1.3 Дані та пристрої для роботи з ними

1.    Наведіть приклади повідомлень.

2.    Наведіть приклади інформаційних процесів.

3.    Чи використовували ви дані на уроках математики?

Дані та пристрої для роботи з ними

Після закінчення відповіді учня на уроці учитель зазвичай повідомляє його та й інших учнів класу про оцінку за відповідь. Це повідомлення учитель заносить до класного журналу та щоденника учня, тобто виконує операцію збереження повідомлення. Після цього це повідомлення зберігатиметься в класному журналі та щоденнику.

Те, що повідомлення (у даному випадку, оцінка учня) зберігатиметься на певному носії, дає змогу використовувати його в подальшому. Із цим повідомленням ознайомляться батьки і зроблять висновок про успішність своєї дитини. Його можна буде порівнювати з попередніми та наступними оцінками цього учня. Воно буде враховано вчителем під час виставлення тематичної оцінки. Це повідомлення буде зберігатися, передаватися, опрацьовуватися, тобто братиме участь в інформаційних процесах.

Повідомлення, зафіксовані на певному носії та подані у виді, зручному для передавання й опрацювання людиною або пристроєм, утворюють дані.

Дані, які використовує людина, можуть бути подані числами, словами, звуками, графічними зображеннями, спеціальними позначеннями тощо (рис. 1.12).

Дані, які використовують пристрої, подаються у спеціальному виді. Для різних пристроїв подання даних може бути різним.

У наш час одним з найпоширеніших пристроїв для роботи з даними є комп’ютер. Комп’ютеру може передавати дані людина (користувач), або інший комп’ютер, або інший пристрій. Комп’ютер зберігає передані йому дані на спеціальних носіях, опрацьовує дані, розв’язуючи різноманітні задачі, у тому числі задачі пошуку даних, передає дані користувачам, або іншим комп’ютерам, або іншим пристроям. Тобто комп’ютер - це пристрій, який реалізує всі інформаційні процеси над даними.

Комп’ютери використовуються майже в усіх сферах життя.

У магазинах розрахунок покупців за придбаний товар, облік наявного та проданого товару відбувається з використанням комп’ютерів. Наприклад, у продуктовому магазині на кожний товар заздалегідь або під час зважування наклеюють спеціальну етикетку, на якій у вигляді штрих-коду подано дані про товар: назва, ціна, маса, вартість. У касі спеціальний пристрій зчитує ці дані і передає в комп’ютер (рис. 1.13). Комп’ютер опрацьовує ці дані: додає вартість товару до загальної вартості покупки, запам’ятовує, що вказану масу товару вже продано тощо.

У касах продажу квитків на потяги й літаки комп’ютери зберігають дані про всі рейси, про вартість квитків, про вільні та продані місця та інше. Покупець квитків передає касиру дані про дату поїздки, початковий і кінцевий пункти маршруту, кількість квитків. Касир передає ці дані в комп’ютер, який опрацьовує їх і, якщо потрібні квитки ще не продано, друкує їх, а також змінює дані про вільні та продані місця.

Інженери та конструктори використовують комп’ютери для створення проектів нових будинків, мостів, автомобілів, літаків, складних верстатів тощо (рис. 1.14). У комп’ютерах виконують розрахунки для перевірки їх на міцність. Це дає змогу значно зменшити час розробки і випробувань нових пристроїв.

На кіностудіях і студіях мультиплікаційних фільмів комп’ютери використовують для створення спеціальних ефектів, музики, малюнків, для розробки костюмів і моделей зачісок героїв тощо (рис. 1.15). При цьому використовується великий набір даних, до якого входять уже існуючі спецефекти, фрагменти музики, малюнків, костюмів, зачісок тощо.

Використовуються комп’ютери і в школі (рис. 1.16). Комп’ютери є в директора школи і його заступників. Вони використовуються для складання розкладу уроків і гуртків. У них зберігаються й опрацьовуються дані про всіх учнів школи, їх батьків, про вчителів, що працюють у цій школі.

У шкільній бібліотеці комп’ютери зберігають дані про всі наявні підручники та інші книжки: які з них і кому видано, коли їх потрібно повернути. Працюють комп’ютери і в навчальних кабінетах. Їх використовують вчителі при підготовці та проведенні занять або позакласних заходів, а також учні для виконання обчислень, пошуку необхідних даних тощо. Використовуючи комп’ютер, на уроці музичного мистецтва можна якісно відтворити музичний твір, на уроках образотворчого мистецтва можна переглянути репродукції картин з музеїв світу, на уроках природознавства можна побачити визначні місця України та інших країн світу.

Чи знаєте ви, що...

Перший комп’ютер Colossus було створено в 1942 році в Англії.

У 1950 році в Києві під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва (1902— 1973) (рис. 1.17) було введено в дію перший в Україні універсальний комп’ютер МЗСМ (рос. Малая ^лектронная Счетная Машина - мала електронна обчислювальна машина) (рис. 1.18).

КОМП’ЮТЕРИ БУВАЮТЬ РІЗНІ

Найпоширенішими на сьогодні є так звані персональні комп’ютери (ПК) (рис. 1.19). Персональними вони називаються тому, що призначені для одночасної роботи однієї людини (персони). Саме такі комп’ютери використовуються в школах, магазинах, у квартирах, різноманітних організаціях.

Але можливості персональних комп’ютерів є недостатніми, якщо необхідно розв’язувати задачі, що потребують великих обсягів складних обчислень, наприклад для розрахунків орбіти польоту космічної станції. Для цього використовують суперкомп’ютери (рис. 1.20). Кожний такий комп’ютер можуть одночасно використовувати багато користувачів, які знаходяться навіть у різних країнах світу.

Крім персональних комп’ютерів і суперкомп’ютерів, широко застосовуються мікрокомп’ютери. Вони вбудовуються всередину різних пристроїв промислового і побутового призначення (рис. 1.21). Мікрокомп’ютери є складовими частинами верстатів з програмним управлінням, літаків, автомобілів, промислових роботів, пральних машин, телевізійних систем тощо.

Чи знаєте ви, що...

Один з перших персональних комп’ютерів був створений у 1965 році в Києві в Інституті кібернетики Академії наук України під керівництвом академіка В.М. Глушкова (рис. 1.22). Називався він МИР - Машина для Инженерньїх Расчетов (рос. машина для инженерньїх расчетов - машина для інженерних розрахунків) - і призначався для використання в навчальних закладах, невеликих інженерних бюро та наукових установах (рис. 1.23). Для введення і виведення даних у ньому використовувалась електрична друкарська машинка.

Глушков Віктор Михайлович (1923-1982) - видатний математик, кібернетик, керівник Обчислювального центру, а потім Інституту кібернетики Академії наук України з дня його заснування. Під його керівництвом розроблено цілий ряд комп’ютерів, а також проектів з використання комп’ютерів в управлінні заводами і фабриками. Його внесок у розвиток комп’ютерної науки високо оцінено не тільки в нашій країні, а й за кордоном.

Першим персональним комп’ютером, який мав вигляд, схожий на сучасний персональний комп’ютер, був комп’ютер Apple II, створений у Сполучених Штатах Америки в 1977 році (рис. 1.24).

У 2012 році найпотужнішим комп’ютером у світі визнано суперкомп’ютер Sequoia, створений у Сполучених Штатах Америки.

Найпотужнішим комп’ютером в Україні того самого року визнано суперкомп’ютер СКІТ Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова в Києві.

ІНШІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ РОБОТИ З ДАНИМИ

Крім комп’ютера, людина використовує й інші пристрої для роботи з даними (рис. 1.25 і 1.26).

Напевно, кожний з вас має мобільний телефон. Телефон - це один з пристроїв для роботи з даними. Він передає повідомлення від одного співрозмовника до іншого, може записати дані на авто-відповідач. Телефон зберігає дані про дзвінки та про контакти. Телефон може опрацьовувати дані, впорядковуючи, наприклад, дані про неприйняті дзвінки.

Багато людей використовують для своєї професійної та навчальної діяльності диктофони. Використовуючи диктофон, журналіст може записати інтерв’ю із цікавою людиною, а потім на основі цього звукозапису написати статтю в газету або журнал, створити телевізійний сюжет. Учень або студент може з дозволу викладача записати хід уроку або лекції і потім використовувати

цей звукозапис для підготовки до наступних занять. Отже, диктофон отримує, зберігає, передає і опрацьовує дані.

У багатьох установах для передавання даних використовують факс - пристрій для передавання даних, зафіксованих на паперовому носії. Факс-передавач зчитує дані з аркуша паперу, опрацьовує їх і передає телефонними лініями на інший факс. Факс-приймач приймає дані, також опрацьовує їх і виводить на аркуш паперу.

Широко розповсюджений пристрій для виконання математичних обчислень - калькулятор. Напевне і ви користувалися ним. Калькулятор отримує від користувача дані (числа та операції, які потрібно над ними виконати), опрацьовує (виконує обчислення) і передає їх користувачеві (висвічує на екрані). Калькулятор може також зберігати дані (наприклад, проміжні результати обчислень).

І діти, і дорослі люблять грати в різноманітні ігри. Широко розповсюджені комп’ютерні ігри, грати в які можна безпосередньо на комп’ютері. Крім того, існують спеціальні пристрої для відеоігор - ігрові приставки. Ці пристрої можна підключити до звичайного телевізора і грати в ігри, які зберігаються в приставці. До сучасних ігрових приставок можна приєднувати пристрої, на яких збережено ігри, і передавати їх до приставок для подальшого використання.

Ще один пристрій для роботи з даними - плеєр. Цей пристрій може отримувати, зберігати і відтворювати для користувача музику, аудіокнижки, відеофільми.

Інші пристрої для роботи з даними - це фотокамери і кінокамери. Багато людей використовують їх для ведення сімейних альбомів, щоб залишити спогади про чудові та цікаві місця, які відвідали під час екскурсій і походів. Ці пристрої отримують дані у виді зображень і звукових сигналів, опрацьовують і зберігають їх. У подальшому ці збережені дані можна відтворити на папері, екрані монітора або у вигляді відеофільму.

Широкого застосування в наш час набули ще одні пристрої для роботи з даними - мультимедійні проектори. Вони створюють проекцію на великий екран зображень, одержаних від фотокамери, кінокамери або комп’ютера.

Сучасні автомобілі та автобуси часто використовують GPS-навігатори (англ. Global Positioning System - глобальна система позиціонування) - пристрої, які прокладають маршрут слідування (рис. 1.27). Користувач вводить до навігатора дані про початковий пункт і пункт призначення. Навігатор опрацьовує ці дані, і використовуючи їх, а також карти, що зберігаються в навігаторі, прокладає маршрут і показує його водію. Протягом руху навігатор контролює місцезнаходження транспортного засобу, відповідність його положення прокладеному маршруту. При відхиленні від маршруту навігатор повідомляє про це водія і за потреби прокладає новий маршрут.

Чи знаєте ви, що...

Слово калькулятор походить від англійського слова calculate - обчислювати, а слово calculate - від латинського слова calculi. Так у Давньому Римі називали морські камінці, які використовували в одному з найдавніших обчислювальних пристроїв - абаку (рис. 1.28).

Мультимедіа (лат. multum - багато, medium - центр) - це поєднання різних способів подання повідомлень: аудіо, відео, графіка, анімація тощо.

Навігатор (лат. navigator - мореплавець) - це електронний пристрій, який вказує маршрут слідування для автомобіля, літака, корабля тощо. Приймає сигнали від спеціальних супутників, має вбудований мікрокомп’ютер.

Найважливіше в цьому пункті

Дані - це повідомлення, зафіксовані на певному носії та подані у виді, зручному для передавання й опрацювання людиною або пристроєм.

Для роботи з даними використовують комп’ютери, калькулятори, фото- і кінокамери, навігатори, ігрові приставки, плеєри, телефони, диктофони, факси та інші пристрої.

Дайте відповіді на запитання

1°. Що таке дані?

2*. З яким інформаційним процесом пов’язано утворення даних?

3. Які пристрої використовуються для роботи з даними? Яке призначення кожного з них?

4*. Які інформаційні процеси реалізуються в кожному з відомих вам пристроїв для роботи з даними?

Виконайте завдання

1°. Наведіть приклади даних.

2*. Наведіть приклади даних, які ви використовуєте в навчальному процесі.

3. Наведіть приклади даних, які ви використовуєте в повсякденному житті.

4*. Поясніть взаємозв’язок між повідомленнями і даними.

5*. Поясніть, як працюють з даними комп’ютер, телефон, диктофон, фотокамера, плеєр, факс, мультимедійний проектор, GPS-навігатор.

6*. Підготуйте розповідь про пристрої для роботи з даними, про які не сказано в цьому пункті.

Це матеріал з підручника Інформатика 5 клас І.Я. Ривкінд