§ 7. Читання та використання топографічних карт

Пригадайте, що таке азимут. Як його визначають?

Якими способами можна виміряти відстань на карті?

ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМКІВ. Орієнтуватися за топографічною картою легко на відкритій (рівнинній, без будівель або лісу) місцевості, шо має достатньо об’ектів-орієнтирів. Однак у лісі, горах або за умов недостатньої видимості звірити карту з місцевістю важко, а часом і неможливо. У такому разі рухаються за азимутом. Азимут — це кут між двома напрямками: на північ і на об’єкт місцевості. Його спочатку' вимірюють на карті за допомогою транспортира (це дійсний або географічний азимут), а потім на місцевості — користуючись компасом (магнітний азимут). Як ви знаєте, значення азимута виражається в градусах від 0 до 360° і вимірюється від напрямку на північ за ходом годинникової стрілки.

За топографічною картою визначають азимут між північним напрямком геоірафічного меридіана і напрямком на певну точку'. Для цього транспортир розмішують таким чином, щоб вісь 0°— 180° відповідала напрямку' меридіана, а центр транспортира збігався з точкою на карті, що відповідає точці вашого перебування на місцевості (точка П) (мал. 28). Дійсний азимут напрямку' з точки /) на точку' Е становитиме 144°.

Щоб перейти від дійсного азимута до магнітного, погрібно врахувати магнітне схилення (б) — кут між північними напрямками географічного і магнітного меридіанів у

точці їх перетину. Значення цього кута подано на спеціальному' рисунку' під нижньою рамкою топокарти зліва від масштабу (див. мал. 23 на с. 33). У нашому випадку' цей кут дорівнює 6°23’, а схилення східне, оскільки північний напрямок магнітного меридіана відхиляється на схід від північного напрямку' дійсного (істинного) меридіана. Для переходу від дійсного азимута (А) до магнітного (Ам) погрібно: якщо схилення східне, то відняти його величину' від дійсного

азимута, а якщо західне - додати до дійсного азимута, тобто А_у = А ± Й. Отже, шуканий магнітний азимут напрямку ДЕ дорівнюватиме:

А_у = 144 — 6°23' = І37°37\

ВИМІРЮВАННЯ ВІДСТАНЕЙ. За допомогою топоірафічних карт можна достатньо точно обчислити відстані на місцевості. Прямі відрізки між двома точками на топокарті вимірюють лінійкою й циркулем-вимірювачем. Можна також скористатися смужкою паперу, приклавши її до точок. Відстань, виміряну циркулем або зафіксовану на паперовій смужці, треба перевести в реальну за допомогою лінійного масштабу, що розмішений під нижньою рамкою карти. Довжину ламаної лінії (наприклад, дороги, залізниці) обчислюють як суму прямих відрізків.

Складніше вимірювати довжину звивистих ліній річок, берегових ліній, контурів лісів тощо. Ви знаєте, шо в таких випадках можна скористатися ниткою, приклавши її до вимірюваної лінії так, щоб повторити її форму. Для точнішого вимірювання кривих ліній користуються курвіметром. Прилад складається з рухомого коліщатка і циферблата зі стрілкою, яка показує пройдену на карті відстань у сантиметрах або на місцевості в кілометрах (мал. 29). ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТ ПОВЕРХНІ. Вам відомо що, рельєф на планах і картах зображують горизонталями. Горизонталь — це лінія на карті, шо з’єднує точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою (висотою над рівнем моря). Горизонталі є «слідами» перерізу нерівностей місцевості умовними горизонтальними площинами, проведеними через однакові проміжки за висотою (мал.

ЗО). Ці проміжки висоти, через які проведено дві сусідні горизонталі, вказують під лінійним масштабом топографічної карти у метрах. Залежно від масштабу і зображеного рельєфу (рівнинна чи гірська місцевість) вони можуть бути різними — 2, 5, 10, 20, 50 м.

Горизонталі на карті зображують суцільною коричневою лінією.

Значення абсолютної висоти зазначено на окремих горизонталях. Знаючи проміжки висоти між сусідніми горизонталями, можна приблизно встановити абсолютну висоту будь-якої точки, шо не обов’язково лежить на позначеній горизонталі. Крім того, абсолютні висоти підписано й біля вершин окремих гір і горбів, а також окремих об’єктів, наприклад розгалужень доріг, колодязів, джерел. На берегових лініях річок, ставків, озер дано відмітки урізів води, що показують абсолютну висоту водної поверхні в даній точці.

Усі горизонталі, шо замикаються в межах аркуша карги, позначають або підвищення (гору чи горб), або пониження (улоговину) в рельєфі. Вирізнити ці форми рельєфу і дізнатися про напрямок їхніх схилів можна за цифровими підписами горизонталей і відміток окремих висот, розташуванням водойм, а також за берґштрихами (мал. 31). Ви вже знаєте, що берґштрих - це маленька риска, проведена перпендикулярно до горизонталі, що вільним кінцем указує, в якому напрямку схил знижується.

У поході важливо знати відносні висоти (перевищення однієї точки земної поверхні над іншою) між різними точками місцевості, крутість схилів тощо. Про це можна дізнатися за кількістю і щільністю горизонталей, проведених на топографічній карті: чим більше горизонталей на схилі, тим він вищий; чим ближче одна до одної їх розмішено, тим схил крутіший, чим далі — тим схил похиліший.

Окремі форми рельєфу (урвища, скелі, яри, вимоїни, кургани тощо) на топоірафічних картах позначають умовними знаками. їх доповнюють позначками висот характерних точок місцевості, підписами відносних висот (глибин) і розмірів окремих форм рельєфу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Визначити напрямки на топоірафічній карзі й місцевості можна за допомогою азимута — кута між напрямком на північ і напрямком на певний об’єкт на місцевості.

Прямі відстані на топографічній карті вимірюють лінійкою і циркулем-ви-мірювачем, а звивисті — ниткою, курвіметром.

Висоти на карті визначають за горизонталями, позначками висот та урізів води.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    За топографічною картою (мал. 23 на с. 33) за допомогою транспортира виміряйте азимут напрямку від мосту через потік Русава (квадрат 6512) на г. Дідова Гора (квадрат 6411).

2.    Виміряйте відстань за топографічною картою (мал. 23 на с. 33) від залізничної станції м. Тулин до центральної частини с. Лемеші вздовж шосе і грунтової дороги. Для якої ділянки дороги характерна найбільша крутість схилу?

3.    Визначте абсолютну висоту точки там, де стоїть будинок лісника (квадрат 6611).

4.    Визначте відносну висоту горба, зображеного на мал. 31 праворуч.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

За топофафічною картою (мал. 23 на с. 33) установіть абсолютну висоту гір, обчисліть відстані між зазначеними об’єктами та виміряйте транспортиром азимути напрямків:

група 1 — від г. Русавська (квадрат 6611) на північний край озера Біле (квадрат 6613); група 2— від г. Цегельна (квадрат 6613) на витік струмка Болотня (квадрат 6612); група 3 — від г. Волинська (квадрат 6511) на джерело Чисте (квадрат 6513).

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

Визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за топографічною картою.

Використовуючи умовні знаки і масштаб топофафічної карти, вмішеної у вашому атласі, виконайте завдання.

1.    Установіть точку з найбільшою абсолютною висотою та охарактеризуйте її:

а)    зазначте назву й абсолютну висоту', обчисліть відносну' висоту щодо урізу води озера;

б)    визначте географічні та прямокутні координати;

в)    виміряйте за допомогою транспортира азимут напрямку' на центр найбільшого населеного пункту та обчисліть відстань між ними;

2.    Обчисліть приблизну площу найбільшого населеного пункту.

3.    Назвіть внутрішні води, шо є в квадраті карти, в якому розташована найвища вершина.

4.    Який рослинний покрив переважає в цьому квадраті?

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко