Географічна історія формування рельєфу материків

Як формувався рельєф материків. Він формувався упродовж тривалого часу, який учені назвали геологічним. При цьому періоди горотворення чергувалися з відносно спокійними періодами в розвитку материкової земної кори. Для зручності весь геологічний час поділили на п’ять великих відтинків часу - ери. Кожній з них відповідають певні періоди горотворення та інші важливі природні події на материках. Усі найважливіші події, що відбувалися протягом геологічного часу, відображені в геохронологічній шкалі (грец. «гео» - земля, «хронос» - час) (див. табл. с. 21).

Найдавнішими ерами є архейська (з грец. - давня) і протерозойська (раннє життя). їх разом називають докембрій. В археї та протерозії почали утворюватися окремі дещо підвищені ділянки суходолу на стійких малорухомих осередках майбутніх материків, які називають платформи (з франц. - «плоска форма»).

Найбільшими докембрійськими платформами є Північноамериканська, Східноєвропейська, Сибірська, Китайська, Південноамериканська, Африканська, Аравійська, Індостанська, Австралійська та Антарктична.

Як формувався рельєф материків.

Який існує зв'язок будови земної кори з рельєфом материків.

Таблиця

Геологічна історія розвитку Землі

Докембрійські платформи складаються з двох ярусів (мал. 9). Нижній називається фундаментом. Він утворений магматичними й метаморфічними гірськими породами. Верхній ярус платформи складається з осадових порід, що ніби чохол вкривають зверху фундамент, тому й називається він осадовим чохлом. Подекуди міцні породи фундаменту виходять з-під пухких порід чохла на поверхню. Такі ділянки називають щитами, а ділянки, вкриті чохлом, - плитами. (Не плутайте з літосферною плитою!).

Набагато точніше вчені відновили події, що відбувалися на Землі, зокрема на первинних материках, за останні 600 млн років, - у палеозойську («давнє життя»), мезозойську («середнє життя») і кайнозойську («нове життя») ери. У цей час до докембрійських платформ поступово приєднувалися нові ділянки, що утворювалися в рухомих ділянках земної кори - областях складчастості. У цих областях переважно внаслідок зіткнення літосферних плит, осадові породи яких зминалися в складки, відбувалися горотворчі процеси. У палеозої, близько 500 млн років тому, були закладені й так звані молоді платформи. Вони відрізняються від давніх платформ більш молодим складчастим фундаментом, який «похований» під дуже потужним шаром осадових порід.

MOJ ДОСЛ ІДЖЕН ня

Користуючись картою «Будова земної кори» (див. форзац підручника) і геохронологічною шкалою (див. таблицю, с. 21), визначте ті ділянки материків, які були охоплені горотворенням у палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери, позначте їх на контурній карті. Спрогнозуйте, де можливе виникнення нових гір.

Стійкі платформи й рухомі області складчастостей є великими тектонічними структурами Землі, які відрізняються насамперед будовою і рухами земної кори й обмежені глибинними розломами. їх вивчає тектоніка -одна з основних наук, що входить до геології.

Ь Який існує зв’язок будови земної кори з рельєфом материків. На давніх і молодих платформах материків переважають рівнини та їхні частини -низовини, височини, плато, плоскогір’я. Так, на Східноєвропейській платформі утворилася Східноєвропейська рівнина, на Південноамериканській лежать Амазонська низовина та Бразильське плоскогір’я. Такі пари платформ і рівнин ви знайдете на кожному материку, що свідчить про певну закономірність у їхньому розташуванні.

В областях складчастостей простягаються гори різного віку. Там, де складки гірських порід добре проглядаються, існують молоді складчасті гори. Вони почали формуватися в останні 25 млн років, тобто в середині кайнозойської ери. Складчасті гори зазвичай високі. Вони цілими пасмами тягнуться, наприклад, уздовж узбережжя Тихого океану (Анди, Кордильєри) та півдня Євразії (Альпи, Карпати, Кавказькі гори, Гімалаї).

Поступово складчасті гори руйнуються і під час подальших рухів земної кори розбиваються на окремі брили. При цьому ділянки земної поверхні по розломах зміщуються вертикально. Дещо піднята ділянка утворює горст, а опущена, - грабен (мал. 10). Такі процеси спричиняють формування складчасто-брилових гір. Наприклад, у палеозойську еру виникли Аппалачі, Уральські, Скандинавські гори. Нині це складчасто-брилові гори, бо утворилися вони давно й зазнали руйнувань з наступним підняттям і оновленням. Про давній вік цих гір свідчать їхні вершини, що переважно невисокі, часто згладжені, вирівняні чи заокруглені.

На материках бувають гори вулканічного походження, складені лавою

і твердими продуктами виверження згаслих вулканів. Вулканічні гори також є молодими. Прикладом вулканічних гір є Вулканічний хребет Українських Карпат.

Сучасний зовнішній вигляд гір залежить також і від новітніх тектонічних рухів, що відбувалися впродовж останніх двадцяти мільйонів років, і від дії зовнішніх чинників. Залежно від утворення та віку гір, а також гірських порід, з яких вони складені, материкові гори різняться своїм рельєфом. Так, високогірний тип рельєфу притаманний переважно молодим складчастим горам. Для нього характерні круті схили, гострі вершини, вкриті льодовиком, глибокі міжгірні улоговини. Середньогірний рельєф можуть мати як молоді, так і складчасто-брилові гори. Часто їхня незначна висота (до 2000 м) зумовлена складом гірських порід, які руйнуються водою, вітром. їхні міжгірні западини неглибокі. Середньогірний рельєф відрізняє, наприклад, Українські Карпати від Південних Карпат. Низькогірний рельєф переважає у давніх складчасто-брилових горах. Його характерними рисами є переважно м’які обриси схилів і плоскі вершини. Таким є, наприклад, рельєф Уральських гір.

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

Чому гори не ростуть безмежно. За підрахунками учених, швидкість росту гір становить від 1 мм до 1 см на рік. Тому проходять десятки мільйонів років до того, як на материку сформуються гори. Проте, якби гори весь час росли, то лише за 1 млн років вони досягли б позначкиї 0 км. Цього не відбувається, оскільки в горотворчий процес постійно втручаються зовнішні чинники, які намагаються згладити, вирівняти земну поверхню, зокрема діяльність води, вітру, коливання температури повітря.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Аналіз карт «Будова земної кори», геологічної та фізичної: встановлення зв’язків між геологічною будовою, тектонічними структурами і формами рельєфу.

ЧИ ЗНАЮ

1.  Що таке платформа й область складчастості?

2.  Які існують основні форми рельєфу на материках?

ЧИ РОЗУМІЮ

3.  Чим розрізняються між собою геологічні ери?

4.  Чим розрізняються давні й молоді платформи?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

5.  Чому в основі кожного материка лежить платформа?

6.  Чому гори на материках мають різний рельєф і висоту?

ЧИ ВМІЮ

7.  Користуючись картою «Будова земної кори» та фізичною картою світу, назвіть гори, які розташовані на межі літосферних плит і за їхніми межами, позначте їх на контурній карті штриховкою.

8.  Намалюйте схематично старі й молоді гори.

Це матеріал з підручника Географія за 7 клас Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.