Народна Освіта » Інформатика » Історія засобів реалізації інформаційних процесів. Види сучасних комп’ютерів

НАРОДНА ОСВІТА

Історія засобів реалізації інформаційних процесів. Види сучасних комп’ютерів

1. Які види комп’ютерів ви знаєте? Чим відрізняється їх використання?

2.    Які ви знаєте приклади застосування комп’ютерів у різних галузях людської діяльності?

3.    Назвіть прізвища українських учених, які зробили значний внесок у розвиток комп’ютерної техніки.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗАСОБІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Розвиток людства безпосередньо пов’язаний з розвитком засобів передавання, опрацювання та зберігання повідомлень. У цьому розвитку можна виділити кілька етапів (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Етапи розвитку засобів реалізації інформаційних процесів

Назва

етапу

Період історії людства

Приклади носіїв даних, засобів передавання та опрацювання даних

Етап

ручних

засобів

Від стародавніх часів до середини XV ст.

Носії даних - глиняні дощечки, папіруси, береста, палиці із зарубками, картини.

Засоби передавання - сигнальні вогнища, барабанний бій, персональні посланці, голубина пошта, перші поштові служби для передавання державних документів. Засоби опрацювання - мозок і пальці людини, ручні обчислювальні прилади (абак, рахівниця тощо).

Назва

етапу

Період історії людства

Приклади носіїв даних, засобів передавання та опрацювання даних

Етап механічних засобів

Від середини XV ст. до середини XIX ст.

Носії даних - книги, газети, журнали, фотопластини. Засоби передавання - поштові служби.

Засоби опрацювання - друкарські машинки, фотоапарати, арифмометри, машинки для обчислень.

Етап

елек

тричних

засобів

Від середини XIX ст. до 40-х років XX ст.

Носії даних - платівки, кіноплівки, магнітні плівки. Засоби передавання - телефон, телеграф, радіо.

Засоби опрацювання - фонографи, грамофони, електричні друкарські машинки, табулятори, електричні арифмометри, магнітофони, ротапринти.

Етап

електро

нних

засобів

Від 40-х років XX ст. до наших днів

Носії даних - магнітні й оптичні диски, електронні мікросхеми.

Засоби передавання - телебачення, комп’ютерні мережі, засоби мобільного зв’язку.

Засоби опрацювання - електронні калькулятори, комп’ютер.

Розглянемо детальніше історію засобів опрацювання повідомлень, призначених для виконання обчислень. Першими засобами опрацювання числових повідомлень були пальці (мал. 2.20). Про це свідчать, наприклад, римські цифри (I, V, X). У стародавній слов’янській нумерації одиниці називали «перстами», тобто пальцями, а назва цифри 5 походить від слова «п’ясть» (кисть руки).

 

Значним кроком уперед у розвитку засобів обчислювання стало створення абака у V ст. до н. е. в Давній Греції.

Ідею такого пристрою греки запозичили у стародавніх вавилонян. Більш пізній римський варіант абака зображено на малюнку 2.21.

Абак являв собою дошку з паралельними вертикальними заглибленими відрізками, у які клались якісь предмети, найчастіше камінці.

Подібні пристрої у подальшому були створені в різних країнах: Китаї (суаньпань), Японії

 

(соробан), Росії (рос. счёты - рахівниця) і використовувалися до кінця XX ст.

 

Разом з простими і доволі розповсюдженими пристроями типу абака ще в Давній Греції і Римі застосовували різноманітні обчислювальні пристрої з використанням коліщат із зубцями. Про це свідчить знахідка із зато-нулого античного судна. Її назвали «Антикі-терський механізм» за назвою грецького острова, поблизу якого знайшли судно в 1902 р. Але тільки у другій половині XX ст. учені змогли за рештками механізму відновити його будову і визначити призначення (мал. 2.22). Створений за 100-150 р. до н. е. пристрій використовувався як календар, а також для автоматичного визначення положення небесних тіл - Сонця, Місяця та відомих грекам планет - Меркурія, Венери, Марса, Юпітера, Сатурна.

 

Однак, на жаль, пристрої, подібні до антикітерського механізму, і наукові знання, потрібні для їх виготовлення, були на тривалий час втрачені. Активні роботи щодо вдосконалення обчислювальних пристроїв розпочалися тільки в XVII ст. з розвитком промисловості, торгівлі, будівництва, військової справи.

У 1642 р. французький математик, фізик, інженер і філософ Блез Паскаль (1623-1662) подав на розгляд королівської ради свій механічний обчислювальний пристрій. У подальшому він створив кілька десятків таких пристроїв (мал. 2.24). Їх використовували для виконання додавання та віднімання чисел.

Згодом ідеї Паскаля були розвинуті та вдосконалені багатьма математиками та інженерами. Зокрема німецький учений Готфрід Лейбніц (16461716) створив перший у світі арифмометр - механічний обчислювальний пристрій, що виконував усі чотири арифметичні дії (мал. 2.25).

Удосконалені варіанти арифмометрів різних конструкцій активно використовувалися впродовж кількох століть і були замінені електронними калькуляторами у другій половині XX ст.

 

Одночасно з удосконаленням арифмометрів учені намагалися створити обчислювальні пристрої, які могли б автоматично проводити обчислення, виконуючи команди заздалегідь розробленої програми. Одним з перших ідею створення автоматизованої машини для обчислень висловив англійський математик і конструктор Чарльз Беббідж (1792-1871) (мал. 2.26). Він назвав свій прилад аналітична машина.

Згідно з проектом Беббіджа аналітична машина мала такі складові частини:

1.    «Склад» для зберігання чисел (у сучасній термінології - пам’ять).

2.    «Млин» для виконання арифметичних операцій над числами (у сучасній термінології -арифметичний пристрій).

3.    Пристрій, який керує послідовністю виконання арифметичних операцій (у сучасній термінології - пристрій керування).

4.    Пристрій для введення початкових (вхідних) даних.

5.    Пристрій виведення результатів.

Ада Лавлейс (1815-1852) (мал. 2.27), донька відомого англійського поета Джорджа Байрона, працювала разом з Беббіджем над створенням проекту аналітичної машини та його реалізацією. Вона вперше описала основні принципи розробки програм для обчислювальних машин. У зв’язку із цим Ада Лавлейс вважається першим у світі програмістом, і на її честь названо одну із сучасних мов програмування Ada.

До кінця ХІХ ст. пристрої для обчислень були ручними або механічними (мал. 2.28). І тільки в кінці ХІХ ст. американський учений Герман Холлеріт (1860-1929) запропонував новий пристрій, робота якого базувалася на використанні

 

електричного струму, - табулятор (мал. 2.29). Він був призначений для опрацювання даних перепису населення. Дані про конкретну людину записували не на папері, а відмічались отворами у строго визначених місцях персональної карти - перфокарти.

Перфорація (лат. perforate - продірявлювати) - пробивка отворів, сукупність отворів.

 

Заснована Холлерітом у 1896 р. фірма з масового випуску табуляторів, зазнавши низку реорганізацій і зміну власників, з 14 лютого 1924 р. стала називатися IBM Corporation. Сьогодні -це один з основних виробників потужних комп’ютерів.

До середини XX ст. розроблялися різноманітні конструкції механічних і електромеханічних обчислювальних пристроїв. Вони давали змогу значно прискорити процес обчислення.

У кінці 30-х та в 40-х роках XX ст. учені та конструктори різних країн створили якісно нові обчислювальні машини, у яких, зазвичай, використовувалися електричні пристрої. Так, у Німеччині в 1941 р. Конрад Цузе (1910-1995) створив першу обчислювальну машину

- на електромеханічних реле, яку назвав

Z3. У ній використовувалося двійкове кодування. У 1950 р. він створив комп’ютер на електронних лампах - Z4.

 

У 1941 році у США Джон Вінсент Атанасов (1903-1995) разом зі своїм асистентом Кліфор-дом Беррі (1918-1963) створили перший комп’ютер на електронних лампах з використанням двійкового кодування - ABC (англ. Atanasoff Berry Computer). Трохи пізніше (1939-1944), також у США, Говард Ейкен (1900-1973) у співробітництві з IBM створив обчислювальну машину Mark-1 на електромагнітних реле з автоматичним керуванням послідовністю операцій.

У 1943-1944 рр. в умовах цілковитої таємності вчені Великобританії створили обчислювальну машину Colossus, призначену для дешифрування радіограм фашистської Німеччини. Від інших машин того часу її відрізняло те, що програма, за якою вона працювала, зберігалася в пам’яті самої машини.

У 1943-1946 рр. у США Джон Моучлі (1907-1980) і Преспер Еккерт (1919-1995) створили ENIAC (англ. Electronic Numerical Integrator and Calculator - електронний цифровий інтегратор і обчислювач) - електронну обчислювальну машину (ЕОМ), що містила 18 000 електронних ламп, важила 30 т і виконувала п’ять тисяч операцій за секунду (мал. 2.31). Після

завершення цього проекту вони відразу почали роботу над новим комп’ютером на замовлення військового відомства США - EDVAC (англ. Electronic Discrete Variable Automatic Computer - електронний дискретно змінний автоматичний обчислювач). До розробки залучили відомого американського математика Джона фон Неймана (1903-1957), який у статті «Попередня доповідь про машину EDVAC» сформулював основні принципи побудови універсальної обчислювальної машини. Незважаючи на те, що ці ідеї розробили Еккерт і Моучлі, вони стали відомі всьому світові як «принципи фон Неймана».

Широке розповсюдження комп’ютери отримали після появи великої кількості порівняно дешевих обчислювальних машин - так званих міні-ЕОМ, які в подальшому стали називатися персональними комп’ютерами. Перші з них продавались у вигляді електронних конструкторів, з деталей яких користувач міг самостійно зібрати свій комп’ютер, використавши телевізор як монітор. Першими персональними стали комп’ютери, розроблені фірмами: MITS (англ. Micro Instrumentation and Telemetry Systems -системи мікроінструментів і телеметрії) - комп’ютер Altair 8800 (1975 р.); Apple Computer Company - комп’ютер Apple (1976 р.); IBM - комп’ютер IBM PC (1981 р.). Широке розповсюдження персональних комп’ютерів значно розширює коло задач, що розв’язуються з використанням ЕОМ.

Детальніше історію розвитку обчислювальної техніки можна розглянути за хронологічною таблицею у додатку 3, який можна переглянути на

сайті Інформатика для всіх (allinf.at.ua) у розділі Матеріали до підручників. 8 клас. Підручник.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ В УКРАЇНІ

У 1951 р. в Києві п ід керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва (19021973) було введено в дію універсальну ЕОМ з програмою, що зберігалася в пам’яті - МЕОМ (Мала Електронна Обчислювальна Машина). Це була перша ЕОМ у Радянському Союзі. Вона мала такі характеристики:

•    загальна кількість електронних ламп - близько 6000;

•    двійкова система кодування даних;

•    кількість розрядів - 16 для кодування числа і один для кодування знака;

•    ємність запам’ятовуючого пристрою - 31 число і 63 команди;

• швидкодія - близько 3000 операцій за хвилину.

Перші програми для цієї ЕОМ склала К.Л. Ющенко (1919-2001).

У Києві розробку обчислювальних машин було продовжено в Інституті кібернетики, який очолив видатний учений В.М. Глушков (1923-1982). Під

Піонер (англ. pioneer - перший поселенець, дослідник, першовідкривач) - людина, яка першою торує стежку в якій-небудь новій галузі діяльності.

 

його керівництвом завершено розробку ЕОМ Київ (1959 р., розробники Б.В. Гнє-денко, Л.М. Дашевський, К.Л. Ющенко), створено серію універсальних ЕОМ Дніпро (1961 р., головний конструктор Б.М. Малиновський), ЕОМ для інженерних розрахунків Промінь (1963 р.), серії ЕОМ для інженерних розрахунків МИР (рос. Машина для инженерных расчётов - машина для інженерних

 

розрахунків, 1960-ті рр.) та низки ЕОМ для військових цілей. За визначні досягнення в розвитку інформатики в 1996 р. Міжнародна комп’ютерна громада (IEEE Computer Society) нагородила В.М. Глушкова медаллю «Комп’ютерний піонер» (мал. 2.35).

Значний внесок у розвиток комп’ютерної техніки для ракетної галузі зробили колективи науково-виробничих об’єднань, конструкторських бюро з різних міст України. Так у Сєвєродонецькому НВО «Імпульс» вироблялися електронні обчислювальні машини для систем автоматизованого керування

 

виробництвом М6000-М7000, клавішні ЕОМ «Іскра», засоби для автоматичного керування балістичними ракетами. У Київському НВО «Кристал» спроектовано, а в м. Світловодську вироблялися перші в Радянському Союзі і Європі мікрокалькулятори Електроніка (мал. 2.36).

У 70-90-ті рр. XX ст. Харківське НВО «Хар-трон» та Київський радіозавод розробляли і виготовляли ЕОМ для встановлення на ракетно-космічних комплексах.

Розроблено і налагоджено (Київський науково-дослідний інститут радіоелектроніки та Київський завод «Буревісник», 70-80-ті роки XX ст.) серійний випуск ЕОМ «Карат» для керування надводними і підводними кораблями.

 

У 1975 р. в Інституті кібернетики АН УРСР під керівництвом М.М. Амосова спроектовано перший в СРСР автономний транспортний робот ТАІР (мал. 2.37), який міг рухатися в природному середовищі оминаючи перепони.

Учені та інженери України протягом 60-80-рр. XX ст. розробили багато комп’ютерів для різноманітних ракетних комплексів. Так, для найбільшої у світі балістичної ракети Р-36М2 («Сатана») виробництва Дніпропетровського НВО «Південний машинобудівний завод» спеціалістами Харківського НВО «Електроприлад» та ВО «Київський радіозавод» створено бортову ЕОМ, яка забезпечувала керування її запуском і польотом (мал. 2.38).

Нині цю ракету використовують для виведення на орбіту Землі супутників за міжнародною програмою «Дніпро».

ВИДИ СУЧАСНИХ КОМП’ЮТЕРІВ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Ви знаєте, що найпоширенішими на сьогодні є так звані персональні комп’ютери (ПК), серед яких розрізняють стаціонарні та мобільні (портативні). Стаціонарні ПК у свою чергу поділяються на офісні, домашні, ігрові тощо. А мобільні - на ноутбуки, нетбуки, планшетні ПК, смартфони тощо.

 

Для розв’язування задач, що потребують великих обсягів складних обчислень, наприклад для розрахунків прогнозу погоди на кілька днів чи тижнів, використовують потужні комп’ютери. Найбільші з них називають суперкомп’ютерами. Наприклад, на середину 2015 року найпотужнішим комп’ютером у світі був комп’ютер Tianhe-2 (мал. 2.39), створений у Китайському національному університеті оборонних технологій (Гуанчжоу). Він побудований на базі процесорів Intel Xeon із загальною кількістю ядер 3 млн 120 тис.

У наш час комп’ютери використовують у науці, промисловості, торгівлі, управлінні, банківській системі, освіті, медицині, транспорті, зв’язку, сільському господарстві, системі соціального забезпечення та інших галузях народного господарства.

Прикладом застосування комп’ютерів у науковій сфері є проведення так званих комп’ютерних експериментів. Адже проведення багатьох наукових досліджень пов’язано зі значними труднощами - матеріальними, технічними, енергетичними тощо. Наприклад, щоб вивчити процеси, що відбуваються під час розщеплення атомних ядер, потрібно будувати атомні реактори, а цей процес тривалий, складний, небезпечний і вимагає великих витрат коштів. У багатьох випадках створити відповідні реальні умови експерименту взагалі неможливо, наприклад, неможливо керувати процесами, які відбуваються в якійсь далекій галактиці. У таких випадках явище вивчають за його інформаційною моделлю з використанням комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення.

Важливу роль відіграє комп’ютер на виробництві. Моделювання і конструювання різноманітних виробів з використанням комп’ютера значно скорочує термін їх розробки, підвищує їх ефективність і якість, знижує вартість. Наприклад, якщо до застосування комп’ютера в проектуванні нової моделі автомобіля від моменту виникнення ідеї до її виробництва проходило 5-6 років, то тепер - менше одного року.

У сфері обслуговування комп’ютер використовують для зберігання і опрацювання різноманітних даних: текстів, таблиць, баз даних, малюнків і фотографій, мультимедійних даних. Важко сьогодні назвати таку установу, де б не використовували комп’ютери. Картотеки в бібліотеках і лікарнях, виконані на основі комп’ютерної бази даних, у багато разів надійніші й зручніші в роботі, ніж традиційні паперові. Бухгалтер сьогодні використовує комп’ютер і за кілька хвилин отримує результати, на обчислення яких раніше йому були потрібні години або дні. Банкір, не виходячи зі свого кабінету, має змогу стежити за станом справ на біржі, простим натисненням на клавіші перевести на будь-який рахунок певну суму грошей.

Основними напрямами використання комп’ютерної техніки є:

•    виконання громіздких обчислень та обчислень з високою точністю;

•    створення комп’ютерних моделей об’єктів і проведення комп’ютерних експериментів;

•    забезпечення функціонування автоматизованих систем управління;

•    забезпечення зберігання та опрацювання великих обсягів даних;

•    забезпечення швидкого обміну даними;

•    керування промисловою, побутовою та військовою технікою з використанням вбудованих комп’ютерів;

•    підтримка вивчення навчальних предметів;

• організація дистанційного навчання учнів, студентів, фахівців, що особливо корисне для віддалених малих населених пунктів, для людей з обмеженими можливостями тощо.

КОНФІГУРАЦІЯ КОМП’ЮТЕРА ПІД ПОТРЕБУ

Залежно від того, для яких цілей буде використовуватися комп’ютер, добирають його складові (конфігурацію). При цьому особливу увагу звертають на значення таких властивостей:

• потужність процесора, що визначається значенням кількох властивостей - тактової частоти, кількістю ядер, обсягом кеш-пам’яті другого та третього рівнів. Що більші значення цих властивостей, тим потужніший процесор;

•    обсяг оперативної пам’яті - що більше значення, то продуктивність комп’ютера вища;

• ємність накопичувана на жорстких магнітних дисках - залежно від обсягів даних, з якими працює користувач, - для відео-, графічних і аудіоданих потрібні НЖМД більшої ємності, ніж для роботи з текстовими даними;

• наявність окремого відеоадаптера - позитивно впливає на швидкість опрацювання відеоданих. А швидкість опрацювання даних відеоадаптером залежить від продуктивності процесора відеоадаптера та обсягу відеопам’яті;

• якість відображення даних монітором, яка залежить від розмірів монітора, роздільної здатності та швидкості відклику.

Звичайно, що можуть суттєво впливати на вибір комп’ютера і значення інших властивостей, таких як наявність пристрою для роботи з оптичним диском, особливостей материнської плати, тривалість роботи в автономному режимі (для мобільних пристроїв), наявність засобів підключення до різного типу комп’ютерних мереж тощо. На добір комп’ютерів буде суттєво впливати і їх вартість.

Значна частина Інтернет-магазинів пропонує добирати комп’ютери, використовуючи так звані «розумні фільтри». Наприклад, сайт Hotline (http://hotline.ua/computer/) залежно від призначення пропонує такі групи комп’ютерів: ПК початкового рівня, Комп’ютер для роботи\навчання, Робоча станція, Базова оптимальна конфігурація, Універсальна оптимальна конфігурація, Прогресивна оптимальна конфігурація, Потужний ігровий ПК. Сайт Розетка (http://rozetka.com.ua/computers-notebooks) пропонує лише три групи комп’ютерів: Початковий рівень, Для роботи та навчання, Ігрові комп’ютери.

Вартість системних блоків стаціонарних комп’ютерів при цьому змінюється в доволі великому діапазоні - від 2,5 до 120 тис. грн. Наведемо приклади значень основних властивостей настільних персональних комп’ютерів для запропонованої вище класифікації (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Приклади значень властивостей комп’ютерів різного призначення

Назва

властивості

Значення властивостей для комп’ютерів різного призначення

Офісний (для навчання та роботи)

Домашній

Ігровий

Тип комп’ютера

стаціонарний

стаціонарний

стаціонарний

Модель процесора

Intel Celeron DualCore E3400

AMD FX-8320

Intel Core i7-4790K

Назва

властивості

Значення властивостей для комп’ютерів різного призначення

Офісний (для навчання та роботи)

Домашній

Ігровий

Тактова частота процесора, ГГц

2,6

3,5

4,0

Обсяг оперативної пам’яті, Гбайт

2

8

16

Ємність жорсткого диска, Гбайт

250

1000

1000

Тип відеоадаптера

інтегрований Intel HD Graphics

AMD Radeon R9 270X

NVIDIA GeForce GTX 980 Ti

Обсяг відео-пам’яті, Гбайт

додаткова відсутня

2

6

Тип звукового адаптера

інтегрований

Creative X-Fi Xtreme Audio PCI Express

інтегрований HD Audio 7.1

Монітор

LG 19M45A

Philips 233V5LSB

ASUS VX238H

Діагональ монітора, дюймів

18,5

23

23

Роздільна здатність

1366 х 768

1920 х 1080

1920 x 1080

Час відклику, мс

5

4

1

Перші пристрої для проведення обчислень були створені людиною кілька тисячоліть тому. Значний внесок у розвиток обчислювальної техніки зробили Б. Паскаль, Г. Лейбніц, Ч. Беббідж, А. Лавлейс, Г. Холлеріт. Перші електронні обчислювальні машини були створені в 40-50-х рр. ХХ ст. К. Цузе (Z4), Д.В. Атанасовим і К. Беррі (ABC), Г. Ейкеном (Mark-1), групою англійських учених (Colossus), Д. Моучлі та П. Еккер-том (ENIAC), колективом радянських учених під керівництвом С. Лебе-дєва (МЕОМ).

В Україні розробили перші в Радянському Союзі комп’ютери. До розробки ЕОМ для різних галузей економіки та для управління військовою технікою залучили десятки підприємств і організацій з різних куточків України. Провідною організацією став Інститут кібернетики Академії наук України під керівництвом В. Глушкова.

Серед комп’ютерів залежно від призначення та швидкості опрацювання виділяють суперкомп’ютери та персональні комп’ютери. Останні поділяються на стаціонарні та мобільні. Стаціонарні комп’ютери поділяють на офісні, домашні, ігрові тощо. А мобільні - на ноутбуки, нетбуки, план-шетні ПК, смартфони тощо.

Дайте відповіді на запитання

1°. Назвіть етапи розвитку інформаційних технологій.

2*. Опишіть, як змінювалися засоби опрацювання повідомлень на різ них етапах розвитку інформаційних технологій.

3*. Поясніть, у чому заслуга Б. Паскаля в розвитку пристроїв для про ведення обчислень, які використовувала людина.

4°. Чим відрізнявся арифмометр Лейбніца від пристрою Паскаля?

5*. Опишіть складові універсальної машини для обчислень, яку запропонував Ч. Беббідж.

6°. Кого вважають першим програмістом у світі? Чому?

7*. Опишіть період створення перших електронних обчислювальних машин (40-50-ті рр. XX ст.). Які вчені зробили значний внесок у розвиток електронних обчислювальних машин у цей період?

8°. Назвіть перші персональні комп’ютери. Коли їх створили?

9*. Опишіть розвиток комп’ютерної техніки в Україні.

10*. Поясніть, чому існує значна відмінність у значеннях властивостей різних комп’ютерів. Наведіть приклади класифікації персональних комп’ютерів.

11*. Що впливає на вибір комп’ютера для певних сфер застосування?

Виконайте завдання

1*. Підготуйте схему класифікації комп’ютерів, використавши будь-яку прикладну програму, яку ви знаєте.

2*. Виконайте в Інтернеті або друкованих засобах пошук відомостей про перші електронні обчислювальні машини та заповніть порівняльну таблицю:

Властивості

Значення властивостей ЕОМ

Z4

Colossus

Mark2

ABC

Розробники

     

Кількість електронних ламп

     

Використання двійкового кодування

     

Зберігання програми в пам’яті

     

3*. Виконайте порівняння значень основних властивостей перших електронних обчислювальних машин: американської ЕШАС та створеної в Україні МЕОМ. Результати порівняння опишіть у вигляді таблиці в зошиті.

4*. Підготуйте повідомлення про розробку українськими вченими ЕОМ для управління атомними криголамами.

5*. Доберіть комп’ютер для використання як домашній мультимедійний центр. Свій вибір обґрунтуйте.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2 «Конфігурація комп’ютера під потребу»

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.

1. Доберіть комп’ютери для людей різних професій і різних сфер застосування:

•    письменник, працюючи у своєму кабінеті, використовує комп’ютер для створення своїх прозових творів, пошуку відомостей, для надсилання й отримання електронних листів тощо;

•    студент використовує комп’ютер для підготовки навчальних завдань, а також для створення власної фонотеки, створення і редагування навчальних відеофільмів;

•    кореспондент Інтернет-видання використовує комп’ютер для написання і своєчасного надсилання до редакції повідомлень з новинами під час відряджень у різні частини світу.

2.    За результатами виконання завдання заповніть таблицю значень властивостей.

Назва властивості

Значення властивостей для комп’ютерів

письменника

студента

кореспондента

Тип комп’ютера

     

Модель процесора

     

Тактова частота процесора, ГГц

     

Обсяг оперативної пам’яті, Гбайт

     

Ємність жорсткого диска, Гбайт

     

Тип відеоадаптера

     

Обсяг відеопам’яті, Гбайт

     

Тип звукового адаптера

     

Монітор

     

Діагональ монітора, дюймів

     

Роздільна здатність

     

Час відклику, мс

     

3. У текстовому процесорі створіть файл, у якому обґрунтуйте ваш вибір конфігурації для цих комп’ютерів.

4.    Файл з обґрунтуванням надішліть на електронну пошту вчителя.

 

Це матеріал з підручника Інформатика 8 клас Ривкінд

 

Категорія: Інформатика

Автор: admin от 16-10-2016, 15:48, Переглядів: 8417