Склад вдихуваного, видихуваного та альвеолярного повітря. Людина дихає атмосферним повітрям. Суміші газів вдихуваного й видихуваного повітря відрізняються за складом (іл. 37). Повітря, що надходить до легенів під час вдиху, за своїм хімічним складом відповідає атмосферному (містить 20,95 % кисню і 0,03 % вуглекислого газу)

Значення дихання. Дихати — означає жити. Без комфорту можна прожити все життя, без їжі — близько 1-1,5 місяця, без води — кілька днів, а без повітря — кілька хвилин. Якщо дихання затримується на 6 хвилин, у головному мозку починаються незворотні процеси.

Хвороби органів травлення. За наявності захворювань органів травлення порушуються складні процеси розщеплення харчових продуктів і

засвоєння їжі. Порушення режиму харчування, неякісна їжа, негативні емоції, стреси, тривале вживання ліків, алкоголю, тютюнопаління, малорухливий спосіб життя — усе це спричинює такі захворювання травної системи

Роль підшлункової залози, печінки та кишкових залоз у травленні. Щойно харчова грудка надійде із шлунка у дванадцятипалу кишку, на неї виливаються травні соки: сік підшлункової залози, жовч і кишковий сік.

Травлення в шлунку. Харчова грудка стравоходом просувається до шлунка, де триває процес травлення під впливом шлункового соку.

Шлунок — розширений відділ травного тракту, що має форму, подібну до видовженого мішка, об’єму близько 1,5-2 л

Підготовлена до вживання їжа надходить у ротову порожнину — початок травного тракту. Саме тут розпочинається процес перетравлювання їжі. У ротовій порожнині відбувається механічна обробка їжі (визначення температури, смакових якостей їжі, подрібнення та перетирання, зволоження слиною). Тут розпочинається хімічна її обробка.

Сирий матеріал, який надходить у завод, проходить довгий ряд цехів, у яких він піддається відомій механічній і головним чином хімічній обробці й через бокові ворота переводиться в магазин тіла.''-

І. П. Павлов, російський фізіолог, лауреат Нобелівської премії (1904 р.)

Потреба кожної людини в харчових речовинах та енергії належить до основних фізіологічних потреб. Проте потреба в кількості харчових речовин в кожної людини є різною та залежить від багатьох чинників

Все, окрім кисню, людина отримує для своєї життєдіяльності з їжі, яка є насамперед джерелом енергії. їжа — носій та джерело біологічно активних речовин, потужний лікувальний та оздоровлювальний фактор. їжа — не лише необхідність, але й одне з найбільших задоволень у житті.

Ріст, розмноження, рухливість, збудливість, здатність реагувати на зміни навколишнього середовища — усі ці властивості живого в кінцевому рахунку нерозривно пов’язані з певними хімічними перетвореннями, без яких жоден з цих виявів життєдіяльності не зміг би здійснитися.''

В. А. Енгельгардт, академік, видатний російський біохімік XX ст.