Пoeмa poзпoчинaється ліpичнo—філoсoфським відступoм—пoсвятoю.

Автop poзміpкoвує нaд плинoм життя, нaд вічними змінaми в пpиpoді і людськoму суспільстві: «Всe йдe, всe минaє — і кpaю нeмaє...» Вічними є лишe вoлeлюбні пpaгнeння нapoду.

Історія написання: проблема жінки-матері, жінки-покритки хвилювала поета з самого початку, бо у світоглядній концепції Т. Шевченка саме з жінкою пов’язується світле майбутнє України («І буде син, і буде мати, і будуть люде на землі»), а не з чоловіками, які скомпрометували себе, перетворившись на «землячків», «забудьків», «братопродавців».

Щоб зрозуміти, чому Тарас Григорович Шевченко став виразником прагнень українського народу, необхідно зрозуміти історичну добу, у яку він жив. Щоб осягнути, у чому Шевченковий феномен як митця й провідника нації у визвольній боротьбі протягом ось уже двох століть, необхідно дійти до глибин його творчості.

Таня Малярчук

(НАР 1983 Р.)

Таня Малярчук народилась 1983 року в Івано-Франківську. Закінчи­ла філологічний факультет Прикарпатського національного університету ім. В. Стефанлка. Живе в Києві, працює журналістом. Авторка кількох кни­жок прози, серед яких «Як я стала святою», »Згори вниз. Книга страхів», «Говорити».

Поняття сучасної літератури умовно охоплює художні процеси остан­ніх двох десятиліть. Важливими віхами у формуванні новітніх естетичних орієнтирів та нового світобачення стали Чорнобильська катастрофа, розпад Радянського Союзу та проголошення 24 серпня 1991 року державної неза­лежності України. Осмислення трагедії Чорнобиля було важливим поштов­хом до змін та переосмислення попередніх ідейно-художніх орієнтирів.

Професійне мистецтво, зокрема література, будь-якої нації розпочинається з фольклору (англ, народна мудрість, знання).

Народна творчість — це той ґрунт, на якому виростають і література, і театр, і музика, і образотворче мистецтво — і без якого вони б засохли» (М. Рильський).

Лірично-побутова пісня - це словесно-музичний твір, призначений для співу, що відтворює настрої, почуття, мрії людини в певній ситуації, розкриває її внутрішній світ. Виділяють дві великі групи цих пісень: родинно-побутові та суспільно-побутові.

«Максим Гримач» Марка Вовчка є за жанром романтичним баладним оповіданням. Воно має фольклорну основу та побудоване за сюжетом пісень, тобто українських народних балад про кохання.

Стилет чи стилoс? — не збaгнув.

Двoякo Вaгaються тpaгічні теpези.

Мова має надзвичайно велике значення в житті людини. Як без повітря неможливо дихати, так і без мови людина не здатна спілкуватися. Згадайте прекрасні миті свого життя: бабусину казку, пригодницький мультфільм, захопливу гру на комп’ютері чи дотепний анекдот — усі вони пов’язані зі словом. Саме через нього ви пізнаєте світ, дістаєте емоційну й естетичну насолоду.