати зазвичай округляють у більший бік, тому після округлення результат буде 65 см. Отже, для виготовлення спідниці із зустрічною складкою по середині переднього полотнища та зі шліцою в середньому шві заднього полотнища при ширині тканини 150 см потрібно 65 см (мал. 5.12).

Якщо спідниця має розширений силует або складається з клинів, то зазвичай розрахунок тканини виконують так: подвійна довжина виробу + подвоєні припуски на шви по лініях талії та низу.

Для кльошових спідниць на кількість потрібної тканини впливатимуть радіус, за яким визначається лінія талії, та довжина спідниці. Але за тих умов, що в сумі вони не перевищуватимуть розмір тканини по ширині, складеній вдвоє (мал. 5.13).

 

Якщо обрано більш складний фасон спідниці, то доцільно буде скористатись методом розкладки зменшених шаблонів на папері, який імітує тканину також відповідно зменшених розмірів.

Добір тканини для виготовлення виробу

Щоб будь-яка річ, яку ви плануєте зшити самостійно, максимально точно відповідала обраній моделі, а обрана модель спідниці красиво виглядала на фігурі, необхідно правильно вибрати тканину.

Ви вже знаєте, які бувають тканини за походженням і які характерні властивості вони мають. Це один з головних чинників, який потрібно враховувати при виборі тканини. Наприклад, улітку спідниця, виготовлена з вовняної тканини, буде створювати парниковий ефект, і навпаки, спідниця, виготовлена з бавовни, буде холодною і непрактичною взимку.

Перш ніж обирати тканину, слід визначити, якою буде майбутня спідниця: її призначення, модель, силует та бажаний колір.

Якщо ви шиєте спідницю вперше, не рекомендується обирати картаті тканини, які мають складний візерунок.

Також краще уникати оксамиту, жакарду, шифону, сатину, шкіри та хутра. Свою першу спідницю краще шити з бавовняної або джинсової тканини, віскози, габардину або костюмної тканини зі змішаних волокон. Льняна тканина також не створить багато труднощів при пошитті.

Слід пам’ятати, що для спідниць прямого крою краще добирати тканини, які тримають форму, не розтягуються і не деформуються в швах під час експлуатації.

Для кльошових спідниць можна використовувати будь-яку тканину, але слід ураховувати її щільність. Це потрібно для того, щоб у процесі виготовлення спідниці рівно обробити нижній зріз.

Практична робота Моделювання виробу

 

Інструменти то матеріали:ножиці, клей, олівці, лінійка, кольоровий папір, викрійка основи прямої спідниці.

Правила безпеки:робота виконується з дотриманням правил безпечної праці в шкільних майстернях.

Послідовність виконання роботи:

1. Виготовити шаблон викрійки переднього полотнища прямої спідниці (мал. 5.14).

2. Вибрати модель розширеної до низу спідниці та намалювати її в зошиті.

3. Обвести шаблон на кольоровому папері та нанести лінії моделювання відповідно до фасону.

4. Виконати необхідні дії для моделювання (розрізати, закрити виточки тощо).

5. Отриманий зразок вклеїти в зошит.

6. Вибрати модель звуженої до низу спідниці та намалювати її в зошиті.

7. Обвести шаблон на кольоровому папері та нанести лінії моделювання відповідно до фасону.

8. Виконати необхідні дії для моделювання (розрізати, розсунути тощо).

9. Отриманий зразок вклеїти в зошит.

10. Вибрати модель спідниці зі складками та намалювати її в зошиті.

11. Обвести шаблон на кольоровому папері та нанести лінії моделювання відповідно до фасону.

12. Виконати необхідні дії для моделювання (розрізати, розсунути тощо).

13. Отриманий зразок вклеїти в зошит.

Ключові слова: модель, моделювання, мода, шаблон, розрізати, розсунути, закрити, кокетка, складки, розширена до низу спідниця, звужена до низу спідниця.

Контрольні запитання

 

1. Що таке моделювання?

2. З якою метою виконують моделювання?

3. Як можна отримати модель спідниці, розширеної до низу?

4. Що таке складка? Які існують види складок?

Працюємо в парах

1. Знайдіть в інформаційних джерелах нескладні моделі спідниць.

2. Обміняйтеся зображеннями та обговоріть послідовність моделювання обраних спідниць.

3. Обведіть шаблон спідниці в зошиті та нанесіть на кресленик лінії моделювання.

4. Обґрунтуйте доцільність виконання такого моделювання.

Працюємо творчо й самостійно

Ви вже знаєте, як моделювати різні види спідниць. Але всі вони були симетричні, тобто їхні ліва й права половинки однакові. Спробуйте змоделювати

асиметричні спідниці, зображені на малюнку 5.15.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Ходзицька

 

Автор: admin от 22-12-2016, 15:51, посмотрело: 3074