Народна Освіта » Мистецтво » Живопис Ренесансу

НАРОДНА ОСВІТА

Живопис Ренесансу

Живопис Ренесансу як один із видів мистецтва цієї доби мас свої характерні риси. Він відходить від статичних, застиглих схем у бік несміливого руху, динаміки, з’являється нове розуміння простору і часу, в картинах присутні правдивість, достовірність і своєрідна чуттєвість, драматизм подій. Художники цього стилю зберігають традиції Візантії, але доповнюють їх психологізмом і емпіричними пошуками перспективи.

С. Рафаель. «Арістотель і Платон», деталь фрески у Ватикані

Ренесансному живопису характерні значущість реального бачення світу, писання картин з натури, поступова відмова від середньовічних канонів. Наприклад, умовність і площинність середньовічного живопису змінюються на пряму перспектив}’ (відчуття простору, глибини в картині) та об’ємність зображень завдяки техніці світлотіні. Зображення людини відповідає правильним анатомічним пропорціям, відроджується інтерес до краси людського тіла.

На етапі раннього Відродження надзвичайного поширення отримав фресковий живопис. Більшість італійських художників цього періоду — саме фрескісти (Мазаччо, Джотто, Ф. Ан-желіко, С. Боттічеллі та інші). Творчість деяких з них ми знаємо тільки завдяки фрескам. Фресками прикрашали як церкви, так і палаци, церковні і домашні каплиці, суспільно значущі споруди. Великого поширення набув також станковий живопис.

Живопис цієї епохи характеризується різноманітністю індивідуальних манер художників, формуванням місцевих шкіл. Велику роль у становленні та розвитку живопису відіграли творчість Л. да Вінчі, Б. Мікеланджело, С. Рафаеля, В. Тіціапа, П. Веронезе, Донателло, Мазаччо, А. Дюрера, X. Хольбейпа, Ж. Гужона тощо.

У добу Ренесансу вводяться нові терміни та поняття. Одним із них є техніка сфумато, введена в ужиток Леонардо да Вінчі.

Сфумато (буквально — той, що зникає, як дим) — термін, що позначає м’якість мальовничого виконання, плавність тональних переходів, розпливчастість контурів як наслідок повітряної перспективи.

Пригадайте, які ви знаєте види та жанри живопису.

У добу Ренесансу великого значення набуває жанр портрета, відбувається становлення пейзажу як окремого жанру. Серед тем картин найпоширенішими є світські та релігійні сюжети, образи реального світу, втілення конкретних земних почуттів та емоцій людини.

Станковий живопис

Леонардо да Вінчі — італійський живописець, графік, скульптор, архітектор, учений та інженер. Плідне поєднання наукової та художньої діяльності дозволило йому зробити відкриття, які випередили свій час, як у живописі, так і в анатомії, механіці, інженерії, оптиці тощо. Одним із його мистецьких досягнень є оновлення техніки малюнка за допомогою прийому сфумато. Живописні твори Л. да Вінчі втілили іу-маністичний ідеал людини («Мадонна Літта», «Поклоніння волхвів», «Мадонна в скелях», «Джоконда» («Мона Ліза»)).

На картині «Мадонна в скелях» (1483-1486 рр.) зображена Діва Марія на колінах, яка правою рукою обнімає, дитину, що молиться, — Івана Хрестителя. Праворуч ангел притримує. Ісуса-немовля, який підняв руку в жесті благословення. Уся сцена сповнена ніжністю та спокоєм, що дуже контрастує, з пейзажним тлом, яке складається зі стрімких скель і великого гроту.

Композиція твору побудована у вигляді піраміди. Леонардо передає, глибину простору не тільки за допомогою геометрії, але й за допомогою розробленого ним прийому сфумато, коли обриси предметів пом'якшуються для акцентування і їх ніби огортає легка димка.

Картина «Джоконда» («Мона Ліш») Леонардо да Війні (близько 1503 р.) а одним із най-відоміиіих творів живопису у світі. Погляд жінки на картині спрямований на глядача. Її уважний погляд та легка усмішка виражають задумливість, мрійливість, подавлену печаль. На тлі віддалених гір фігура справляє враження монументальності, хоча формат картини невеликий (77x53 см).

Повітряна гра світотіні на цій картині не тільки утворює, рельеф форм та допомагає передати міміку обличчя, а й створює почуття вишуканості та водночас складності душевного життя. Цьому ефекту сприяє техніка сфу-мато.

Живописні образи Рафаеля Санті (італійського живописця та архітектора) сповнені гармонії та ліризму, вони поетичні та піднесені, відрізняються досконалістю композиції та виразною пластикою фііур.

Рафаель створив цілз' галерею образів мадонни (близько 45 картин), що відрізняються композиційними прийомами і трактуваннями. Тема материнства — головна в них.

На картині «Сикстипсьіш мадонна» (1515-1519 рр.) зображені мадонна з немов.аям в оточеній папи Сикста II і святої Варвари та двох ангелят, що дивляться знизу вгору на сходження Бога. Розкрита по сторонах завіса підкресяює геометричну продуманість композиції. Це один з перших творів, в якому глядач незримо виявляється вписаний в композицію: здається, що мадонна спускається з небес пріймо назустріч глядачеві і дивиться йому в очі. Звичайний рсяігійпий сюжет перетворюється у прославлення всяичі людини, яка здатна в ім'я вищого обов'язку йти назустріч мукам і смерті. Красі цього подвигу відповідає внутрішня краса мадонни.

Розгляньте зображення Божої Матері та дайте відповіді на запитання.

1. Визначте, до яких стилів належать подані репродукції.

2. Спробуйте знайти спільні та відмінні риси між цими творами.

3. Поміркуйте, як із часом змінювалися засоби виразності живопису.

 

Фресковий живопис Відродження

В епоху Ренесансу фрески були дуже поширеними. Такі картини вкривали як стіни старих, ще готичних споруд, так і нових у провінціях і мистецьких центрах. В основі фресок були сюжети зі Старого Завіту (наприклад, створення Адама), сцени з життя Марії і страсті Христові, алегорії, міфічні персонажі (Геракл, сивіли), батальні сцени, події папського двору, значущі події дрібних герцогських дворів тощо.

«Тайна вечеря» — відома фреска Леонардо да Вінчі, стінопис якої створено в період 1495-1497 років у монастирі Санта-Марія делле Ґра-ців в Мілані. Тема фрески взята з історії про Христа, який зустрічається за вечерею зі своїми найближчими учнями і знос, що один з них його зрадить. Леонардо показав, як по-різному виражаються почуття людей, надав кожному характерного образу та відповідних рухів. Уточнюючи в малюнках пози і жести, він шукав таких форм вираження, які утягнули б всі фігури в єдиний вир пристрастей. Художник хотів зберегти в образах апостолів живих людей, кожен з яких по-своєму відгукується на події, що відбуваються. У цьому творі Леонардо проявив себе як великий живописець і як тонкий знавець людських характерів.

Драматичне світовідчуття пронизує твори Мікеланджело Буонар-роті — італійського художника, архітектора, скульптора і поета. Створені ним образи сповнені драматизму й експресії, пропикнуті ідеєю величі людського духу (скульптури «Давид», «Мойсей», «Раби»). Трагізмом і скорботою пронизані образи скульптурної групи «ГГста» («Оплакування Христа»). Одним із живописних шедеврів Мікеланджело є розпис Сшсстипської капели V Витикані («Страшний сул»).

Розгляньте ілюстрації. Які особливості цих фресок ви помітити? Надайте коротку характеристику фресковому живопису епохи Ренесанс}'.

 

• Поділіться своїми враженнями від живопису епохи Ренесансу.

• У чому полягає особливість живописної техніки сфумато?

• Яга види живопису були популярними в період Ренесансу?

• Назвіть імена живописців, які працювали у добу Відродження, та назви їхніх творів.

• Які характерні риси мистецтва Ренесансу притаманні цим живописним творам?

Напишіть міпі-твір «Мої враження від живопису Ренесансу», в якому розкажіть про картини відомих художників цієї епохи, які вас найбільше вразили. Доповніть ваше електронне портфоліо ілюстраціями шедеврів мистецтва Ренесансу.

 

Це матеріал підручника Мистецтво 8 клас Кондратова

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 14-11-2016, 20:37, посмотрело: 21436