§ 22. Несприятливі погодно-кліматичні явища та прогноз погоди

Пригадайте: 1. Яка наука вивчає погоду? 2. Чим погода відрізняється від клімату? 3. Назвіть наслідки неправильного прогнозу погоди.

Несприятливі погодно-кліматичні явища в Україні мають значну територіальну відмінність та інтенсивність, вони по-різному виявляються в повні нори року. Небезпечні погодці явища часто виникають несподівано н завдають значних збитків населенню та господарству.

Зливові дощі бувають майже на всій території України. Найінтенсивиі-іпі вони в західних (15-19 мм на добу), північних і центральних (12-14 мм) областях. Тривалі зливи завдають значної шкоди сільському господарству, спричинюють змивання родючих ґрунтів.

З квітня но вересень на території України часто спостерігаються грози (мол. 56). Найбільше їх буває в червиі-линні, однак у степовій зоні та Кримських горах їх максимум припадає па червень, а в зоні мішаних лісів, лісостепу, в Українських Карпатах — на липень.

Менше гроз спостерігається на Азово-Чорноморсько-му узбережжі. На рівнинній території за рік буває в середньому 25 ЗО днів із грозами.

Грози супроводжуються зливами, подеколи градом (мал. 57). Випадіння граду пов’язане з проходженням атмосферних фронтів. Найчастіше град випадає в Українських Карпатах і Кримських горах (у середньо-

му 4-6 днів на рік). На решті території України середня річна кількість днів із градом становить 1-2 дні Град завдає чималих збитків: знищує посіви н плоди, ламає дерева, пошкоджує дахи будинків, іноді призводить до загибелі тварин.

Улітку часто спостерігаються тумани (моя. 58). Зазвичай туман найгустіший о 4-6 годині ранку, між 6 і 10 год він розсіюється, а тоді поновлюється о 18-20 год. В Українських Карпатах, Кримських горах, на Донецькій, Приазовській, Перед карпатській, Волинській, Подільській, Придніпровській височинах упродовж року реєструється від 60 до 100 днів із туманом.

Особливо небезпечні сильні тумани для роботи транспорту.

У літній період (іноді навесні й восени) виникають посухи, що повторюються, як правило, через 2-3 роки й завдають чималих збитків сільському господарству, особливо па півдні та південному сході країни. На території України за рік буває в середньому 10-25 днів із сильними вітрами (швидкість понад 25 м/с). Сильні вітри за посушливої погоди спричинюють пилові (чорні) бурі, коли швидкість вітру зростає й у повітря піднімаються пил і пісок (уміст вологи в шарі ґрунту 0-25 см становить 10 25 мм). Це явище триває від декількох хвилин до декількох діб. Його викликають суховії, що дмуть із пустельних і напівпустельних просторів Середньої Азії.

Дуже часто пилові бурі охоплюють значні площі Півдня України. Під час пилових бур підвищується температура повітря, знижується видимість, що неабияк ускладнює дорожній рух. Пилові бурі також завдають значних збитків сільському господарству.

Улітку в Україні бувають періоди сильної спеки, що зумовлено потраплянням сухого континентального повітря помірних широт або фонічного повітря з Нижнього Поволжя й Середньої Азії, а також із дією зони високого тиску — Азорського максимуму. У цей період переважає жарка суха погода, на півдні часті суховії, а температура повітря сягає +40 'С.

Суховії (сухі й спекотпі вітри, коли відносна вологість повітря менше ЗО %, а температура повітря понад +25 "С) спостерігаються в Україні в умовах антициклону в теплий період року. Найчастіше суховії трапляються (15 -25 днів на рік) у Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях, у степовому Криму, східних районах Луганської й Донецької областей.

Також небезпечним явищем є часті відлиги, характерні для зимового сезону в Україні. Відлиги, коли па тлі сталих морозів температура повітря різко піднімається вище 0 "С, зумовлені нестійкістю погоди в зимовий період; найчастіше вони трапляються в грудні (до 40 %).

Узимку для всієї території України характерні ожеледі (мол. 59), тривалість яких коливається від декількох годин до 10 днів і більше. Ожеледдю називають суцільний шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання рідких опадів на земній поверхні. Ожеледиця виникає на дорогах унаслідок різкого похолодання після відлиги.

Із жовтня по березень буває від одного до десяти днів з ожеледицею. Найчастіше (30-40 днів на рік) це явище спостерігається на Приазовській,

Донецькій, Придніпровській і Подільській височинах, у Кримських горах. На більшій частині території України в цей період буває від 10 до 20 днів із намороззю.

Хуртовини зазвичай трапляються в січні й лютому в разі переміщення над територією України середземноморських та атлантичних циклонів, які супроводжуються сильними снігопадами. У гірських районах України часто сходять снігові лавини, які мають значну руйнівну силу, пошкоджують будівлі, виробничу інфраструктуру. Лавини дуже небезпечні для місцевих жителів.

Метеорологічна служба. Проблема завбачення погоди завжди хвилювала людство. Для складання прогнозу погоди використовують дані спостережень мережі метеорологічних станцій, метеорологічних супутників, зокрема відомості про стан атмосфери (температуру повітря, атмосферний тиск, вологість, напрямок і силу вітру, опади тощо).

Результати спостережень в Україні систематизує Гідрометсоцептр України, який знаходиться в м. Києві. Основні функції центру: збирання, опрацювання й аналіз результатів спостережень за станом погоди, забрудненням довкілля, прогнозування змін погодних умов, попередження про загрозу виникнення небезпечних метеорологічних явищ, оперативне й своєчасне забезпечення населення й галузей економіки прогнозами погоди та ін.

Організатором метеослужби в Україні є Борис Срешеиський (1857 1934) — відомий метеоролог і кліматолог, професор, директор Київської метеорологічної обсерваторії впродовж 15 років, засновник геофізичної комісії та кафедри сільськогосподарської метеорології.

Як ви думаєте, хто, крім метеорологів, працює в службі погоди?

Для прогнозування погоди складають синоптичні карти (мол. 60), на яких зафіксовані результати спостережень метеорологічних станцій, зібрані в певний момент часу, позначені загальноприйнятими в синоптиків символами та знаками. Такі карти метеорологічні станції складають кілька разів на день, а їх систематизація й аналіз використовуються для прогнозування погоди.

Синоптична карта не тільки містить прогнозовані опади, температуру й іншу корисну інформацію, вона допомагає підготуватися до негативних природних явищ.

Народні прикмети у визначенні погоди. З давніх-давен люди помітили, що природа сама підказує, коли яка буде погода. Птахи й тварини передчувають зміни в атмосфері. Комахи вимушені бути «синоптиками», бо їх існування цілковито залежить від температури й вологості повітря, освітлення. Пасічники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квіток перед дощем закриваються, отож нектару бджолі не набрати.

Рослини також по-своєму реагують на зміну погоди. Одні перед дощем закриваються, щоб захистити пилок, другі — «плачуть»; треті — змінюють форму й положення листя. За тисячоліття скарбниця хліборобської мудрості поповнилася перевіреними досвідом прикметами, що мають не лише практичну, а й наукову цінність.

Висновки

Для України характерні такі небезпечні явища: зливи, град, завірюхи, снігопади, сильні морози, ожеледі, спека, суховії, пилові бурі тощо Прогноз погоди в країні складає Український гідрометеорологічний центр на основі зібраної й опрацьованої інформації.

Для прогнозування погоди складають синоптичні карти, на яких позначають результати спостережень метеорологічних станцій.

Народні прикмети — скарбниця хліборобської мудрості.

Запитання та завдання

1.    Які погодні явища в Україні належать до небезпечних?

2.    Які умови спричинюють високі температури повітря?

3.    Чим небезпечні ожеледь і туман?

4.    Якої шкоди завдає сільському господарству України град?

5.    Чи можна спрогнозувати погоду за народними прикметами на місяць?

6.    Знайдіть в Інтернеті сайтУкраїнського гідрометеорологічного центру. Дізнайтеся, яка погода очікується завтра у вашому населеному пункті.

7.    Підготуйте міні-проект — невелике усне повідомлення, показ фотографій чи комп’ютерну презентацію — на тему «Несприятливі погодно-кліматичні явища».

8.    Які ви знаєте народні прикмети, що передбачають сувору зиму?

Практична робота 6

Установлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт і кліматичних діаграм

1. Скориставшись однією з пошукових систем (Google, Yandex, Meta та ін.), знайдіть відомості про несприятливі погодно-кліматичні явища України. Запишіть інформацію до таблиці в робочому зошиті.

2. Робота в групі. За кліматичною картою атласу охарактеризуйте кліматичні показники окремих регіонів країни: група 1 — західного (Тернопіль, Чернівці); група 2 — північного (Київ, Чернігів); група 3 — південного (Миколаїв, Херсон); група 4 — східного (Сватове, Лисичанськ).

Це цікаво

•    Слово «метеор» у перекладі з грецької означає «той, що перебуває в повітрі». Отже, метеорологічні спостереження — це спостереження за гідро-метеорами (дощ, сніг, град); повітряними метеорами (вітер, піщані бурі); літо-метеорами (пісок, пил); метеорами, які світяться (веселка); вогненними метеорами (блискавка).

•    Одним із перших учених-метеорологів був Арістотель. Приблизно в 340 р. до н. е. він написав книжку, яка називається «Метеорологія».

•    Україна є членом Всесвітньої служби погоди та Світової метеорологічної організації.

•    Усі фрази Гідрометцентру про дощ мають конкретне значення. «Короткочасний дощ» означає, що тривалість дощу не перевищує 3 год; «без істотних опадів» — дощу випаде не більше 0,3 л/м²; «очікується дощ» — тривалість дощу не менше півдоби.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Гільберг