Народна Освіта » Біологія » § 9. Травлення у ротовій порожнині, шлунку, тонкому кишечнику

НАРОДНА ОСВІТА

§ 9. Травлення у ротовій порожнині, шлунку, тонкому кишечнику

Ротова порожнина (мал. 9.1). У ній механічні дії щодо їжі виконують здебільшого зуби і язик. У дорослої людини 28-32 постійних зуба. Спереду на обох щелепах розташовуються по чотири різці й по два ікла. Вони необхідні для розрізання й відкушування їжі. За іклами з кожного боку розташовані два малих і три великих кутніх зуби. Завдяки їхній горбистій поверхні їжа розчавлюється і перетирається.

Зуби розміщені в комірках щелеп. У їхньому складі (мал. 9.2) розрізняють коронку, шийку й корінь, що міститься глибоко в щелепі.

Коронка вкрита емаллю — найтвердішою речовиною в організмі. Вона оберігає зуб від стирання та проникнення бактерій.

Під емаллю міститься твердий і стійкий дентин, з якого складається основна частина зуба. Усі ці складові зуба утворені з різновидів сполучної тканини. Усередині зуба розташований канал, заповнений пульпою. Це пухка сполучна тканина, де містяться кровоносні й лімфатичні судини, нервові закінчення, а також клітини, що синтезують речовини, з яких складається дентин.

Язик — м’язовий орган, що бере участь у перемішуванні їжі, визначенні її смаку.

Слину, з якою змішується їжа, се-кретують слинні залози, розташовані в слизовій оболонці, й парні під'язикові, підщелепні та привушні слинні залози. За день слинні залози виробляють близько 1,5 л слини. Вона містить воду та різні неорганічні речовини, ферменти. Під дією ферменту амілази починається розщеплення крохмалю на прості вуглеводи, а в останній його фазі бере участь фермент мальтаза. Потримайте в роті шматочок хліба, і ви відчуєте ефект впливу мальтази — хліб стає солодким. Фермент лізоцим знищує хвороботворні бактерії, які потрапляють із їжею до ротової порожнини.

Із ротової порожнини оброблена в ній їжа (харчова грудка) завдяки скороченням м’язів щік і язика про

штовхується в глотку і проковтується. М’язи глотки вище грудки скорочуються, і починається її рух до стравоходу.

Стравохід. Цей орган з’єднує глотку і шлунок. По стравоходу харчова грудка пересувається завдяки перистальтичним рухам. Так, вода доходить до шлунка за 1 с, грудочка каші — за 5 с, а твердіші частинки — за 9—10 с.

Травлення в шлунку. Хімічні зміни їжі відбуваються у шлунку під дією шлункового соку. Що більше жирів міститься в їжі, то довше вона затримується в шлунку.

Шлунковий сік — безбарвна рідина без запаху. Він виробляється залозами слизової оболонки шлунка. У 1 мм2 слизової оболонки міститься до 100 таких залоз. Одні секретують ферменти, інші — соляну кислоту, треті — слиз. У людини зазвичай виробляється 2—2,5 л шлункового соку за добу.

Основний фермент шлункового соку — пепсин, що розщеплює молекули білка на амінокислоти. Пепсин діє лише за температури 35—37 °С і за наявності соляної кислоти. Соляна кислота знищує хвороботворні мікроорганізми. Слиз, яким вкрита слизова оболонка шлунка, перешкоджає дії соляної кислоти й пепсину на його стінку, захищаючи її від самоперетравлення і механічних ушкоджень.

Хімус, що утворюється в шлунку під дією його речовин, доправляється до кишечнику.

Травлення в тонкому кишечнику. У цьому відділі травної системи на хімус діють ферменти підшлункової залози, жовч із жовчного міхура, а також ферменти залоз тонкого кишечнику. У ньому остаточно розщеплюється близько 80 % вуглеводів і майже 100 % білків і жирів, що надходять із їжею. Білки розщеплюються під дією двох основних ферментів трипсину та хемотрипсину, вуглеводи — під дією амілаз, жири розщеплюють ліпази. Ці ферменти не працюють у кислому середовищі. Тому для нейтралізації соляної кислоти, яка надходить у складі хімусу до тонкого кишечнику, його залози та підшлункова залоза виділяють лужні речовини.

У жовчі ферментів немає. Речовини жовчі «розбивають» нерозчинні у воді краплі жиру на дрібніші крапельки. Так жири стають доступнішими для дії ліпаз та краще розщеплюються.

Де саме в тонкому кишечнику відбувається травлення? У цьому процесі розрізняють порожнинне і пристінкове травлення. Під час порожнинного травлення великі органічні молекули подрібнюються за допомогою ферментів кишечнику, підшлункової залози й жовчі. Остаточне розщеплення відбувається під час пристінкового травлення.

Складчаста внутрішня поверхня кишечнику (мал. 9.3) покрита безліччю ворсинок, вкритих клітинами епітелію, які виробляють ферменти, слиз тощо. Мембрани клітин епітелію утворюють мікро-ворсинки. На цій розгалуженій поверхні епітеліальної оболонки в слизу, збагаченому ферментами, і відбувається пристінкове травлення. Невеликі молекули (продукти порожнинного травлення) розщеплюються на ще дрібніші.

Дрібні молекули, що утворилися під час пристінкового травлення, всмоктуються, тобто долають епітеліальний шар стінки кишечнику. Здебільшого це відбувається саме в тонкому кишечнику, який через наявність ворсинок і мікроворсинок за площею внутрішньої поверхні перевищує футбольне поле.

Транспорт речовин через епітелій відбувається у два способи. Частина молекул дифундує всередину ворсинок через щілини між клітинами. Інша частина проникає крізь самі клітини епітелію, і це потребує витрат енергії. Подолавши епітеліальний бар’єр, молекули через міжклітинну речовину надходять до лімфатичних і кровоносних капілярів у ворсинках (мал. 9.4).

Мал. 9.3. Складки й ворсинки на внутрішній поверхні тонкого кишечнику (а); ворсинки (б); епітеліальні клітини з мікроворсинками (в): 1, 2 — лімфатичні та кровоносні судини; 3 — клітини епітелію ворсинок; 4 — мікроворсинки

Будова ворсинки тонкого кишечнику

1.    З’ясуйте, у якій частині тексту використані наведені терміни, яку складову травної системи описують за їх допомогою.

Коронка, шийка, корінь, емаль, дентин, пульпа.

Знайдіть у тексті опис того, яким є значення кожної складової. Покажіть його товаришу.

2.    Скористайтеся текстом підручника й доповніть таблицю.

3. Виберіть із наданих запитань три, які ви вважаєте найбільш важливими, і поставте їх товаришу. Нехай він знайде відповіді на них у тексті параграфа.

—    Де відбувається порожнинне травлення?

—    За допомогою яких речовин воно здійснюється?

—    Які особливості епітелію кишечнику є пристосуваннями для пристінкового травлення?

—    У якому середовищі відбувається остаточне розщеплення жирів, білків, вуглеводів?

1. Що відбувається зі шматочком солодкого пиріжка у вашій ротовій порожнині? Які речовини на нього діють? 2. Поясніть, як відбувається ковтання. Чому під час нього їжа не потрапляє в гортань? 3. Як змінюється їжа в шлунку й тонкому кишечнику? 4. На які складові їжі діє жовч? У чому особливість її дії? 5. Охарактеризуйте процес пристінкового травлення. Яку роль у ньому відіграють ворсинки й мікроворсинки? 6. У які способи відбувається всмоктування продуктів розщеплення поживних речовин їжі? 7*. Яким є зв'язок між слизом, соляною кислотою й пепсином у шлунку? 8*. Чи потрапить їжа до шлунка, якщо проковтнути її, висячи догори ногами на турніку? Відповідь обгрунтуйте. 9*. На малюнку, розміщеному на початку теми 2 (с. 38), зображено внутрішню поверхню шлунку. Поясніть, чим обумовлена її форма.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Базанова

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 9-07-2016, 11:50, посмотрело: 3519