§ 20. Кліматичні ресурси. Кліматичні сезони. Несприятливі погодно-кліматичні явища

Які існують види природних ресурсів?

1 Кліматичні ресурси

Кліматичні ресурси — це оцінка показників клімату для різних видів життя та господарської діяльності людей.

Найважливішими є агрокліматичні ресурси (придатність кліматичних умов для розвитку сільського господарства). Одним із показників агрокліматичних ресурсів є тривалість вегетаційного періоду — діб із температурою повітря понад +5 °С (це період, коли може рости рослинність). Його тривалість зростає від 190 днів на північному сході України до 290 днів на Південному березі Криму. Сума температур, необхідних для активної вегетації (понад 4-10 °С), збільшується на рівнинах України з півночі на південь.

Клімат визначає тривалість опалювального періоду (частини року, обмеженої датами переходу середньодобової температу

ри повітря нижче за +8°С). Вона змінюється з півночі на південь України від 200 до 150 днів.

Чому змінюється тривалість опалювального періоду?

На півдні України енергетичні ресурси клімату (сонячну енергію) використовують на експериментальних сонячних електростанціях. Діють сонячні колектори (переважно для забезпечення гарячого водопостачання об’єктів).

Енергію вітру використовують на вітрових електростанціях. Найсильніші постійні вітри спостерігаються в горах, на височинах, берегах морів, водосховищ і річок.

Рекреаційні кліматичні ресурси — це придатність кліматичних умов для відпочинку й лікування людей. Наприклад, для лікування бронхіальної астми лікарі можуть рекомендувати сухий

1 теплий клімат (влітку — санаторії морського узбережжя, соснових лісів лісостепової та степової природних зон).

У цілому клімат України сприятливий для сільськогосподарського виробництва, життя та відпочинку населення (особливо в середній, лісостеповій частині країни). Несприятливою рисою є посушливість клімату південної та східної частин країни.

2 Кліматичні сезони

Чому на Землі відбувається зміна кліматичних сезонів (пір року)?

Розташування України в помірних широтах зумовлює чіткий поділ року на чотири кліматичні сезони.

Зима — кліматичний сезон із середньодобовою температурою повітря нижче за 0°С. В Україні вона триває від 140 днів на північному сході до 60 днів на півдні й південному заході. Зима помірно м’яка в західній частині внаслідок впливу атлантичних циклонів з Ісландського мінімуму; на півдні — м’яка у зв’язку з більшим надходженням сонячного тепла та впливом середземноморських та чорноморських циклонів; на сході й північному сході прохолодніша у зв’язку

3 впливом антициклонів із Сибірського максимуму й Арктики.

Як змінилася погода взимку внаслідок зміни впливу баричних центрів дії атмосфери впродовж останніх десятиліть?

Весна — сезон із середньодобовою температурою повітря від 0 до +15 ^СС. Триває від 100 днів у Карпатах до 50 днів на сході України. Погода навесні є досить нестійкою.

Літо — сезон між датами переходу середньодобової температури повітря через позначку +15 °С. Триває від 140 днів на узбережжях морів, де воно спекотне, до 95—100 днів на півночі й заході України, де воно прохолодніше. На Південному березі Криму літо триває 160—165 днів.

Осінь — сезон між датами переходу середньодобової температури повітря від +15 до 0^СС. Погода, як і навесні, є нестійкою, проте осінь триває дещо довше, ніж весна, — від 65 днів на сході й північному сході до 100 днів у Карпатах і на Південному березі Криму.

З Несприятливі погодно-кліматичні явища

Явища в атмосфері, що негативно впливають на життя та господарську діяльність населення, називають несприятливими по-годно-кліматичними (або небезпечними, стихійними) явищами, їхнє поширення найбільше залежить від впливу циркуляційного чинника кліматотворення.

Поміркуйте, чи змінилася частота проявів небезпечних стихійних явищ у зв'язку зі змінами циркуляції атмосфери.

Охарактеризуємо найпоширеніші несприятливі погодно-кліма-тичні явища в межах України.

Посухи — тривала нестача вологи при високій температурі повітря, яка зумовлює вичерпання запасів вологи в ґрунті. Найчастіше посухи траплялися на південному сході України — кожні два-три роки. Необхідно здійснювати посіви рослин в оптимальні терміни, виводити їх посухостійкі сорти.

Суховії — гарячі й сухі вітри швидкістю понад 5 м/с при температурі повітря понад +25 °С, відносній вологості менше ніж ЗО % . Вони виникають на західній і південно-західній периферії антициклонів, що формуються над Північним Кавказом і Казахстаном. Ці вітри особливо небезпечні в період цвітіння та дозрівання сільськогосподарських культур. Найбільшою є вірогідність суховіїв у південно-східних областях України.

Пилові та чорні бурі виникають як взимку, так і влітку, в умовах сухого й розпушеного ґрунту при вітрах зі швидкістю понад 15 м/с.

Сильні вітри (понад 15 м/с) є характерними для гір. Максимальна швидкість вітру 50 м/с (180 км/год) була зареєстрована 24 грудня 1947 р. на метеостанції Ай-Петрі у Криму.

Шквали — різкі пориви вітру (найчастіше бувають у Криму).

Сильні хуртовини (сніг із сильним вітром) характерні для північно-східних областей.

Поміркуйте, чому сильні хуртовини найчастіше трапляються в північно-східних областях України.

Сильні тумани (із видимістю до 100 м) більш характерні для холодного півріччя. Найчастіше (до 80 днів) вони трапляються в гірських районах, часто на височинах, найрідше — на низовинах.

Сильна ожеледь (діаметром понад 20 мм) виникає при надходженні теплого вологого повітря на охолоджену поверхню, тому частіше трапляється в південних областях взимку. Максимальний діаметр ожеледі (207 мм) спостерігався в листопаді 2000 р. на метеостанції Затишшя (Одеська область).

Гроза (сильний дощ із блискавкою) — явище, коли понад 50 мм опадів випадають упродовж 12 годин і менше. Грози утворюються на холодних фронтах циклонів улітку. Рекордна разова кількість опадів (282 мм) зареєстрована 13 липня 1957 р. в селищі

Підгайці на Тернопільщині та майже повторена на Карадазькій обсерваторії в Криму (278 мм).

Сильний град (діаметром понад 2 см, окремі градини — до 12 см) виникає при проходженні холодних фронтів улітку. Найчастіше трапляється в горах (4—б днів на рік).

Заморозки — зниження температури повітря біля поверхні ґрунту до 0 °С та нижче протягом вегетаційного періоду (трапляються вранці при антициклонах, найчастіше — на північному сході України).

Сильна спека (для північних і західних областей понад 4-30 °С; для інших — понад 4-35°С) пов’язана зі встановленням антициклональної погоди й найчастіше спостерігається в південних степових областях. Абсолютний максимум температури повітря (4-42 °С) відзначався у серпні 2010 р. в Луганську, а 20 та 21 липня 2007 р. на метеостанції Вознесенськ у Миколаївській області була зафіксована температура повітря 441,3 "С.

1. Які ресурси називають агрокліматичними? 2. Охарактеризуйте енергетичні ресурси клімату. 3. Які явища в атмосфері називають небезпечними (стихійними)?

4. Порівняйте агрокліматичні області України. Назвіть причини відмінностей показників їхніх агрокліматичних ресурсів. 5. Яких заходів необхідно вживати для охорони повітря від шкідливих викидів?

6. Охарактеризуйте географічні закономірності проявів несприятливих метеорологічних явищ (залежно від впливу циркуляційного чинника, підстильної поверхні). Відповідь подайте у вигляді таблиці.

7*. Користуючись додатковою літературою або ресурсами Інтернету, охарактеризуйте кліматичні ресурси нашої місцевості. Наведіть приклади впливу кліматичних ресурсів на життя й господарську діяльність людей нашого краю. Підготуйте повідомлення за результатами своєї роботи. 8*. Розпитайте своїх рідних і знайомих та зберіть інформацію про те, які небезпечні (стихійні) погодні явища спостерігаються в нашій місцевості. За допомогою програми Microsoft PowerPoint підготуйте мультимедійну презентацію про одне з них (5—6 слайдів).

ДОСЛІДЖЕННЯ

Вплив сезонних погодних умов на життя родини

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Булава