§ 15. Тектонічні структури

Пригадайте, як називають відносно стійкі та рухомі ділянки земної кори. Яку будову має платформа?

За якими ознаками на платформі розрізняють щити і плити?

ОСНОВНІ ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ. Тектонічні структури — це великі ділянки земної кори, що обмежені глибинними розломами. Будову й рухи земної кори вивчає геологічна наука тектоніка.

Як ви вже знаєте, найбільшими тектонічними структурами є платформи і рухомі пояси. Платформа — це відносно стійка ділянка земної кори з досить плоскою поверхнею, що лежить на місці зруйнованих складчастих споруд. Вона має двошарову будову: знизу залягає кристалічний фундамент, складений давніми твердими породами, над ним — осадовий чохол, утворений молодшими відкладами (мал. 48). На платформі розрізняють щити і плити. Щит — це піднята аж до земної поверхні ділянка кристалічного фундаменту' платформи. Осадовий чохол на ньому малопотужний і не суцільний. Шита — це ділянка платформи, де фундамент занурений на глибину і всюди перекритий осадовим чохлом.

Рухомий пояс — це видовжена ділянка земної кори, в межах якої тривалий час відбувалися давні й продовжуються сучасні рухи земної кори. У рухомому поясі розрізняють крайові (передгірні) прогини, складчасті споруди (мал. 49).

На території України поширені також западини - глибоко увігнуті ділянки земної кори, заповнені осадовими та вулканічними товщами. Вони поширені як на платформах, так і в рухомих поясах, а також у зонах їх стикувань.

Межі тектонічних структур відображено на тектонічній карті (мал. 50). На ній також позначено глибинні розломи земної кори.

ПЛАТФОРМИ. Найбільшою тектонічною структурою, що лежить в основі території України, є давня Східноєвропейська платформа. Її фундамент складають докембрійські кристалічні породи (граніти, базальта, гнейси, кристалічні сланці, лабрадорити, кварцити). На платформі підноситься Український щит. Це одна з найдавніших ділянок земної кори в Європі. Кристалічний фундамент перекритий тут незначною (декілька десятків метрів) товщею осадових відкладів, а у багатьох місцях докембрійські породи виходять на земну поверхню (мал. 51). Щит смугою завширшки 250 км простягається майже на 1 000 км

уздовж правого берега Дніпра і далі виходить до Азовського моря. Давніми глибинними розломами щит розбитий на великі блоки.

На західному схилі щита лежить Волине-Подільська плита. На ній глибина занурення кристалічного фундаменту під товщу осадових порід поступово зростає від десятків метрів (на півночі та сході) до 4 км (на південному заході). Особливо потужними там є відклади пісковиків і вапняків. У західній частині Східноєвропейської платформи плита переходить у Галицько-Волинську западину. Товща осадових порід (пісків, мергелів, крейди) наростає там до 6 км.

На півдні платформи лежить Причорноморська западина, яка так само виповнена осадовими відкладами — від 1 до 11 км (на шельфі Чорного моря).

На північному сході України в її межі заходить Воронезький кристалічний масив (мал.

52). Як і в щиті, кристалічний фундамент там близько підходить до поверхні, однак всюди перекритий товщею осадових порід у півкілометра і більше. Між Українським щитом і Воронезьким масивом простягається довга, вузька й глибока Дніпровсько-Донецька западина. Вона є однією з найглибших западин у межах всієї Східноєвропейської платформи.

Западина виповнена осадовими породами, максимальна потужність яких сягає 20 км.

На крайньому сході нашої країни западина переходить у Донецьку складчасту споруду, що утворилася на місці прогину земної

Землетруси на платформах

Незважаючи на стабільність фундаменту платформи, інколи в його давніх глибинних розломах зміщуються пласти. Це спричиняє місцеві землетруси силою до 5 балів (за 12-баль-ною шкалою) в епіцентрі. Так, у 2002 р. епіцентр такого землетрусу був у селищі Микулинці на Тернопільщині, а в 2007 р.-у м. Кривому Розі.

кори. Там численні шари порід (пісковики, вапняки, гіпси, кам’яне вугілля тощо) під час герцинської складчастої епохи були зім’яті у складки.

Крім давньої Східноєвропейської платформи у межі України заходять частини молодих платформ. їх фундаментом слугують зруйновані складчасті споруди, що були угворені під час герцинської складчастої епохи. Західноєвропейська іиатформа вклинюється вузьким «язиком» на заході України і занурюється під товщу порід Передкарпат-ського прогину. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу до неї частину шельфу Чорного моря та більшу частину дна Азовського моря.

СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИЙ РУХОМИЙ ПОЯС. Основними тектонічними структурами поясу є Карпатська складчаста система, складчасто-брилова споруда Гірського Криму та Чорноморська западина.

Карпатська скіадчаста система, шо розташована на крайньому заході України, є складовою більшої структури — альпійської складчастої області. Тривалий геологічний розвиток і горотвірні процеси кількох епох спричинили дуже складну її будову, поширення потужних товщ порід різного походження і віку. Разом з відносно молодими осадовими відкладами (пісковиками, глинами, глинистими сланцями) система складена давніми докембрійськими гнейсами, іранітами, кварцитами, кристалічними сланцями. Осьовою її частиною є Карпатська складчаста споруда. У ній багатокілометрова товща осадових порід зім’ята у складки, які часто розірвані та зміщені (мал. 53). Вони насунуті у північно-східному напрямку на прилеглий Передкарпатськиіі прогин. Прогин заповнени йосадовим и породами (потужністюдо 4,5 км) і є зоною стикування Карпатської системи із Східноєвропейською платформою. На південному заході до складчастої споруди прилягає Закарпатська западина, шо є частиною Середньо дунайської западини. Вона складена товщами осадових і вулканічних порід, шо утворилися внаслідок проникнення магми вздовж ліній розломів.

Землетруси в Криму

У 1927 р. в Криму сталися два землетруси, що спричинили руйнування на узбережжі від Севастополя до Феодосії. Зокрема зруйнувалася частина скелі під відомим палацом «Ластівчине гніздо». Відтоді руйнівних землетрусів не було. Проте чутливі сейсмічні прилади щорічно фіксують десятки слабких поштовхів. Більшість їх епіцентрів розміщуються у Чорному морі між Ялтою і Гурзуфом на глибині від 10 до 40 км під дном - там, де плита Чорноморської западини занурюється під континентальну земну кору.

Складчасто-брилова споруда Гірського Криму займає південь Кримського півострова. Західна і південна її частини занурені під дно Чорного моря. Споруда утворена осадовими і вулканічними породами. Її складки порушені численними скидами, зсувами і насувами.

Чорноморська западина, яка займає найбільш глибоководну частину Чорного моря, є залишком давнього прогину - моря Тетіс. Земна кора під нею здебільшого океанічного типу (тобто не має гранітного шару). НЕОТЕКТОНІЧНІ РУХИ. Зона сучасної сейсмічної активності пов’язана із Середземноморським рухомим поясом. У Карпатах і Кримсько-Чорноморському регіоні можливі землетруси силою 6 — 8 балів за міжнародною 12-бальною шкалою. Останні руйнівні землетруси на території України були в 1927 р. їх епіцентри лежали в акваторії Чорного моря на невеликій відстані від південного узбережжя Криму. У Карпатах епіцентри землетрусів 1977 і 1986 рр. були на території Румунії. Тоді коливання земної кори відчувалося на значній частині Правобережної України.

Із IV ст. до н. е. і до наших днів у Криму зафіксовано близько 80 сильних землетрусів.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Найбільшими тектонічними структурах™ в межах України є давня Східноєвропейська платформа і Середземноморський рухомий пояс.

На Східноєвропейській платформі розрізняють Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську, Дніпровсько-Донецьку та Причорноморську западини, Воронезький кристалічний масив.

Основними структурами в Середземноморському рухомому поясі є Карпатська складчаста система та складчасто-брилова споруда Гірського Криму, що сформувалися в альпійську епоху гороутворення.

Середземноморський рухомий пояс є зоною неотектонічних рухів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    Що відображає тектонічна карга?

2.    Яку' будову має платформа? Що називають щитом та плитою? Які плити та щит утворилися в межах України?

3.    Які структури розрізняють у межах Східноєвропейської платформи?

4.    Що називають рухомим поясом? Який пояс поширений у межах України?

5.    Які особливості Карпатської складчастої системи?

6.    Які складчастості найбільше проявилися в геологічній історії України?

7.    Де в Україні розташовані сейсмічно активні зони?

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко