Атлантичний океан

Ви дізнаєтесь:

• про особливості географічного положення та природи Атлантичного океану

• про природні ресурси океану та наслідки їх використання 

Пригадайте:

• риси географічного положення, рельєфу дна та клімату Тихого океану

• найбільші моря, острови та півострови атлантичного океану

• коли розпочалося освоєння атлантичного океану

Атлантичний океан є найбільш вивченим та освоєним порівняно з іншими океанами. Це єдиний океан, що зв’язує дві полярні області планети у вигляді гігантської протоки, яку іноді називають «Атлантичною долиною».

Задовго до тих часів, коли європейці дізналися про існування Тихого океану, вони ходили водами Атлантики, якій і нині належить

провідне місце у світовому судноплавстві. У різні часи океан мав інші назви: «Море за Геракло-вими стовпами», «Західний океан», «Атлантик», «Море мороку» тощо. Назва «Атлантичний океан» уперше з’явилася в 1507 р. на карті німецького картографа М. Вальдземюллера.

Географічне положення.

Атлантичний океан є другим за розмірами водним басейном нашої планети, він займає приблизно п’яту частину поверхні Землі. Порівняно з іншими океанами Атлантичний океан значно витягнутий із півночі на південь і має відносно невеликі відстані між східним і західним узбережжями. Від Північного полярного кола до берегів Антарктиди Атлантичний океан простягається на 16 тис. км. У північній та південній частинах океан розширюється, а в екваторіальних широтах звужується до 2,9 тис. км.

Атлантичний океан омиває береги п’яти материків: Євразії, Африки, Північної та Південної Америки, Антарктиди. Завдяки такому розташуванню через Атлантику пролягають численні морські шляхи, які від часів відкриття Америки з’єднували Старий Світ із Новим. На півночі Атлантичний океан сполучається з Північним Льодовитим, на півдні — з Індійським та Тихим океанами.

Берегова лінія океану значно порізана в Північній півкулі, особливо на сході. Тут розташовано багато внутрішніх та окраїнних морів — Балтійське, Північне, Середземне, Чорне, Азовське, а також єдине у світі море без берегів — Саргасове.

На американському узбережжі Атлантичний океан заглиблюється в материк, утворюючи затоки Святого Лаврентія та Мексиканську. Третя велика затока — Біскайська — розташована біля берегів Європи, четверта — Гвінейська — обмежена берегами Африки.

На відміну від Тихого океану, в Атлантиці значно менше островів і вони переважно розташовані поблизу материків. Найбільші острови: Великобританія, Ірландія, Ісландія, Куба, Гаїті, Пуерто-Ри-ко, Ньюфаундленд.

^2^ Будова та рельєф дна.

Атлантичний океан за віком є відносно молодим. Його утворення розпочалося близько 100 млн років тому внаслідок розколу давнього материка Гондвана.

Рельєф дна Атлантичного океану, порівняно з Тихим, не такий складний (рис. 1, 2).

Через весь океан із півночі на південь майже на 17 тис. км тягнеться гігантський Серединно-Атлантичний хребет, який складається з двох частин — Північноатлантичної та Південноатлан-тичної. Центральна частина серединно-океанічного хребта розсічена глибоким розломом завширшки кілька десятків кілометрів, уздовж якого відбувається розходження літосферних плит.

До берегів Європи та Північної Америки прилягає добре розвинений шельф. Глибини, які перевищують 6000 м, на відміну від

Тихого океану, займають в Атлантиці незначні площі. Найбільш глибокі райони океану розташовані біля його західних берегів. Глибоководних жолобів теж небагато, найглибші з них — Пуерто-Рико (8742 м) та Південно-Сандвічевий жолоб (8228 м).

На дні океанічних улоговин океану розташовано багато горбів, підняттів, вулканічних гір.

Клімат і води.

Атлантичний океан, простягнувшись від Північного полярного кола до Південного, перетинає майже всі кліматичні пояси, тому його кліматичні умови досить різноманітні.

На відміну від Тихого океану, найбільш широка частина Атлантики розташована не в екваторіальних, а в тропічних і помірних широтах. Тут дмуть пасати та західні вітри помірних широт. У північній тропічній частині влітку й восени зароджуються тропічні циклони, які нерідко переходять в урагани. Найбільше їх над Карибським морем та Мексиканською затокою. Для спостереження за розвитком і переміщенням тропічних циклонів у Маямі (місто на узбережжі Атлантичного океану) працює спеціальний «ураганний центр». А в Північній Атлантиці, поблизу острова Ісландія, утворюються циклони, які прямують до Європи й значною мірою впливають на формування її кліматичних особливостей.

Над екваторіальними районами Атлантики впродовж усього року дуже спекотно, середні температури сягають +25 °С, небо затягнуте хмарами, випадають рясні дощі. До океану впадають великі річки — Амазонка, Конго, Нігер, які значною мірою опріснюють екваторіальні водні маси Атлантики.

У полярних широтах кліматичні умови Атлантичного океану формуються під впливом Північного Льодовитого океану на півночі та Антарктиди на півдні. Великі брили льоду — айсберги — відокремлюються від Гренландії та Антарктиди та виносяться у відкритий океан до 40-х паралелей. Ці райони Атлантики небезпечні для судноплавства.

У 1912 р. пасажирський лайнер «Титанік» приблизно за 800 км від острова ньюфаундленд зіткнувся з айсбергом і затонув. Жертвами катастрофи стали понад 1,5 тис. осіб. Сьогодні океан пильнують спеціальні кораблі та літаки Міжнародного льодового патруля.

Середня температура поверхневих вод Атлантики нижча, ніж

у Тихому океані,--+16,5 °С (рис. 4). Найбільша солоність (37,5 %о)

спостерігається в субтропічних і тропічних широтах, найменша (33 %) — у прибережних водах Антарктиди (рис. 5).

В Атлантичному океані, як і в Тихому, утворюються два кола поверхневих течій, але через значну видовженість Атлантичного океану з півночі на південь у ньому більш розвинені меридіональні потоки вод, ніж широтні. Через Північну Атлантику проходить тепла течія Гольфстрім — одна з найпотужніших у світі (рис. 3). На виході з Мексиканської затоки вона переносить 25 млн м³ води за секунду. Це у 20 разів перевищує витрати води всіх річок планети. Під дією західних вітрів один із потоків Гольфстріму утворює Північноатлантичну течію, яка несе до північного сходу Європи мільярди тонн теплої води.

^Органічний світ.

Органічний світ Атлантичного океану за кількістю видів значно поступається Тихому океану. Однією з причин цього є його геоло-

гічна молодість. Однак у кількісному відношенні океан багатий на організми, життя яких пов’язане насамперед зі значним розвитком шельфу.

У розподілі органічного світу океану чітко простежується зональність. У водах полярних широт навесні та влітку бурхливо розвивається планктон, яким живиться криль. Це приваблює численних риб, морських птахів, ластоногих, китів. У помірних широтах відбувається активне змішування різних водних мас, що сприяє скупченню риби. Особливо багаті на живі організми Північне та Балтійське моря. Тут із давніх часів ловлять камбалу, тріску, скумбрію, оселедець. У тропічних областях найбільш багаті на живі організми води холодних течій — Канарської та Бенгельської. Густота планктону тут сягає 16 тис. особин на 1 м³ води. Тут багато летючих риб, кальмарів, восьминогів, акул. Промислове значення мають макрелі,

тунці, сардини, анчоуси. Для тропіків і субтропіків океану характерні корали, особливо багато їх у Карибському морі.

В екваторіальних водах мешкають морські черепахи, медузи, каракатиці, далеко в океан із потужними потоками великих річок «мандрують» прісноводні риби.

^5^ Природні ресурси океану та їхнє використання. Вплив океану на

життєдіяльність людей прилеглих материків.

Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем господарського освоєння (рис. 6). Від часів Х. Колумба між Європою, Африкою та Америкою через Атлантичний океан прокладені численні водні, а з часом і повітряні шляхи, лінії зв’язку. Через Атлантику здійснюється понад 50 % усіх морських перевезень.

Атлантичний океан дає 20 % світового вилову риби та морепродуктів. Проте останнім часом частка Атлантичного океану у світовому рибальстві зменшується: наприклад, тріска та хек, які раніше зграями кружляли навколо рибальських човнів біля берегів півострова Лабрадор, унаслідок надмірного виловлювання перебувають під загрозою зникнення. Це стосується також китів, морських котиків, тюленів і багатьох інших морських організмів. Ось чому міжнародні організації розробляють заходи щодо регулювання вилову риби та інших мешканців океану.

Шельф Атлантики багатий на родовища нафти, природного газу, фосфоритів, солей та інших корисних копалин (рис. 7). Через видобуток нафти в Північному морі, Мексиканській і Гвінейській затоках на поверхні води утворилися величезні нафтові плями площею в сотні кілометрів. Це завдає величезної шкоди природним комплексам океану.

^6^ охорона природи океану.

Інтенсивна господарська діяльність на узбережжі та у відкритих водах створює загрозу природному середовищу Атлантики — забруднюються води, повітря, зменшуються запаси цінних промислових риб і тварин. Із метою запобігання подальшому погіршенню екологічної ситуації в Атлантиці між країнами укладаються міжнародні угоди, розробляються наукові рекомендації щодо бережливого використання ресурсів океану.

На берегах Атлантичного океану розташовані найбільші курорти світу. Особливо популярним серед туристів районом Атлантики є Середземне море — колиска сучасної цивілізації.

У 2013 р. для проведення постійних спостережень за певними ділянками Атлантичного океану на його глибинах встановлено

веб-камери. Вчені залучили для цієї справи підводні апарати, які розташували на різних глибинах. Завдяки їм розпочато цілодобову високоякісну онлайн-відеотрансляцію з глибин океану.

Головне

> Атлантичний океан — другий за розмірами океан світу — простягається в меридіональному напрямку від субарктичних широт до берегів Антарктиди.

• Характерними рисами рельєфу дна є широкий шельф, невелика кількість глибоководних жолобів, паралельне відносно берегів розташування серединно-океанічного хребта.

• Видовженість океану з півночі на південь спричиняє різноманіття його кліматичних умов.

• Середні температури поверхневих вод океану дещо нижчі, ніж у Тихому океані, а показники солоності — вищі. У високих широтах спостерігається велика кількість айсбергів і дрейфуючої криги.

• Порівняно з іншими океанами ресурси Атлантики більшою мірою використовуються в господарській діяльності.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Про які особливості географічного положення Атлантичного океану ви дізналися з карт атласу та тексту параграфа? 2. Які особливості характерні для рельєфу дна атлантичного океану? 3. У чому полягають відмінності рельєфу дна Тихого й атлантичного океанів? 4. Якими причинами пояснюється різноманіття кліматичних умов атлантичного океану? Як змінюються температурний режим та кількість опадів у напрямку від екватора до полюсів? 5. наведіть приклади впливу течій атлантичного океану на клімат прилеглих територій материків. 6. на які природні ресурси багатий атлантичний океан? Які частини атлантичного океану найбільш забруднені? Чим це пояснюється?

Поміркуйте

Чому середня температура поверхневих вод Південної Дтлантики на 6 °С холодніша за Північну?

Практична робота 12 (продовження)

Позначення географічних об'єктів та течій океанів на контурній карті.

Позначте на контурній карті географічні об'єкти та течії атлантичного океану: рельєф: Північноатлантичний і Південноатлантичний хребти; течії: Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, лабрадорська, Бразильська, Бенгельська.

Працюємо самостійно

Ви вже знаєте, що в Саргасовому морі багато водоростей, проте океанологи називають цю ділянку атлантичного океану «блакитною океанічною пустелею». дізнайтеся, чому води Саргасового моря бідні на органічний світ.

Це матеріал з підручника Географія 7 клас Довгань, Стадник