Інформаційна безпека. Вплив засобів масової інформації на здоров’я й поведінку людей. Комп’ютерна безпека. Безпека в мережі Інтернет

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Студент Гарвардського університету Марк цукерберг запропонував створити внутрішню мережу для учнів цього престижного закладу. однак адміністрація Гарварду не схвалила цієї пропозиції, посилаючись на необхідність захисту конфіденційних даних. Тоді Марк зламав захист університетської комп'ютерної системи, отримавши в результаті доступ до фотографій і особистих даних студентів. оцініть його дії. Як би ви поставилися до них, якби були студентами, дані яких він здобув у такий спосіб?

Інформаційна безпека

Словосполучення «інформаційна безпека» є перекладом на українську мову англійського терміна information security. Іншим історично прийнятним перекладом цього терміна є поняття «захист інформації». Проблема захисту інформації є дуже актуальною і для держав, і для організацій, і для окремих людей. Питання безпеки — важлива частина впровадження нових інформаційних технологій в усі сфери життя суспільства.

Інформаційна безпека захищає інформацію від несанкціонованого доступу до неї, а також її використання й оприлюднення завдяки цьому. Існує інформаційна безпека держави, організації, особистості.

Інформаційна безпека держави захищає життєво важливі інтереси громадян, суспільства й держави. Вона запобігає заподіянню шкоди через негативний інформаційний вплив і застосуванню інформаційних технологій.

У 2009 р. було прийнято «Доктрину інформаційної безпеки України». Вона спрямована на забезпечення необхідного рівня інформаційної безпеки України в конкретних умовах даного історичного періоду.

Інформаційна безпека організації забезпечує стан захищеності інформаційного середовища організації, який сприяє її нормальному функціонуванню й динамічному розвитку.

Інформаційна безпека особистості захищає особистість, різноманітні соціальні групи та об’єднання людей від впливів, які здатні проти їхньої волі змінювати психічні стани й психологічні характеристики людини, змінювати її поведінку та обмежувати свободу вибору.

Більше про інформацію можна прочитати на сайті.

Вплив засобів масової інформації на здоров'я й поведінку людей

Ми живемо в сучасному інформаційному суспільстві. Інтернет, радіо, телебачення, книги, журнали, газети дають нам інформацію. І ця інформація на нас впливає. Її вплив може бути як позитивним, так і негативним. Наприклад, знання про те, як функціонує ваше тіло, які зміни характерні для вашого віку, допомагають вам зберігати

своє здоров’я й нормально розвиватися. А от, скажімо, інформація, яку людина засвоює під час перегляду фільму жахів, може серйозно порушити психіку. Постійні бійки на екрані провокують агресію в телеглядачів. Усе це завдає шкоди здоров’ю людини.

Сучасні інформаційні потоки стають дедалі стрімкішими. У них, поряд з корисною й позитивною інформацією, з’являється дуже багато неправдивої й негативної. За допомогою такої інформації можна справляти негативний психічний вплив на людей і маніпулювати ними.

Інформація буває дуже різної якості. Є інформація об’єктивна й перевірена. Наприклад, на сторінках підручників розміщено саме таку інформацію. Але інформація може бути й неправдивою, безграмотною, необ’єктивною. Такої інформації дуже багато в деяких телепередачах, газетах, журналах, на сайтах.

Ви маєте захищатись від негативного впливу інформації. Не дивіться по телевізору все поспіль, розумно обирайте книги й журнали для читання, кінофільми для перегляду. Адже ви не їсте все, що потрапляє вам на очі, а споживаєте тільки ту їжу, яка є корисною й смачною. Так само слід робити і з інформацією. Обирайте ту інформацію, яка вам потрібна,— об’єктивну, перевірену, позитивну.

Комп'ютерна безпека. Безпека в мережі Інтернет

Термін «комп’ютерна безпека» люди використовують для опису проблем, пов’язаних з мережевим використанням комп’ютерів та їхніх ресурсів.

Основними технічними складовими комп’ютерної безпеки є конфіденційність, цілісність, автентифікація, доступність.

Конфіденційність означає, що без авторизації не буде доступу до вашої інформації. Цілісність означає, що ваша інформація захищена від неавторизованих змін. Автентифікація означає, що корис-

тувач насправді є тим, за кого він себе видає. Доступність означає, що ресурси доступні авторизованим користувачам.

Найбільш важливою складовою комп’ютерної безпеки є конфіденційність. Не варто думати, що вам нема чого приховувати, пам’ятайте, що в Інтернеті інформація дуже швидко поширюється й зібрані про вас відомості можуть бути використані проти вас. Тому можливість контролю інформації (для чого вона збирається, хто і як може нею скористатися) є дуже серйозним і важливим питанням у контексті комп’ютерної безпеки.

Існують такі способи забезпечення комп’ютерної безпеки, як паролі, віруси та антивіруси, оновлення програмного забезпечення.

Опорні точки. інформаційна безпека — важлива частина безпеки держави, організації, особистості. інформаційне середовище суспільства потребує захисту. Якщо інформація потрапить до чужих рук, її можуть використати не за призначенням.

Запитання для повторення й обговорення

I рівень

1. Що таке інформаційна безпека?

2. У якому разі інформація може негативно впливати на здоров'я?

II рівень

3. Чому необхідні заходи щодо інформаційної безпеки держави?

4. Чому необхідні заходи щодо інформаційної безпеки особистості?

III рівень

5. Які складові комп'ютерної безпеки ви знаєте?

6. Доведіть, що інформація буває дуже різної якості.

7. Як захищатись від негативного впливу інформації?

IV рівень

8. Доведіть, що проблема захисту інформації є дуже актуальною і для держав, і для організацій, і для окремих людей.

9. Доведіть, що інформація — це велика сила.

10. Як засоби масової інформації впливають на здоров'я і поведінку людей?

• Про безпеку в Інтернеті додатково подивіться відеоролик на сайті.

• Перевірте свої знання з розділу «Соціальна складова здоров'я».

Словничок

Бездоглядність — перебування дітей на вулиці більшу частину дня в результаті неспроможності батьків або опікунів (родичів, бабусь, дідусів) матеріально забезпечувати їх.

Безпритульність — негативне явище, яке виникає в результаті воєн, революцій, голоду, стихійних лих, економічних криз тощо.

Ботулізм (від латин. botulus — ковбаса) — гостре токсико-інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок вживання їжі, у якій накопичився токсин через її забруднення та розмноження в ній бактерії ботулізму. Найчастіше це в’ялена або слабо просолена риба, ковбаса, шинка, м’ясні, рибні, овочеві, грибні консерви.

Віктимна поведінка (від латин. victima — жертва) — така поведінка людини, унаслідок якої вона опиняється в ролі жертви.

ВіЯ-інфекція — невиліковне, довготривале інфекційне захворювання, при якому вражається й повільно руйнується імунна система людини.

ВіЯ-інфіковані — особи, заражені вірусом імунодефіциту людини. До категорії ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів (носії ВІЛ-інфекції), так і хворі на СНІД.

Вірусоносій — людина, яка зовні здається здоровою, але здатна передати вірус іншій особі.

Герпес — інфекційне захворювання, що спричиняється вірусом простого герпесу, вражає шкіру й слизові оболонки. Генітальний герпес передається статевим шляхом та спричиняє ерозії й виразки на статевих органах.

Гонорея — інфекційне захворювання, що передається переважно статевим шляхом, характеризується ураженням слизової оболонки сечівника й проявляється порушенням сечовипускання.

Дієта (від грец. diaita — спосіб життя) — режим харчування, спеціально розроблений для хворої або здорової людини відповідно до її віку, статури, професії, клімату, пори року тощо.

Домедична допомога — комплекс простих медичних заходів, які виконуються на місці (самодопомога і взаємодопомога).

Дружба — особистісні стосунки між людьми, зумовлені духовною близькістю та спільністю інтересів.

Духовність — внутрішній світ людини, її стрижень, творча спрямованість.

Евакуація (від латин. evacuo— звільняю) — організоване вивезення населення з міст у заздалегідь підготовлені довколишні безпечні місця.

Екологічна безпека — стан захищеності природного середовища й людини від негативного впливу господарської діяльності, надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру, їхніх наслідків.

Захисні споруди — спеціальні будівлі для захисту людей від аварій на АЕС, хімічно і вибухонебезпечних об’єктах, від ядерної, хімічної, біологічної зброї та звичайних військових засобів ураження.

Здібності — індивідуальні особливості людини, які стосуються успішності виконання будь-якої діяльності.

Злочин — найбільш злісне правопорушення, небезпечне для суспільства і життя людей.

інтелект (від латин. intellectus— сприйняття) — здатність людини думати, мислити, тобто її розум.

іпСШ — інфекції, що передаються статевим шляхом.

інформація — сукупність знань про фактичні дані й залежність між ними, будь-які відомості, які можна зберігати, переробляти й передавати.

інформаційна безпека — стан захищеності систем обробки й зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації.

кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі.

кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що полягає в обмеженні прав і свобод особи, яка вчинила злочин.

любов — глибоке інтимне почуття, спрямованість на іншу особистість, людську спільноту або ідею. У давній міфології й поезії — космічна сила, подібна до сили тяжіння. Філософ Платон називав любов силою, яка підносить духовно.

Надзвичайна ситуація (НС) — обстановка на певній території, що склалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного чи іншого лиха.

Наркотики (від грец. narkoticos— заціпеніння) — хімічні речовини рослинного або синтетичного походження, здатні спричиняти зміну психічного стану, систематичне застосування яких призводить до залежності.

Наркотична залежність — непереборне прагнення до вживання наркотиків, здатне витіснити навіть такі життєві потреби, як голод і спрага.

Необхідний самозахист — дії людини, спрямовані на припинення будь-яких протиправних дій, що вчиняються проти неї самої, її рідних, близьких або просто незнайомих людей, яких спіткало лихо.

Оздоровчі системи — системи теоретичних знань і практичних методів, які забезпечують збереження здоров’я та формування здорового способу життя.

Пам'ять — здатність нервової системи сприймати інформацію, зберігати її й використовувати для вирішення різних завдань, а також для побудови своєї поведінки.

пасивне куріння — перебування людей, які не курять, у приміщенні, де інші люди курять тривалий час.

підлітковий вік — перехідний період між дитинством і дорослістю.

правопорушення — протиправне суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого людина може бути притягнута до юридичної відповідальності.

проступок — правопорушення, менш небезпечне для суспільства, ніж злочин.

репродуктивне здоров'я — стан повного фізичного, психічного й соціального благополуччя, що забезпечує можливість вести безпечне й ефективне статеве життя в поєднанні зі здатністю відтворити здорове потом-ство.

рефлексія (від латин. reflexio — повертаюся назад) — розмірковування; аналіз власних думок і переживань.

розвиток особистості — усвідомлене формування себе самого як людини, яка вміє бачити сенс свого існування, уміє ставити перед собою цілі і досягати їх, людини, яка розуміє, у чому її призначення, яка має надійний моральний стрижень.

Самовизначення особистості — самостійний вибір людиною свого життєвого шляху, цілей, цінностей, моральних норм, майбутньої професії та умов життя.

Самовиховання — свідома діяльність, спрямована на реалізацію себе як особистості, вироблення людиною в собі таких особистісних якостей, які є бажаними.

Самовладання — здатність людини зберігати внутрішній спокій, діяти розумно й виважено в складних життєвих ситуаціях.

Самонавіювання — вселяння самому собі певних ідей або дій.

Самооцінка — оцінка людиною власних можливостей, якостей, достоїнств і недоліків.

Самопізнання — процес отримання знань про самого себе шляхом виокремлення себе серед інших на основі порівняння себе з ними та із самим собою в минулому, теперішньому часі й віддаленому майбутньому.

Саморегуляція — процес керування людиною власними психологічним та фізіологічним станами, а також учинками.

Системи харчування — системи теоретичних знань і практичних методів, які містять певні правила вибору та вживання їжі людиною.

Соціальна зрілість — результат життя в суспільстві, наслідок соціального розвитку та пристосування до спільного життя з іншими людьми.

Соціальна роль — поведінка, очікувана від людини, яка має певний соціальний статус.

Соціальний статус — місце людини в суспільстві, зумовлене її походженням, віком, професією тощо.

Становлення особистості — закономірний процес, у ході якого підліток, з одного боку, перебуває під впливом оточуючих, а з іншого — може сам на себе впливати, змінювати себе, обирати своє коло спілкування і форми діяльності, набувати нового досвіду.

Тероризм — метод, за допомогою якого організована група або партія намагається досягти своєї мети шляхом насильства.

Терористичний акт — незаконна дія з використанням насильства або погроз, вчинена особою або організованою групою осіб з метою порушення суспільної безпеки, дестабілізації громадського порядку, залякування населення, здійснення впливу на державні органи.

Тестування (обстеження) на Віл — дослідження біологічних рідин людини з метою виявлення в них вірусу імунодефіциту людини або антитіл до нього.

Увага — уміння зосередитися на важливих предметах та явищах.

фізична якість людини — сукупність її біологічних і психічних властивостей, яка характеризує фізичну готовність здійснювати активні рухові дії.

фізіологічна зрілість — відповідність усіх фізіологічних систем завданням того чи іншого вікового періоду життя людини.

Харчове отруєння — стан, при якому відбувається інтоксикація організму людини через потрапляння в кишечник продуктів недоброякісного приготування.

Харчові добавки — хімічні речовини, що додаються до харчових продуктів для поліпшення їхнього смаку, підвищення поживної цінності або запобігання псуванню продукту під час зберігання.

Додаток

Науковці й лікарі, які вивчали та вивчають проблеми здоров'я

Юрій Дрогобич (1450—1494)

Науковий діяч доби Відродження. Юрій Дрогобич був філософом, астрономом, доктором медицини. Народився в Дрогобичі (нині місто у Львівській області). Навчався в університеті Болоньї, де став доктором філософії та медицини, професором і ректором Болонського університету. Юрій Дрогобич висловлював упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу. Серед його студентів був майбутній видатний астроном Миколай Коперник.

Данило Самойлович (1744—1805)

Данило Самойлович був лікарем, який присвятив усе своє життя боротьбі з дуже небезпечним інфекційним захворюванням — чумою. Він народився на Чернігівщині, закінчив Києво-Могилянську академію, а також госпітальну школу в Санкт-Петербурзі. Данило Самойлович неодноразово очолював боротьбу з епідеміями чуми в Україні й Росії. Він займався науковою діяльністю, багато разів проводив дослідження на собі. Данило Самойлович врятував чимало життів.

Володимир Петрович Філатов (1875—1956)

Був видатним офтальмологом. (Офтальмологія — це галузь медицини, що вивчає анатомію й фізіологію органів зору, хвороби ока та розробляє методи лікування і профілактики.) Філатову належить низка відкриттів світового значення. Він є творцем інноваційних методик відновлювальної хірургії та нових медичних інструментів, автором принципово нового методу лікування — тканинної терапії. Філатов повернув зір величезній кількості своїх пацієнтів, які завдяки йому змогли знову бачити.

Олександр Олександрович Богомолець (1881—1946)

Видатний фізіолог. Був президентом Української академії наук, автором багатьох наукових праць. Саме під його керівництвом було вперше вирішено завдання надійної консервації крові. Богомолець створив учення про взаємодію пухлини й організму — воно кардинально змінило існуючі на той час уявлення про пухлинний ріст.

Микола Михайлович Амосов (1913—2002)

Видатний хірург, який створив першу в Україні кафедру грудної хірургії. Він був засновником і директором Київського інституту серцево-судинної хірургії, заклав основи школи біологічної і медичної кібернетики, написав понад 400 наукових праць. Амосов широко відомий як письменник, автор книг «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «Книга про щастя та нещастя», «Алгоритм здоров’я», «Моя система здоров’я». Він уперше увів поняття «кількість здоров’я», дав визначення здоров’я як «резервних потужностей» клітин, органів, цілого організму.

Валентин Іванович Грищенко (1928—2011)

Видатний акушер-гінеколог, академік HAH України, доктор медичних наук, професор, який багато років був директором Інституту проблем кріобіології і кріомедицини HAH України. Валентин Іванович ініціював створення в Україні служби екстракорпорального запліднення. Під його керівництвом в Україні народилася перша дитина «з пробірки».

Сергій Олександрович Крамарев (нар. 1954 р.)

Головний дитячий інфекціоніст України. Він також завідує кафедрою дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця і займається юними пацієнтами в Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні. Окрім того, професор Крамарев — автор багатьох наукових праць і підручників для студентів медичних вузів.

Віталій Григорович Майданник (нар. 1957 р.)

Академік Національної академії медичних наук України, Заслужений лікар України, завідувач кафедри педіатрії № 4 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. З ім’ям Віталія Майданника пов’язаний активний розвиток багатьох напрямків у вітчизняній педіатрії. (Педіатрія — галузь клінічної медицини, яка вивчає хвороби дитячого віку.)

Євген Олегович Комаровський (нар. 1960 р.)

Український дитячий лікар, кандидат медичних наук, теле-ведучий передачі «Школа доктора Комаровського». Він автор багатьох наукових праць і науково-популярних книжок, най-відоміша з яких — «Здоров’я дитини і здоровий глузд її родичів».

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 8 клас Тагліна (нова програма)