Стилет чи стилoс? — не збaгнув.

Двoякo Вaгaються тpaгічні теpези.

Мова має надзвичайно велике значення в житті людини. Як без повітря неможливо дихати, так і без мови людина не здатна спілкуватися. Згадайте прекрасні миті свого життя: бабусину казку, пригодницький мультфільм, захопливу гру на комп’ютері чи дотепний анекдот — усі вони пов’язані зі словом. Саме через нього ви пізнаєте світ, дістаєте емоційну й естетичну насолоду.

У нашому світі є більше чотирьох тисяч мов, та кожна людина найкрасивішою і наймилішою для свого серця вважає саме рідну. Мова для народу - це як серце для людини,це найдорожчий та найцінніший скарб, що взагалі можна мати,бо без мови, немає й держави.

Автобіографічний (від грецьких слів «життя» і «пишу») твір - це авторська оповідь про самого себе, власне життя або якийсь його період, побудована на спогадах (своїх чи інших людей). Близький до автобіографічного жанр мемуарної літератури, коли оповідь ведеться не лише про оповідача, а й про визначні події, свідком яких він був.

Автор — творець книжки, неповторного художнього світу.

— утілення певної абстрактної ідеї в конкретному образі тварини, рослини або предмета.

Анафор — використаний на початку розділу лексичний повтор.

Афор:    — лаконічний влучний вислів.

Акровірш — віршований твір, у якому початкові літери кожного рядка утворюють якесь слово або фразу.

Гіпербола — художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності, наприклад: Щира праця гори верне (Нар. тв.).

Символізм — це загальноєвропейський літературний напрям, що набув розвитку наприкінці XIX - на поч. XX століття. Його філософською основою стали деякі ідеї Ф. Ніцше та інших представників «філософії життя», шо раціоналістичному поясненню світу протиставила «сили самого життя» з його ірраціональністю та принциповою недоступністю для розумового осмислення.

Ім’я давньогрецького байкаря Езопа оповите легендами. Вони розповідають, що Езоп був потворним і горбатим. Та попри його зовнішню непривабливість, він був дуже мудрою людиною.

У мудрості та дотепності байкаря нас переконують його твори, в яких він висміював усілякі людські вади.

Ось узяти хоча б байку «Лисиця і виноград».

Марно К. Брюллов і О. Венеціанов намагалися перекопати папа Еигельгардта відпустити на волю талановитого кріпака: поміщик зажадав від них нечуваиу на той час суму 2500 карбованців. Щоб дістати такі гроші, К. Брюллов написав портрет поста В. Жуковського, який служив при царському дворі. Картину розіграли в лотерею, і бажану суму грошей було зібрано 22 квітня 1838 р.

Книга веде нас у дивосвіт художнього слова, знайомить із героями, що вті­люють добро, милосердя, мужність, красу і справедливість. У світі існує безліч книжок, різних за характером та призначенням: одні розважають, інші виховують кращі людські якості. Книга — найцінніший здобуток людського розуму, скарбниця знань.