Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар.

Ані шелесне верба височенька.
Наша О ленка відкрила «Кобзар».
Вголос читає Тараса Шевченка.

В. Скомаровський

Люблю я українську мову,

Що розквітає на вустах,

Бо наймиліше — рідне слово:
Воно із серця пророста!

А. Загрудний

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє.
Ю. Рибчинський

Ту мову, як музику, в хвилях лелію,

Вона мені сниться іще крізь роки:
Доноситься з вітром слова Гамалїі

І пісні, що співали колись козаки.

Є. Лещук

Що не річка, то мова —

з-над Славу ти-Дніпр а:
українська чудова,
як сопілкова гра.

Д. Білоус

Дума — це колос, а слово —

це віковічне зерно.

Страшно, коли випадково
вродиться плюсклим воно.

В. Швець

Як сонця блакитного коло,

що креслить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
їі не забудьте в житті.

В. Сосюра

Пам'ятаймо!

Службові частини мови, на відміну від самостійних, не відповідають на питання і не е членами речення. Але їх роль у побудові речень та творенні тексту дуже важлива. Практично без прийменників, сполучників та часток неможливо поєднати слова в реченнях, надати реченням відповідних  інтонаційних відтінків.

Любіть рідну мову замало,

Потрібно іти на весь зріст
Супроти лихої навали,

Що нищить, отруює, палить
Наш корінь прадавній, наш зміст.

О. Лупій

Майну дитинства добрими краями —

І серце незрівнянно защемить.

Щебече рідна мова солов’ями.

Гаями, наче молодість, шумить.

С. Литвин