Народна Освіта » Природознавство » § 21. Планета Земля. Рух землі

НАРОДНА ОСВІТА

§ 21. Планета Земля. Рух землі

Земля — одне з безлічі космічних тіл, третя від Сонця планета Сонячної системи.

Уже в стародавні часи люди здогадувалися, що Земля має форму кулі. Перше відоме вимірювання розмірів Землі було проведене давньогрецьким ученим Ератосфеном приблизно 2 200 років тому. Земна куля в окружності становить близько 40 000 км по екватору.

Доказами кулястості Землі є видима поступова поява корабля, починаючи з верхньої його частини, при наближенні (мал. 86); наявність круглої тіні на Сонці та Місяці під час їх затемнення, колоподібність горизонту тощо.

Упродовж останніх десятиріч для вивчення форми Землі успішно використовують штучні супутники.

Як і кожне космічне тіло, наша планета рухається в космічному просторі. Земля обертається навколо своєї осі й навколо Сонця. Вісь Землі — це уявна лінія, що проходить через центр Землі і в Північній півкулі спрямована на Полярну зірку. Розгляньте глобус — модель земної кулі (мал. 89,1).

Знайдіть на ньому полюси (крізь них проходить вісь обертання глобуса) та екватор — уявну лінію, що ділить Землю на Північну і Південну півкулі.

Ми не помічаємо того, що Земля обертається, оскільки обертаємося разом із нею, як і все, що розташоване на земній поверхні (моря, океани, ліси, гори, будівлі тощо). Обертається навіть повітря, яке оточує Землю. Нам здається, що Сонце, Місяць, зірки рухаються по небу зі сходу на захід, але насправді це Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. Сонячні промені одночасно освітлюють тільки один її бік (мал. 87).

На тій частині Землі, куди потрапляє сонячне світло, — день, а там, куди воно не потрапляє, — ніч. Тільки поблизу полюсів немає звичайного поділу часу на дні і ночі, адже там близько півроку Сонце не опускається за горизонт і таку ж кількість часу не сходить.

Один повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 24 години. Цей проміжок часу називають добою. За світлу частину доби (день) Сонце ніби описує дугу над поверхнею Землі. Вранці й увечері його промені ледь ковзають по поверхні Землі, а опівдні вони падають на земну поверхню під найбільшим кутом До неї.

Земля рухається не тільки навколо своєї осі, а й навколо Сонця (мал. 88).    ,

Один повний оберт навколо Сонця Земля робить приблизно за 365 діб і б годин. Шлях, який Земля проходить, обертаючись навколо Сонця, називають її орбітою. Швидкість руху Землі становить приблизно ЗО км/с. Саме за такої швидкості вона утримується силою тяжіння до Сонця. Якби швидкість Землі зменшилася, то вона почала б падати на Сонце. А в разі збільшення її швидкості Сонце не втримало б Землю.

Розгляньте, як нахилена вісь обертання глобуса до площини стола (мал. 89,1). Аналогічно вісь Землі нахилена до площини її обертання навколо Сонця. Незмінність нахилу осі під час обертання Землі навколо Сонця зумовлює зміну кількості сонячної енергії, що надходить до різних ділянок земної поверхні протягом року. Це зумовлює зміну пір року (мал. 88). Якби земна вісь не була нахилена до площини обертання Землі навколо Сонця, то не було б ні літа, ні осені, ні зими, ні весни. Тривалість дня і ночі в нашій місцевості була б однаковою впродовж усього року. Не існувало б того розмаїття живої природи, до якого ми звикли і якому ніколи не перестанемо радіти й дивуватися.

Земля має форму кулі* Земля обертається навколо своєї осі й навколо Сонця. Зміна пір року зумовлена обертанням Землі навколо Сонця.

1. Яку форму має Земля? 2. Які є докази кулястої форми Землі?

3.    Які розміри Землі? 4. Як рухається Сонце по небосхилу протягом дня?

? 1. Чи можна довести, що Земля обертається навколо Сонця?

2. Поясни, як змінюється освітленість півкуль Землі впродовж року (мал. 88). 3. Яка тривалість року? 4. Наведи приклади застосування людиною знань про рух Землі навколо Сонця.

1. Як живі організми пристосувалися до обертання Землі навколо своєї осі та навколо Сонця? 2. Назвіть дні сонцестояння, весняного й осіннього рівнодення. 3. За мал. 88 визначте, яка пора року у Північній півкулі в кожному положенні Землі. Аргументуйте свою думку.

4.    Чому необхідно знати народні прикмети?

Модель форми Землі.

Візьміть дві смужки цупкого паперу шириною 3 см, довжиною 40 см, склейте з них 2 кола. Проколіть дірочку в колах і просуньте крізь неї олівець, як показано на малюнку. Повертайте олівець у руках. Верхня і нижня частини кіл сплющуються, а середня — роздувається. Наша Земля — не зовсім куля. Біля полюсів вона сплющена. Це — один із доказів обертання Землі навколо своєї осі.

Для допитливих Про мудрість пращурів

Улянка роздивилася мал. 88 у підручнику і сказала:

—    Цей малюнок я покажу бабусі. Крім того, з його допомогою спробую перевірити народний календар.

—    Ти маєш слушну думку, — сказав Лесик. — Я вважаю, що люди, які в давнину складали народний календар, уміли спостерігати за зміною висоти Сонця над горизонтом протягом року, за тим, як тривалість дня впливає на довкілля.

На мал. 88 зображено чотири положення Землі у визначні дні, що зумовлено рухом Землі навколо Сонця.

22 червня — день літнього сонцестояння. У цей день у Північній півкулі висота Сонця ополудні над горизонтом найвища і тривалість дня найдовша. Це — день літнього сонцестояння.

22 грудня — висота Сонця ополудні у Північній півкулі найменша і день найкоротший. Це — день зимового сонцестояння.

Після 22 грудня тривалість ночі зменшується, а дня — збільшується. Тривалість дня і ночі однакова 21 березня. Це — день весняного рівнодення.

23 вересня тривалість дня теж дорівнює тривалості ночі. Це — день осіннього рівнодення. Після 23 вересня ночі у Північній півкулі стають довшими, ніж дні.

—    А тепер я тобі розкажу про народний календар. У ньому є

чотири визначні свята. Кожне з них припадає на певну пору року. Взимку — це Різдво, а влітку — Івана Купала. Думаю, ці свята пов’язані із зимовим і літнім сонцестоянням.

—    Так, — погодився Лесик. — Із весняним рівноденням пов’язане визначне весняне свято — Великдень. Його святкують у першу неділю, що випадає після 21 березня і настання повного Місяця. З осіннім рівноденням пов’язане велике осіннє свято Здвиження, його святкують 27 вересня. У народному календарі ці визначні свята поділяють рік на чотири частини. А на мал. 88 рік поділений на чотири частини відповідними положеннями Землі на її шляху під час руху навколо Сонця.

—    Схоже, що в давнину люди знали про рух Землі навколо Сонця.

—    Люди були спостережливими. Вони помічали, як відповідно до пори року періодично змінюються тривалість дня й ночі, освітленість, температура повітря в довкіллі, життєдіяльність рослин і тварин. Повторюється певна погода. Ця спостережливість була необхідною для вчасного початку сільськогосподарських робіт і збирання врожаю. Ще у давнину люди усвідомлювали повторюваність процесів у природі, хоч, напевно, і не здогадувалися про їх зв’язок із обертанням Землі навколо Сонця, — зробив висновок Лесик.

 

Це матеріал із підручника Природознавство 5 клас В.Р. Ільченко

 

Категорія: Природознавство

Автор: admin от 20-01-2014, 09:46, Переглядів: 21726