Народна Освіта » Природознавство » Форма і розміри Землі, внутрішня будова Землі, рухи Землі у просторі

НАРОДНА ОСВІТА

Форма і розміри Землі, внутрішня будова Землі, рухи Землі у просторі

Форма і розміри Землі

Вивчення параграфа допоможе вам:

•    ознайомитися з уявленнями людей про форму Землі в давнину;

•    наводити докази кулястостої форми нашої планети;

•    дізнатися про розміри Землі.

Якої форми Земля. Нині навіть першокласники знають, що Земля має форму кулі. Проте в давнину однозначної відповіді на це питання не було. У Стародавній Індії, наприклад, уявляли Землю пласким диском, що лежав на спинах слонів (мал. 79). Окремі народи Америки та Японії були переконані, що Земля — це порожній куб. Найбільш поширеною буладумка, що Земля пласка.

Але навіть до нашої ери вчених не вдовольняли уявлення про Землю, що межували з фантастикою.

Докази кулястості Землі. У давнину вчені замислювалися над багатьма чсчому?, Чому корабель, віддаляючись від берега, поступово зникає з виду? Чому наш погляд обмежує лінія горизонту? Чому з підняттям угору горизонт розширюється?

На мал. 80 видно, як поступово зникає за горизонтом корабель, що віддаляється, і як поступово він з'являється під час наближення. Якби наша планета була пласкою, то в ясну погоду в підзорну трубу на горизонті можна було б бачити корабель повністю. Натомість непомітний для ока вигин поверхні Землі рано чи пізно приводить до того, що далечінь на суходолі і корабель на морі зникають з виду.

Доказом кулястості Землі є й округла тінь, яку кидає наша планета на Місяць

Цю тінь люди бачать під час місячних затемнень (мал. 80). Ні циліндр, ні куб, ні тіло іншої форми не дають круглої тіні. Це давало підстави давньогрецьким вченим доводити кулястість Землі ще 2 500 років тому. Незаперечні ж докази круглої форми нашої планети люди отримали з початком польотів у космос (мал. 81).

За сучасними даними Земля має форму кулі, яка дещо сплюснута з полюсів.

Глобус — зменшена модель Землі. Після того, як люди зрозуміли, що Земля кулеподібна, вони почали створювати її моделі — глобуси. Слово глобус у перекладі з латинської означає кі/лл. Це були зменшені у багато разів копії Землі. Глобус дає змогу уявити форму нашої планети, зменшену в декілька мільйонів разів.

Стержень глобуса показує, де проходить земна вісь — лінія, довкола якої обертається Земля. Насправді наша планет а такої видимої осі, як на глобусі, не має. Її можна лише уявити. Точки, де земна вісь входить і виходить із глобуса-Землі (перетинається із земною поверхнею), називають полюсами. Верхня точка— Північний полюСу нижня— Південний полюс* На однаковій відстані від полюсів, тобто посередині, глобус оперізує лінія синього кольору — екватор. Слово екватор перекладається з латинської як рівнодільник— той, що поділяє на рівні частини. Екватор і справді ділить земну кулю на дві півкулі: Північну (на глобусі — зверху) і Південну (внизу). На поверхні Землі ні полюси, ні лінію екватора побачити не можна. Які земна вісь, вони існують лише уявно і є тільки на глобусах і картах.

Якщо ви уважно придивитеся до глобуса, то побачите лінії, які проведено в певному порядку. Це парале лій мери Діани. Па рал елі — лінії, що паралельні екватору. Меридіани — найко-ротші лінії, які проведено від одного полюса до іншого. Ці лінії, як і земна вісь, уявні. їх нанесено на глобуси й карти для того, щоб легко знаходити географічні об'єкти.

Полюси — це уявні точки перетину земної осі із земною поверхнею.

Екватор — це уявна лінія (коло), яка проходить на однаковіші відстані від полюсів і ділить земну кулю на дві півкулі — Північну і Південну.

Розміри Землі. Вчені визначили, що від центра Землі до її поверхні в середньому б 370 км. Довжина екватора — 40 ООО км. Цікаво, що вперше обчислити розміри Землі вдалося давньогрецьким ученим ще до нашої ери. За їх розрахунками, величина кола, яке оперізуе нашу планету посередині (екватора), становить 39 500 км. Як бачимо, це дуже близько до сучасних даних, які отримані за допомогою вимірювань найточнішими приладами (мал. 82).

Скарбничка знань

Чи справді Земля кругла?

Виявляється, в суч асну добу розвитку приро/інич их наук стверджувальна відпові/іь буде вже не зовсім точною. Так само можна говорити, що і яблуко кругле. Хоча насправді круглим воно ніколи не буває. Сучасні розрахунки вказують на те, що форма Землі не куляста, а радше овальна. Так, ІГ екваторіальний радіус становить б 378 км, а полярний радіус — б 356 км.

Практичне заняття

Знаходження географічних об’єктів на глобусі

Завдання 1. Покажіть на глобусі лінію екватора. На які півкулі екватор ділить Землю? У якій півкулі розташована Україна?

Завдання 2. Які назви мають полюси Землі? Покажіть їх на глобусі.

Завдання 3. Назвітьі покажіть на глобусі материки. Який материк найменший за площею? У якій півкулі вілносно екватора він розташований?

Завдання 4. Покажіть на глобусі паралелі та мери дани. Що це за лінії? Для чого їх нанесено?

Перевірка знань

1.    Як люди в давнину уявляли форму нашої планети?

2.    Які докази кулястості Землі навол^іли вчені в стародавню

добу?

3. Які незаперечні докази того, що наша планета має форму кулі, можуть навести в наш час навіть школярі?

4.    Поміркуйте, що відображає форму Землі: карта чи глобус.

5.    Із рубрики «Скарбничка знань, ви дізнались, що форма Землі не куляста, а радше овальна. Поміркуйте, з якого місця Землі подорож до ії центра буде коротшою. Обчисліть, на скільки кілометрів.

6.    Чи доводилося вам бачити схід Сонця? Можливо, ви помітили, що його промені освітлюють спочатку хмари і високі предмети. Так само й під час заходу: коли Сонце вже зайшло за горизонт, його промені продовжують деякий час освітлювати вершини гір або шпилі найвищих будівель. Поміркуйте, на що вказують такі явища.

Внутрішня будова Землі

Вивчення параграфа допоможе вам:

•    дізнатися про внутрішню будову Землі;

•    наводити приклади гірських порід і мінералів;

•    розвивати вміння досліджувати природні тіла.

Астрономи вивчають космос, отримують інформацію про планети й зорі, незважаючи на їх величезну віддаленість. Водночас на Землі не менше таємниць, ніж у Всесвіті. Проте і в наш час учені достеменно не знають, що знаходиться всередині нашої планети. Спостерігаючи, як виливається лава під час виверження вулкана, можна подумати, що всередині Земля теж розплавлена. Проте це не так.

Ядро. Центральну частину земної кулі вчені назвали ядром (мал. 83). Його радіус становить близько З 500 км. Учені вважають, що зовнішня частина ядра перебуває у розплавлено-рідкому стані, авнутрішня — у твердому. Температура в ньому досягає 5 ООО ®С. Від ядра до поверхні Землі температура і тиск поступово знижуються.

Мантія. Ядро Землі покриває наступна оболонка Землі— мантія. Її товща приблизно 2 900 км. Мантію, як і ядро, ніхто ніколи не бачив. Але припускають, що чим ближче до центраЗемлі, тим тиск у ній більший, а температура вища: від кількох сотень до+2 500 ®С. Вважають, що мантія тверда, але водночас і розпечена.

Земна кора. Поверх мантії наша планета вкрита корою. Це верхній твердий шар Землі. Порівняно

з ядром і мантією земна кора дуже тонка. Її товща становить лише 10-70 км. Але це та земна твердь, по якій ми ходимо, по ній течуть річки, на ній збудовано міста.

Земна кора утворена різними речовинами, що входять до складу мінералів і гірських порід. Деякі з них вам уже відомі (граніт, пісок, глина, торф таін.). Мінерали й гірські породи різняться між собою кольором, твердістю, будовою, температурою плавлення, розчинністю у воді та іншими властивостями. Багато з них людина широко використовує, наприклад як паливо, у будівництві, для добування металів.

Верхній шар земної кори видно у відслоненнях на схилахгір, крутих берегах річок, кар'єрах (мал. 84). А зазирнути в глиб кори допомагають шахти і свердловини, які створюють для видобування деяких корисних копалин, наприклад, нафти і газу.

У внутрішній будові Землі розрізняють ядро, мантію, земну кору.

Станьте дослідниками природи

Завдання 1. Розгляньте зразки гірських порід і мінералів. Для дослідження оберіть окремі з них:

•    граніт;

•    кухонну сіль;

•    пісок.

Завдання 2. Охарактеризуйте розглянуті мінерали та гірські породи за планом:

1.    Колір.

2.    Твердість (щільна, пухка).

3.    Розчинність у вод (розчинна, нерозчинна).

Завдання 3. Наведіть приклади використання людиною гірських порід, що досліджувалися.

Перевірка знань

1.    Яку внутрішню будову має Земля?

2.    Що вам відомо про ядро нашої планети?

3.    Опишіть мантію Землі.

4.    3 чого утворена земна кора?

Рухи Землі у просторі

Вивчення параграфа допоможе вам:

•    пригадати, які рухи у просторі здійснює наш а планета;

•    зрозуміти, чому на Землі відбувається змін а дня і ночі;

•    з'ясувати причини зміни пір року.

Земля в просторі рухається подібно до дзиґи, яка обертається навколо себе й одночасно біжить по колу. Наша планета так само здійснює два основні рухи: обертається навколо своєї осі та рухається довкруж Сонця.

Обертання Землі навколо осі. Би вже бачили, як глобус-Земля обертається навколо стержня-осі. Наша планета здійснює такий рух постійно. Проте ми цього не помічаємо, тому що разом із нею обертаємося й ми, і всі земні тіла — рівнини, гори, річки, моря й навіть повітря, що оточує Землю. Нам здається, що Земля залишається нерухомою, а рухаються по небосхилу Сонце, Місяць і зорі. Ми говоримо, що Сонце сходить на сході, а заходить на заході. Насправді ж це Земля рухається — обертається із заходу на схід (проти годинникової стрілки).

Станьте дослідниками природи

Щоб уявити рухи Землі в просторі, проведемо дослід за допомогою телурія. Телурій — це спеціальний прилад для демонстрації обертання Землі навколо своєї осі й Сонця (мал. 85). Якщо телурія немає, можна використати настільну лампу, Лампу поставимо в центрі стола, це буде наше Сонце. Землю зображуватиме глобус. Під час досліду глобус має зайняти таке положення, щоб один його бік, повернений до лампи, був освітлений, а протилежний опинився в тіні. Обертаючи глобус проти годинникової стрілки, а саме так обертається Земля навколо своєї осі, побачимо, як нові ділянки поверхні виходять з тіні, потрапляючи під світло. Так настає день.

А з іншого боку такі самі за площею ділянки заходять у тінь. Так настає ніч.

Отже, обертаючись навколо осі. Земля освітлюється Сонцем то з одного боку, то з іншого (мал. 86). Унаслідок цього на планеті настає то день, то ніч. Повний оберт навколо осі Земля здійснює за 24 години. Цей період називають добою. Рух Землі навколо ії осі рівномірний і не припиняється ні на мить.

Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі відбувається зміна дня і ночі. Повний оберт навколо осі наша планета здійснює за добу (24 год).

Рух Землі навколо Сонця. З попереднього роздітту ви дізналися, що Земля рухається навколо Сонця по орбіті. Повний оберт вона робить зарік— Збб діб.

Подивіться уважно на глобус. Ви помітите, що вісь Землі не вертикальна, а нахилена під кутом. Це має велике значення: нахил осі під час руху Землі навколо Сонця спричинює зміну пір року. Адже сонячні промені протягом року освітлюють більше то Північну півкулю (і день там триває довше), то Південну.

Станьте дослідниками природи

Продовжимо дослід з телурієм. Будемо пересувати глобус по поверхні стола проти годинникової стрілки так, як рухається Земля навколо Сонця. Пересунемо спочатку на чверть кола навколо лампи (слідсуйте затим, щоб підстав-

ка глобуса не відривалася від стола, а земна вісь завжді була спрямована на північ). Освітлення глобуса помітно змінилося. Освітлена ділянка змістилася на північ, залишивши в тіні увесь район Південного полюса. У Північній півкулі (освітленій) у цей час буде літо, натомість у Південній (неосвітленій) — зима. Отже, якщо зміна дня і ночі відбувається внаслідок обертання Землі навколо своєї осі, то їх тривалість змінюється залежно від руху Землі навколо Сонця, тобто відпори року.

Унаслідок нахилу земної осі під час руху нашої планети навколо Сонця на Землі відбувається зміна пір року.

Протягом року бувають дні, коли одна з півкуль, обернувшись до Сонця, освітлюється найбільше, а інша — найменше, і навпаки. Це дні сонцестояння. Під час одного обертання Землі навколо Сонця буває два сонцестояння: літнє й зимове. Двічі на рік обидві півкулі бувають освітлені однаково (тоді й тривалість дня в обох півкулях однакова). Це дні рівнодення.

Розгляньте мал. 87 і прослідкуйте рух Землі по орбіті. Коли Земля звернена до Сонця Північним полюсом, тоді воно більше освітлює й нагріває Північну півкулю. Дні там стають довші за ночі. Настає тепла пора року — літо. 22 череня день буде найдовшим, а ніч най коротшою в році, це день літяього сощестояяяя, У цей час Сонце менше освітлює і нагріває Південну півкулю. Там зима.

Через три місяці, 28 вересня^ Земля займе таке положення відносно Сонця, коли сонячні промені однаково освітлюватимуть як Північну, так і Південну півкулі. На всій Землі, окрім полюсів, день дорівнюватиме ночі (по 12 год). Цей день називають дяем осішіього рівяодепяя. Ще через три місяці до Сонця буде звернена Південна півкуля. Там настане літо. Натомість у нас, у Північній півкулі, буде зима. 22 грудня день буде найкоротшим, а ніч найдовшою. Це день зимового сощестояяяя. 21 березня знову обидві півкулі будуть освітлені однаково, день буде дорівнювати ночі. Це день еесяяного ргвяодеяяя.

Протягом року (за час повного оберту Землі навколо Сонця) за освітленням земної поверхні розрізняють дні: сонцестояння — зимового 22 грудня,

літнього 22 червня: рівнодення — весняного 21 березня, осіннього 23 вересня.

Отже, протягом року півкулі Землі отримують різну кількість сонячного світла і тепла. Внаслідок цього відбувається зміна пір (сезонів) року. Ці зміни впливають на всі живі організми на Землі.

Перевірка знань

1.    Які рухи у просторі здійснює наша планета?

2.    Якими є наслідки обертання Землі навколо своєї осі?

3.    Чому на Землі відбувається зміна пір року?

4.    Чим ві/ірізняються дні сонцестояння від днів рівнодення?

5.    Поміркуйте, якою півкулею буде звернена Земля до Сонця 22 червня з настанням в Україні ночі (24.00 год).

 

Це  матеріал з підручника Природознавство 5 клас О.Г. Ярошенко, В.М. Бойко

Категорія: Природознавство

Автор: admin от 12-10-2013, 08:46, посмотрело: 28739