Алфавітний покажчик літературознавчих понять і термінів читати онлайн

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У 8 КЛАСІ

античність 37 бароко 210 бейт 130 Біблія 19 (Старий Заповіт 20-24: Новий Заповіт 20, 25-29; Євапгеліс 26) Веди 1-15 вертеп 9 гекзаметр 52 героїчпий епос (аіпичпий) 52, (середіп.овічітй) 138 гімп 17 «гомерівське питания» 48 гонгоршм (культшм, культераиізм) 216-217 гуманізм 158 гумор 231 даосизм 115 діоїтісії 75 допкіхотство 198 драма як рід літератури 8-9 елегія 70 епос як рід літератури 6, 9 імапешпість 5 іронія 231 катарсис 38 катреп 155 класицизм 222 227, іерархія ясапрін класицизму 224-225, прапило трьох едпостей 226 коті фу ці ат їство 114-115 Кораіт 30-36

култ.тура 4, художня культура 5 лірика як рід літератури 7-9 література як частина культури 5-6 літературний напрям 11 літературний процес 10-11 літературна течія 11 метафізична поезія 219 міф 12 міфологічний образ 12 ода 104 пародія 199 пептаметр 70 притча 257 раціоналізм 223-224 Ренесанс (Відродження) 157-160 рід літератури 6, взаємодія родів літератури 9 ромап 194. 199 рубаї 132 сарказм 231 сатира 231 Середньовіччя 112 сонет 155, італійський сонет 163, англійський сонет 168 театр (давньогрецький) 75-76 терцет 155 трагедія 78 пи 118 «птекепірівське питаппя» 167 ті 118 ямб 155

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Теоретичні, літературно-критичні та наукові джерела

Вступ

Абрамович С.Д. Свящеіпті кпити людства; Веди. Авеста. Біблія. Корап. — X., 2003. Бандура О. Теорія літератури в тезах, дефініціях, таблицях; навчальний довідник / О. Бандура, Г. Бандура. - К.'2008.    128 с.

Літературознавча енциклопедія: v 2-х томах і Упорядник К). І. Ковалів. К., 2007. — 445 с.

Літературозпавчий словпик-довідпик / Упорядпики Р. Т. Гром’як, К). І. Ковалів таіті. К., 1997. 752 с.

Ч/іжевський Д. І. історія української літератури / Д. І. Чижевський. К., 2003. — 568 с.

Античність

Аристотель. Поетика / Переклад Бориса Тепа. - К., 1967.    136 с. Або: Аристо

тель. І Іоетика// .Аитичтіі поетики / Упоряд. М. Борецький, В. Зварич. К., 2007. — 168 с. Куй At. Легенди і міфи Стародавпьо! Греції / М. Куп. - К.. 2010.    447 с.

Кирияюк 3. В. Атггичпість. Середіп.овіччя. Відроджеппя. Бароко. Класицизм / 3. В. Кирилток. — Тернопіль, 2002. — 258 с.

Лісовий І. А. Аптпчпий світ у термінах, імепах і назвах. Довідник з історії та культури стародавньої Греції і Риму / І. А. Лісовий. — Львів, 1988.

Міфи Давньої Греції/ Переказ Катерини Словацької. - К., 1991.- 295 с.

Мифы пародов мира: В 2-х т. - -VI., 1980; 1991-1992 (або іппті видаппя). Ніколепко О. А/.. Маїшпура В. І. Літературні епохи, папрями, течії/ О. М. Ніколепко, В. І. Мацапура. К., 2004. - 128 с.

Словник аптпчпої міфології / Упорядппкп 1. Я. Коповик, О. Д. Пономарів. — К., 1989. - 240 с.

Султанов Ю. І. У світі античної літератури / К). 1. Султанов. X., 2002. Шалагіпов Б. Б.Зарубіжна література від аптнчпості до початку XIX сторіччя: Історико-естетичпий нарис / Б. Б. ІІІалагіпов. - К., 1994.    360 с.

Середішовіччя

Кирияюк3. Б. Аптичнісгь. Середньовіччя. Відроджеіпія. Бароко. Класицизм / 3. В. Кирилюк. 'Герпопіль, 2002.    258 с.

Ніколепко О. А/.. Мацапура Б. І. Л ітературпі епохи, напрями, течії/ О. М. Н іколепко,

B.    І. Мацапура. К., 2004. - 128 с.

Ніколепко О. М., Фіяіиа 1. О. Філософія життя у китайській та японській літературах (Лі Бо, Ду Фу, Мацуо Басьо та іи.) / О. М. Ніколетпсо, 1. О. Філіпа. — X.,

2003. - 192 с.

Франко І. Я. Дайте Аііг'срі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір з його поезії/1. Я. Франко // Фраіпсо 1. Я. Зібраіптя творів: у 50 т. - Т. 12. К„ 1978. —

C.    9-10 (Вступ), 52-68 (Розділ НІ «Дайте і його писаппя»),

Щурат Б. Пісня про Роланда. Введення / В. 11 Іурат //Література західноєвропейського Середішовіччя. Віппиця, 2003. - С. 163—174.

Відроджеппя

Кирияюк 3. Б. Аитнчпість. Середішовіччя. Відроджеппя. Бароко. Класицизм / 3. В. Кирпліок. Тернопіль, 2002.    258 с.

Конур /'. Сервантес і його «Дон Кіхог» / Г Кочур // М. де Сервантес Сааведра. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламапчі. — К.. 1995. - С. 672-678.

Куцеоол О. А/. Світ ПІекепіра/ О. М. Куцевол. — X., 2003.    288 с.

Фраико /. Я. Передмова до видаппя: Вілшям ІІІекспір. Ромео та Джульетта / Переклад 11. О. Куліша. - Л., 1901 / І. Я. Франко // Фрапко І. Я. Зібраіпія творів: у 50-тн т. - Т. 33. - К., 1982. - С. 146-155.

Фраико І. Я. Мігуелт. Сервантес і його Доп Кіхот / І. Я. Франко // Фраико 1. Я. Зібраппя творів: у 50-ти т. - Т. 4. - К., 1976. - С. 167 169.

Бароко

Кирияюк 3. Б.Античність. Середішовіччя. Відроджеппя. Бароко. Класицизм / 3. В. Кирпліок. Тернопіль, 2002.    258 с.

Наливайко Д. С Искусство: паправлепия, течения, стили / Д. С. Наливайко. — К.: Мистецтво, 1980. - С. 116-140.

Ніко.чепка О. М. Бароко. Класицизм. Просвітництво / О. М. Ніколетпсо. — X., 2003.- 176 с.

Чижеосьхий Д. 1. Історія української літератури /Д. І. Ч(іжевський. — К., 2003. — С. 273-281.

Класицизм

Буало Н. Мистецттю поетичне / Переклад Максима Рильського / Н. Буало. — К.. 1967. - 134 с.

Кирилюк 3.8. Аитичпість. Середиьовіччя. Відроджеппя. Бароко. Класицизм / 3. В. Кирилюк. — Тернопіль, 2002. — 258 с.

Ніхояенко О. М. Бароко. Класицизм. ІІросвітпицтво / О. М. Ніколетпсо. — X.. 2003. - 176 с.

Иеріодичпі літературно-художні та науково-методичні внданпя Украіпи

Всесвіт фаховий ясурпал світової літератури.

Всесвітня література в сучаспій гпколі: науково-методичний журнал.

Всесвітня література в школах Украіпи: гіауково-методичіпій журнал.

Зарубіжпа література в школах України: и аук о во- мет о дичи и й ясурпал.

Всесвітня література та культура: пау ково-методичіпій ясурпал.

Світова літератл'ра пауково-методнчпа гатета

Слово і Час: паукопо-теоретичтпій журнал.

Сайти бібліотек

Бібліотека світової літератури — оригінали та пере клані (Libiary of the world literature — original texts and translations): http://ae-lib.narod.ru.

Державна бібліотека України для юнацтва http://www.4uth.gov.ua/.

Національна бібліотека Украіпи для дітей: www.chl.kiev.ua/

Національна парламентська бібліотека Украіпи: http://www.nplu.org/.

Електронна бібліотека української літератури (зарубіжна література): http:// ukrlib.com.

Бібліотека українського центру: http://ukrcenter.com.

ГОТУЄМОСЯ ДО 9 КЛАСУ Художні тексти для обов’язкового читання

ПРОСВІТНИЦТВО

Джонатан Свіфт. «Мапдри Гуллівера»

Йогаин Вольфганг feme. «Вільшаний король». «Травнева пісня»

Иоганн Крістоф Шиллер. «До радості»

Романтизм

Генріх Гойно. Кіпіга пісень («На півночі кедр однпокпй...», «Не знаю, гцо стато зо мною...», «Коли розлучаються двое...» та іп.)

Джордж Ноел Гордон Ваирон. «Хотів би жити знов у горах...», «Мій дух як піч...», «Мазепа», «ІІатомтіицтво Чайльд Гарольда»

Михайло Лермонтов. Лірика («Соспа», «1 нудно і сумпо...», «На дорогу йду я п самотипі...*). «Герой нашого часу»

Реалізм

Оноре де Бальнак. «Гобсек*

Микола Гоголь. «Ревізор». «Шіптель»

Драматургія кіпця XIX — початку XX сг.

Гепрік Ібсеп. «Ляльковий дім*

Бернард Шоу. «ІІІгмаліоп»

Література ХХ-ХХ1 ст. (1-2 твори за вибором учителя)

Шолом-Алейхем. «Тев'с-молочар»

Михайло Булгаков. «Собаче серце»

Рей Дуглас Бредбері. «45 і градус за Фаренгейтом»

Гарпер Лі. «Убити перееміптішка*

Врік Вояьф Сігел. «Історія одпого кохаппя*

Художні тексти для додаткового читаппя (зарекомендацією вчителя)

Акутагава Рюиоске. «Ніс»

Оноре де Баяьяак. «Батько Горіо», «Шагренева шкіра* (1 на вибором) Шарлотта Вройте. «Джейн Ейр»

Микола Гоголь. «Ніс», «Портрет» (1 на вибором)

Олександр Грибоедов. «Лихо з розуму»

Віктор І'юго. «Собор Паризької Богоматері»

Федір Доапосвський. «Хлопчик у Христа па ялппці»

Олександр Купрін. «1'рапатовпй браслет»

Михайло Лєрмонтов. «Мцирі»

Томас .Чани. «Маріо і чарівпик»

Простер Меріме. «Кармеи»

Джордж Оруелл. «Ферма тварин»

Едгар По. «Ельдорадо» та іп.

Олександр Пушкін. «Маленькі трагедії* (1 на вибором)

Еріх Марія Ремарк. «Три товариші», «Життя в борг» (1 на вибором)

Гепрік Сенкевич. «Камо грядеш і?»

Аркадій і Борис Стругацькі. «Важко бути богом»

Андрій Платонов. «ІІоперпеппя»

Фрідріх Шиллер. «Івікові журавлі»

Із сучасної літератури

Барбара Космовська. «Позолочена рибка»

Кріапіие Нестліигер. «Маргаритко, моя квітко»

Ніколенко Ольга Миколаївна, Зуенко Марина Олексіївна, Стороха Богдан Валентинович

Зарубіжна література

Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

РОДИ ЛІТЕРАТУРИ

Епос	Лірика	Драма
В «снові - подія (події).	В основі - ВНУТрІШНЄ життя особистості.	В основі - дія.
Об'єктивне зображення дійсності.	Суб’єктивне зображення дійсності.	---1- Конфлікт - рушій на сила сюжету.
«Саморухп и вість», «саморозвиток» світу.	Емоційне переживання події.	Поєднання монологів, діалогів, полілогів.
Оповідач - посередник між художнім світом і читачем.	Ліричний герой - друге «я» автора (ате не тотожний йому).	Призначення для сценічного втілення (рідше - для читання). —
Засоби - портрет, пейзаж, діалог, монолог, характеристики таін.	Засоби - віршована форма, психологічна напруга та ін	Засоби - поєднання вербальних (словесних) і невербальних (музики, жестів та ін.).
Жанри - епопея, роман, повість, оповідання, нарис таін.	Жанри — вірш, пісня, балада (лірична) та ін.	Жанри - трагедія, комедія, власне драма, водевіль та ін.
Ліро-епос - поема, балада, дума, байка, роман у віршах та ін.
Ліро-драма - драматична поема, драматичний етюд, драматична сцена та ін.
Кпічна драма - драма-притчатаін.

1/»і>іпііі> v пил    їй «лп|іиш iXtnai4.il па приплоді і/(тчп іаппл іпіціп».

¹

Канон (is грецьк. норма, привило) — сукупність положень і правил релігійного вчення, які визнаються незаперечними істинними, вічними й незмінними божественними настановами.

²

Рака — ледащо, нікчема, блазень.

- Геєна банна — місце мук для грішників.

³

   Митники — збирачі податків, яких ненавидить народ.

⁴

   Амінь — так справді, так вірно.

⁵

Кассандра — дочка Пріама й Гекаби. Закоханий у Кассандру Аполлон наділив її даром віщування, але коли вона зневажила любов бога, він зробив так, що її пророкуванням ніхто не вірив.

⁶

Поліс — мі ото-держава, що складалася і» самого міста та прилеглої до нього території.

⁷

Лето — дочка титана Кея та Феби, мати Аполлона. Син Зевса іі Лето — бог Аполлон.

⁸

   Ф<'6 («осяйний'*) — одне з численних імен Аполлона.

⁹

   Зевс егідодерживний — у давні часи егідою називали Зевсову зброю у вигляді бурі з громом і блискавицею, якою він завдавав страху ворогам. Звідси й походить вираз «під егідою»', тобто «під захистом».

¹⁰

Дейфоб— найулюбленіший брат Гектора.

¹¹

Геспер — божество вечірньої зірки — най прекраснішої із зірок (планета Венера).

¹²

Однією з дружин Пелея була морська німфа Фетіда.

- Макар — син бога вітрів Кола, міфічний володар острова Лесбосу.

¹³

Ніоба — жінка царя Фін Амфіона. Маючи шість синів і шість дочок, вона возгордила ся перед Лето, що мала тільки двох дітей: Аполлона й Артеміду. Розгнівана богиня пожалілася своїм дітям, які стрілами з луків убили всіх дітей Ніоби. У потрясінні від ваги -белі дітей Амфіон покінчив із життям, а сама Ніоба скам'яніла від горя, перетворившись на скелю біля три Сііііл.

² Кропим — Аполлон, син Крона.

¹⁴

Мойри — три дочки Зевса й Феміди, богині долі людей. Одна ви а начала людську долю, друга пряла нитку цієї долі, третя перетинала ту нитку, коли людина помирала.

- Еріпії— богині, народжені Геєю, які мешкали в Аїді. Зображувались у вигляді старих страхітливих жінок із в.міями замість волосся, із запаленими факелами в руках.

¹⁵

   Наріс — син царя Трої Ііріамл, вибраний суддею н суперечці про красу між Юноною, Мінервою й Венерою, віддав перевагу останній

¹⁶

   Пенати — тут боги-охоронці домашнього вогнища, покровителі людини та її праці. Перенесення троянських пенатів у Лацій (область Центральної Італії я центром у Римі) означає, що Троя знайшла в ньому свою нову батьківщину, дім.

¹⁷

^ Аяьбаяанга — давне і талійське місто, засновником його був Асканій, син Енея.

¹ Цариця богів — Юнона.

¹⁸

^л Місто старинна була... — ідеться про Карфаген, заснований у 814 р. до н. е. фінікійцями.

¹⁹

® Самое — острів Самос в Чл енському морі — центр культу Юнони.

²⁰

¹ Римляни, переможці Карфагена втрьох пунічних війнах.

²¹

® У битвах під Троєю Юнона (Сатурнія, бо дочка Сатурна) була на боці іреків, які названі тут аргіями (аргів'яни), за назвою міста Аргос.

²²

РІд ненависний — рід троянських царів, які походять від Дардана; до нього відносяться Еней і Наріс.

~ Ганімед — красень Ганімед був викрадений Юпітером і стан його виночерпієм на Олімпі.

ЗДанайці — греки, названі так за іменем Даная, який переселився з Єгипту.

²³

Ситній — ім’я Сільвія, сина І£нея й Давшії, згодом стало родовим іменем альпійських царів.

²⁴

- Перечисляючи царів, ІЗергілій не зберігає історичної послідовності.

²⁵

Крім Енея, за престол боровся і йот опікун.

²⁶

Дубовий вінок присуджувався як нагорода за врятування громадянина.

^ Веріілій перерахував вісім із тринадцяти колоній, заснованих альбанськими царями в Дації.

^ Кібела — мати богів, яку зображали у вінку, прикрашеному баштами.

²⁷

Majnuvui — переможець галльського племені інсубрів, котрий мав успіхи н у війні з Ганнібалом. Марцелл присвятив Ромул у-Квіріну обладунок галльського вождя, убитого ним в єдиноборстві.

- Мавиртове (Марсове) поле — тіло Марцелла було спалене на Марсовому полі в Римі.

²⁸

Тібе}пн — Тібр, за ім’ям божка річки Тіберіна. Над Тібро.ч, у мавзолеї Юліїв, був поховай н її Мар ііелл.

- Вергілій звертається до душі Марцелла, до її земного втілення. «Зламати долю» і «бути Марцеллом» означає здобути земне існування.

²⁹

   Та легендою, для збільшення населення Риму Ромул запросив на свято сусіді в-сабінян, і під час бенкету юнаки вкрали сабінянських дівчат.

³⁰

   Тицій — вождь сабінян.

³¹

   Викрадені сабінянки зупинили битву між римлянами й сабінянами.

³²

^ Memm — альбанський цар Меттій Фуффетій запропонував вирішити суперечку між Римом і Альбою поєдинком найсильніших. Після перемоги римлян Меттій задумав зраду й за це був покараний: за наказом римського царя Тулл а Гості лі я Меттія розірвали двома колісницями, до яких його прив’язали.

³³

■’ Етруський цар Порсенна вимагав повернення вигнаного римлянами царя Тарквінія Гордой) та його сім’ї. Горацій Кокліт відбивав етрусків від дерев'яного мосту, і коли він був зламаний, кинувся вТібрі в обладунку переплив його; К лелія, видана заручницею Поранні, повернулася до Рима, перепливши Тібр на коні.

³⁴

^Манній — Тіт Маилій Торкват, обоїюнець Риму, обложеного галлами,які вночі потай піднялися на Капітолій. Проте священні гуси, зачувши кроки, підняли Ґелґіт і заволоділи увагою охорони.

³⁵

Голі луперки — жерці Пана й Луперка, ототожнюваного з Паном. Під час святкувань на честь божества («лунеркалій») луперки в самих фартухах бігли містом, наносячи зустрічним удари ременем із шкури жертовних кіз. У нажалося, що їхні удари зцілюють від безпліддя.

³⁶

~ Фламіни — римська колепя жерців.

³⁷

Катіліпа — вождь змови проти Республіки в середині І ст. до н. е.

³⁸

   Ростральний вінець — нагорода переможцю в морському бою, металевий вінок, прикрашений зображеннями корабельних носів. Агрінпа був нагороджений за перемогу над Секстом Помпеєм — сином Помпея, ворогом Августа.

³⁹

Катон: тут у ролі судді підземного царства.

⁴⁰

•* Актгйська битва — битва при Актіумі.

⁴¹

У дні поховання Юлія Цезаря зійшла комета, яку його прихильники оголосили знаменням, що свідчило про йот зачислення до богів. У битві Цезар ніби благословляє сина своєю божественною силою.

⁴²

Агріппа — сподвижник Августа.

⁴³

   Ііактри — племена, які жили на сході від Каспійського моря.

⁴⁴

   Єгипетська жінка — Клеопатра.

⁴⁵

Систр — металева тріщалка, що застосовувалася для обрядів на честь богині Ізіди.

-і Lap її ця ще не знає щю свою близьку смерть від укусу змін — так Клеопатра .чага нула після перемоги Октаніана.

Анубіс — давньоєгипетський бог смерті, зображувався з галовою гієни.

⁴⁶

¹ Ягш — західний вітер, що дув з Апулії (давня Янігія).

⁴⁷

Потрійний тріумф Август улаштував як переможець при Акті у мі, переможець далма

⁴⁸

тинських племен і завойовник Александры.

⁴⁹

** Мудрий Ковач — бог ковальства Вулкан.

⁵⁰

' Перелік народів Малої Азії.

⁵¹

   Євфрат, Рейн. Аракс — річки, названі Берилієм, уособлюють народи, які жили біля них: усі вони йдуть як полонені в тріумфі Октавіана.

⁵²

   Мориш — племена, які населяли узбережжя сучасної Бельгії.

⁵³

Дат — жителі нинішнього Дагестану.

⁵⁴

Авфід — річка на півдні Італії, у рідних місцях Горація.

~ Дави — міфічний цар у Південній Італії (Апулії).

⁵⁵

Теоцептршм (ірецьк. Тій;os — Бог, латин. Centrum — центр кола) — філософська концепція, на основу якої влито розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя й будь-якого блага.

⁵⁶

Яшма — гірська порода, з якої в давнину робили деякі споруди (у тому числі для імператорського палацу), а також обереги, амулети.

⁵⁷

Піднебесна — легендарна назва Китаю.

⁵⁸

М(щт — так називали арабів і берберів Північно-Західної Африки, які сповідували іслам в період VII—XVII ст. Цей термін застосовується також до арабів і берберів, які завоювали Іспанію й оселилися там в VIII ст., як і до тієї частини мешканців завойованих територій (та їхніх нащадків), які стали мусульманами. Оскільки деякі з арабських завойовників Іспанії належали до неіроїдної раси, цей термін використовували в середні віки щодо будь-якої людини з темною шкірою. Через свою неточність термін «маври» не вживається фахівцями-істориками.

~ Сакси — одне з германських племен.

Ар’єргард — військовий підрозділ, що охороняє військо під час походу від фронту в тил або вздовж фронту.

⁵⁹

   Писки — народ, який із часів доби Середньовіччя жив у Південно-Західній Європі, на Піренейському півострові.

⁶⁰

   Васал (від латин, vassus — слуга) — у середні віки в Західній Європі феодал, який одержував земельні володіння й був залежним від іншого, більш могутнього феодал а-сеньйора (сюзерена). ІЗасал мав щодо сюзерена ряд повинностей, зокрема надавав йому військову допомогу, брав участь у нарадах сюзерена тощо. Віддана служба васала своєму володареві була однією з чеснот лицарів у Середньовіччі.

⁶¹

Ирожметрум — літературна форма, у якій поєднуються в межах одного твору прозові та поетичні фрагменти.

⁶²

   Ескудо — за часів М. де Сервантеса грошова одиниця Португалії, Іспанії, країн Латинської Амери ки.

⁶³

   Ідальго — дрібний дворянин.

⁶⁴

романі багато автобіографічного матеріалу. Дружина иисьмеїпіика була родом із Ламанчі, від її родичів митець уперше почув історію про Алонсо Кіхаду палкого шанувальника лицарських романів. У романі згадуються імена багатьох сучасників митця, перетворених його уявою па художні образи.

⁶⁵

Олья — іспанська страва (різновид гарячого вінегрету).

⁶⁶

Арістотель — філософ Стародавньої Греції (IV ст. до н. е.).

⁶⁷

- Сігуепса — місто, де за часів М. де Сервантеса був університет, досить занедбаний.

⁶⁸

Пальмеріп, Анадіс — головні герої лицарських романів, популярних в Іспанії, переважно наприкінці XV і XVI ст. Це — література феодальної верстви, проти якої виступає М. де Сервантес.

⁶⁹

Маесе — пан.

⁷⁰

^г> Си) Руі (Родрі/.о) ДіасдеБінар — іспанський лицар, герой іспанської народної поеми, т. зв. романсів про Сіда (історична особа — жив у другій половині XI ст.).

⁷¹

^ Мортнте — герой жартівливої поеми «Великий Моргайте* італійського поета періоду Високого Відродження Луїджі ІІульчі (1432—1484).

⁷²

Магомет — основоположник магометанської релігії. Симпатії Дон Кіхота - це вияв загального руху європейських держав тот часу на Схід — в Аравію, Месопотамію, Африку

ii    Туреччину.

 

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Ніколенко