Народна Освіта » Українська література » Українські історичні пісні - Зажурилась Україна, Чи не той то хміль Читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Українські історичні пісні - Зажурилась Україна, Чи не той то хміль Читати онлайн

УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ пісні

Окрасою українського фольклору разом з іншими жанрами є історичні пісні. їх створюють ті народи, які беруть активну участь у суспільно-політичному житті своєї країни. Завдяки історичним пісням нащадки впродовж століть зберігали пам'ять про видатних пращурів, про славетні й трагічні події давнини. На цих піснях виховувалися герої пізніших епох, з ними на устах ішли в бій, а часто й па смерть за Батьківщину.

Теорія літератури

Історичні пісні — це народні ліро-епічні пісенні твори про важливі історичні події та визначних діячів минулого.

Цей жанр набув поширення в Україні приблизно з XV' ст., увібравши в себе традиції героїчного епосу Київської Русі та народних дум. Традиційна манера виконання цих творів гуртовий багатоголосий снів.

Тематично історичні пісні поділяють на кілька груп, зокрема:

♦    про боротьбу з татаро-турецькими нападниками («Пісня про Байду», «За річкою вогні горять», «Зажурилась Україна, бо нічим прожити»);

♦    про боротьбу з польськими загарбниками в XVTI ст. («Чи не той то хміль», «Розлилися круті бережечки», «Козак Нечай»);

♦    про боротьбу з польським національним і соціальним гнітом у XXrIII ст., гайдамацький рух, події Коліївщини, зображення її ватажків («Пісня про Саву Чалого», «Максим козак Залізняк», «Ой наварили ляхи пива...» пісня про Івана Ґонту, «Ой попід гай зелененький» пісня про Олексу Дов-буша);

♦    народний опір Російській імперії у XVTII XIX ст. («Світ великий, край далекий», «Дарувала Катерина козакам лимани», «Летить галка через балку» пісні про знищення російськими військами запорозького козацтва, «Задумали Базилевці» про козацьке повстання в с. Турбаях на Полтавщині, «За Сибіром сонце сходить» пісня про Устима Кармалюка);

♦    про визвольні змагання у XX ст. («Ой у лузі червона калина», «А в неділю рано», «В Карпатах сум і жаль настав», «А у Львові стоїть золотая брама», «Засипає Чорний ліс», «Нічка була темна», «Ой у лісі на полянці» стрілецькі пісні й пісні УПА).

Визначальні ознаки творів цього жанру історична конкретика (розповідь про конкретну подію чи постать), а також наявність елементів сюжету. Цим історичні пісні відрізняються від ліричних козацьких, стрілецьких пісень і пісень УПА, які розкривають насамперед почуття й переживання героїв.

Герої історичних пісень нерідко безіменні чи узагальнені, але їхня діяльність пов'язана з конкретними визначними історичними подіями. Народ оспівав також і реальних історичних осіб. Такої честі удостоїлися справжні ли царі-оборо н ці рідної землі. Серед них: Байда (князь Дмитро Вишневенький — перший козацький гетьман, засновник Запорозької Січі), Іван Сірко, Богдан Хмельницький та його побратими полковники Максим Кривоніс, Іван Богуй, Данило Нечай, Нестор Морозенко, гайдамацькі отамани Максим Залізняк, Іван Ґопта, повстаїщі-захисники простолюду Олекса Довбуш, Устим Кармалюк та іи.

Історичні пісні не лише гартують лицарський патріотичний дух українців, а й надихають письменників, композиторів, художників, скульпторів на створення власних мистецьких полотен. Свідченням тому є історичні шедеври Т. Шевченка, І. Франка, М. Лисенка, І. Рєпіна, Г. Хоткевича, І. Гончара й інших класиків української культури.

Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками. Український народзавжди потерпав від набігів кочовиківіз півдня. Після відособлення Кримського ханства від Золотої Орди в середині XV ст. напади татар, а згодом і турків, стали систематичними. З’являючись несподівано з Дикого Поля1, загарбники грабували й випалювали цілі села й міста, убивали старих і немовлят, а старших дітей і молодь забирали в ясир3 4, щоб потім продавати на невільницьких ринках у рабство.

За підрахунками дослідників, протягом XIV-XVII ст. з українських, польських, молдавських і московських земель було взято в ясир близько 3 млн осіб.

Рятуючись від ворожої навали, мирні хлібороби й ремісники мусили брати до рук зброю. У иопизов’ї Дніпра, серед безмежних плавнів за порогами5 почали з’являтися загони козаків6. Упродовж століть вопи залишалися вірними й мужніми захисниками України від численних загарбників. За це народ прославив козацтво в багатьох піснях, думах, переказах і казках. Саме поняття «козака стало втіленням усіх лицарських чеснот, українського чоловічого духу.

Знайдіть в Інтернеті кліп до пісні “Гей, ви, козаченьки» (слова В. Крищенка, музика Г. Татарченка, виконує Н. Яремчук). Яким постає у цьому творі, а також на картині “Козак Мамай» (поданій на с. 5) образ козака?

Зажурилась Україна

Зажури л ас ь У краї на,

Бо нічим прожити.

 

Витоптала орда кіньми Маленькії діти.

Котрі молодії У полон забрано;

Як зайняли, то й погнали До пана, до хана.

Годі тобі, наие-брате,

Ґринджоли1 малювати,

Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати!

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку2,

Дамо тому стиха лиха Та вражому турку!

Ой ти станеш з шабелькою,

А я з кулаками.

Ой щоб слава не пропала Проміж козаками.

Ой козак же до ружипи3,

Бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин,

З душею розлука!

Як бачимо, пісню проймають два мотиви — сум через сплюндрування рідної землі й заклик до опору, до перемоги над ворогом. Центральним образом-уособлснпям твору f сама Україна. Вона, як мати, оплакує нещасних дітей, заради неї чоловіцтво стає до бою.

Пісня побудована у формі звернення бурлаки (у творі це уособлення знедоленого, пограбованого народу, селянства) до козаків. Народ з легким гумором закликає їх не «розмальовувати ґринджоли» (тобто не витрачати марно часу), а одностайно стати на захист рідної землі. Незабаром ви переконаєтеся, що ця ідея соборності єдності всієї нації в боротьбі із зовнішнім ворогом є наскрізною в українському фольклорі й письменстві.

• За&алМ& ос/юв/ипо    Ця провідна ідея кілька разів повторюється в тексті,

знайдіть і процитуйте відповідні рядки.

! Ґринджоли — сани, санчата.

2 Закоулок — провулок, тут: ідеться про засідку. s IiIfiwuna — зброя, рушниця.

Пісня дуже динамічна: розпочинається сумовито, а завершується піднесено, войовничо. Головні мотиви увиразнено численними художніми засобами: ♦ епітетами (маленькії діти, вражий турчин); ♦ метафорами (слава не пропала)', ♦ метоніміями (зажурилась Україна)', ♦ синекдохами (погнали до пана, до хана)\ ♦ літотами (шабелька)', ♦ риторичними звертаннями (годі тобі, пане-брате...)', ♦ фразеологізмами (ґринджоли малювати тобто марнувати час, з душею розлука смерть); ♦ мелодійність твору підкреслюють рими, зокрема внутрішні (7-й і 8-й рядки).

• SatffnMtii oc/totffaпо faitf/i#. З яких рядків довідуємося, що народ готовий навіть без зброї захищати Україну? Про що це свідчить?

1.    Доповніть і конкретизуйте подані щойно відомості про турецько-татарські набіги на Україну, про формування козацтва інформацією, яку ви одержали на уроках історії.

2.    Якими проблемами, сюжетними ходами, образами перегукується з цією піснею повість А. Чайковського “За сестрою», яку ви вивчали торік?

 

Пісня про Івана Сірка. Найвідомішим кошовим отаманом Запорозької Січі був Іван Сірко (між 1605/1610 1680). Народився в м. Мурафі на Поділлі. З юних літ завзятий козак. Брав участь у Національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького. Був полковником вінницьким. Упродовж 1660-1680 рр. запорожці 12 разів обирали його кошовим отаманом. Рішуче виступав проти всіх загарбників України. За це московський цар заслав його до Сибіру, але невдовзі мусив повернути назад для організації відсічі турецькому нападу.

Найбільше прославили отамана його битви з турками й татарами. Козаки під проводом Сірка не раз брали штурмом міцно укріплені фортеці на узбережжі Чорного моря та в Криму, визволяючи тисячі певільпиків-україпців. За час його правління запорожці різко зменшили число татарських набігів на Україну загарбники боялися страшної відплати. І не дивно: з понад п'ятдесяти проведених ним битв отаман не програв жодної. За це заслужив у татар прізвисько «урус-шайтан» (руський диявол). Земляки ж уважали його характерником1, який здатен думкою зупиняти стріли й кулі, напускати па ворога ману, перетворюватися на вовка, звідси й прізвисько: Сірко тобто вовк.

Повертаючись 1680 р. після останньої своєї переможної битви з ординцями, старий отаман довідався про підступне вбивство його дружини й синів. Ця страшна звістка підкосила його.

Похований лицар біля Чортомлицької Січі, тепер це с. Капулівка Дніпропетровської області.

: Характерник — так на Січі називали чаклунів, які вміли ворожити, передбачати майбутнє, зціляли поранених, володіли гіпнозом тощо.

«Того ж літа, 1 серпня, преставився від цього життя у своїй пасіці Грушовці, похворівши певний час, славний кошовий отаман Іван Сірко... Поховано його знаменито... з превеликою гарматною й мушкетною стрільбою й з великим жалем усього Низового війська» (3літопису Самійла Величка).

Народ звеличив образ Сірка в численних піснях, легендах і переказах. Існують, зокрема, перекази про те, що Сірко «зо всім Кошем Запорозьким7» отримав ультиматум від турецького султана Магомета IV з вимогою підкоритися йому. Запорожці ж написали вельми дотепну й глумливу відповідь. Ілля Рєгіііі майстерно змалював цей момент у відомій картині.

 

Уважно роздивіться обличчя, постаті запорожців, зокрема Сірка в центрі (над головою писаря). Ця картина — справжня галерея характерів. Які, на вашу думку, вдачі цих людей? Чим вони різняться й що їх об'єднує? Які риси українського національного характеру тут виявляються?

Для доіштливих

 

ІлляРепін (1844-1930) — видатний український і російський художник. Нащадок запорозького козака. Народився у м. Чугуєві на Харківщині в родині військового поселенця. Дитинство минуло в злиднях. Перші навички малювання отримав від місцевих іконописців. Розписував і поновлював церкви на Слобожанщині.

На зароблені гроші вступив до Петербурзької академії мистецтв, яку закінчив із золотою медаллю. Згодом став професором цієї ж академії. Останні роки прожив у Фінляндії. Художник залишив багату й різноманітну мистецьку спадщину, працював у реалістичному стилі, є визнаним майстром портрета, історичних і побутових сцен. Серед найвідоміших його робіт: «Бурлаки на Волзі», «Вечорниці», «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Іван Грозний і син його Іван», «Христос у Гетсиманському саду», «Гайдамака», «Гопак», портрети Т. Шевченка, І. Тургенева, М. Мурашка, Д. Баталія таін.

Про початок одного а переможних походів запорожців на орду під булавою Сірка йдеться в цій пісні.

Та, ой, як крикнув же козак Сірко

Та, ой, як крикнув же та козак Сірко.

Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:

«Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,

Та збирайтеся до хана у гості!»

Та туман поле покриває,

Гей, та Сірко з Січі та виїжджає.

Гей, та ми думали, та ми ж думали,

Що то орли та із Січі вилітали, —

Аж то Військо та славне Запорозьке Та па Кримський шлях1 з Січі виїжджало.

Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що сизий орел по стену літає,

Аж то Сірко на конику виїжджає.

Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та ідо над стеном та сонечко сяє, —

Аж то Військо та славне Запорозьке Та на вороних конях у степу виграває.

Та ми думали, ой, та ми ж думали,

Що то місяць в степу, ой, зіходжає, —

Аж то козак Сірко, та козак же Сірко На битому шляху та татар оступає.

Народ захоплюється хоробрим отаманом і його лицарями-козаками, бо вони захищають рідну землю від загарбників, так можна сформулювати провідний мотив пісні. Наскрізний художній засіб у творі традиційний для фольклору паралелізм. Описуючи козаків паралельно з явищами природи (туман, орли, сонце й місяці* над степом), народ підкреслює могутність і лицарську красу козацького війська.

• Злв$лМі& ос/соіїлоіо focfatik. Знайдіть у тексті й інші характерні пісенні засоби: постійні епітети, риторичні вигуки, рефрени (повтори), літоти (пестливі слова). З якою метою вони вжиті? Які почуття й думки підкреслюють?

Пісня про Морозенка. У цьому творі постає грандіозна панорама героїзму й трагедії загальнонаціональної боротьби проти загарбників.

Ой Морозе, Морозенку

Ой Морозе, Морозенку,    Вся Вкраїна плаче.

Ти славний козаче,    Не так тая Україна,

За тобою, Морозенку,    Як рідная мати,

: Кримський шлях — шлях на татарську фортецю Перекоп — ворота до Криму; 1. Сірко здійснив кілька походів на Перекоп.

Заплакала Морозиха,    Вороги прокляті.

Та стоячи біля хати.    Вони його не стріляли

Ой з-за гори та з-за кручі    І на часті не рубали,

Буйне військо виступає.    Тільки з його, молодого,

Попереду Морозенко    Живцем серце виривали.

Сивим конем виграває.    Поставили Морозенка

То не грім в степу грохоне.    На Савур-могилу:

То не хмара світ закрила, —    «Дивись тепер, Морозенку,

То татар велика сила    Та на свою Вкраїну!»

Козаченьків обступила.    Вся ти єси', Україно,

Бились наші козаченьки    Славою покрита,

До ночі глухої, —    Тяжким горем та сльозами,

Полягло наших чимало,    Та кров'ю полита!

А татар утроє.    Доки над хрещеним миром

Не вернувся Морозенко,    Світить сонце буде, —

Голова завзята.    Сії пісні, сії думи

Замучили молодого    Не забудуть люди.

Народ у пісні возвеличує мужність козацького отамана, що до останнього боровся з ворогом і прийняв страдницьку смерть за Україну. Також у творі гнівно засуджено нелюдську жорстокість загарбників, висловлено пекучий жаль через спустошення ними нашої землі та віру в те, що майбутні покоління не забудуть саможертовних подвигів предків.

•    Злв^аМ^ ос/юб/ино /гсії/ф. Підтвердьте кожен із цих мотивів відповідними рядками з пісні.

Папорамності твору надає його багатопланова композиція. Головний мотив підкреслено своєрідним обрамленням починається й закінчується пісня висловом гіркого суму за Морозенком і спустошеною Україною, яку він уявив в останню мить свого життя. Далі бачимо матір, що тривожиться за сина, вирядивши його в похід. Наступна картина кривавий бій невеликого козацького загону з незліченною ордою. Нарешті, полон Морозенка, бузувірські катування та страта.

• Зав$лНН& ос/ювМіОУ пісні використані численні епітети, а також заперечне порівняння. Знайдіть ці засоби й поясніть, що вони підкреслюють.

Один із центральних у творі образ Савур -могили. Вона височіє в стену на Донеччині, має висоту 4 м і ширину понад ЗО м. У козацькі часи па ній постійно чатувала сторожа.

Савур-могила часто згадується в українському фольклорі, наприклад у легенді про козака Савура. Якось він стояв у степу на чатах біля сторожової вежі й запізно помітив ординців. Козаки не встигли запалити діжки зі смолою. Відважний січовик вступив у бій. Побратими довго не підпускали чужинців до

1 Єси (архаїзм) — е.

вежі. Щоб повідомити сусідні чати про напад татар, один із козаків облив себе смолою й підпалив. Як тільки полум’я обійняло сміливця, побратими стали відступати. Татари оточили Савура, та він уперто відбивався. Бусурмани накинули на нього аркан, стяг ли з коня й посікли шаблями. Аж тут уся земля навкруги загула. На місці бою виросла висока могила. Рідна земля піднялася, щоб далі було видно живе полум'я. Так про небезпеку довідалися па Січі. Запорожці примчали на допомог}'. Вони поховали порубане тіло Сави-Савура на горбі й шапками насипали вершину могили.

 

Саме на Савур-могилі знаходять прихисток брати, утікаючи з турецького полону. Про це йдеться в думі «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі». Ця могила виступає у фольклорі символом надії й загальноукраїнської єдності.

У роки Другої світової війни 1941 і 1943 рр. на Савур-могилі точилися важкі криваві бої. На згадку про ці події пізніше тут було споруджено меморіал ЫІ и й ком плекс.

Улітку 2014 р. Савур-могилу обороняли від загарбників українські воїни. Багато їх полягло, не відступ и він и пі на крок. Шквальним вогнем ворожої артилерії був зруйнований і пам'ятник солдатам Другої світової.

Так переплелася трагічна українська історія давня й сьогоденна...

Головний герой пісні Морозенко — узагальнений образ мужнього захисника Вітчизни, лицаря-страдника. Напевно, цей образ мав кількох прототипів8. Один з них на думку дослідників полковник корсуиський Станіслав Мрозовицький (Морозенко). Він походив з українського шляхетського роду, був високоосвіченою людиною свого часу навчався в університетах Кракова (Польща) та Падуї (Італія). Служив полковником реєстрових козаків (так називали тих козаків, які перебували на службі в польської держави).

 

Після початку Національно-визвольної війни перейшов із своїм полком на бік Б. Хмельницького. Командував елітним Корсунським полком.

Морозенко героїчно загинув 1649 р. під час битви під Збаражем (на Тернопіллі), особисто зупиняючи прорив ворожої кінноти. Коли в ставці гетьмана довідалися про його загибель, у всьому війську оголосили траур. Переказували, що й загартовані в боях козаки не соромилися сліз, що навіть сам гетьман плакав над тілом одного з найзвитяжніших своїх лицарів.

Пісня про Морозенка не одне століття була вельми популярною в народі.

Фольклористи записали в різних куточках України понад сорок варіантів цього твору.

Пісні про боротьбу з польськими загарбниками в XVII ст. Якщо ординці й турки плюндрували українські землі з південного сходу, то польські загарбники із заходу.

Ще в XVI ст. (1569 р.) польська, литовська, українська та білоруська шляхта утворила спільну федеративну державу — Річ Посполиту. Польські урядники обкладали людей непосильними податками, селян заганяли в кріпосне рабство, у козаків брутально відбирали колишні права й вольності, перетворюючи їх на кріпаків, переслідували православну віру, нав’язували католицизм, зневажливо ставилися до української мови й культури, усіляко намагалися спольщити населення.

Волелюбні українці чинили їм затятий опір. Наприкінці XVI ст. раз за разом спалахували козацько-селянські повстання під проводом К. Ko-сйнського, С. Наливайка, Т. Трясйла, І. Сулимй, П. Павлюка, Я. Остряпй-ці, Д. Гупі. Загарбники жорстоко придушували повстання, страчували його провідників, а незабаром піднімалося нове, ще масовіше й згуртовапіше. Так тривало аж до 1648 р., коли розпочалася Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького.

• Злв$л/с/і& ос/іавіюгсі    Пригадайте, що вам відомо з історії про польське

панування в Україні, народні повстання, Національно-визвольну війну, про постать Б. Хмельницького.

Для допитливих

 

Богдан Хмельницький (1595—1657) — найвидатніший гетьман, засновник Української козацької держави. Був високоосвіченою людиною, вільно володів, окрім рідної, ще польською, російською, латиною, татарською й турецькою мовами, добре знав історію, право, розумівся на мистецтві.

Очоливши народне повстання, виявив себе геніальним вое-начальником — за кілька місяців провів три переможні битви (під Жовтими Водами, Корсунем і Ііилявцями), розгромив одну з найпотужніших у Європі польську армію, створив непереможне козацьке військо.

Богдан Хмельницький став першим після галицько-волинських князів керівником української держави, якого офіційно визнали інші країни.

Першою ії відразу грандіозною перемогою української армії під проводом Б. Хмельницького стала битва під Жовтими Водами в травні 1648 р.

Цю перемогу народ оспівав у пісні.

Чи не той то хміль

Чи ие той то хміль,    Іще й орду татарськую

Що коло тичин в'ється?    За собой веду, —

Ой той то Хмельницький.    А все тото, вражі ляхи,

Що з ляхами б’ється.    На вашу біду».

Чи не той то хміль,    Ой втікали вражі ляхи —

Що по пиві грає?..    Погубили шуби...

Ой той то Хмельницький,    Гей, не один лях лежить,

Що ляхів рубає.    Вищиривши зуби І

Чи не той то хміль,    Становили собі ляхи

Що у ниві кисне?    Дубовії хати, —

Ой той то Хмельницький,    Ой прийдеться вже ляшенькам

Що ляшеиьків тисне.    В Польщу утікати.

Гей, поїхав Хмельницький    Утікали вражі ляхи,

K Золотому Броду1, —    Де якії ловки2, —

Гей, не один лях лежить    їли ляхів собаки

Головою в воду.    І сірії вовки.

«Не пий, Хмельницький, дуже    Гей, там поле,

Золотої Води, —    А па йолі цвіти —

їде ляхів сорок тисяч    Не по однім ляшку

Хорошої вроди». —    Заплакали діти.

«А я ляхів не боюся    Гей, там річка,

І гадки не маю —    Через річку глиця’’ —

За собою великую    Не по однім ляшку

Потугу я знаю,    Зосталась вдовиця...

1 Золотій ISjrit), Золота Иода — інші назви урочища Жовті Води. 1 IIottK (архаїзм) — полк.

3Глиця — тут: кладка в одну дошку.

Знайдіть у Вікіпедії та у вашій бібліотеці відомості про перебіг битви під Жовтими Водами, порівняйте цю інформацію з описом бою, поданим у пісні. У чому збігаються й чим різняться історична та фольклорна версії? Наведіть приклади пісенного, образного змалювання історичних подій.

У пісні віддзеркалився широкий спектр почуттів, збурених у народній душі тією перемогою. Це й гордість за те, що з’явився нарешті гідний гетьман, і захоплення козацькою звитягою, і дошкульна іронія, навіть сарказм щодо загарбників, які завжди пихато й зневажливо ставилися до українців.

Змалювання подоланих ворогів іноді видається аж надто глумливим. Але таке ставлення можна зрозуміти, якщо пам’ятати, що протягом попередніх десятиліть польські урядники й магнати з нечуваною жорстокістю знущалися над українцями.

Використовуючи заперечні порівняння, паралелізм, потрійну анафору (єдинопочаток) і риторичні запитання (див. початкові рядки пісні), народ із захопленням змальовує образ гетьмана-оборопця, визволителя, порівнюючи його з хмелем. До цього порівняння підштовхнуло прізвище героя. Хміль рослина живуча й потужна. Його плоди використовують як закваску під час виготовлення нива або в хлібопекарстві. Також це лікарська рослина. Усі ці риси народ побачив і в Хмельницькому: його виступ став каталізатором загальнонаціонального повстання; його вдача енергійна й вольова; його мета порятунок Батьківщини.

Історичні пісні нро боротьбу з національним і соціальним гнітом у XVIII—

XIX ст. До початку XVIII ст. Україну загарбали сусіди. Польські урядники та шляхтичі безжально мстили місцевому люду н ще жорстокіше визискувати його. У відповідь по всьому Правобережжі розгорнувся рух опору загарбникам. Повстанці називали себе гайдамаками. Гайдамацькі загони складалися із селян, козаків, ремісників і навіть збіднілих шляхтичів.

Пісня про Залізняка. Найвищим піднесенням партизанської боротьби стало всенародне повстання під назвою Коліївщина. Очолив його запорожець Максим Залізняк. Славний отаман народився в с. Івківці на Чигиринщиііі. Ріс сиротою, наймитував. Тринадцятирічним підлітком пішов на Січ. На початку 1768 р. Залізняк згуртував в урочищі Холодний Яр значні сили гайдамаків.

Для допитливих

 

У Холодному Яру росте одне н найстаріших дерен України й усієї Європи — дуб, якому майже 1200 років. Ширина обхвату його стовбура — 9 м, висота — 24 м. Під цим велетнем відпочивали Є. Наливайко, Ь. Хмельницький, Т. Шевченко й інші видатні українці. За переказами, під час Коліївщини біля цього дуба гайдамаки присягали на вірність Україні, вирушаючи в бій.

Під його крону приходив побути на самоті, зібратися з думками Максим Залізняк. Відтоді люди називають цього зеленого патріарха дубом Залізняка.

Повстання розпочалося в травні й уже за кілька тижнів поширилося на все Правобережжя аж до Волині й Галичини. Найбільшим успіхом Коліївщини стало блискавичне взяття Умані. Долю швидкої перемоги вирішив полк козаків на чолі з Іваном Ґонтою. Під час бою вони перейшли на бік свого народу.

 

Коліївщина швидко поширювалася, сили повстанців щоденно зростали. На звільнених землях відновлювався козацький устрій.

Та на найвищому злеті повстання придушили російські війська. Народ довго зберігав у пам'яті лицарський подвиг славних предків. Тарас Шевченко присвятив їм найбільший поетичний твір поему «Гайдамаки», яку ви вивчатимете наступного року. Промовистим свідченням народної шани до героїв є й ця пісня.

Максим козак Залізняк

Максим козак Залізняк,    Та вдарили з семи гармат

Козак з Запорожжя,    У середу вранці,

Як поїхав па Вкраїну,    Накидали за годину

Як пишная рожа!    Панів повні танці...

Зібрав війська сорок тисяч    Отак Максим Залізняк

В місті Жаботині9.    Із панами бився,

Обступили город Умань    І за те він слави

В обідній годині.    Гарной залучився.

Обступили город Умань,    Лине гомін, лине гомін

Покопали шанці2    По степу німому, —

Та вдарили з семи гармат    Вертаються козаченьки

У середу вранці.    Із бою додому.

Тема твору змалювання переможного бою гайдамаків на чолі з Максимом Залізняком за Умань. Ідея звеличення бойової доблесті українського війська та його отамана.

У творі проступає сюжет. Етапи його розгортання такі: ♦ експозиція приїзд Залізі іяка і іа Вкраї і іу; ♦ зав’язка і іідготовка козакі в до бою; ♦ кульм і і гаї ця і іе-реможний штурм Умані; ♦ розв'язка повернення гайдамаків із походу.

•    ос/ювмго fiifoii*.

1.    Яким постає отаман гайдамаків у пісні?

2.    Роздивіться пам’ятник Залізнякові в с. Медведівці. Які, на ваш погляд, риси вдачі народного героя підкреслив скульптор? Чи узгоджуються його скульптурний і пісенний образи? У чому саме?

Злб$лМі& ос/ювлаю ftifijijt· У пісні Залізняка порівняно з улюбленою квіткою українців — ружею (мальвою). Як ви думаєте, чому? Продумуючи відповідь, зверніть увагу на репродукцію картини К. Білокур «Квіти за тином». Які квіти намальовані на картині? Чим вирізняються серед них мальви?

Для допитливих

 

 

Катерина Білокур (19()()-19(>1) — геніальна українська народна художниця, представниця стилю «наївного мистецтва». Народилася вс. Богданівні на Полтавщині. Освіти не мала. Малювала з дитинства, хоча рідні не схвалювали цього захоплення.

1940 р. було влаштовано першу персональну виставку художниці, яка мала величезний успіх. Відтоді картини К. Білокур виставляли в багатьох містах світу. Один із най видатніших малярів XX ст. іспанець 11. Пікассо, побачивши її роботи в м. Парижі, захоплено вигукнув: «Якби ми мали художницю такого рівня, то змусили б заговорити про неї цілий світ».

Найчастіше мисткиня малювала квіти, іноді — пейзажі й портрети. Використовувала переважно олійні фарби.

Пісня про Кармалюка. Українці не припиняли боротьбу із загарбниками та визискувачами й у XIX ст., коли на наших землях цілком запанувала Російська імперія. Найлегендариішок) постаттю серед повстанців того часу став Устим Кармалюк (Кармелюк), який діяв на Поділлі.

• ЗайфіМФ осНобНою    Який край називають Поділлям? Які ще історичні на

зви українських земель ви знаєте?

Майбутній народний заступник народився 1787 р. у с. Головчинці (тепер с. Кармалюкове на Вінниччині) у родині кріпаків. Юнаком його забрали до поміщицького маєтку. За непокірність пан віддав його в солдати на 25 років. Але незабаром Устим утік і, зібравши загін повстанців, почав нападати на поміщицькі маєтки, відбирати награбоване добро та повертати його бідним.

Повстанського ватажка не раз хапали царські жандарми, жорстоко катували й відправляли в Сибір на каторгу, але він, виявляючи чудеса героїзму й винахідливості, щораз утікав (близько десяти разів!). Наприклад, якось уночі під час бурі Кармалюк виламав ґрати, зібрав сорочки всіх співкамерників і зв’язав їх у довгуг мотузку. До одного краю прив’язав камінь і закинув його за частокіл в'язниці. По цьому «висячому мосту'» вибралися па волю всі арештанти уранці наглядачі з подивом виявили порожню камеру. Через таку винахідливість і селяни, і вороги почали вважати Кармалюка характерником.

Протягом 23 років російська влада не могла здолати народного месника. У його загонах діяло майже 20 тис. селян, які здійснили понад тисячу нападів на визискувачів.

За спогадами сучасників, Устам був не дуже високим, але кремезним, надзвичайно сильним, а також розсудливим і справедливим. Не любив грабіжників, суворо карав злодіїв. Був досить освіченим, володів польською, російською та мовою ідиш10.

Життя легендарного ватажка обірвалося 1835 р. його було підступно, із засідки вбито царськими посіпаками. Тіло героя ще довго возили селами, щоб залякати людей. Поховали ж його в м. Летичеві (на Хмельниччині).

Удячний народ створив десятки легенд і переказів про свого заступника. Тарас Шевченко назвав його славним лицарем, багато письменників, композиторів, художників і скульпторів увіковічили його образ.

1.    Скориставшись Інтернетом і матеріалами вашої бібліотеки, підготуйте повідомлення про життя й діяльність У Кармалюка та втілення його образу в мистецтві.

2.    Існує версія, що російський художник-кріпак Василь Тропінін (1776-1857), який перебував у ті часи на Поділлі, 1818 р. намалював портрет Кармалюка, але, щоб уникнути цензурних переслідувань, назвав його абстрактно — “Українець середніх років». Скориставшись Інтернетом, знайдіть аргументи, що підтверджують і заперечують цю версію. Які з них вам видаються переконливішими? Чому?

Ця пісня — один із пайвідоміших творів про Устима Кармалюка.

За Сибіром сонце сходить

( Скорочено )

За Сибіром сонце сходить,    Маю жінку, маю діти,

Хлопці, не зівайте,    Та я їх не бачу,

Ви на мене, Кармалюка,    Як згадаю про їх муку —

Всю надію майте!    Сам гірко заплачу.

Повернувся я з Сибіру,    Зібрав собі славних хлопців,

Та не маю долі,    ІЦо ж кому до того?

Хоч, здається, не в кайданах,    ,Засідаєм при дорозі

А все ж не на волі.    Ждать подорожнього.

Чи хто їде, чи хто йде,    Ой, прийдеться Кармалюку

Треба їх спитати,    Марне пропадати,

Як не має він грошей —    Бо немає пристанища

Треба йому дати!    Ані своей хати.

Зовуть мене розбійником,    Прийшла туга до серденька:

Кажуть — розбиваю.    Яку світі жити?

Ще ж нікого я не вбив,    Світ великий і розкішний,

Бо й сам душу маю.    Та ніде ся діти!

З багатого хоч я й візьму —    Асесори1, ісправники11 12

Убогому даю.    За мною ганяють,

Отак гроші поділивши,    Більше вони людей б’ють,

Я гріхів не маю.    Як я іріхів маю.

Женуть мене вдень і вночі,    У неділю дуже рано

У всяку годину,    У всі дзвони дзвонять.

Ніде мені подітися,    Лише мене, Кармалюка,

Од журби я гину.    Як звірюку гонять.

Пішов би я до дітей —    Нехай гонять, нехай ловлять,

Красу мою знають:    Нехай заганяють,

Аби тільки показався,    Нехай мене, Кармалюка,

То зараз впіймають.    В світі споминають!

Текст цього твору, очевидно, літературного походження. За однією з версій, він належить Тимкові Падурі.

Пісня про Кармалюка припала до душі українцям. Багато хто вважав, що її автором є сам ватажок. Адже звучить вона як сповідь — від першої особи і г.ггтшеия гірким болем людини, яка жертвує спокоєм, родинним щастям, свободою й навіть життям заради справедливості, любові до ближнього. Перед нами постає все життя героя: тяжка каторга, численні втечі із Сибіру, розлука з родиною, відбирання добра в багатих і розподіл його серед бідноти, поневіряння по лісах, жорстокі переслідування, передчуття неминучої загибелі.

Виливаються в пісні й болісні сумніви, роздуми Кармалюка над тим, чи можна насильством, грабунком долати суспільне зло, установлювати справедливість. Герой подумки веде діалог із можновладцями, які звинувачують його в розбійництві. Зауважує, що справжніми грабіжниками є саме вони, адже оббирають до нитки слабких і беззахисних. Він же повертає бідноті вкрадене в неї добро. І цим спокутує свій гріх насильства та грабунку. Kap-малюк відчуває, що цей шлях боротьби зі злом сумнівний, але іншого просто не бачить.

•    Зав$АЯП& осНов/ипо

1.    Підтвердьге ці тези відповідними рядками з твору.

2.    Припустимі, ефективні чи ні, на ваш погляд, Кармалюкові методи встановлення справедливості? Чи були в нього альтернативи насильницькому шляху?

Почуття й роздуми героя яскраво підкреслюють художні засоби твору. Скажімо, за допомогою паралелізму (перший і другий-четвертий рядки) висловлено заклик Кармалюка до соратників не зневірюватися, адже навіть каторга ще не кінець, з неї можна втекти: «За Сибіром сонце сходить» є надія на продовження боротьби.

•    Злв$лМ& осЯов/шо    Знайдіть у тексті окличні речення, рефрени (повто

ри), риторичні запитання, порівняння. Які почуття вони увиразнюють?

1.    Кармалюка називають українським Робіном Гудом. Згадайте балади про цього ; «шляхетного розбійника», а також роман В. Скотта -Айвенго», вивчені торік на уроках зарубіжної літератури. Що спільного й відмінного ви вбачаєте в історіях англійського й українського лицарів?

2.    Кармалюк каже про себе: «Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі». Як ви думаєте, що означає для нього справжня воля?

Ідею твору трагізм і велич самопожертви героя заради скривджених людей, Батьківщини тонко передає й мелодія, мінорна, сумовита, протяжна.

Знайдіть в Інтернеті відеокліп до пісні «За Сибіром сонце сходить» у виконанні А. Мокренка. Уявіть, що ви не знаєте української. Які б переживання викликали у вас у такому разі тільки мелодія й інтонація, тембр голосу співака?

Не дивно, що народ сприйняв пісшо літературного походження як свою, фольклорну. Її співали в різних куточках України, записано майже тридцять варіантів цього твору. Поданий у підручнику текст записав 1919 р. фольклорист Гнат Таїщюра від Явдохи Зуїхи (Євдокії Микитівни Сивак, 1855 1935). Це уславлена народна співачка. Народилася на Вінниччині, у кріпацькій сім'ї. Була неписьменною, але володіла феноменальною пам’яттю, хорошим природним голосом і своєрідною манерою виконання. Тільки уявіть собі: з її голосу Г. Талцюра записав 1008 народних пісень, майже 400 прислів’їв і приказок, 156 казок та інших творів. Воістину невичерпна скарбниця мудрості й таланту· українського народу.

• TUfctfMtfcime Muite

1.    Які пісні називають історичними?

2.    Які тематичні групи історичних пісень ви знаєте?

3.    Назвіть основні жанрові ознаки історичних пісень.

4.    Які головні мотиви пісні «Зажурилась Україна»?

5.    Які художні засоби, що використані в цьому творі, ви запам'ятали?

6.    Що вам відомо про життя Івана Сірка?

7.    Який наскрізний художній засіб використано в пісні -Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»? Що він підкреслює?

8.    Сформулюйте основні мотиви пісні «Ой Морозе, Морозенку»

9. Кого вважають прототипом образу Морозенка? Що вам відомо про цю людину?

10.    Якими почуттями пройнята пісня «Чи не той то хміль»?

11.    Чому саме з хмелем порівнює народ Б. Хмельницького?

12.    Сформулюйте тему й ідею пісні «Максим козак Залізняк». Назвіть етапи розгор тання сюжету цього твору.

13.    Чому Устима Кармалюка називали українським Робіном Гудом?

14.    Яку ідею утверджує початковий паралелізм у цьому творі?

15.    Яким постає в пісні Кармалюк?

 

Це матеріал з Підручника Українська Література 8 Клас Пахаренко

 

Автор: evg01 от 20-08-2016, 21:22, Переглядів: 15064