Тлумачний словничок хімічних термінів за 8 клас

А

Алгоритм - походить від algorithmi - латинської форми написання імені великого математика IX ст. Аль Хорезмі, який сформулював правила виконання арифметичних дій. Точний набір інструкцій, які описують послідовність дій виконавця для досягнення результату, розв’язування завдання.

Алгоритмічний - прикм. до алгоритм.

Аналог (від грец. analogia - відповідність, подібність) - те, у чому виявляється схожість, подібність до іншого предмета або явища.

Аніон - негативний йон.

Аргумент (від лат. argumentum) - судження (або сукупність суджень), яке наводять на підтвердження істинності іншого судження.

Атом - найменша частинка елемента, що зберігає його хімічні властивості; електрично нейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого ядра, яке практично визначає його масу (більше за 99,9 %), та електронів, що оточують ядро, визначають розміри атома.

Б

Бінарні сполуки - складні речовини, що складаються з двох будь-яких елементів.

Будівельний розчин - матеріал, який добувають унаслідок тверднення суміші в’яжучої речовини (цемент), дрібного наповнювача (пісок), замі-шувача (вода) і, за потреби, спеціальних добавок.

В

Валентність - число хімічних зв’язків, що утворює атом з іншими атомами.

Валентність вища - максимальне значення валентності, що може виявляти хімічний елемент, у багатьох випадках дорівнює номеру групи в періодичній системі.

Вапно гашене - кальцій гідроксид Са(ОН)₂.

Вапно негашене - кальцій оксид СаО.

Вапняк - кальцій карбонат СаСО₃.

Вапняна вода - насичений розчин кальцій гідроксиду Са(ОН)₂ у воді.

Відносна атомна маса - безрозмірна величина, що дорівнює відношенню маси атома до ^ маси нукліда Карбону ¹^C .

Відносна молекулярна маса - це величина, що дорівнює відношенню маси молекули до ¹ маси нукліда Карбону ¹^C .

Властивості - це ознаки, за якими речовини або тіла відрізняються одне від одного чи подібні одне до одного.

г

Галогени - хімічні елементи головної підгрупи VII групи (VIIA підгрупи).

Гідрат - речовина, що є продуктом приєднання води до іншої речовини.

Гідратація - приєднання води до різних речовин.

Гідроксиди - сполуки, які містять йон OH^-. Загальна формула таких сполук M(OH)_n, де n - ступінь окиснення металічного елемента. Можуть виявляти основні або амфотерні властивості.

Гіпотеза (від грец. hypothesis - підстава, припущення) - наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. Будь-яке припущення, здогад.

Група періодичної системи - вертикальний ряд хімічних елементів, що об’єднує подібні за властивостями хімічні елементи.

д

Діаграми Венна (Venndiagrams) - загальна назва низки методів візуа-лізації та способів графічної ілюстрації, широко використовуваних у різних галузях науки і математики; увів Джон Венн, британський філософ, математик і логік, у 1881 р. Власне, діаграма Венна показує всі можливі відношення між множинами або подіями з певної родини.

E

Експеримент (від лат. experimentum - проба, дослід) - метод пізнання, за допомогою якого в контрольованих і керованих умовах досліджують явища природи й суспільства.

Експериментальні задачі - вид самостійної роботи, у якій учитель лише ставить завдання, а вибір шляху розв’язання й проведення експерименту учні визначають самостійно. Експериментальні задачі не містять інструкцій, а лише умови. Розробити план розв’язання й здійснити його учні мають самотужки.

Електронегативність - властивість атомів притягувати спільні електронні пари.

Електрони - елементарні частинки з електричним зарядом -1 та масою, приблизно у 2000 разів меншою за масу протона чи нейтрона.

Електронна конфігурація атома - умовний запис, що характеризує розподілення електронів у атомі по орбіталях.

Електронна оболонка - група електронів, що рухаються навколо ядра атома.

Емпіричний (від грец. empeiria - досвід) - той, що ґрунтується на досвіді, практиці.

Енергетичний підрівень - сукупність орбіталей з однаковою енергією.

Енергетичний рівень - сукупність електронів, що мають близьку енергію.

Ерудиція (від лат. erudrtm - ученість, пізнання) - глибокі всебічні пізнання, широка поінформованість.

З

Завись - 1. Суміш рідини або газу з твердими частинками, які перебувають у завислому стані; змучення. 2. Рідка лікарська форма, що утворюється під час змішування нерозчинних речовин з водою, оліями, гліце-ролом тощо

Закон - істотний, сталий і повторюваний зв’язок між явищами.

Закон Авогадро - у рівних об’ємах будь-яких газів, що перебувають в однакових умовах (температура й тиск), міститься однакове число молекул.

Закономірність - повторюваний, суттєвий зв’язок явищ.

Зв’язок йонний - зв’язок, що утворюється між протилежно зарядженими йонами однієї речовини.

Зв’язок ковалентний - зв’язок, що виникає між атомами завдяки утворенню спільної електронної пари.

Зв’язок ковалентний неполярний - ковалентний зв’язок, у якому спільна електронна пара однаково належить обом атомам і не зміщена в бік одного з них, зв’язок між однаковими атомами.

Зв’язок ковалентний полярний - ковалентний зв’язок, у якому спільна електронна пара зміщується в бік атома більш електронегативного елемента, завдяки чому на ньому виникає частковий негативний заряд, зв’язок між атомами різних елементів з різницею електронегативностей не більше за 2.

І

Ідеальний газ - це газ, у якому молекули можна вважати матеріальними точками, а силами притягання й відштовхування між молекулами можна знехтувати. У природі такого газу не існує, але близькими за властивостями до ідеального газу є реальні розріджені гази, тиск у яких не перевищує 200 атмосфер і які перебувають за не дуже низької температури, оскільки за таких умов відстань між молекулами набагато перевищує їхні розміри.

Ізотопи - різні нукліди одного хімічного елемента.

Індекс - число атомів певного елемента у складі молекули або структурної одиниці.

Індикатор (від пізньолат. indicator - вказівник) - речовина, що після введення до розчину змінює свій колір або колір розчину й таким чином дає змогу визначити його хімічну природу.

Інертні елементи - хімічні елементи головної підгрупи VIII групи (VIIIA підгрупи).

ІЮПАК (англ. і фр. IUPAC) - Міжнародний союз теоретичної (чистої) і прикладної хімії (International Unionof Pure and Applied Chemistry) -організація, яка координує дослідження, що потребують міжнародного узгодження, контролю й стандартизації, рекомендує (затверджує) хімічну термінологію, назви елементів тощо.

Ї

Їдкий калі - калій гідроксид KOH.

Їдкий натр - натрій гідроксид NaOH.

Й

Йони - одноатомні або багатоатомні частинки, що мають електричний заряд.

К

Каталізатор - речовина, що бере участь у реакції і змінює її швидкість, але сама в реакції не витрачається. Каталізатори, що збільшують швидкість реакції, називають позитивними, а ті, що зменшують, - негативними (або інгібіторами). Найбільш поширений та універсальний каталізатор - платина.

Катіон - позитивний йон.

Каустична сода (від грец. kaustikos - їдкий, пекучий) - каустик - технічна назва натрій гідроксиду.

Кислота - сполука, у молекулі якої є один або кілька атомів Гідрогену, здатних під час хімічних реакцій заміщуватися на один або кілька атомів металічного елемента.

Кислотний дощ - утворюється внаслідок реакції кислотних оксидів Нітрогену й Сульфуру з атмосферною вологою.

Кислотний залишок - частина молекули кислоти, з якою сполучені атоми Гідрогену.

Кількість речовини - фізична величина, що показує число структурних одиниць даної речовини (атомів, молекул, йонів тощо). Одиниця вимірювання - 1 моль. 1 моль будь-якої речовини містить 6,02 • 10²³ структурних одиниць.

Класифікація (від лат. classis - розряд, клас і ...фікація) - система розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями.

Коефіцієнт - показує число молекул (структурних одиниць), що вступають до певної хімічної реакції.

Компетентний (від лат. competo - домагаюся; відповідаю, підходжу) -той, який володіє компетенцією або компетентністю, спроможний.

Компетенція (від лат. competo - домагаюся; відповідаю, підходжу) -1. Коло повноважень, наданих законом, уставом або іншим актом конкретному органу або посадовій особі. 2. Знання, досвід у тій або іншій галузі.

Кристал (від грец. krystallos - лід) - тверде тіло, що має природну форму багатогранника і внутрішню впорядковану будову. ** Рідкі кристали - рідини, що мають властивості кристалів, швидко реагують на зовнішні зміни й широко використовуються в техніці.

л

Луги - розчинні гідроксиди металічних елементів. До них відносять гідроксиди лужних і деяких лужноземельних елементів.

Лужні елементи - хімічні елементи головної підгрупи І групи (ІА підгрупи).

Лужноземельні елементи - хімічні елементи головної підгрупи II групи (ІІА підгрупи).

M

Маса атома - це маса атома, виражена в грамах або кілограмах.

Маса молярна - маса речовини кількістю 1 моль.

Масова частка елемента - це величина, що показує, яка частка маси речовини або молекули припадає на атоми цього елемента.

Метод (від грец. methodos - шлях дослідження, теорія, навчання) -спосіб досягнення якої-небудь мети, розв’язання конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння (пізнання) дійсності.

Множина (математичний термін) - сукупність елементів, об’єднаних за певною ознакою.

Модель (від лат. modulus - міра, зразок) - уявний чи умовний (зображення, опис, схема і т. ін.) образ якого-небудь об’єкта, процесу або явища, що використовується як його «представник».

Молекула - найменша частинка речовини, що є носієм усіх її властивостей. Молекули складаються з атомів.

H

Нано... (від грец. nanos - карлик) - префікс для утворення найменувань часток одиниць, рівних одній мільярдній вихідних одиниць.

Нанометр - одна мільярдна метра.

Нуклід - різновид атомів з певним числом протонів і нейтронів у ядрі.

Нуклони - субатомні частинки, з яких складаються ядра атомів. Нуклони є двох видів: протони та нейтрони.

O

Об’єм молярний - об’єм речовини кількістю 1 моль. Молярний об’єм будь-якого газу за нормальних умов дорівнює 22,4 л/моль.

Оксид амфотерний - оксид, що виявляє хімічні властивості кислотних і основних оксидів залежно від умов.

Оксид кислотний - оксид, якому відповідає кислота. Утворюється атомами неметалічних елементів або металічних із високим ступенем окис-нення (вище за +4).

Оксид несолетворний - оксид, якому не відповідає жодна кислота з таким самим ступенем окиснення елемента, що утворює оксид.

Оксид основний - оксид, якому відповідає основа. Утворюється атомами металічних елементів.

Оксиди - хімічні сполуки, що складаються з атомів двох хімічних елементів, один з яких - Оксиген зі ступенем окиснення -2.

Орбіталь - це область простору, де ймовірність знаходження електрона вища за 90 %.

Основа - сполука, яка складається з катіонів металічного елемента й аніонів ОН^-.

П

Парниковий ефект - нагрівання внутрішніх шарів атмосфери. Парниковий ефект підвищує середню температуру планети, зм’якшує розходження між денними й нічними температурами. Посилення парникового ефекту може призвести до глобальних змін клімату Землі.

Період - горизонтальний ряд елементів у періодичній системі, що починається лужним елементом і закінчується інертним.

Періодичний закон - властивості хімічних елементів та сполук, що вони утворюють, перебувають у періодичній залежності від заряду ядра їхніх атомів.

Пігменти (від лат. pigmentum - фарба) - в хімії - барвники, застосовувані у вигляді тонких порошків для фарбування пластмас, гуми, хімічних волокон, виготовлення фарб.

Підгрупа головна - s- або p-елементи однієї групи періодичної системи.

Підгрупа побічна - d та /-елементи однієї групи періодичної системи.

Піко- (від ісп. pico - мала величина) - частина складного слова, що означає 10^-12 (п).

Презентація (від англ. presentation) - 1. Спосіб наочного подання інформації з використанням аудіовізуальних засобів. Зазвичай презентація містить у собі текст, ілюстрації до нього й витримана в єдиному графічному стилі. Використання інформаційних технологій розширює форми і методи подання матеріалу. 2. Захід, проведений з метою поширення деякої інформації й/або демонстрації деяких товарів, послуг тощо.

Продукти реакції - це речовини, що утворюються під час хімічної реакції.

Прості речовини - речовини, які складаються з атомів одного хімічного елемента.

Протони - субатомні частинки, що входять до складу ядра атома, з електричним зарядом +1 та масою, що дорівнює 1 атомній одиниці маси (1 а. о. м.).

P

Радіоактивні ряди, радіоактивні родини - групи генетично зв’язаних радіоактивних нуклідів, у яких кожний наступний нуклід утворюється унаслідок розпаду попереднього.

Радіоактивність (від лат. radio - випромінюю і activus - дієвий) -процес мимовільного перетворення нестійкого нукліду одного хімічного елемента в нуклід іншого елемента, що супроводжується випущенням елементарних часток.

Реагенти - це речовини, що вступають у хімічну реакцію.

Реакції заміщення - це реакції, у яких атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів у складній речовині.

Реакція нейтралізації - хімічна реакція між кислотою і лугом з утворенням солі й води.

Реакція обміну - хімічна реакція, у результаті якої дві складні речовини обмінюються своїми складовими частинами (атомами або групами атомів).

Реакція розкладу - хімічна реакція, у результаті якої з однієї складної речовини утворюється дві (або більше) речовини.

C

Силікоз (від лат. silex - кремінь) - хронічне легеневе захворювання гірників, спричинюване тривалим вдиханням силікатного пилу, що містить силіцій(ІУ) оксид.

Система (від грец. systema - ціле, складене із частин) - сукупність елементів, що перебувають у відношеннях і зв’язках один з одним, утворюють певну цілісність, єдність.

Складні речовини - речовини, які складаються з атомів різних хімічних елементів.

Спектральний аналіз - (від лат. spectrum - уявлення, образ) - дослідження хімічного складу речовини на основі вивчення її спектрів. Спектральні лінії - вузенькі ділянки спектра, кожна з яких відповідає певній довжині хвилі. Спектральні прилади - прилади для розкладання світла оптичного діапазону на спектри за довжинами хвиль.

Специфічний (від лат. specificus - особливий) - 1. Характерний тільки для кого-, чого-небудь, властивий виключно комусь, чомусь; своєрідний, особливий. 2. спец. Який має особливі властивості, будову, склад.

Спін електрона - це його внутрішня властивість, що характеризує поведінку електрона в магнітному полі.

Спонтанний (від лат. spontaneus - мимовільний) - 1. Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання. 2. Мимовільний.

Спостереження - цілеспрямоване сприйняття, зумовлене завданням діяльності. Головна умова наукового спостереження - об’єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного спостереження, або застосування інших методів дослідження (наприклад, експерименту).

Ступінь окиснення - це умовний заряд на атомі в молекулі або кристалі, який би виник на ньому, якщо всі полярні зв’язки мали б йонний характер.

Ступінь окиснення вищий - максимальне позитивне значення ступеня окиснення, що може виявляти хімічний елемент, у багатьох випадках дорівнює номеру групи в періодичній системі.

Ступінь окиснення нижчий - мінімальне значення ступеня окиснення, що може виявляти хімічний елемент; для металічних елементів дорівнює нулю.

T

Технологія (від грец. techne - мистецтво, майстерність, уміння) -сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції.

Тривіальний (від лат. trivium - досл. трипуття) - позбавлений новизни, оригінальності. Занадто звичайний, простий.

Ф

Факт (від лат. factum - здійснене) - дійсна, не вигадана подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді. Приклад, випадок. Те, що є матеріалом для певних висновків і відповідає об’єктивній дійсності. Реальність, дійсність; те, що об’єктивно існує.

Фізична величина - характеристика матеріального об’єкта (або явища), однакова в якісному відношенні для багатьох об’єктів, але в кількісному відношенні індивідуальна для кожного об’єкта. Кожна фізична величина має назву й позначення. Числове значення величини - абстрактне число, що входить у значення величини. Одиниця вимірювання фізичної величини - фізична величина фіксованого розміру, однорідна вимірюваній, якій умовно присвоєно числове значення, що дорівнює одиниці.

Формат (від лат. formo - надаю форму) - 1. У системах обробки інформації - структура інформаційного об’єкта, що піддається обробці, зберіганню, передачі. 2. Тематика, коло питань, що висвітлюються в теле-, радіопередачі, рубриці газети тощо.

Фундаментальний (від лат. fundamentum) - ґрунтовний, позитивний, солідний, головний.

X

Хімічний елемент - різновид атомів з однаковим зарядом ядра.

Хімічний зв’язок - це взаємодія атомів, що здійснюється шляхом обміну електронами або їхнім переходом від одного атома до іншого.

Ч

Число Авогадро - число структурних одиниць, що містить речовина кількістю 1 моль.

Це матеріал з підручника Хімія 8 клас Лашевська