§ 23. Несприятливі погодно-кліматичні явища та прогноз погоди

Несприятливих ного дно-кліматичних явищ, що бувають на території України, належать хуртовини, ожеледь, заморозки, зливи, густі тумани, вітри, спека. Здебільшого вони пов'язані з особливостями атмосферної циркуляції. Несприятливі погодці явища виникають пссподіваио і можуть негативно впливати на роботу транс порту, електромереж, ведення сільського господарства, на життя й здоров’я людини.

Для української зими характерні снігопади, тумани, хутровини, ожеледиці. Хутровини найчастіше бувають у січні та лютому і тривають 20-25 днів на південному сході країни та три п’ять днів — у південно-західній її частині. До 10 днів на рік буває ожеледиця. Кірка льоду на гілках дерев, дротах телефонних та електричних мереж утворюється тоді, коли позначка термометра опускається до -З °С. За таких умов товщина крижаного покриву становить 5 10 мм, а в гірській місцевості до 200 мм.

Нестабільні погодні умови спостерігаюті>ся весною. Заморозки можливі до кінця травня, що небезпечно для цвітіння плодових дерев. Навесні починаються грози, часті зливи, пилові бурі. У південно-східній частині України та на півночі Криму бувають посухи. Затяжні посухи виникають у весняний, літній та осінній періоди раз на 203 роки і завдають чималої шкоди господарству.

Літо зазвичай відзначається стабільними погодними умовами, проте й цієї благодатної пори року можливі різноманітні погодні катаклізми: посухи, суховії, гради, а інколи й затяжні дощі. У теплий період частими с грози. Це явище спостерігається 25-30 днів, а у Карпатах — до 40 днів на рік.

Град найчастіше випадає в центральній частині України та на Закарпатті. Інколи розмір градин сягає 5-7 мм. Траплялися випадки, коли вони були розміром з куряче яйце.

Осінній період є перехідним, тому, як і весняний, характеризується нестабільністю погодних умов. Восени можливі такі несприятливі погодні явища: затяжні дощі, посухи, гіюзи, ранні заморозки, ожеледь, тумани та раптові снігопади.

СТАНОВЛЕННЯ МЕТЕОСЛУЖБИ В УКРАЇНІ. Перші дослідження стану атмосфери та метеорологічні спостереження були здійснені в 1771 р. в Києві. Па початку XIX ст. у Харкові й Миколаєві наукові метеорологічні дослідження проводив Василь Каразін. В середині XIX ст. професор Харківського університету Петро Kennen започаткував науку про сезонні зміни - фенологію. Датою заснування метеорологічної служби в Україні вважається 19 листопада 1921 р. Ця подія пов’язана з діяльність ученого Бориса Срезневського, який викладав метеорологію, кліматологію та загальну фізику в університетах Росії, Естонії та України. З 1919 р.

і до кінця CBOiO життя Б. Срезневський очолював Метеорологічну обсерваторію в м. Києві. Його було обрано академіком природничою відділу Української академії наук. Як науковий керівник відділу· Служби погоди він у 1920 р. організував куле-пілотні спостереження за станом атмосферного повітря, а в 1922 р. розпочав роботи з вимірювання сонячної радіації на території України. Його наукові праці відіграли велике значення у визначенні характеру та розподілу атмосферного тиску над територією нашої країни, кліматичному районуванні та використанні надбань метеорології для ведення сілі>ського господарства.

ПРОГНОЗ ПОГОДИ ЗА СИНОПТИЧНОЮ КАРТОЮ 1 НАРОДНИМИ і I PU IC M !.ТАМ 1 і Відомості про здійснення спостережень за погодою зберег лися в давніх єгипетських, індійських та китайських джерелах. В Італії в 1654 р. вже діяло сім метеорологічних станцій. Проте обмін синоптичними даними став можливим лише з винайденням телеграфу. Λ всесвітня система обміну метеоданими діє лигає з 1963 р.

Фахівці метеорологічної служби за допомогою синоптичних карт та ітппих джерел інформації визначають та прогнозують зміни погоди. Синоптичні карти дають наочне уявлення про стан погоди η певний час. За ними відстежують стан областей високого та низького тиску, напрямки руху повітряних мас, розвиток циклонів, переміщення атмосферних фронтів тощо.

Вияпити синоптичні зміпи та передбачити несприятливі по-годні явища дають змогу аерокосмічні спостереження. За їх ре зультатами синоптики отримують інформацію, що надходить із супутників, про стан океану і суходолу, де відсутні метеостанції.

Проаналізуйте каріу з точки зору взаємозв’язку погодних показників на європейському просторі.

Ознаки погіршення погоди

Зранку з'являються купчасті хмари. Вони швидко збільшуються і в полудень набувають форми високих веж; їх основи лежать на різній висоті.

Ластівки літають дуже низько, а чайки сидять на узбережжі моря.

Відсутність вранішньої роси та перозволожсність повітря (у повітрі «парить»).

Ознаки поганої погоди

Перисті хмари поширюються із західної половини неба. їх змінюють нижчі хмари.

Хмари рухаються проти вітру. Висока вологість, задуха.

Люди здавна помічали зміни в природному середовищі і на основі цього навчилися давати свій, народний прогноз погоди. Вам, напевне, вже відомі з уроків літератури такі вислови: «Зила без снігу— літо без хліба», «Якщо січень сніжний та холодний — лютий жаркий та спекотний», « Чайка ходить по піску — сиди вдома рибаку».

Досить часто для завбачення погоди народ використовував живі барометри рослин, комах, птахів, тварин. Та й не дивно, вони передчувають зміни в атмосфері. Комахи просто змушені бути «синоптиками», бо їхнє існування цілковито залежить від температури, вологості повітря та інших атмосферних чинників. Пасічники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квітів перед дощем закриваються, отож нектару бджолі не набрати. Крім того, їхній «робочий день* не розпочинається, якщо температура нижча +13 °С.

Рослини також реагують на зміну погоди. Одні перед дощем закриваються, щоб захистити пилок і зменшити втрати тепла; другі — за високої вологості повітря зменшують випаровування; треті — «плачуть» (берест); четверті — змінюють форму й положсіптя листя (наприклад, біле латаття під дощу ховається у товщу води). Рослин-синоптиків у нашому краї більш як 400.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1.    Іериторія України може перебувати під дію несприятливих погодних явищ, які інколи тривають місяцями.

2.    Становлення метрологічної служби в Україні, яка була заснована 19 листопада 1921 р., пов’язано з діяльність учених: Василя Каразіна, Петра Кеппена, Бориса Срезневського.

3.    Синоптична карта є основою для складання прогнозів погоди.

4.    Народні прикмети погоди мають право на існування, оскільки певною мірою завбачають погодні явища.

1.    Ким і коли були започатковані метеорологічні спостереження в нашій країні?

2.    Наведіть приклади місцевих ознак погоди.

3.    Охарактеризуйте значення синоптичної карти у прогнозуванні погоди? Як ко ристуватися цією картою?

4.    Поміркуйте, чи справді рослини, комахи, птахи й тварини можуть виконувати роль живих барометрів? Відповідь обгрунтуйте.

Встановлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт та кліматичних діаграм

Для виконання цієї практичної роботи вам знадобляться кліматичні карти та кліматсщіаграми.

1.    Проаналізуйте кліматичні діаграми українських міст (мав. 74). Визначте, як відрізняються в них показники температури та кількості опадів. Про які кліматичні особливості це свідчить?

2.    З’ясуйте за кліматичною картою (мал. 70 на с. 96) погодні особливості Західної та І Іівденної України.

3.    На контурній карті зобразіть кліматичне районування України.