§ 48. Урбанізація

У 2009 р. уперше на всю історію людства чисельність міського й сільського населення зрівнялися. У 2010 р. в міських поселеннях, за даними ООН, проживало 3,5 млрд, а в сільських — 3,4 млрд осіб. Більше половини міського населення світу проживає в Азії (понад 2 млрд осіб, або 53 %), однак у загальній чисельності населення регіону частка міського населення становить 48 %. Найвища частка міського населення у Північній і Південній Америці (не менше 80 %) (мал. 169).

Сучасна урбанізація як усесвітній процес характеризується трьома ознаками.

По-перше, швидкі темпи зростання міського населення за рахунок міграції із сільських районів, природного приросту (цей чинник донині відіграє важливу роль у слаборозвинених регіонах світу) та рурбашзації сільських районів.

Упродовж XX ст. міське населення у світі збільшилось у 13 разів. Нині кількість міського населення зростає приблизно втричі швидше, ніж сільського через масову міграцію до міст та адміністративне перетворення сільських поселень на міські. Ця тенденція зберігається й на початку XXI ст. Згідно з прогнозами, у 2025 р. міських жителів буде понад 5 млрд осіб, а їх частка у світовому населенні перевищуватиме 60 %. Це означає, що навантаження па навколишнє середовище збільшиться.

Минуле століття називають століттям урбанізації і в Україні.

По-друге, триває процес концентрації міського населення насамперед у великих містах. Це пояснюється характером виробництва (яке дедалі тісніше пов’язано з наукою, освітою), а також розвитком невиробничої сфери. Великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні запити населення, надають кращий доступ до інформації тощо.

На початку XX ст. у світі існувало 360 великих міст (з населенням понад 100 тис. осіб), у яких проживало 5 % усього міського населення. Наприкінці століття їх було вже 950. З-поміж великих міст виокремлюють міста-мільйо-исри, яких стає дедалі більше. Швидко зростає й кількість міст із населенням від 1 до 5 мли осіб. Якщо в 1950 р. таких міст було 69, у 2010 р. — уже 390, а до 2025 р. згідно з прогнозами, їх кількість зросте до 509. З’являються мегаміста

з населенням понад 10 мли осіб. У 1950 р. таких міст у світі було тільки два м. Токіо та м. Нью-Йорк, у 1975 р. до них приєдналася столиця Мексики (м. Мехіко), до 1990 р. їх кількість вросла до 10, а до 2014 р. — до 28. У 1990 р. в мегамістах проживало 7 % населення світу, а в 2014 р. — 12 %.

По-третє, «розповзання міст», тобто розширення їх території. Для сучасного етану урбанізації характерний перехід від «точкового» міста до міських агломерацій (табл. в).

Міські агломерації. Територіально близько розташовані міста часто зливаються, утягуються в орбіту великого міста. Утворюється агломерація група близько розміщених і тісно взаємопов’язаних економічно й культурно-побутово міст, які мають спільні великі інженерні споруди (водопостачання, транспорт). Найбільш густонаселеною міською агломерацією у світі є Токіо, де проживає 37,2 мли осіб; далі йдуть Делі (22,7 мли), Мехіко й Нью-Йорк (по 20,4 мли), Шанхай (20,2 мли) і Сан-Паулу (19,9 мли).

Таблиця Су

Зростання частки міського населення й кількості міських агломерацій

(1800-2015 рр.)

В агломерації, як правило, виокремлюється одне або кілька міст, які тісно взаємопов’язані з іншими містами. За кількістю центрів агломерації поділяють на моноцентричні, біцептричні та полі центричні. Моноцентричні міські агломерації мають одне місто-ядро, яке підпорядковує своєму виливу решту поселень, розташованих у його приміській зоні, і суттєво перевищує їх своїми розмірами й економічним потенціалом. Два великих міста формують біцентричну агломерацію. Об’єднання міст без домінуючого центру називають конурбацією. Це поліцептричиі міські агломерації, що мають кілька взаємопов'язаних міст-центрів.

Залежно від народногосподарських функцій, які вони виконують, розрізняють монофункціональні та поліфункціональні міські агломерації.

В Україні виокремлють 19 агломерацій. Найбільшими моноцентричними агломераціями є Київська, Харківська, Одеська, Львівська, Криворізька; біцеи-тричними — Донецько-Макіївська, Дніпропетровсько-Дніпроікіержннсьш, Гор-лівсько-Єнакіївська. Поліцентрична агломерація сформувалася на Донбасі, де зрослися не тільки окремі міські поселення, а й численні міські агломерації. Наслідком такого зростання є найбільша форма розселення — меганоліс.

Мегаполіси. Мегаполіс, або мегалополіс (від грецьк. мераіи — великий і polis — місто), — найбільша форма розселення, що утворилася в результа

ті злиття великої кількості сусідніх міських агломерацій. У США великі мегаполіси розташовані вздовж Атлантичного узбережжя («Босваиі» — від Бостона до Вашипгтоназ населенням понад 60 мли осіб), па південному узбережжі Великих озер {Приозерний, 40 мли осіб), у Каліфорнії («Сан-Сан», від Сан-Франциско до Сан-Дієго, 25 млн осіб). У них проживає майже половина всього населення країни. У Європі сформувалися два мегаполіси: Англійський (об’єднує агломерації Лондона, Бірмінгема, Манчестера, Ліверпуля та іп.) і Рейнський («кільцева агломерація» Рандстад у Нідерландах, Рейн- Рур, Рейн Майи у ФРН таіи., з населенням но ЗО -35 млн осіб). У Японії великими міськими агломераціям є Токійська, Осакська, Ногайська, що утворили величезний мегаиоліс Токайдо, протяжністю понад 600 км і загальною кількістю населення понад 55 мли осіб (мал. 170).

Діяльність мсганолісів суттєво впливає па стан навколишнього середовища, утворюючи так звані урбосистеми (міські екосистеми). Усе це видозмінює мікроклімат міста й негативно впливає на здоров'я населення.

і Позначте на контурній карті найбільші мегаполіси світу.

Світові міста. Світові (глобальні) міста. Поняття «світове місто» виникло на початку XX ст. До світових міст належать столиці провідних європейських країн — міста Лондон, Париж, Берлін, Відень, а також міста США — Нью-Йорк, Бостон, Чикаго та Філадельфія. Світові міста відіграють важливу роль у світовій економіці й політиці як центри глобального управління світом: вони є центрами національного й світового рівня, у них розташовуються штаб-квартири міжнародних політичних та економічних організацій, концентруються банківські, фінансові, страхові, медичні, освітні послуги; перетинаються основні міжнародні транспортні шляхи. Ці міста стають центрами мистецтва, культури, розваг, що привертають не тільки внутрішніх, а й міжнародних мігрантів.

До початку XXI ст. сформувалися три основні зони концентрації світових міст: Західна Європа, Північна Америка, Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Світові міста є і в Південній Америці — Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айрес, в Африці — Йоганнесбург, в Австралії — Сідней.

Позначте на контурній карті найбільші міські агломерації світу й України Урбанізація та регіональні відмінності її рівня. Незважаючи на спільні ознаки урбанізації як усесвітнього процесу, у різних країнах і регіонах вона має свої особливості. Насамперед відрізняються рівень (частка міського населення) і темпи урбанізації (зростання міського населення). Між цими поняттями існує взаємозв’язок: чим вищий рівень урбанізації, тим нижчі її темпи й навпаки.

За рівнем урбанізації усі країни світу можна поділити натри великі групи (табл. 7).

Різний рівень урбанізації спостерігається і в різних регіонах світу. Найвищий рівень у Північній Америці, Центральній Європі, Латинській Америці та Австралії (71- 75 %). Низький рівень — у Південній і Південно-Східній Азії та Африці (27-34 %).

В Україні також упродовж багатьох років відбувався процес урбанізації. Особливо високий рівень урбанізації характерний для промислово розвинених регіонів (табл. 8).

Таблиця 8

Максимальні й мінімальні показники урбанізації за регіонами України

Проаналізуйте таблицю. Чим можна пояснити такі відмінності?

В останні роки співвідношення міського й сільського населенням залишається сталим. Крім того, поступово зменшується кількість населення в найбільших містах. Особливо інтенсивно цей процес відбувався в Одесі та деяких містах Донбасу, де вій триває майже ЗО років.

Довкола великих міст виникли міста-супутники, пов’язані із центром певними господарськими та іншими функціями. Наприклад, навколо Києва розташовані такі міста-супутники: Бориспіль, Боярка, Бровари, Ірпінь, Виш-город та ін.

За темпами урбанізації істотно відрізняються розвинуті країни іі країни, що розвиваються. Темпи зростання міського населення в країнах, іцо розвиваються, у 4,5 рази перевищують темпи розвинутих країн. Найвищі темни спостерігаються в Африці та Азії — у країнах, де нині найнижчий рівень урбанізації- Високі темни зростання чисельності міського населення в країнах, що розвиваються, отримали назву «міський вибух», тобто різке збільшення кількості великих місті міст-мільйонерів.

Для процесу урбанізації в розвинутих країнах характерна субурбаніза-ція — переселення частини міського населення до передмість. У США 60 % жителів агломерацій проживає в передмістях. Це зумовлено погіршенням екологічних умов у великих містах, подорожчанням інфраструктури.

° Чи характерний процес субурбанізаціїдля України? Наведіть приклади.

До поняття «субурбанізація» близьке поняття «урбанізація», яка може супроводжуватися міграцією міського населення до сільських поселень, перенесенням до сільської місцевості форм господарської діяльності, характерної для міст.

Дискусійний клуб

Як ви вважаєте, чи заважають сучасні транспортні, екологічні та інші проблеми великих міст подальшому їх розвитку?

Хибна урбанізація. Це формальне зростання кількості міського населення за рахунок утворення на околицях міст найбідиіших районів — «нетрів» (мол. 171, 172). Така урбанізація характеризується «виштовхуванням» бідного сільського населення у міста з метою пошуку кращого життя. Люди, які не зуміли влаштуватися в містах, поповнюють армію безробітних і живуть у жахливих умовах на околиці міст. Це явище не супроводжується розвитком міських функцій.

Проблеми урбанізації. Високі темпи урбанізації загострюють соціально-економічні проблеми великих міст. Ці райони є основним джерелом соціальної нестабільності, злочинності, антисанітарії та епідемій. Згідно з даними ООН, до початку XXI ст. в нетрях проживало приблизно 837 мли осіб, у тому числі 56 % міського населення Африки, 37 % — Азії, 26 % — Латинської Америки.

Висновки

Урбанізація — соціально-економічний процес, що охопив у XX ст. всі країни світу. З-поміж найважливіших причин зростання міст виокремлюють високий рівень розвитку промисловості й невиробничої сфери, їх інтеграцію, розвиток міжнародних відносин, інтенсифікацію сільського господарства, збільшення територіальної та соціальної мобільності населення.

Частка міського населення і кількість міст протягом XX ст. невпинно зростали, причому в менш розвинених країнах ці показники значно нижчі, ніж у більш розвинених.

Нині більше половини населення світу проживає в міських районах. Незважаючи на зростання кількості великих міських агломерацій, приблизно половина міського населення проживає в менших містах і населених пунктах. Великі міста негативно впливають на навколишнє середовище.

Основні поняття й терміни

Урбанізація — процес зростання старих і появи нових міст, підвищення їх ролі в економічному й культурному житті суспільства, збільшення частки міського населення, поширення міського способу життя

Субурбанізбція — переселення частини міського населення до приміської зони. Агломерація — скупчення міських і сільських населених пунктів довкола великих міст. Найбільші агломерації в Україні: Київська (моноцентрична), Донецько-Макіївська (біцентрична), Харківська (моноцентрична)

Мегапбліс, або мегалопбліс — найбільша форма розселення, що утворилася в результаті злиття великої кількості сусідніх міських агломерацій. Містд-супргники — міста, які виникли довкола великих міст і пов'язані з ними певними господарськими та іншими функціями.

Конурбація — сукупність міст без домінуючого центра.

Запитання та завдання

1.    Дайте визначення поняття «урбанізація». Охарактеризуйте три основні ознаки світового процесу урбанізації.

2.    Назвіть основні чинники й передумови розвитку найбільших міст сучасності.

3.    У чому різниця між поняттями «місто», «агломерація», «мегаполіс»?

4.    Наведіть приклади й покажіть на карті високо-, середньо- і низькоурбанізо-вані країни та поясніть закономірності їх розміщення.

5.    Назвіть найбільші міські агломерації та мегаполіси світу.

6.    Що розуміють під терміном «міський вибух»?

Це цікаво

•    У рейтингу українських міст 2015 р. за якістю життя лідирують міста Вінниця й Харків.

•    Одним із найбільших мегаполісів у світі є «Блакитний банан» у Західній Європі, де проживає до 110 млн осіб. Він тягнеться від північно-західної Англії на півночі до м. Мілана (Італія) на півдні. Формою нагадує банан.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Гільберг