Народна Освіта » Біологія » § 7. Харчові та енергетичні потреби людини

НАРОДНА ОСВІТА

§ 7. Харчові та енергетичні потреби людини

Пригадайте з курсу «Основи здоров’я» принципи харчування для здоров’я. Яким чином пов’язана калорійність харчування з фізичними навантаженнями?

Чинники, які впливають на фізіологічну потребу людини в харчових речовинах та енергії. Потреба кожної людини в харчових речовинах та енергії належить до основних фізіологічних потреб. Проте потреба в кількості харчових речовин в кожної людини є різною та залежить від багатьох чинників (іл. 19).

Енергетичні потреби організму. Органічні речовини, які надходять в організм людини з їжею, є будівельним матеріалом для клітин і джерелом енергії, що необхідна для забезпечення його життєдіяльності. Вам уже відомо, що при окисненні вуглеводів виділяється 17,2 кДж/г, жирів — 39,1 кДж/г, білків — 17,2 кДж/г енергії. 1 г жирів містить найбільше калорій, а тому може дати більше енергії, але процес розщеплення проходить повільно, й енергія витрачається в основному не на постачання безперервних процесів життєдіяльності, а зберігається про запас. Для засвоєння білків виділяється стільки ж енергії, як і для засвоєння вуглеводів. Проте білки є більше пластичним матеріалом, ніж енергетичним. Основним джерелом енергії для нашого організму є вуглеводи.

Енергетичні потреби людини зумовлені багатьма чинниками (іл. 19). Вони залежать від віку, статі, фізичної активності людини тощо. У цьому ви можете переконатися, проаналізувавши цифрові дані добових потреб в енергії, подані в таблиці 2 (див. додаток підручника).

Важливим чинником, що впливає на фізіологічну потребу в енергії, є рівень енерговитрат. Енергетичні витрати організму впродовж доби мають забезпечити передусім підтримання життєво важливих функцій у стані спокою, а також виконання різноманітних видів діяльності. Мінімальні витрати органічних речовин у стані спокою організму становлять основний обмін. Основний обмін зумовлений тим, що організму постійно доводиться витрачати енергію, необхідну для підтримання сталої температури тіла, забезпечення діяльності серця, легень та інших органів, які

за життя людини не припиняють свою роботу. Наприклад, у 18-річного юнака, маса якого 70 кг, для основного обміну розхід енергії становить 7 333 кДж за добу. Це означає, що за максимального спокою в його організмі має розщепитися стільки білків, жирів і вуглеводів, скільки необхідно для вивільнення 7 333 кДж енергії.

Величина основного обміну залежить від віку, статі та маси тіла людини (див. табл. 4).

Таблиця 4

Добові енерговитрати на основний обмін організму

Маса

тіла,

кг

Стать

Добові енерговитрати, кДж

Вік

18—29 років

30—39 років

40-59 років

60—74 роки

60

чол.

жін.

6662

5782

6285

5615

5908

5447

5447

5154

70

чол.

жін.

7333

6411

6914

6243

6495

6034

5992

5698

80

чол.

жін.

8045

7039

7584

6830

7123

6620

6578

6285

Для розрахунку добових енерговитрат фізично активної дорослої людини необхідно величину добової енерговитрати основного обміну, відповідну статі, віку й масі тіла помножити на відповідний коефіцієнт фізичної активності (КФА — наведений у таблиці 2 додатку). Наприклад, для 20-літньої студентки, маса якої 60 кг (тобто належить до І групи працівників розумової праці з КФА = 1,4), енерговитрати за добу становитимуть: 5 782 кДж • 1,4 = 8 094,8 кДж.

Харчові потреби людини. Харчові потреби людини безпосередньо пов’язані з її енергетичними витратами. Разом з їжею людина повинна отримувати таку кількість енергії, щоб забезпечити підтримання життєдіяльності організму та виконання різноманітних видів діяльності. Це є однією з основних засад раціонального харчування, яке сприяє збереженню здоров’я, опірності шкідливим чинникам навколишнього середовища, високій фізичній та розумовій працездатності, а також активному довголіттю.

Насамперед харчування за енергетичною цінністю харчових продуктів добового раціону має відповідати енергетичним витратам організму. Харчування має забезпечувати якісну повноцінність добового раціо

ну, тобто бути збалансованим — містити оптимальну кількість білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, харчових волокон), вітамінів, мінеральних солей та води (див. тавл. 1-3 додатку). Пригадайте з курсу «Основи здоров’я», яким має бути співвідношення білків, жирів та вуглеводів у добовому харчовому раціоні.

Теоретично, для задоволення енергетичних потреб організму білки, жири та вуглеводи можуть взаємно замінюватися. Проте кожна з цих речовин має специфічні властивості та вплив на організм (див. табл. 1-3). Тому заміна в харчовому раціоні одних органічних речовин іншими спричиняє до порушення функцій організму, а за тривалого, наприклад, безбілкового харчування, може призвести й до смерті.

Важливим для організму людини є дотримання режиму харчування. Найраціональнішим є чотириразове харчування: перший варіант передбачає сніданок, другий сніданок, обід і вечерю; другий — сніданок, обід, підвечірок і вечерю. Відповідно до фізіологічних потреб організму, доцільний такий розподіл енергетичної цінності добового раціону: на перший сніданок — 25-30 %; на другий сніданок (чи підвечірок) — 10-15 %; на обід — 40-45 %; на вечерю — 20 %. За чотириразового режиму харчування проміжки між прийманнями їжі не повинні перевищувати 4-5 год.

Підготовка продуктів харчування до споживання та їх кулінарна обробка повинні забезпечувати хороші смакові якості, високу поживність та засвоюваність їжі. Щоб продукти не втрачали харчової цінності, необхідно дотримувати правил їх зберігання (особливо температурного режиму) та приготування з них страв. Найбільше вітамінів містять свіжі продукти, зберігання погіршує їх якість. Унаслідок тривалого варіння очищених овочів до 20-30 % мінеральних солей переходить у відвар. Мінеральні речовини втрачаються і в разі неправильного розморожування м’яса та риби. Тому не слід довго вимочувати продукти або виливати овочеві відвари (їх можна використовувати для приготування супів). Мінеральний склад їжі краще зберігається в разі варіння на пару, а також ва

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ (від лат. ratio [раціо]— розумний)— це фізіологічно повноцінне харчування здорових людей з урахуванням їх віку, статі, характеру праці та інших чинників.

ЗБАЛАНСОВАНЕ ХАРЧУВАННЯ — це харчування, за якого задовольняється добова потреба організму в енергії, а також підтримується оптимальний баланс мінеральних солей, вітамінів та води.

НОРМА ХАРЧУВАННЯ — це кількість їжі, її компонентів, яка зумовлює нормальний стан здоров’я людей різного віку, статі, способу життя та праці, відповідає біологічній природі людини.

ХАРЧОВИЙ РАЦІОН— набір продук-тів, необхідний людині на певний період часу (зазвичай, це доба або тиждень).

ріння овочів у шкірочці з наступним очищенням або ж запікання овочів у духовці.

їжа має бути нешкідливою щодо токсичності, тобто у продуктах, готових стравах не має бути токсичних речовин у шкідливих для організму концентраціях. їжа має бути безпечною в епідемічному відношенні: в ній не повинно бути збудників інфекційних захворювань — бактерій, вірусів, грибків, найпростіших, яєць гельмінтів тощо.

Слід мати на увазі: як надмірне, так і недостатнє харчування негативно впливає на здоров’я людини. Науковці стверджують, що люди, маса тіла яких на ЗО % перевищує норму, живуть на 10-15 років менше, ніж люди з нормальною масою. Дослідницький практикум дозволить вам встановити вашу масу та зріст та їх відповідність нормам.

Енергетичні потреби організму людини. Енергетичні витрати. Харчові потреби людини

За нестачі в організмі того чи іншого вітаміну розвивається захворювання гіповітаміноз, за цілковитої відсутності — авітаміноз, а за надлишку - гіпервітаміноз. Гіпо- та авітаміноз можуть розвиватися внаслідок порушень обміну речовин, спричинених відсутністю або нестачею вітамінів у харчових продуктах; якщо захворювання органів травної системи, коли вітаміни не всмоктуються; від надмірного вживання антибіотиків чи інших лікарських препаратів, які вбивають бактерії кишечнику, що синтезують деякі вітаміни. З метою запобігання авітамінозу та гіповітамінозу слід уживати натуральні рослинні й тваринні харчові продукти, що містять увесь комплекс вітамінів.


 

1. Які чинники впливають на фізіологічну потребу людини в харчових речовинах та енергії? 2. Що є основним джерелом енергії для організму людини? 3. Що таке основний обмін речовин? 4. Як розрахувати добові енерговитрати фізично активної дорослої людини? 5. Що таке раціональне харчування? Назвіть основні його принципи. 6. Що означає вислів «збалансованість харчового раціону»? Яке його значення для організму людини? 7. Що потрібно робити, аби продукти не втрачали харчової цінності? 8. Як пов’язані між собою харчові й енергетичні потреби організму?

9. Розв’яжіть біологічні задачі: 1. Школяр отримує разом з їжею достатню кількість жирів, надлишок вуглеводів та недостатню кількість білків. Спрогнозуйте можливі зміни у стані здоров’я школяра.

2. Протягом зими людина вживала хліб та консервовані продукти. Спрогнозуйте можливість виникнення в цієї людини захворювань.

3. Учень, склавши добовий раціон харчування, отримав такі результати: на вечерю припадає 50 % добового раціону; кількість вуглеводів щодо інших органічних речовин становить понад 80 %, а білків — менше ніж 10 %. Проаналізуйте отримані учнем результати з точки зору принципів раціонального харчування.

10. Важливими чинниками, що впливають на фізіологічні енергетичні потреби людини, окрім розглянутих, е: кліматогеографічні умови проживання, індивідуальні звички у харчуванні, особливості національної кухні. Користуючись додатковими джерелами інформації, доведіть вплив одного з них (на вибір). 11. Виконайте проект на тему: Збалансоване харчування.

12. На основі спостережень за власним харчуванням визначте, яку частину в ньому займає свіжоприготовлена їжа, а яку — їжа швидкого харчування (фаст-фуд). Чи є загроза вашому здоров’ю? Відповідь обґрунтуйте. 13. Використовуючи текст параграфа, дані таблиць 4 та 1-3 додатку, проаналізуйте свій добовий раціон. Зіставте харчову цінність (уміст поживних речовин) продуктів вашого раціону з показами таблиці 2 додатку «Норми добової потреби людей в білках, жирах, вуглеводах та енергії» для вашого віку. Чи можна вважати ваше харчування раціональним? Чому?

Тема: Самоспостереження за співвідношенням маси і зросту тіла.

Мета: визначити співвідношення маси й росту свого тіла та зробити орієнтовну оцінку його відповідності нормам статево-вікової групи.

Обладнання та матеріали: ростомір, вага (медична).

Хід дослідження

1.Виміряйте масу та зріст свого тіла.

2. Обчисліть індекс маси тіла (ІМТ) за формулою: ІМТ, кг/м* = ^стм“)2

Якщо ІМТ становить 18,5-25,0 кг/м2 — у вас нормальна маса тіла, нижче 18,5 — недостатня маса, 25-30 — надлишкова маса, вище ЗО — ожиріння.

3. Обчисліть зросто-масовий індекс (ЗМІ). Для цього використайте відповідно до свого зросту формулу розрахунку ЗМІ:

ЗМІ, кг = Зріст - 95 (якщо ваш зріст нижчий, ніж 155 см);

ЗМІ, кг = Зріст - 100 (якщо ваш зріст 155-164 см);

ЗМІ, кг = Зріст - 105 (якщо ваш зріст 165-175 см);

ЗМІ, кг = Зріст - 110 (якщо ваш зріст вищий, ніж 175 см).

У результаті ви отримаєте оптимальний показник маси свого тіла.

4. Оцініть масу свого тіла за обчисленими показниками ІМТ та ЗМІ.

5. Зробіть висновок щодо відповідності отриманих даних нормам вашої статево-вікової групи.

Обмін речовин та перетворення енергії — загальна властивість організму людини, що охоплює всі процеси хімічного перетворення: від надходження речовин з навколишнього середовища до виведення кінцевих продуктів розпаду на зовні. Обмін речовин здійснюється у всіх структурах організму, але остаточне розщеплення й утворення сполук, властивих для людського організму, відбувається у клітинах.

Для обміну речовин важливим є збалансоване харчування, тобто вживання повноцінної їжі, яка містить насамперед збалансовану кількість білків, жирів і вуглеводів, а також мінеральних солей, вітамінів і води. Потреба організму в цих речовин зумовлена їх функціональним значенням.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 5-07-2016, 13:13, Переглядів: 6123