Із давньогрецької лірики - Тіртей, Сапфо читати онлайн

Божественна еллінська ліра ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ

Після гомерівського епосу літературна пальма першості в Елладі перейшла до лірики (VII VI ст. до н. с.). Греків почали цікавити ис лише ідеалізовані події давнини, епохи героїв, а й внутрішній світ людини, який значно краще втілюється в ліричній поезії, ніж у героїчних епічних поемах.

Термін лірика походить від слова ліра, бо спочатку вірпті виконувалися в супроводі музичних інструментів (зокрема, ліри). Першу ліру, за міфом, зробив для Аполлона бог Гермес із панцира черепахи. Потім вона перейшла до Орфея, а після його смерті, па прохання муз, була забрана Зевсом на небо, де і ми можемо споглядати її як сузір’я Ліри.

Спочатку елліни називали ліричну поезію мелікою (від гр. melos пісня), де музика й тексти зливалися, доповнюючи одне одного, тобто являли

ВИДИ І ЖАНРИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ

ГОТУЄМОСЯ 40 ДІАЛОГУ

ТІРТЕЙ (VII ст. до н. е.)

Навряд ти можна було знайти у Стародавній Греції місце, де 6 мистецтва почували себе гірше, ніж у Спарті. Суворі й мужні спартанці ще за часів свого легендарного законодавця Лікурга витали їх усі як зайві та непотрібні... Але було мистецтво, до якого лакедсмопяии ставилися з особливою пошаною - цс мистецтво слова. Безкінечні війни вела Спарта, тож, здавалося, пайбілтлпе й шанувати повинна була вона богів війни. Але перед кожпою битвою приносили спартапці жертви музам, бо молилися вони ие про перемогу, а про співця, який зміг би достойно її оспівати...

Серел найголовніших суперників Спарта були Афіни. До слова, саме безкінечні війни цих двох могутніх центрів давньогрецької цивілізації й призвели до занепаду еллінського світу й завоювання його Римом. Але в час, про який іде мова, Спарта воювала не з Афінами, а з Мсссепією. Жодна зі сторін не могла перемогти. Отоді-то лаксдсмоняни й відправилися до дельфійського оракула за порадою. Віщування збурило спартанців, бо перемогти у війні вони могли тільки тоді, як попросять командувача у своїх відвічних суперників афінян. Довго не могли зважитися на цс горді й самолюбиві спартапці. Але хто може ослухати-ся оракула?

Здивовані й потішені були афіняни проханням спартанців. Але допомагати суперникам? Утім, хто може ослухатися оракула? Порадившись, афіняни вирішили, з одного боку, не гнівити богів і виконати повеління оракула, а з іншого зробити все можливе, щоб корнеті від цього о,полководцям пс було ніякої. Тож і пав їх вибір на кульгавого вчителя Тіртея.

Коли побачили спартанці, кого прислали їм афіняни, затамували глибоку образу. Та що вони могли зробити? Готові були вже й відступити назад до Спарти. Та ось з останніх рядів вийшов Тіртей і почав декламувати свої вірші, сповнені презирства до смерті й любові до батьківщини. І сталося диво спартанці кинулися на ворога і перемогли. А винуватця своєї перемоги вони віддячили по-спартанськи, дарувавши йому лаксдсмонськс громадянство...

Можливо, саме з того часу перед кожною битвою спартанці приносили жертву музам, а не богам війни? А постать Тіртея стала уособленням поста-воїиа.

Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,

Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.

Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі Ниви покинуть і йти жебракувати в світа,

З матір'ю милою, з батьком старим на чужині блукати,

Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.

Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,

Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.

Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє,

Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.

Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи Аиі пошани собі, ні співчуття, ні жалю Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.

В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.

О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,

Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.

Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,

Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.

Віком похилих, у кого слабі вже коліна, ніколи Не покидайте старих, з битви утікши самі.

Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних Воїн поляже старий, в перших упавши рядах,

Голову білу безсило схиляючи, сивобородий.

Дух свій відвалений оддасть, лежачи долі в пилу,

Рану криваву свою не забувши руками закрити, Стратило дивитись на цс, соромно бачить очам Тіло старе без одежі! А от юнакові все личить,

Поки ще днів молодих не осипається цвіт.

Чоловікам він був милий, жінок чарував за ясиття він Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.

Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,

В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.

Переклад Григорія Конура

Чи міг Тіртей під час вирішального бою спартанців декламувати саме цей вірш?

І Спираючись на вірш, сформулюйте кодекс честі еллінського воїна. Чи актуальний він у наш час?

І Якою постає: людина у вірші Тіртея? Чи можемо ми нею пишатися?

Порівняйте ліричного героя Тіртея з воїнами Гомера. Що їх об'єднує? Чим вони відрізняються?

САПФО (VII-VI ст. до н. е.)

Давньогрецька поетеса Сапфо ще за свого життя стала легендою. Великий Солон говорив, що він не хотів би померти, не вивчивши вірші посткн напам'ять, ще цілі століття після її смерті портрет Сапфо карбували на монетах, а геніальний філософ Платон зарахував її до сонму безсмертних муз... Що ми знаємо про цю надзвичайно талановиту поетесу, з .дев’яти книг якої до пас дійшли лише фрагменти, що, безсумнівно, стало однією з найбільших утрат всесвітньої літератури?

Як і кожен геній, Сапфо має дві біографії історичну і міфологічпу. За історичною біографією, вона, донька аристократа, що рано залишилася без матері, разом з усією родиною покинула рідний острів Лесбос, рятуючись від народного

повстання. Ще в ранній юності Сапфо почала складати вірші й одразу набула поетичної слави.

Сучасники згадували, що вона була невеликого зросту, смуглява, з живими блискучими очима і довгими темними локонами впродовж щік.

Повернувшись на рідний острів, поетеса вийшла заміж, народила доньку, якій присвятила окрему кииг>^г віршів... Ллє чоловік і дитина прожили недовго.

Можливо, саме ці переживання спонукали Сапфо виголосити:

«Якщо смерть була б благом боги не були б безсмертні».

Що ще ми знаємо про Сапфо? Що вона організувала на Лесбосі школу для дівчаток-аристократок, яка перетворилась на одну з перших у світі музично-поетичних студій у Мітілсиі. До неї з’їжджалися жительки не лише острова Лесбос, а й усієї Греції. Сапфо навчала дівчат гарних манер, мистецтва поезії, музики, взагалі тонко відчувати прекрасне...

Інша, міфологічна, біографія Сапфо починається з її імені і місця народження. Еолійським діалектом, саме на ньому писала поетеса, її ім'я звучить як ІІсап-фа і означає світла; та, що сяє. Та н народилася вона на острові, який волею богів мав посісти особливе місце у давньогрецькій поезії, бо саме до нього принесли морські хвилі голову і ліру пошматованого божественного співця Орфея. 'Гож не дивно, що саме на цьому священному острові народилася співачка, рівна своїм талантом Орфеєві.

Що об’єднує ці дві біографії? Творчість поетеси, її вірші. А співала вона про тс. що хвилює людство в усі часи, про кохапня. про радопіі й муки, які несе не почуття з собою, про ті зміни, які відбуваються з людиною під впливом цього великого почуття. Тож, звичайно, і померти повинна була така людина тільки через кохання.

Барвиошатна владарко, Афродіто,

Дочко Зевса, підступів тайних повна,

Я молю тебе, не смути мені ти Серця, богине.

Але знов прилинь, як колись бувало:

Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог кидала й до мене На колісниці

Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи,

Над землею темною, паче вихор.

Мчала в ефірі.

Гак мені являлася ти, блаженна,

З усміхом ясним на лиці безсмертнім: «Що тебе засмучує, що тривожить,

Чом мене кличеш?

1 чого бажаєш бентежним серцем,

1 кого схилити Пейто¹ повинна У ярмо любовне тобі? Зневажив Хто тебе, Сапфо?

Хто тікає скрізь піде за тобою,

Хто дарів не взяв сам дари нестиме, Хто не любить нині, полюбить скоро, Хоч ти й не схочеш...»

О, прилинь ізнов, од пової тупі Серце урятуй, сповни, що бажаю, Поспіши мені, вірна помічнице,

На допомогу.

Переклад Григорія Конура

ЛЛ Що ви знаєте про Орфея і як із ним пов’язана біографія Сапфо?

Від чого страждає і чого прагне лірична героїня Сапфо? З яким проханням вона звертається до Афродіти?

Чому Сапфо назвали «десятою музою»? Як ви розумієте цей вислів?

ЛЛ "Вмій пізнати зміни в людському житті», - закликав давньогрецький поет Архілох. Як ця думка втілилася в творчості давньогрецьких ліриків?

Чому, на вашу думку, давньогрецьку поезію читають і сьогодні?

ЛЛ Підготуйте матеріали для диспуту «Вплив античної лірики на сучасну літературу». Підберіть аргументи «за» і «проти».

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Ковбасенко