Дехто може подумати, що тут друкарська помилка. Як це — «побачив»? «Почув» — ось так буде правильно. Ні — саме «побачив»! Побачити не тільки зовнішність — одяг, риси обличчя, а й внутрішній світ людини, тобто отримати уявлення про неї, можливо лише тоді, коли вона заговорить. А під час розмови розкриється і вихованість, і загальний рівень культури.

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих — рідна мова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.

М. Рильський

Мова, наша мова —

Пісня стоголоса,
Нею мріють весни,
Нею плаче осінь...

Ю. Рибчинський

О, мово рідна! Чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, мов криниця.
Святиня наша, гордість і краса,

Ти — розуму народного скарбниця.

Г. Столярчук

Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар.

Ані шелесне верба височенька.
Наша О ленка відкрила «Кобзар».
Вголос читає Тараса Шевченка.

В. Скомаровський

Люблю я українську мову,

Що розквітає на вустах,

Бо наймиліше — рідне слово:
Воно із серця пророста!

А. Загрудний

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє.
Ю. Рибчинський

Ту мову, як музику, в хвилях лелію,

Вона мені сниться іще крізь роки:
Доноситься з вітром слова Гамалїі

І пісні, що співали колись козаки.

Є. Лещук

Що не річка, то мова —

з-над Славу ти-Дніпр а:
українська чудова,
як сопілкова гра.

Д. Білоус

Дума — це колос, а слово —

це віковічне зерно.

Страшно, коли випадково
вродиться плюсклим воно.

В. Швець