Давньогрецька пісенна лірика. Сапфо читати онлайн

Давньогрецька пісенна лірика. Сапфо

Ім'я:    Сапфо (Сафо) Мітіленська,

справжнє ім’я Псапфа, у перекладі — «світла, осяйна».

Роки життя: бл. 630-570 рр. до и. е.

Місце народження та проживання: місто Мітіліні (Мітілена) на острові Лесбос в Егейському морі, Північна Італія.

Родина: батько — аристократ Ска-мандронім (Скомона), торговець; мати Клеїс.

Навчання: школа мистецтв, де дівчат навчали співу і танців.

Заняття: засновниця та начальниця «Дому Муз» при храмі Афродіти.

Сімейний стан: заміжня за Керкілом (Керколаєм) із Андроса, мала дочку Клеїс.

Захоплення: створювала поезії у жанрі меліки (пісенної лірики).

За одним із переказів, Сапфо була дочкою аристократа Ска-мандроніма, що був торговцем, і жінки на ім’я Клеїс. Народилася в Мітілені на острові Лесбос, що в Егейському морі, між 630-м і 620 рр. до н. е. У шість років осиротіла, тому матері довелося віддати її до школи мистецтв, де навчали співу й танців. Абсолютний слух зумовив захоплення дівчини поезією. Уже в юному віці

Сапфо писала оди, гімни, елегії, святкові й застільні пісні. Через політичні обставини всій родині 17-річної Сапфо (у неї були ще брати — Харакс, Ларіх й Евріг) довелося втікати з острова на Сицилію, тому що почалися переслідування аристократів, причетних до замаху на тирана Мірсіла. Лише 595 р. до п. е., коли Сапфо вже було за тридцять, вона змогла повернутися на Лесбос і оселитися, як і раніше, в Мітілені.

За переказом, нею захопився поет Алкей, однак його симпатія не була взаємною. Незабаром Сапфо буцімто вийшла заміж за Керкіла з Андроса

й народила дочку Клеїс. Але доля була до неї жорстокою: з невідомих причин і чоловік, і дитина Сапфо прожили недовго. Існує думка, що заміжжя поетеси було вигадкою біографів. Ще одна легенда говорить, що Сапфо близько 572 р. до н. е. через нероз-ділене кохання до молодого грека Фаона кинулась у море зі скелі на острові Левкадія.

Сапфо очолювала школу риторики, слухачками якої були молоді знатні дівчата. їх Сапфо навчала музики, танців і віршуванню еолійським діалектом. Приміщення, де зустрічалися жінки, сама Сапфо іменувала «Домом Муз». Знайомства, весілля, спілкування між подругами, суперництво, ревнощі, розлука — усе це можна було знайти в ліриці Сапфо та її учениць.

Творчість Сапфо визначила цілий напрям у ліричній поезії, збагатила її постійними переспівами народних пісень, новими віршовими розмірами. Поетесі належить складний за ритмікою чотиривірш — сапфічна строфа. Центральний стрижень її поезії — тема кохання і пов’язані з ним душевні потрясіння й почуття. Ось одна з вершин утілення цієї теми — гімн Афро-диті. У цьому вірші талановита поетеса використала улюблений прийом — безпосереднє звертання до божества з проханням про допомогу. Тим самим авторка підкреслює силу своїх почуттів.

До Афродити

Барвношатна владарка, Афродіто,

Дочко Зевса, підступів тайних повна,

Я молю тебе, не смути мені ти Серце, богине,

Але знов прилинь, як колись бувало.

Здалеку мої ти благання чула.

Батьківський чертог кидала й до мене На колісниці

Золотій летіла ти, міцнокрила Горобина зграя, її несучи,

Над землею темною, наче вихор,

Мчала в ефірі.

Так мені являлася ти, блаженна,

З усміхом ясним на лиці безсмертнім:

«Що тебе засмучує, що тривожить,

Чом мене кличеш?

І чого бажаєш бентежним серцем,

І кого схилити, Пейто, повинна У ярмо любовне тобі? Зневажив Хто тебе, Сапфо?

Хто тікає — скрізь піде за тобою.

Хто дарів не взяв — сам дари нестиме,

Хто не любить нині, полюбить скоро,

Хоч ти й не схочеш...»

О, прилинь ізнов, од нової туги Серце урятуй, сповни, що бажаю,

Поспіши мені, вірна помічнице,

На допомогу.

(Переклад Г. Кочура)

1.    Кому адресований цей вірш?

2.    Про що просить лірична героїня у богині? Підтвердьте відповідь цитатами із тексту.

3.    Знайдіть епітети та метафору в цій поезії.

4.    У якій формі побудован вірш?

Відомо, що Сапфо створила 9 книжок поезій. Збірка її віршів, що збереглася, налічує більш ніж 200 фрагментів. Це гімни, весільні пісні (епіталами), любовні пісні та елегії. До наших часів повністю дійшли лише дві поезії, а також численні свідчення сучасників про поетичний талант Сапфо. Її профіль карбували на монетах острова Лесбос. Майстри давньогрецької графіки зображува-ли и на вазах.

1.    Назвіть основну тематику творів Сапфо.

2.    Яке життєве кредо сповідувала поетеса?

3.    Які протилежні риси поєднуються в її поезії?

4.    У чому полягає самобутність творів давньогрецької поетеси?

5.    Чи можна сказати, що Сапфо — майстриня відтворення душевних порухів людини?

6.    Овідій вклав у вуста Сапфо такі слова: «Я невелика на зріст, але своїм іменем можу наповнити всі країни». Як розуміти цей вислів?

Перебуваючи під сильним враженням від легенди про Сапфо, тринадцятирічна Леся Українка пише вірш «Сафо». У ньому вона по-своєму тлумачить легенду про загибель давньогрецької поетеси. Одним із останніх творів Лесі Українки є незавершена драма «Сафо», де (як і в знаменній «Лісовій пісні») йдеться про людей різної вдачі: з одного боку, натури творчої, натхненної митчині, геніальної Сапфо та, з другого боку, її коханого Фаона, байдужого до високих поривань. Для Лесі Українки Сапфо — це вчителька, наставниця, вольова та рішуча жінка.

Сафо

Страбон іменував Сапфо «дивом» і стверджував, що «дарма шукати у всьому плині історії жінку, яка у поезії могла б витримати хоча б приблизне порівняння із Сапфо». Сократ величав Сапфо своєю «наставницею» у питаннях любові, Платон назвав ЇЇ «десятою музою», Горацій вважав її «мужньою».

Ознайомтеся з іншими віршами Сапфо і висловіть свою думку: чи можна вважати Сапфо десятою музою?

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Паращич