§ 26. Несприятливі погодно-кліматичні явища та прогноз погоди

Пригадайте, які погодні явища можуть бути небезпечними.

За допомогою яких приладів проводять спостереження за погодою на метеостанциях?

НЕСПРИЯТЛИВІ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНІ ЯВИЩА.

Земна атмосфера повсякчасно впливає на життя і діяльність людей. Ми великою мірою залежимо від її складу та стану приземного шару — погоди, від процесів та явищ, що її супроводжують. Деякі з них людина використовує з користю для себе, як наприклад, кліматичні ресурси. Однак чимало серед них і таких, що можуть завдати значної шкоди. Небезпечні погодні явища часто виникають досить несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та господарству. Здебільшого вони пов’язані з особливостями атмосферної циркуляції, іноді на них впливає рельєф місцевості. До небезпечних явищ, які часто бувають в Україні, належать зливи, густі тумани, сильні вітри, спека, хуртовини, снігопади, заморозки. Дешо рідше трапляються пилові бурі, суховії, смерчі, ожеледь

Злива - це короткочасний інтенсивний дощ, під час якого може випасти місячна норма опадів для даної місцевості (мал. 112).

Потужні зливові струмені й потоки завдають великої шкоди, розмиваючи дороги та фундаменти будівель, схили ярів. Улітку' зливи бувають на всій території України, але найчастіше - у Карпатах і південних районах.

У горах вони гри валі ші, іноді спричиняють катастрофічні паводки на річках.

Нерідко зливи супроводжуються іншими несприятливими атмосферними явищами — грозою, градом, сильним вітром. Під час грози в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди — блискавки, які супроводжує грім (мал. 113). Період з грозами в Україні починається у квітні, а закінчується у вересні. Іноді побачити блискавку' можна навіть узимку. Гроза може бути небезпечною для людей, спричиняти аварії на лініях електропередачі в результаті ударів блискавки. Для захисту будівель від ударів блискавки використовують громовідводи — металеві, добре заземлені стрижні.

Найбільша кількість гроз в Україні буває в Українських Карпатах. Рекордним був 1951 р., протягом якого було зареєстровано 64 дні з грозою.

У травні - червні грози може супроводжувати град. Здебільшого град випадає дрібний. Проте окремі градини можуть досягати розмірів від грецького горіха до курячого яйця. У центральних районах України він випадає до 9 разів за рік. Град — явище швидкоплинне, у більшості випадків його тривалість не перевищує 5 хв. Проте й за такий короткий час він устигає завдати чималих збитків, пошкоджуючи посіви та плодові дерева.

Сильні вітри, що дмуть зі швидкістю понад 10 м/с, спостерігаються як під час іроз, так і з надходженням на територію України атмосферних фронтів і циклонів. Особливо небезпечні штормові (понад 20 м/с) та ураганні (понад ЗО м/с) вітри, які пошкоджують будівлі, ламають дерева, валять опори ліній зв'язку. В Українських Карпатах сильні вітри спричиняють вітровали — вивертання дерев з коріннями.

У грозових хмарах можуть виникати смерчі, що вертикальним вихором повітря поширюються до поверхні землі. Вони мають вигляд стовпа діаметром від кількох десятків до сотень метрів з лійкоподібним розширенням угорі. Повітря у вихорі обертається з величезною швидкістю (до 200 м/с), піднімаючи від землі пил, воду. На території України смерчі бувають влітку в дуже профітах повітряних масах. Так само, як і сильні вітри, вони залишають по собі руйнівний слід у десятки кілометрів. Однак смерчі бувають рідше, ніж сильні вітри, і мають значно менше територіальне охоплення.

У зв’язку з потеплінням клімату в Україні почастішали спеки — бездощові періоди з високими середиьодобо-

Гроза небезпечна

Запам'ятайте правила поведінки під час грози. Не можна ховатися під одиноке дерево, притулятися до стіни високого будинку без громовідводу. Якщо ви опинилися в полі і вам немає де сховатися, просто пригніться і перечекайте. Зазвичай гроза триває недовго- до ЗО хв. Потрібно триматися чим далі від води - річок і ставків. Дуже ризикують сміливці, які думають обдурити дощ, заховавшись у воді. Відомо чимало випадків, коли тих, хто купався під час грози, вражало блискавкою.

Рекордно великою в Україні була градина масою 500 г, а у світі - 7 кг!

Найбільша швидкість вітру в Україні - 52 м/с - була зафіксована в грудні 1947 р. у Кримських горах на Ай-Петринській яйлі, а в світі - 103 м/с у США.

вими температурами повітря. Вони бувають переважно наприкінці весни і влітку', коли стовпчик термометра день у день піднімається до +30 °С і вище. Спекотну погоду важко переносять люди, вона спричиняє самозаймання і горіння торфовищ, лісів, сухої рослинності в степу'.

Тривалі бездощові періоди та низька вологість повітря і фунту призводять до посух, внаслідок яких різко знижуються врожаї сільськогосподарських культур або ж вони повністю гинуть. Великі посухи, що охоплюють більш як половину території України, бувають раз на 10 років, менші — значно частіше. Як правило, вони трапляються на півдні та сході України.

У цих самих регіонах розвиваються суховії та пилові бурі. Суховій — це гарячий сухий вітер, що має швидкість понад 5 м/с. Він виникає влітку', дме переважно зі сходу' від 1 до 10 днів, забираючи рештки вологи з висушеного фунту. Пилова буря виникає за посушливої погоди і підвищеної швидкості вітру, який видуває пил і пісок із земної поверхні й переносить їх на великі відстані. Бурі можуть тривати від кількох десятків хвилин до кількох діб, завдаючи великих збитків сільському господарству, роботі транспорту.

Тумани бувають на всій території України впродовж кількох десятків днів, найчастіше - в холодний період року. Найбільше їх спостерігається у гірських районах, на півночі та заході країни. Особливо небезпечні сильні тумани для транспорту, коли видимість знижується до 50 м.

Хуртовина — це перенесення вітром снігу над земною поверхнею (мал. 115). Найчастіше хуртовини виникають, коли над територією України переміщуються середземноморські й атлантичні циклони. Погіршуючи видимість і утворюючи кучугури снігу, вони створюють труднощі для різних видів транспорту. Циклональна погода взимку супроводжується також сильними снігопадами, налипанням мокрого

Найдовші бездощові періоди в Україні, що тривали протягом 115 днів (майже 4 місяці!), були в 1934 р. в Полтавській та у 1948 р. в Херсонській областях.

Чорна буря

Найсильніша пилова буря промчала над Україною наприкінці квітня 1928 р. У газетах того часу повідомляли, що над степами Придніпров'я «бушує піщаний шторм небувалої сили. Дніпропетровськ буквально засипаний піском. Установи вдень працюють при електричному світлі». У степу і лісостепу буря підняла в повітря близько 15 млн т сухого чорнозему і розсіяла на площі 500 тис. км², включаючи й території сусідніх держав - Польщі та Румуни.

снігу на лініях зв’язку, шо призводить до їх обривів. У гірських районах унаслідок інтенсивних снігопадів чи активного танення снігу під час зимових відлиг і навесні буває сходження снігових лавин. Вони дуже небезпечні для місцевих мешканців і любителів гірського зимового туризму та відпочинку'.

Супутницями холодного періоду року є ожеледі та ожеледиці. Ожеледь - це утворення льодяної кірки на поверхні землі та різних предметах унаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки або туману. Ожеледиця - це утворення такої кірки на поверхні землі та дорогах унаслідок похолодання, що настає після відлиги. Ці явища небезпечні для руху людей і транспорту, завдають великої шкоди посівам озимих культур.

Навесні та восени часто бувають заморозки - зниження температури повітря або грунту до 0 °С і нижче. Зазвичай вони трапляються до 25 квітня і після 16 жовтня, однак не дивина й травневі та вересневі заморозки. Вони шкодять садам і теплолюбним культурам.

МЕТЕОРОЛОГІЧНА СЛУЖБА І ПРОГНОЗ ПОГОДИ. Щоденно з радіо, телебачення, газет, Інтернету ми отримуємо відомості про погоду', яка очікується найближчим часом. Така інформація має велике значення як для кожної людини, так і для суспільства загалом. Погода увесь час змінюється, тому' так важливо вміти її передбачати. Надзвичайно важливе значення має завбачення небезпечних метеорологічних явищ.

Складання прогнозу погоди базується на численних відомостях про стан атмосфери і підстильної поверхні. Інформацію регулярно збирають майже ЗО авіаметеорологічних станцій і понад 150 наземних метеостанцій, розташованих по всій Україні. Зміни погоди там фіксують за допомогою відомих вам метеорологічних приладів (термометрів, барометра, гігрометра, опадоміра, флюгера, анемометра), а також складніших пристроїв.

Повідомлення з метеостанцій через певні проміжки часу надходять до Українського гідрометеорологічного центру, який є складовою Національної гідрометеорологічної служби України, що розташована в Києві. Щоб скласти науково обгрунтований прогноз погоди для території України, необхідно скористатися метеорологічними даними не тільки стосовно нашої території, а й всієї Північної

На території України перші інструментальні метеорологічні спостереження було розпочато в Києві в 1771 р. Із 1948 р. гідрометеорологічна служба України є членом-засновником Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).

Найбільшу кількість днів з хуртовинами в Україні протягом зими 1906/1907 рр. зареєстрували в Кримських горах на Ай-Петрі-71 день.

півкулі, тому постійно здійснюється обмін інформацією з іншими країнами. Використовують також дані космічних супутників Землі.

У Гідрометцентр! України складають синоптичні карти (карги погоди) для території країни, Європи, півкущі. На них позначають центри й напрямки переміщення ЦИКЛОНІВ і антициклонів, розташування атмосферних фронтів, різні елементи та явища погоди (мал.

116). За серією синоптичних карг визначають, як змінюватиметься циркуляція атмосфери і відповідно погода найближчої доби або протягом тривалішого періоду.

Організатором метеорологічної служби в Україні був кліматолог Борис Срезневський.

У 20-х рр. XX ст. він очолював Метеорологічну обсерваторію Київського університету і бюро погоди України. Тоді було розпочато вимірювання і дослідження сонячної енергії, атмосферної електрики та інших явищ. Для цього вчений удосконалив і розробив низку' нових вимірювальних приладів. Б. Срезневський створив одну з перших схем кліматологічного районування України.

Метеозалежність

У повідомленнях прогнозу погоди інформують про меди-ко-метеорологічну ситуацію на прийдешній день. Адже багато людей, особливо літнього віку, реагують на метеорологічні умови. Так звана метеозалежність проявляється головним болем, зниженням працездатності, погіршенням настрою, порушеннями сну, апетиту, іноді болем у серці, суглобах, спині. Розрізняють погоду трьох медико-метеорологічних типів: сприятлива, відносно сприятлива, несприятлива.

Сьогодні роль гідрометеорологічної інформації та прогнозів у забезпеченні безпеки життєдіяльності суспільства зростає. Протягом останнього десятиліття майже 90 % усіх стихійних лих у світі були спричинені атмосферними явищами. Від них загинули сотні тисяч та постраждали близько 2 млрд осіб.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

На території України найчастіше бувають такі несприятливі погодно-кліматичні явища, як сильні вітри і дощі, густі тумани, спека, хуртовини, снігопади, заморозки; рідше трапляються пилові бурі, суховії, смерчі, ожеледь. Організатором метеослужби в Україні був учений-кліматолог Б. Срезнев-ський.

Нині складанням прогнозу погоди займається Український гідрометеорологічний центр, який обробляє отриману інформацію з космічних супутників, своїх мегеостанцій та метеослужб інших країн.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    Які погодно-кліматичні явища в Україні належать до несприятливих?

2.    Якої шкоди можуть завдавати грози, зливи та град? Де вони найчастіше трапляються?

3.    Назвіть регіони України, в яких виникають посухи, суховії, пилові бурі.

4.    Наведіть приклади небезпечних погодних явищ, що бувають в Україні в холодний період року? Чим вони небезпечні?

5.    Хто був організатором метеослужби в Україні? Як нині створюють прогноз погоди?

6*.Охарактеризуйте кліматичні умови своєї місцевості. Які небезпечні погодні явища бувають у вашому' регіоні?

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Прогнозування погоди

1.    Використовуючи різноманітні джерела інформації, дізнайтеся про народні прикмети, за якими можна спрогнозувати погоду' у вашій місцевості.

2.    Спробуйте за ними скласти власний прогноз погоди на найближчі дні.

3.    Із інгернет-джерел або ЗМІ дізнайтеся, який прогноз у вашій області на ці дні дає Гідрометцентр України. Порівняйте їх.

4.    Через кілька днів перевірте, чи справдилися прогнози. Який був точнішим?

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко