Народна Освіта » Українська література » Усна народна творчість. Українські народні пісні. Українські народні думи

НАРОДНА ОСВІТА

Усна народна творчість. Українські народні пісні. Українські народні думи

Українські історичні пісні

 

Українські історичні пісні як окремий жанр виникли в XV XVI ст., коли нашим землям постійно загрожували грабіжницькі набіги татар із Кримського ханства. Рятуючись від ворожої навали, мешканці українських сіл і міст покидали свій дім і вирушали за Дніпрові пороги. Так боротьба проти нападників перетворила хліборобів і ремісників на воїнів-козаків, які будували укріплення із січених дерев’яних колод. Згодом утворилася Запорозька Січ суспільно-політична й військово-адміністративна організація українського козацтва, про яку ви більше дізнаєтеся на уроках історії України.

А зараз розгляньте карту наших земель у XVI ст. й порівняйте її із сучасними кордонами.

Звичайно ж, український народ возвеличив своїх славних сипів захисників рідного краю у піснях.

Теорія літератури

Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та реальних історичних осіб.

Історичні пісні розповідають про конкретні або типові історичні події, їхні персонажі — реальні особи. Головною темою творів цього жанру є боротьба українців із турецько-татарськими нападниками та польськими й московськими загарбниками. До якого літературного роду — лірики, епосу чи драми — належать історичні пісні? Цей жанр поєднує ознаки лірики (віршована форма, емоційність) й епосу (події, герої, сюжет). Тому історичні пісні є жанром ліро-епічних творів.

Між іншим, термін «історична пісня» в науковий обіг увів Микола Гоголь.

Найдавніші історичні пісні змальовують складний період в історії України звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими ордами в XV XVI ст., страшне спустошення українських земель, насильство. Одна з най відоміших пісень цього періоду «Зажурилась Україна», вона закликає всіх від козака до бурлака — дати дружну відсіч нападникам, провчити їх. Хоч і йдеться в цій пісні про трагічні події, проте в пій звучать завзяття й оптимізм із нотами гумору. У пій змальовано загальну картину боротьби із збірними образами.

ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА

Зажурилась Україна,    Ой ти станеш на воротях,

Бо нічим прожити.    А я в закаулку,

Витоптала орда кіньми    Дамо тому стиха лиха

Маленькії діти.    Та вражому турку!

Котрі молодії    Ой ти станеш з шабелькою,

У полон забрато;    А я з кулаками.

Як зайняли, то й погнали    Ой, щоб слава не пропала

До пана, до хана.    Проміж козаками.

Годі тобі, папе-брате,    Ой козак до ружини2,

Ґринджоли1 малювати,    Бурлака до дрюка:

Бери шаблю гостру, довгу    Оце ж тобі, вражий турчин,

Та йди воювати!    З душею розлука! 1

ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ КОЗАК СІРКО

Та, ой, як крикнув же та козак Сірко,

Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:

«Та сідлайте ж ви коней, хлоп ці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості U Та туман ноле покриває,

Гей, та Сірко із Січі та виїжджає.

Гей, та ми думали, та ми ж думали,

Що то орли та із Січі вилітали,

Аж то Військо та славне Запорозьке Та на Кримський шлях із Січі виїжджало. Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що сизий орел по степу літає, —

Аж то Сірко па конику виїжджає.

Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що над степом та сонечко сяє,

Аж то Військо та славне Запорозьке Та на вороних конях у степу виграває.

Та ми думали, ой, та ми ж думали,

Що то місяць в степу, ой, зіходжає,

Аж то козак Сірко, та козак же Сірко На битому шляху на татар оступає.

До речі...

Відомий лист запорозьких козаків до султана Туреччини Мехмета IV 1876 р. підписав сам Іван Сірко, цю подію зображає славетне полотно І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

1.    Пісня «Зажурилась Україна» розповідає про боротьбу українського народу з А польською шляхтою

Б турецько-татарською ордою В московськими загарбниками Г тодішньою панівною верхівкою

2.    Козацьке військо в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» порівнюється з А сонечком

Б туманом В місяцем Г шаблею

3.    Постійний епітет ужито в рядку А ... туман поле покриває

Б ... орли та із Січі вилітали В . ..сизий орел по степу літає Г ...над степом та сонечко сідає

4.    Дайте визначення історичних пісень.

5.    У якому столітті виникли історичні пісні?

6.    Що ви знаєте про часи, змальовані в прочитаних піснях?

7.    Розкрийте значення слів орда, ґринджоли, ружина, бурлака.

8.    Який заклик звучить у пісні «Зажурилась Україна»?

9.    Який провідний мотив пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?

10.    Як оповідач ставиться до Івана Сірка та його війська в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»? Проілюструйте свою думку конкретними прикладами з тексту.

11.    Усно опишіть картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», висловивши своє враження від неї.

12.    Випишіть по одному прикладу персоніфікації й художнього паралелізму з пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».

Заповніть літературний паспорт пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».

ЛЕГЕНДАРНИЙ МОРОЗЕНКО

Український народ завжди з великою повагою ставився до своїх героїв. Про них складали легенди, перекази, думи та пісні, їх возвеличували у своїх творах письменники. Саме історичні пісні бережуть нам’ять про подвиги національних героїв. Бувало так, що нашими героями ставали не тільки етнічні українці, а й представники інших народів.

Цікавою є історія героя історичної пісні «Ou Морозе, Морозенку»■. Прототипом' Морозенка став Станіслав-Нестор Мрозовицький. Він жив на Поділлі, походив із шляхетської2 3 польської родини, був одним із найбільших

магнатів Fcmi Посполитої. Освіту здобував у Краківському и Падуаиському університетах. Виростаючи серед казкової української природи й слухаючи задушевні українські пісні, мелодійну мову, Нестор полюбив народ цієї землі. Він зрікся католицтва, усіх своїх багатств і перейшов до православ’я. 1642 р. подався на Запорожжя й записався там рядовим козаком. Під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького Морозенко (саме так він записався до курінного реєстру) швидко став улюбленцем гетьмана, дослужившись до полковника. Він був організатором військових дій на Поділлі, відзначився в битві під Пилявця.ми, керував кіннотою у війську Б. Хмельницького під Збаражем, де в 1649 р. героїчно загинув у бою (за іншими джерелами на Савур-могилі 4), а народ із вдячністю й любов'ю склав про його подвиг пісню.

Цікаво, що пісня «Ой Морозе, Морозенку» була настільки популярною в різних куточках України, що нині дослідники налічують сорок її варіантів. Фольклористи й історики вважають оспіваного Морозенка узагальненим образом українського козака, хороброго й відважного воїна, що ввібрав найкращі риси козаків-патріотів, які мужньо й самовіддано боронили свій край проти турецько-татарських завойовників, проти польсько-шляхетського гніту.

ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ

Ой Морозе, Морозенку,    То не грім в степу грохоче,

Ти славний козаче,    То не хмара світ закрила, —

За тобою, Морозенку,    То татар велика сила

Вся Вкраїна плаче!    Козаченьків обступила.

Не так тая Україна,    Бились паші козаченьки

Як та стара мати,    До ночі глухої,

Заплакала Морозиха,    Полягло наших чимало,

Та стоячи біля хати.    А татар — утроє.

Ой з-за гори та з-за кручі    Не вернувся Морозенко,

Буйне військо виступає,    Голова завзята, —

Попереду Морозенко    Замучили молодого

Сивим конем виграває.    Татари прокляті!

Вони його не стріляли    Вся ти єси, Україно,

І на часті не рубали,    Славою покрита.

Тільки з його, молодого,    Тяжким горем та сльозами

Живцем серце відірвали.    Та кров’ю полита!

Поставили Морозенка    T поки над білим світом

На Савур-могилу:    Світить сонце буде, —

«Дивись тепер, Морозенку,    Твої думи, твої пісні

Та на свою Україну!»    Не забудуть люди.

Зауважте!

Не дивуйтеся, якщо в якомусь із варіантів пісні Морозенко бореться вже не з татарами, адже в інших версіях герой змагається з ляхами-панами, турками чи просто з лихими ворогами.

СЛАВЕТНИЙ МАКСИМ ЗАЛІЗНЯК

Максим Залізняк керівник гайдамацького1 повстання, яке в історії називають Коліївщиною (1768). Він родом із Чигиринщини (Черкаська область), зберігся опис його зовнішності: «Середній на зріст, широкоплечий, сіроокий чоловік із темно-русявим оселедцем чуба, закинутим за праве вухо».

Проголосивши себе полковником, Максим Залізняк зібрав у Холодному Яру загін повстанців і захопив Жаботип, жорстоко покаравши шляхту, потім завоював Смілу, Черкаси, Корсунь, Канів і підійшов до Умані, одного з найважливіших військових укріплень поляків. Однак загін польського війська під керівництвом Івана Ґонти, висланий проти Залізняка, перейшов на бік повстанців. Але російські та польські війська жорстоко придушили повстання, 5

Ґонту стратили, а Залізняка вислали в Сибір1 па довічну каторгу.

 

Пісня «Максим козак Залізняк» описує гайдамацьке повстання, уславлюючи ватажка Залізняка. Народ порівнює Максима із «пишною рожею», возвеличує його військову майстерність і вправність. Аби увиразнити ці якості, автор-творець вдається до гіперболи, коли каже «зібрав війська сорок тисяч», адже відомо, що загін гайдамацького ватажка перед захопленням Умані налічував лише кілька сотень осіб.

МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК

Максим козак Залізняк,

Козак з Запорожжя,

Як поїхав на Вкраїну,

Як пишная рожа!

Зібрав війська сорок тисячВ місті Жаботині,

Обступили город Умань В обідній годині.

Обступили город Умань,

Покопали танціТа вдарили з семи гармат У середу вранці.

Та вдарили з семи гармат У середу вранці,

Накидали за годину Панів повні шанці...

Отак Максим Залізняк Із панами бився,

І за тс він слави Тарной залучився.

Лине гомін, лине гомін По степу німому,

Вертаються козаченьки Із бою додому.

' Сибір — місце заслання людей на каторгу в царській Росії та СРСР.

2 Зібрав війська сорок тисяч — гіпербола, адже відомо, що загін Залізняка перед захоплеппям Умапі палічував кілька сотень осіб.

^ Шайці — окопи.

1.    Повстання гайдамаків зображено в пісні А «Зажурилась Україна»

Б «Ой Морозе, Морозенку»

В «Максим козак Залізняк»

Г «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»

2.    У битві під Збаражем (за іншою версією — на Савур-могилі) героїчно загинув герой пісні

А «Зажурилась Україна»

Б «Ой Морозе, Морозенку»

В «Максим козак Залізняк»

Г «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»

3.    Установіть відповідність.

Художній засіб

Приклад

1    епітет

2    гіпербола

3    порівняння

А Попереду Морозенко сивим конем виграває Б Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками В Зібрав війська сорок тисяч в місті Жа боти ні Г Як поїхав на Вкраїну, як пишная рожа

4.    Розкажіть, що ви знаєте про Нестора Мрозовицького — героя, оспіваного народом.

5.    З яким природним явищем народ порівнює татар? Чому, на вашу думку, саме з цим явищем? Процитуйте ці рядки.

6.    Поділіть пісню «Ой Морозе, Морозенку» на сюжетні елементи — експозицію, зав’язку, розвиток подій, кульмінацію й розв’язку. Визначте, які рядки відповідають кожному сюжетному елементу.

7.    Яка ідея звучить в останніх двох строфах пісні «Ой Морозе, Морозенку»?

8.    Що ви знаєте про Коліївщину? Хто такі гайдамаки?

9.    Якими словами народ виявляє свою повагу й любов до героя в пісні «Максим козак Залізняк»?

10.    Доведіть, що пісня «Максим козак Залізняк» історична.

11.    Якою, на вашу думку, має бути мелодія до пісні «Ой Морозе, Морозенку»? У яких місцях твору вона змінюється, як саме й чому?

12.    Заповніть літературний паспорт пісні «Максим козак Залізняк».

До речі...

Слово залізняк має кілька значень — 1) мінерал, що містить залізо; 2) річковий сірий рак із широкими клішнями; 3) торговець залізними виробами; 4) ливарник — робітник, який відливає металеві вироби. 7 6

ГЕТЬМАН БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

 

Богдан Хмельницький один і:* найвідоміших у світі українців. Він прославлений керівник Національно-визвольної війни українського народу, гетьман України 1648 1657 рр., організатор українського війська. Його вважають найавторитетнішим гетьманом за всю історію України. Період його правління називають Хмельниччиною.

Богдан Хмельницькийнародився в шляхетсько-козацькій родині, освіту почав здобувати в школах Чигирина й Києва, продовжив навчання в єзуїтському колегіумі м. Львова. Опанував польську та латинську мови, аз часом — турецьку й французьку.

Добре знав історію, юридичну й військову справу.

Богдан мав сильний і вольовий характер риси справжнього воїна-захисника. В історію ввійшли блискучі перемоги Війська Запорозького під проводом Б. Хмельницького над польською шляхтою під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями таін. У ході війни славний гетьман уперше в історії політичної думки України сформулював ідею створення власної незалежної держави.

Захоплення мудрістю й сміливістю славного гетьмана український народ висловив у пісні «Чи не той то хміль». Початок твору побудований па художньому паралелізмі, коли явища природи (хміль в'ється)зображаються паралельно з явищами життя людей (Хмельницький з ляхами б'ється).Хоча картина поразки ляхів (поляків) і жорстока, проте, за народними уявленнями, це справедлива кара, адже вороги прийшли па українську землю з мечем. Прийом гіперболи типовий для фольклорних творів: у пісні йдеться про сорок тисяч ляхів «хорошої вроди», хоча відомо, то в битві під Жовтими Водами дссятитисячие військо Хмельницького розбило двападцятитисячну армію поляків. У багатьох піснях Жовті Води (інші назви Золотий Брід, Золота Вода) символізують силу, могутність і непереможність військ Богдана Хмельницького.

ЧИ НЕ ТОЙ ТО XMLIb

Чи не той то хміль,    Що ляхів рубає.

Що коло тичин в’ється?    Чи не той то хміль,

Ой той то Хмельницький,    Що у пиві кисне?

Що з ляхами б'ється.    Ой той то Хмельницький,

Чи не той то хміль,    Що ляшеньків тисне.

Що по пиві грає?..    Гей, поїхав Хмельницький

Ой той то Хмельницький,    K Золотому Броду*, 8

Гей, не один лях лежить    Вищиривши .чуби!

Головою в воду.    Становили собі ляхи

«Не пий, Хмельницький, дуже Дубовії хати. —

Золотої Води, —    Ой прийдеться вже ляшенькам

їде ляхів сорок тисяч    В Польщу утікати.

Хорошої вроди». —    Утікали вражі ляхи;

«А я ляхів не боюся    Де якії повки, —

І гадки ие маю —    їли ляхів собаки

За собою великую    І сірії вовки.

Потугу я знаю,    Гей, там поле,

Іще й орду татарськую    А на полі цвіти —

За собою веду, —    Не по однім ляшку

А все тото, вражі ляхи,    Заплакали діти.

На вашу біду».    Гей, там річка,

Ой втікали вражі ляхи —    Через річку глиця

Погубили шуби...    Не по однім ляшку

Гей, не один лях лежить,    Зосталась вдовиця...

СЛАВНИЙ ЛИЦАР УКРАЇНИ

Tарас IUевчеико ііарік Устима Кармел юка (у народі Кар.чалюка) славним лицарем України, а ще в народі його називають український Робін Губ. За що ж його так любили? Уст им Кармелюк підняв на велике повстання проти кріпосного ладу майже двадцять тисяч селян!

Він народився па Поділлі, яке в той час жило в мороку кріпосництва. Знущання над кріпаками були такі, що терпіти не ставало сил. Почуття страшної несправедливості не давало спокою Устимові, тож він протягом 23 років здійснив із повстанцями понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки (1813 1835). Його кілька разів заарештовували, катували, засилали в Сибір,

 

але він мужньо переносив тортури, чотири рази тікав із каторга й продовжував свою справу на батьківщині. Захоплені в поміщиків гроші й майно він роздавав селянській бідноті. За словами тих. хто знав Кармел юка, він був не дуже високий, але плечистий, надзвичайно сильний і розумний лицар. Ось один із спогадів жителя с. Гумеїщі. Якось Кармелюк відібрав багато золота в місцевого здирника й роздав бідним жінкам, які йшли но дорозі. На прощання він сказав: «Беріть золото, хай біти ваші обома не плачуть... Як мене десь уб’ють, споминайте Кармелюка...»

І донині слава про лицаря України живе в багатьох піснях, одна з них «За Сибіром сонце сходить». Вона написана у с|юрмі розповіді самого Кармелюка від першої особи. Устам розповідає про свою нелегку долю:

утікши із Сиоіру и повернувшись до рідного краю, він не може бачитися з родиною, адже його відразу ж схоплять, тож він і далі продовжує свою діяльність як народний месник.

ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ

За Сибіром сонце сходить... Хлопці, не зівайте:

Ви па мене, Кармалюка,

Всю надію майте!

Повернувся я з Сибіру,

Та не маю долі,

Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі.

Маю жінку, маю діти,

Та я їх не бачу!

Як згадаю про їх долю Сам гірко заплачу!

Куди піду, подивлюся Скрізь багач панує,

У розкошах превеликих І днює, й ночує.

Убогому, і іещасному Тяжкая робота,

А ще гіршая неправда Вічная скорбота!

Зібрав собі славних хлопців... Що ж кому до того?

Засідаєм при дорозі Ждать подорожнього.

Чи хто іде, чи хто їде,

Так час нудно ждати,

ІЦо не маю пристанища,

Ані свої хати.

Асесори, ісправники За мною ганяють, —

Більше ж вони людей вбили, Як я гріхів маю!

Зовуть мене розбійником, Що людей вбиваю,

Я багатих убиваю,

Бідних награждаю.

З багатого хоч я візьму, Убогому даю;

А так гроші розділивши, Гріха я не маю.

 

 

1.    Ім'я народного месника, який наділяв бідних награбованим у багатіїв, уславлено в пісні

А «Чи не той то хміль»

Б “Ой Морозе, Морозенку»

В “Максим козак Залізняк»

Г “За Сибіром сонце сходить»

2.    Пісня “Чи не той то хміль» закінчується словами А ...оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука.

Б ...не по однім ляшку зосталась вдовиця.

В ...а так гроші розділивши, гріха я не маю.

Г ...твоїдуми, твої пісні не забудуть люди.

Установіть відповідність.

Назва пісні

Уривок

1    «Чи не той то хміль»

2    «Ой Морозе, Морозенку»

3    «Максим козак Залізняк»

4    «За Сибіром сонце сходить»

А Годі тобі, пане-брате,

Ґоинджоли малювати... Б Іде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди.

В Маю жінку, маю діти,

Та я їх не бачу!

Г Накидали за годину Панів повні шанці...

Д Полягло наших чимало, А татар — утроє.

4.    Розкажіть, що ви знаєте про Б. Хмельницького.

5.    Яку історичну подію зображено в пісні «Чи не той то хміль»?

6.    Знайдіть приклади гіперболи в пісні «Чи не той то хміль». З якою метою цей художній засіб використовують у піснях про народного героя?

7.    Що таке художній паралелізм? Знайдіть кілька прикладів цього художнього засобу в пісні про Б. Хмельницького. Яку роль відіграє він у творі?

8.    Чому Устима Кармалюка називають українським Робіном Гудом?

9.    Як ви розумієте слова Устима Кармелюка «Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі»?

10.    Як впливає на читача (слухача) виклад саме від першої особи — Устима Кармелюка — у пісні «За Сибіром сонце сходить»?

11.    Поділіть пісню «Чи не той то хміль» на три частини за змістом. Доберіть до кожної заголовок і запишіть у робочий зошит.

12.    Поміркуйте, чому пісня про народного месника має назву «За Сибіром сонце сходить».

1.    Підготуйтеся до конкурсу з виразного читання історичних пісень.

2.    Підготуйте мультимедійну презентацію до однієї з вивчених історичних пісень на тему «Герой, уславлений у піснях» (за бажанням).

ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ

«Ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш. Це пісня. Це душа» цими словами захищає па суді Марусю Чурай закоханий у не! благородний козак Іван Іскра. Проте дівчина любить Григорія Бобренка, мати якого має інші плани: вона хоче одружити сипа із заможною Галею Виппіяківною.

Під час Національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти під проводом Б. Хмельницького 1648 р. у складі Полтавського полку служили Іван Іскра й Грицько Бобрепко. За переказами, Маруся чекала з війни Гриця, проте той скорився волі матері й одружився з Галею. Ображена Маруся його отруїла, за це її засудили до смертної кари, але перед стратою Іван Іскра встиг принести помилування від гетьмана. Згодом від туги Маруся померла, залишивши нам у спадок свої безсмертні ліспі.

Життєпис Марусі Чурай складено за її творами та на основі переказів, легенд, усних спогадів її сучасників, записи яких не збереглися. На початку цієї розповіді процитовано слова Івана Іскри з роману Л. Костенко •«Маруся Чурай», з яким ви ознайомитеся вії класі.

 

Поетеса теж починає свою розповідь із застереження, що це її версія історії народної нісистворки, заснована на переказах, легендах і піснях самої Марусі Чурай.

А як же з документами? Адже відомо, що в XVII ст. в Україні вже були судові установи, які мали 6 фіксувати всі справи па папері. Ліна Костенко починає свій роман із розповіді, що влітку 1658 р. згоріла Полтава дощенту, перетворивши судові справи на попіл...

Чому ж гетьман Б. Хмельницький помилував Марусю? Її батько був героєм України, хоробрим козаком, якого після поразки в битві під Кумейками 1637 р. стратили поляки. Крім того, Маруся мала чудовий голос і сама складала пісні, з якими козаки йшли в похід боронити свій край від нападників, про це говорить Іван Іскра під час суду:

Коли в похід виходила батава1, — її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні.

Відтоді й донині співають пісні, авторство яких приписують Марусі Чурай: «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби», «Грицю, Грицю, до роботи» та іп. Її пісні найчастіше пов'язані з власним життям, наприклад «Ом не ходи, Грицю». Сюжет цієї пісні ви вже знаєте з прочитаного життєпису піснстворки.

ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

Бо на вечорницях дівки-чарівпиці!

Одна дівчина чорнобривая,

То чарівниченька справедливая.

У неділю рано зілля9 10 конала,

А у понеділок переполоскала,

А у вівторок зілля варила,

А в середу рано Гриця отруїла.

Прийшов четвер — та вже Гриць умер,

Прийшла п’ятниця поховали Гриця.

А в суботу рано мати дочку била:

4Нащо ти. дочко, Гриця отруїла?»

«Ой мати, мати, жаль ваги не має,

Нехай же Гриць разом та двох не кохає!

Нехай він не буде ні їй, ні мені,

Нехай достанеться він сирій землі!

Оце тобі, Грицю, я так ізробила,

ІЦо через тебе мене мати била!

Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата:

Із чотирьох дощок дубовая хата!»

Пісня «Засвіт встали кониченьки» розповідає про козака, який вирушає в похід захищати рідний край, він просить матір, аби вона прийняла його кохану Марусю, якщо з ним раптом щось'граниться. Пісня побудована па зворушливому діалозі сина з матір’ю, який прикрашають і постійні епітети (кінь вороненький, ясні очі),і слова із зменшено-пестливими суфіксами (доріженька, Марусенько),і повтори (не плач, не плач, Марусенько)широкий набір художніх засобів, властивих фольклорним творам.

 

ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

Засвіт встали козаченьки    Не плач, не плач, Марусенько,

В похід з полуночі,    Не плач, не журися,

Заплакала Марусенька    А за свого миленького

Свої ясні очі.    Богу* помолися.

Стоїть місяць над горою,    Ой Бог знає, коли вернусь,

Та сонця немає,    У яку годину.

Мати сина в доріженьку    Прийми ж мою Марусеньку,

Сльозно проводжає.    Як рідну дитину.

Прощай, милий мій синочку, Прийми ж її, матусенько,

Та не забувайся,    Бо все в Божій волі,

Через чотири неділеньки    Бо хто знає, чи жив вернусь,

Додому вертайся!    Чи ляжу у полі!

- Ой рад би я, матусенько,    - Яка ж би то, мій синочку,

Скоріше вернуться,    Година настала,

Та щось кінь мій вороненький    Щоб чужая дитиночка

В воротях спіткнувся.    За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі,

Заплакала Mapyceiі ька Свої ясні очі...

До речі...

У народі пісня «Засвіт встали козаченьки» відома ще з іншою назвою — «Засвистали козаченьки». Багатоваріантність — типова ознака твору усної народної творчості. Пісні Марусі Чурай стали настільки популярними, що їх ми сприймаємо як фольклорні твори. 11

Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу,

Тільки мені легше стане,

Як трошки поплачу!

Hc поможуть сльози щастю, Серцю легше буде,

Хто щаслив був хоч з часочок, Повік не забуде.

Єсть же люди, що і моїй Завидують долі:

Чи ж щаслива ж та билинка, Що росте у полі?

ІЦо у полі, на пісочку,

Без роси, на сонці...

Тяжко жити без милого На чужій сторонці!

Без милого долі нема,

Стане світ тюрмою,

Без милого щастя нема,

Нема і спокою.

Де ти, милий, чорнобривий, Де ти? Озовися!

Як без тебе я горюю,

Прийди подивися!

Полетіла б я до тебе,

Та крилець не маю,

Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю.

До кого ж я пригорнуся,

І хто приголубить,

Коли тепер нема того,

Який мене любить?.. 12

В уривку наявний художній засіб А персоніфікація Б порівняння В гіпербола Г епітет

2. Установіть відповідність.

Назва пісні

Уривок

1    «Ой не ходи, Грицю»

2    «Віють вітри, віють буйні»

3    «Засвіт встали козаченьки»

А Єсть же люди, що і моїй Завидують долі.

Б У неділю рано зілля копала,

А у понеділок переполоскала.

В Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.

Г Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину.

3. Установіть відповідність.

Назва твору

Провідний мотив

1    «Ой не ходи, Грицю»

2    «Віють вітри, віють буйні»

3    «Засвіт встали козаченьки»

А проводи сина в похід Б помста через зраду В захист рідної землі Г туга за коханим

4.    З яких джерел ми знаємо про життя Марусі Чурай?

5.    Розкажіть про життя Марусі Чурай.

6.    Згадайте, що таке сюжет художнього твору. Скажіть, що допомагає в пісні «Ой не ходи, Грицю» рухати сюжет.

7.    Коротко перекажіть зміст пісні «Засвіт встали козаченьки», використавши різні інтонації для відтворення реплік у діалозі.

8.    Чому, на вашу думку, у пісні «Засвіт встали козаченьки» так багато слів із зменшено-пестливими суфіксами?

9.    Хто є оповідачем у пісні «Віють вітри, віють буйні»? Поміркуйте, чому в цій пісні для передавання почуттів використано саме монолог.

10.    Назва художнього твору зазвичай передає його тему, головну думку. Чи так це з назвою пісні «Віють вітри, віють буйні»?

11.    Намалюйте словесний портрет Марусі Чурай, використавши картину В. Ma-ковського «Українська дівчина».

12.    Пригадайте, що таке балада як літературний жанр. Проведіть невелике дослідження пісні «Ой не ходи, Грицю», щоб виявити в ній ознаки балади.

Г Вивчіть напам'ять пісню «Засвіт встали козаченьки».

Українські народні думи

Кожний народ пишається своїм героїчним епосом: греки «Іліадою» й «Одіссеєю» Гомера, ісландці — сагами, французи «Піснею про Роланда», а ми, українці, «Словом про похід Ігорів» і народними думами.

Українські народні Думи з’явилися в XVct. у час виникнення козацтва. Згадайте, що саме в цей період виникли й історичні пісні. Думи створювали здебільшого безпосередньо після важливих історичних подій, їхня тематика широка. Думи з’явилися у зв’язку з жорстокими нападами турецько-татарських орд, названі кобзарями невільничими плачами. У них оспівано страждання полонених, їхні муки па каторгах. Саме тоді й виникли думи про боротьбу українців проти турецько-татарських загарбників і неволю «Козак Голота», «Маруся Богуславка», «Утеча трьох братів із города Азова», «Самійло Кішка» та ін.

До паїпого часу дійшло чимало дум про боротьбу українського народу проти польсько-шляхетського поневолення «Хмельницький і Барабані», «Корсун-ська перемога», у яких уславлено подвиги народних героїв, зокрема гетьмана Богдана Хмельницького.

Також відомі соціально-побутові думи, у них оспівано родинні взаємини між батьками й дітьми, сестрами й братами «Дума про сестру та брата», «Бідна мати і три сими» та ін.

Велику роль у становленні й розвитку дум відіграли народні професійні співці — кобзарі, які виконували пісні й думи в супроводі кобзи, бандури чи ліри. Вони передавали наступним поколінням знання про минуле й світогляд предків у доступній формі, що легко запам'ятовується. Такі співці існували в усіх народів: у вікінгів Скандинавії скальди; у Стародавній Греції — поети-кіфареди, у середньовічній Франції трубадури. У ті часи народні співці виконували роль новииарів (тоді ще не було газет, журналів і мережі In-

 

териет). Постійно подорожуючи, кобзарі знали найсвіжіші новини, вони ділилися ними, попереджали людей про небезпеку, можливий напад чужинців. Бувало й так, що влада намагалася обмежити їхній вплив, аби тримати під контролем інформацію на своїх територіях.

З покоління в покоління кобзарі своєю творчістю виховували високу духовність, почуття національної гідності, патріотизм. Тарас Шевченко зростав па кобзарських піснях і думах. З поваги до цих народних співців він назвав збірку своїх творів «Кобзар», а в одній із своїх повістей зауважив: «...коли б грецький сліпець Гомер воскрес і послухав хоча б одну думу у виконанні українського сліпого співця, то розбив би па тріски свій козуб, званий лірою, і пішов би міхоношею до иайбідпіпюго нашого лірника». Тяжкі умови кобзарського житія змушували цих незрячих сю єдпуватися в братства, у яких передавали свій досвід учням. Вони не були жебраками, а заробляли собі на життя професійною грою на бандурі та співом. Одні з них виконували думи так. як їх навчили, інші імпровізували, уносячи свої зміни у виконуваний твір. А були й такі, що самі створювали пісні й думи. До нас дійшли імена лише кількох таких творців, а саме: Михайла Кравченка, Петра Ткаченка, Євгена Мовчана, Павла Носача, Євгена Адамцевича.

 

Неперевершеним бандуристом, якого високо цінувала Леся Українка, був Гнат Гончаренко. Поетеса залишила про нього спогад: «Гончаренко грає ліпше, ніж співає: у музиці він віртуоз межи простими бандуристами». Улюблена бандура Гната Гончаренка нині зберігається в Музеї Миколи Лисенка (м. Київ).

Блискучим імпровізатором був Остап Вересай. Яскравою гранню індивідуальності цього співця було виконання гумористичних і сатиричних пісень. Неймовірного ефекту він досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, своєрідною мімікою й пританцьовуванням у такт пісні. Він був ніби театром одного актора. Понад 70 років він мандрував від села до села і його ім'я стало легендою. Співом «українського Гомера» захоплювалися композитори М. Лисенко й П. Чайковський. Сенсацією стали виступи О. Верссая 1875 р. в Петербурзі перед ученими й діячами культури. Тоді в пресі писали, що «сліпий сімдесятилітній співець наділений величезним талантом, у його думах, як жива, стоїть Україна, сповнена спогадів про минуле». Професор Луї Леже під виливом виконаних О. Вересаєм пісень почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. У с. Сокиринцях, що па Чернігівщині, створено музей-кімнату Остапа Вересая, а з 1988 р. проводиться фестиваль кобзарського мистецтва «Вересаеве свято».

 

ІІипі кобзарські традиції продовжують різні творчі колективи. Основне завдання сучасних співці в-банду-ристів популяризація словесно-музичної культури українців. Один із най відоміших професійних музичних колективів нашої країни Національна заслужена академічна капела1 бандуристів України імені Г. Майбо-роди, створена ще в 1918 р. У колективі працює понад 50 співаків-музикантів. Сучасні кобзарі Василь і Микола Литвини створили кобзарську школу в с. Стрітів-ці, що на Київщині. Тут учні навчаються мистецтва гри та співу. Одним із професійних кобзарів сучасності є Василь Нечепа, він нині єдиний представник чернігівської кобзарської школи. Вражає дивовижне виконання ним народних пісень і старовинний репертуар митця.

1 Капела ia італ. каплиил) — хоп иепкошпіх півчих: хоп тзагал

Дума — це епічний віршований твір героїчного або соціально-побутового змісту, який виконується речитативом у супроводі кобзи, бандури чи ліри.

Думи належать до героїчного епосу. Згадаймо, що за основу епічних творів узято

розповідь про події. Які жанрові особливості дум?

1.    Це твори героїчного або соціально-побутового змісту.

2.    За обсягом думи більші від історичних пісень, вони складаються з трьох частин: заспів, або зачин («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»),

3.    У думах немає поділу на строфи, як в історичних піснях; рядки найчастіше поєднані дієслівною римою.

4.    Думи виконують речитативом — протяжним проказуванням, подібним до співу, супроводжуючи грою на бундурі, кобзі чи лірі.

5.    Урочистий стиль посилюється прийомом ретардації — хаотичним повторенням частин тексту з метою уповільнення розповіді.

Отже, можна сформулювати правило.

На відміну від балади, у думі немає фантастичних елементів. Виконання дум вимагало від кобзарів неабиякої майстерності, тому вони збереглися в репертуарі тільки професійних співців.

1. Установіть відповідність.

Народні співці

Країна (регіон)

1    кобзарі

2    скальди

3    трубадури

4    поети-кіфареди

А Україна Б Ісландія В Скандинавія Г Стародавня Греція Д середньовічна Франція

2.    «Українським Гомером» називають А Остапа вересая

Б Василя Литвина В Євгена Мовчана Г Михайла Кравченка

3.    Протяжне проказування, подібне до співу, називають А строфою

Б ретардацією В речитативом Г славословієм

4.    Що таке героїчний епос? Коли виникли думи?

5.    Назвіть жанрові особливості думи.

6.    Розкажіть, що ви знаєте про народних співців — кобзарів.

7.    Назвіть імена відомих вам кобзарів.

8.    У яких раніше прочитаних творах є образ кобзаря?

9.    Знайдіть і прочитайте рядки Т. Шевченка, у яких він згадує українських народних співців і Гомера. Як ви розумієте ці слова?

10.    Поміркуйте, чому О. Вересая називають «українським Гомером».

11.    Поміркуйте, чому на звороті банкноти з портретом Т. Шевченка (номіналом 100 гривень) зображено саме кобзаря з хлопчиком-поводирем на тлі Чернечої гори в Каневі. Усно опишіть цю картину.

 

12.    Намалюйте в робочому зошиті перетнуті кола. Упишіть у них ознаки дум й історичних пісень, а на перетині кіл — спільні особливості цих жанрів.

 

 

 

1.    Прочитайте матеріал «Маруся Богуславка — легендарна героїня» й навчіться його переказувати.

2.    У мережі Інтернет знайдіть матеріал про відмінності між кобзою, бандурою й лірою. Підготуйте невелику мультимедійну презентацію про ці музичні інструменти (за бажанням).

До речі...

 

2014 р. вийшов у прокат фільм «Поводир» режисера й сценариста Олеся Сані-на, в основу сюжету якого покладено мандри Україною в 1932-1933 рр. американського хлопчика й українського кобзаря напередодні й під час Голодомору. Ця стрічка здобула Гран-прі на Варшавському міжнародному кінофестивалі. Радимо вам переглянути цей фільм.

МАРУСЯ БОГУСЛАВКА - ЛЕГЕНДАРНА ГЕРОЇНЯ

Маруся Богуславка цілком реальна особа, проте документальних свідчень про це немає. Літописи, легенди й перекази розповідають нам нроукра-їнок-полонянок, які вимушені були стати дружинами турецьких багатіїв

і навіть султанів. Деякі з цих жінок допомагали своїм землякам на чужині.

 

Від усних і писемних джерел вимальовується узагальнений образ дівчипи-браики, створений народною фантазією. Маруся Богуславка дочка священика, яка жила десь у XVI XVII ст. у м. Богу славі. Її взяли в полон ординці й віддали до гарему турецького хана. Він настільки закохався в Марусю, шанував її. що довірив ключі від замку й темниці на час, поки поїхав до мечеті. Відважна українка, скориставшись такою можливістю, звільнила з тридцятирічного полону сімсот козаків-невільників своїх дорогих земляків. Вона просить визволених земляків передати батькам вітання й сказати, аби вони її вже не чекали, бо вона вже «потурчилася», «побусурменилася для розкоші турецької, для лакомства нещасного».

Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон. Маруся — один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття. Українські письменники М. Старицький, І. Нечуй-Лсвицькнй, П. Куліш написали художні твори про Марусю Богу славку з однойменною назвою, а вдячні земляки в м. Богуславі, що на Київщині, звели пам’ятник легендарній героїні.

МАРУСЯ БОГУ СЛАВКА

ІЦо на Чорному морі,

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам’яная.

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,

Бідних невільників.

То вони тридцять літу неволі иробувають,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.

То до їх дівка-брапка,

Маруся, попівна Богуславка,

Приходжає,

Словами промовляє:

«Гей, козаки,

Ви, біднії невільники!

Угадайте, що в нашій землі християнській задень тепера?»

Що тоді бідні невільники зачували,

Дівку-браику,

Марусю, попівну Богу славку,

По річах познавали,

Словами промовляли:

«Гей, дівко-браико,

Марусю, попівно Богуславко!

Почім ми можем знати,

Що в нашій землі християнській задень тепера?

Що тридцять літ у неволі пробуваєм,

Божого світ)', сонця праведного у вічі собі не видаєм,

То ми не можемо знати,

Що в нашій землі християнській за день тепера».

Tоді дівка-бра 11 ка,

Маруся, попівна Богу славка,

Теє зачуває,

До козаків словами промовляє:

«Ой козаки,

Ви, біднії невільники!

Що сьогодні у нашій землі християнській Великодняя субота, А завтра святий нразник, роковий день Великдень».

То тоді ті козаки теє зачували,

Білим лицем до сирої землі припадал и,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богу славку,

К л я л и -11 ро кл и i nui и:

«Та бодай ти, дівко-браико,

Марусю, попівно Богуславко,

Щастя й долі собі не мала,

Як ти нам святий нразник, роковий день Великдень сказала!»

То тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богу славка,

Теє зачувала,

Словами промовляла;

«Он козаки.

Ви, біднії невільники!

Та не лайте мене, по проклинайте,

Бо як буде наш пан турецький до мечеті від’їжджати,

То буде мені, дівпі-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати;

То буду я до темниці приходжати,

Темницю відмикати,

Вас всіх, бідних невільників, па волю випускати».

То на святий празпик, роковий день Великдень,

Став пан турецький до мечеті від'їжджати,

Став дів ці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богу славка,

Добре дбає, -До темниці приходжає,

Темницю відмикає,

Всіх козаків,

Бідних невільників,

На волю випускає І словами промовляє:

«Ой козаки,

Ви, біднії невільники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте,

Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте, Моєму батьку й матері знати давайте:

Та нехай мій батько добре дбає,

Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,

Великих скарбів не збирає,

Та нехай мене, дівки-браики,

Марусі, попівни Богуславки,

З неволі не викупає,

Бо вже я потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької,

Для лакомства нещасного!»

Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невільників,

З тяжкої неволі,

З віри бусурменської.

На ясні зорі,

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Вислухай. Боже, у просьбах щирих,

У нещасних молитвах Нас, бідних невільників!

1.    Слова Тодідівка-бранка, Маруся, попівна Богуспавка... є 1 А зачином

Б строфою В ретардацією Г славословієм

2.    У думі «Маруся Богуславка» згадується свято А Водохреще

Б Великдень В Трійця Г Різдво

3.    Прокльони Та бодай ти... щастя й долі собі не мала належать А турецькому панові

Б попові з Богуслава В Марусі Богуславці Г козакам-невільникам

4.    Який період історії України зображено в думі «Маруся Богуславка»? Що ви про нього знаєте?

5.    Чому Марусю Богуславку називають легендарною героїнею?

6.    Доведіть на конкретних прикладах із тексту, що твір «Маруся Богуславка» за жанром — дума.

7.    Який епізод зображено на картині М. Дерегуса «Маруся Богуславка»?

8.    Прочитайте й прокоментуйте останні слова Марусі Богуславки про «розкіш турецьку» й «лакомства нещасні». У чому виявляється душевна роздвоєність героїні?

9.    Кого символізує образ Марусі Богуславки?

10.    Яке враження справила на вас дума «Маруся Богуславка»?

11.    Перекажіть зміст думи «Маруся Богуславка».

12.    Поділіть текст думи на частини за змістом, доберіть до них заголовки й запишіть їх у робочий зошит. 13

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаська область) у кріпацькій родині. Про дитинство знаного у світі поета й художника ви знаєте з попередніх класів, тож тепер поведемо розмову про доросле життя митця.

У сімнадцятирічному віці Т. Шевченко прибув до м. Петербурга разом із челяддю пана Еигельгардта. Вирішивши мати кваліфікованого майстра та зваживши па невідступні Тарасові прохання, поміщик дозволив йому вчитися малювати. Учителем юнака був Василь Ширяев, відомий майстер декоративних розписів.

У його майстерні Тарас пройшов певну малярську підготовку, брав участь у виконанні живописних робіт в урядових будинках, виготовленні декорацій для петербурзьких театрів. У вільний від роботи час і білими ночами юний художник у Літньому саду змальовував статуї. Вирішальне значення для нього мала зустріч із земляком художником Іваном Согаснком, який увів Т. Шевченка в коло най відоміших діячів української та російської культур, познайомив

 

Автор: evg01 от 17-08-2016, 19:42, Переглядів: 23347