Хоча літературознавці й налічують майже п'ятдесят сюжетів дум із величезною кількістю варіантів, ліро-епічний твір такого жанру зазвичай складається із заспіву, основної частини й кінцівки (славословія, похвали). Оскільки в заспіві здебільшого йдеться про якусь трагічну подію, то він має ще назву «заплачка» (від слова «плакати»); в основній частині розповідається про певну подію; сла-вословіе звеличує і прославляє героїв думи навіть тоді, коли співати осанну¹ їм немає жодної причини.

Українські народні думи

Важливу і яскраву сторінку українського фольклору становлять думи. Як окреме явище народної поезії дума сформувалась у XV столітті. Думу легко відрізнити від історичної пісні саме за способом виконання: п виконують речитативом — протяжним наспівним промовлянням, близьким і до декламації, і до співу.

Окрасою українського фольклору разом з іншими жанрами є історичні пісні. їх створюють ті народи, які беруть активну участь у суспільно-політичному житті своєї країни. Завдяки історичним пісням нащадки впродовж століть зберігали пам'ять про видатних пращурів, про славетні й трагічні події давнини. На цих піснях виховувалися герої пізніших епох, з ними на устах ішли в бій, а часто й па смерть за Батьківщину.

Українські історичні пісні

Справжнім поетичним літописом життя українців є історичні пісні. Вони виникли ще в XV столітті в часи боротьби проти турецько-татарської навали й побутували впродовж кількох наступних століть. Уперше визначення «історична пісня *> до українських народних пісень ужив відомий письменник Микола Гоголь. Він був переконаний, що коли майстер слова звернеться до цих пісень, то «історія народу розкриється перед ним у ясній величі».

Українські історичні пісні — безмежний світ героїки і краси, могутня хвиля почуттів, загадкова скарбниця мрій і сподівань людей,
які їх складали. Складали, щоб зберегти для нащадків славні імена героїв, увічнити пам’ять про видатні історичні події, які визначали
життя українського народу. У цих піснях яскраво відтворений воле- любний дух українців.

Українські історичні пісні — безмежний світ героїки і краси, могутня хвиля почуттів, загадкова скарбниця мрій і сподівань людей, які їх складали. Складали, щоб зберегти для нащадків славні імена героїв, увічнити пам’ять про видатні історичні події, які визначали життя українського народу. У цих піснях яскраво відтворений волелюбний дух українців.

Узагальнюємо вивчене у розділі

Михайло Коцюбинський народився у:

а) Києві;    6) Чернігові;

в) Вінниці;    г) Львові.

Традиційні народні свята, пов’язані з носінням вечері напередодні Різдва чи посипанням на Новий рік, завжди були найбільшою радістю для дітей. У літературі того часу навіть були художні твори різдвяної тематики. Це були здебільшого казкові твори про те, що в Новорічну ніч усі мрії здійснюються, що бідний раптом стане багатим.

Можливо ви не знали, та одним з найвеличніших проявів благородного серця є здатність людини до самопожертви. Кожен з нас постійно, втрачає свій час, кохання, життево важливі ресурси та інше, та саме готовність віддати це без вороття, без віддачі, є виявленням високої духовності, сили духу.