§ 15. Геологічна історія землі.

ОСНОВНІ ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• Приклади гірських порід і мінералів.

■ Прські породи, які є у вашій місцевості.

ψ Геологічна історія Землі. Це послідовність подій у розвитку Землі як планети. Найважливішими з них були утворення гірських порід, виникнення і руйнування форм рельєфу, наступ і відступ моря, зледеніння, поява і зникнення видів живих істот. Усі ці події вивчає наука геологія.

Учені вважають, що Земля утворилася близько 4,5 млрд років тому з дископодібної маси газу і пилу, яка й дала початок Сонячній системі. Спочатку планета була розпечена. Та поступово її зовнішній шар охолов і перетворився на земну кору. Протягом сотень мільйонів років поверхня планети постійно змінювалася, континенти формувалися і розпадалися. Вони мігрували по поверхні, іноді об’єднуючись і утворюючи суперкон-тиненти, як-от: Пангея, Гондвана і Лавразія. Із часом суперконтиненти розпалися і утворилися сучасні материки.

Геологічне літочислення. Хронологію геологічних подій в історії Землі називають геологічним літочисленням. Ряд цих подій розділений на періоди тривалістю в мільйони років. Тільки зовсім недавно вчені почали використовувати метод відносної геохронології. Він дає змогу вивчати і порівнювати геологічні події в історії Землі, взаємозв'язок у послідовності утворення гірських порід і скам’янілостей. Це допомагає відрізнити більш ранні поклади від пізніших, визначити їхній вік, з’ясувати геологічні й кліматичні умови минулих часів.

Увесь час, що минув з моменту утворення Землі, поділяють на п’ять великих геологічних ер, три з яких складаються з періодів (див. таблицю). Ми живемо в кайнозойську еру. Від найдавніших часів - докембрію (архейської і протерозойської ер) - нас відділяють мезозойська (проміжна) і палеозойська (давня) ери. Геохронологічна шкала — це ніби подорож у часі (див. таблицю на с. 64). Вона доповнює геологічну карту, допомагає скласти своєрідну біографію земної кори в межах України. За допомогою такої шкали можна дізнатися про послідовність утворення гірських порід упродовж історії геологічного розвитку території України, тобто всього «життя» земної кори. Тому геохронологічну шкалу ще називають шкалою геологічного літочислення.

Основні тектонічні структури. Утворення основних форм рельєфу на території України, так само як і скрізь на Землі, пов’язане насамперед з її тектонічною будовою (див. карту на форзаці). Назва «тектонічна» у перекладі з грецької мови означає «той, що стосується будівництва». І справді, тектонічна карта України певною мірою відображає будову земної кори.

Особливості будови земної кори на тектонічній карті можна визначити за тектонічними структурами. Так називають великі ділянки земної кори, відокремлені глибинними розломами, які сягають мантії. Будову і рухи земної кори вивчає наука тектоніка. Найбільшими тектонічними

Геохронологічна шкала

Таблиця

Єра			Період		—	Епоха
Назва	Ін декс	Тривалість, мли років	Назва	ндекс	Тривалість, млн років	горотворення
Кайнозойська	KZ	65	Четвертинний (антропоген)	O	1.8-2.0	Альпійська
(кайнозой)			Неогеновий (неоген)	N	22
			Палеогеновий(палеоген)	P
Мезозойська	MZ	180	Крейдовий (крейда)	к .	70	Мезозойська
(ьезозой)			Юрський (юра)	J	та 1	(кіммерійська)
			Тріасовий (тріасі		. 40 1
Палеозойська	PZ	325	Пермський (перм)	P		Герцинська
(палеозой)			Кам’яновугільний	C	65
			Девонський(девон)	D	. 50 І	Каледонська
			Силурійський (силур)	S	25
			Ордовицький (ордовик)
			Кембрійський (кембрій)	€		Байкальська
Протерозой -ська (протерозой)	PR	Близько 2000
Архейська (архей)	AR	1500— 2000

структурами є платформи і області складчастості (складчасті системи).

До найбільших тектонічних структур на нашій території належить Східно європейська (Руська) платформа — одна з малорухливих ділянок земної кори Євразії. Малорухливою вона стала дуже давно, адже Східноєвропейська платформа утворилася в докембрійський час і має вік близько 2 млрд років. З північного заходу України до узбережжя Азовського моря платформа вкрита малопотужним шаром осадових порід, а подекуди його майже немає. Цю величезну ділянку Східноєвропейської платформи, де тверді кристалічні породи фундаменту залягають неглибоко і часто виходять просто на поверхню, називають Українським щитом (мал. 31).

На північному сході країни є ще одна ділянка платформи, де породи фундаменту розташовані порівняно близько до поверхні. Це так званий Воронезький кристалічний масив, тверді породи якого залягають подекуди на глибині 150 м від поверхні.

^ґґ^^(іиіона^іьие HaafSa?

Острів Мала Хортиця є виступом Українського щита в долині Дніпра. Цей острів складений гранітами, які є настільки міцними гірськими породами, що змогли створити перешкоду навіть на шляху потужної ріки Дніпро. Через те й утворилися знамениті Дніпрові пороги, за якими свого часу виникла перша українська (козацька) держава. А острів Хортиця став у прямому й переносному розумінні її фундаментом, центром.

Ділянки платформ, укриті осадовим чохлом, називають плитами. Так, на заході Український щит межує з Волино-Подільською плитою, потужність чохла якої коливається від 2000 до 2500 м. Утім, це аж ніяк не рекорд. Окремі ділянки платформи характеризуються дуже глибоким зануренням фундаменту під осадовий чохол. Це так звані прогини (западини), як-от Галицько-Волинський прогин, що розташований на крайньому заході України. Потужність осадових порід у цьому прогині становить 3000— 7000 м. Ще більший прогин має Дніпровсько-Донецька западина, яка межує з Українським щитом на сході. Тут, на лівобережжі Дніпра, фундамент платформи подекуди перекритий шаром осадових порід завтовшки 10-12 км. На півдні з Українським щитом межує Причорноморська западини, де докембрійський фундамент залягає місцями на глибині понад 3000 м.

Причорномор’я України та північна частина Кримського півострова лежать у межах молодої Скіфської платформи. На відміну від давньої Східноєвропейської платформи, вона не має щитів і вкрита суцільним потужним (3000-6000 м) шаром осадових порід. Тому її ще називають Скіфською плитою.

На крайньому південному заході до Східноєвропейської платформи прилягає ще одна молода Західноєвропейська платформа (плита). На противагу їй на крайньому південному сході унаслідок гороутворюваль-них процесів і порушення залягання на кристалічному фундаменті осадових порід утворилася Донецька складчаста область.

Особливе місце серед тектонічних структур посідають області молодої альпійської складчастості. На південному заході і крайньому півдні території України вони утворюють складчасті системи. На південному заході України це складчаста система Українських Карпат, до якої належать Карпатська складчаста область, Передкарнатський прогин і Закарпатський прогин. На крайньому' півдні території України розташована складчаста система Кримських гір.

Молоді складчасті системи України, що е частинами Альпійсько-Гімалайського сейсмічного поясу, продовжують формуватися і нині. Свідченням цього є, зокрема, землетруси. Більшість «підземних хвиль» приходять до нас із Карпат на території Румунії. На південному узбережжі Кримського півострова також неодноразово відбувалися землетруси, найсильніший з яких стався у вересні 1927 року.

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

Кримські землетруси. Небезпечна зона землетрусів охоплює на-півкільцем з півдня Гірський Крим. Саме тут, у районі мису Аюдаг, у межах Чорноморської літосферної плити проходить розлом у земній корі. На думку вчених, він утворився через далеку Аравійську плиту. Ця потужна плита під дією внутрішніх сил поступово рухається на північ і тисне на невелику Чорноморську літосферну плиту, яка починає також рухатися на північ, натрапляючи на велетенську Євразійську плиту. Тут малопотужна Чорноморська плита опиняється наче в пастці - затиснута між двома гігантськими блоками земної кори, а тому не витримує і починає розколюватися. Так виникають кримські землетруси.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІІІТЕРАКТИВ

За даними сайту IRIS визначте, коли і де відбувалися землетруси на території України - http://www.iris.edu/seismon/eventlist/index.phtml

Зв’язок рельєфу з тектонічними структурами. Оскільки більша частина України розташована в межах двох платформ, рельєф нашої території переважно рівнинний. Великим нерівностям фундаменту платформ (щит і западини) на поверхні відповідають височини і низовини. Так, Українському щиту відповідають Придніпровська і Приазовська височини, Дніпровсько-Донецькій западині - Придніпровська низовина, Причорноморській западині — Причорноморська низовина. На північному сході України на схилах давнього Воронезького масиву розташовані крайні південно-західні відгалуження Середньоросійської височини.

Так само відображені в рельєфі й ділянки, де земна кора під впливом внутрішніх сил зминалася у складки. Так, з Донецькою складчастою областю пов’язана Донецька височина. Складчастій системі Карпат у рельєфі відповідає гірська система — Українські Карпати. На місці складчастої системи Кримських гір виникли Кримські гори.

ГОЛОВНЕ

Геологічна історія Землі - послідовність подій у розвитку Землі як планети. Вивчає ці події та процеси наука геологія.

Геологічне літочислення - це хронологія геологічних подій в історії Землі. Найбільшими тектонічними структурами є платформи і області складчастостей. До них на нашій території належать Східноєвропейська і Західноєвропейська платформи, а також складчасті системи Карпат і Кримських гір.

Основні форми рельєфу тісно пов'язані з тектонічними структурами.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1.    Що характеризує геохронологічна шкала?

2.    Що і як зображено на тектонічній карті України?

3.    Назвіть основні тектонічні структури на території України і поясніть, як вони вплинули на рельєф.

4.    За тектонічною картою покажіть межі Українського кристалічного щита та інших тектонічних структур.

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Пестушко